Рішення

від 30.11.2007 по справі 20/227-07-8047

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/227-07-8047

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2007 р.Справа  № 20/227-07-8047

За позовом: ВАТ „Єнакіївський металургійний завод”;

До відповідача: Одеської залізниці;

про стягнення 917,79 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: Гусєва О.А. –дов. № 73-15 від 27.04.2007р.

від відповідача: Кірічек С.В. –дов. від 13.11.2006р.

У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: ВАТ „Єнакіївський металургійний завод” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці відшкодування збитків за недостачу сталі сортової в розмірі 466 кг на суму 917,79 грн., 102,00 грн. держмита та 118 грн. витрати на ІТЗ судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду відзив на позов, в якому зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки відповідно до ст. 136 Статуту залізниці України позов до залізниці може бути поданий протягом шести місяців з дня видачі вантажу вантажоодержувачу. Посилаючись на те, що позов до Одеської залізниці був поданий 25.09.2007р., а вантаж був виданий вантажоодержувачу 19.08.2006р. згідно з накладною № 48850039, відповідач просить суд в позовних вимогах про стягнення вартості недостачі позивачу відмовити та судові витрати покласти на позивача. Крім того, відповідач зазначає, що оскільки Одеською залізницею було визнано претензію, позивач повинен був звернутися до державної виконавчої служби, а не до суду.

21.11.2007р. до суду надійшло клопотання позивача, в якому він просить визнати причини пропуску строку позовної давності поважними та відновити пропущений строк для звернення до суду, посилаючись на визнання Одеською залізницею претензії №73/5-41 від 11.01.2007р.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

15.08.2006р. згідно з залізничною накладною №48850039 від станції Єнакієве було відправлено сортову сталь у кількості 66700 кг. 19.08.2006р.вантаж було доставлено до станції призначення Ізмаїл Одеської залізниці, про що свідчить штемпель станції призначення. Відповідно до п. 6 залізничної накладної, вантаж був виданий з недостачею в розмірі 800 кг, про що свідчить комерційний акт № 706232 від 19.08.2006р.   

Як вбачається із комерційного акту, 17.08.2006р. на станції Одеса-сорт. Одеської залізниці при огляді було виявлено, що на одній пачці обірвані всі строповочні і пакувальні ув'язки. Маркування переривається на 400 мм, пачка по діагоналі відсутня. Прорахувати кількість місць неможливо, завантаження в декілька ярусів. Вагон прибув під охороною і виданий під охорону. Прямує за призначенням. При комісійному переважуванні на 150 т справних залізничних вагах і одночасній видачі вантажу одержувачеві вага вантажу (нетто) опинилась менш вказаної у залізничних документах на 800 кг, тобто 65 900 кг замість 66 700кг.

Навантаження у вагоні навалом по всій довжині вагону в один штабель, сталь упакована в пачки. На пачці, що знаходиться з правої сторони по ходу потягу, у верхньому ярусі обірвані 3 строповочні і 4 пакувальні дротові ув'язки. Вантаж у вагоні маркований червоною фарбою у двох місцях, на пошкодженій пачці маркування переривається на 400 мм. Вагон прибув під охороною УЗП. Переважування проводилося двічі, недостача підтвердилася.

11.01.2007р. ВАТ „Єнакієвський металургійний завод” на адресу Одеської залізниці була направлена претензія № 3 про відшкодування збитків за недостачу вантажу  в розмірі 1575,6 грн. Згідно з повідомленням Одеської залізниці претензію було визнано на суму нестачі з урахуванням норми природної втрати в розмірі 917,79 грн.

Враховуючи, що в порушення повідомлення Одеської залізниці № 40 від 22.02.2007р. про визнання претензії на суму 917,79 грн., зазначену суму не було перераховано на рахунок ВАТ „Єнакієвський металургійний завод”, останній звернувся до господарського суду  з відповідним позовом про стягнення з Одеської залізниці збитків за недостачу вантажу на суму 917,79 грн.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Вищезазначене цілком кореспондується із ст. 110 Статуту залізниць України, відповідно до якої залізниця  несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншого підприємству.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу –у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Як вбачається із комерційного акту, 17.08.2006р. на станції Одеса-сорт. Одеської залізниці при огляді було виявлено, що на одній пачці обірвані всі строповочні і пакувальні ув'язки, маркування переривається на 400 мм, пачка по діагоналі відсутня, що свідчить про виїмку сталі при транспортуванні. Доказів, що спростовують викладені у позовній заяві обставини, відповідач, в порушення ст. 33 ГПК України, не надав.

Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України і статтями 114 і 115 Статуту залізниць України залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до матеріалів справи,  вартість нестачі з урахуванням природної втрати та граничного розходження у визначені маси нетто складає 466 кг ( 800 кг - 66700 х 0,5%), а її вартість, відповідно, 466 кг х 390 доларів США = 181,74 доларів США. Офіційний курс долару США на дату виявлення заборгованості, встановлений НБУ, складає  5,05 грн. за 1 долар США. Таким чином, заборгованість недостачі в гривнах складає 181,74 х 5,05 = 917,79 грн.

Вирішуючи питання застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне. Згідно до п. 136 Статуту Залізниць України позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 Статуту. Як вбачається з матеріалів справи, вантаж був виданий одержувачу 19.08.2006р. Таким чином, претензія № 3 про відшкодування збитків за недостачу вантажу  в розмірі 1575,6 грн. була направлена на адресу Одеської залізниці в межах встановленого строку.

Оскільки визнання Одеською залізницею претензії  (повідомлення № 40 від 22.02.2007р.) є, згідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, дією, що свідчить про визнання боргу, суд доходить до висновку, що перебіг встановленого чинним законодавством шести місячного строку позовної давності, відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України, починається з дня визнання Одеською залізницею претензії, тобто з 22.02.2007р. Виходячи з викладеного, позовна заява №73/5-1300 від 25.09.2007р. подана до суду із пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що відповідач заявив про застосування позовної давності, а підстав для відновлення пропущеного строку суд не вбачає за відсутності поважних причин для цього, у задоволенні позову ВАТ „Єнакіївський металургійний завод” про стягнення з Одеської залізниці відшкодування збитків за недостачу сталі сортової в розмірі 466 кг на суму 917,79 грн. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          У позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Щавинська Ю.М.