Рішення

від 18.06.2024 по справі 755/17838/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/17838/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом Житлово - будівельного кооперативу «Суднобудівник-13» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, -

у с т а н о в и в :

16.11.2023 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, у якому просив суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за період з 01 червня 2019 року до 30 вересня 2023 року у розмірі 6058,97 грн. по внесках на утримання будинку та прибудинкової територій, 1076,21 грн. по внесках в ремонтний фонд та на капітальний ремонт, 3 % річних у розмірі 137,63 грн., інфляційних збитків в сумі 408,16 грн., а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати, які пов`язані зі сплатою судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що відповідачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується ордером виданого виконкомом Київської міської ради народних депутатів від 04.06.1984 року №470. Вказує, що ЖБК «Суднобудівник-13» є балансоутримувачем багатоквартирного житлового будинку. Позивач вказує, що розміри платежів затверджені рішеннями органів управління ЖБК «ЖБК «Суднобудівник-13»: з 01.06.2018 р. - у розмірі 4,62 грн./м.кв. на місяць - для квартир першого поверху, 6,00 грн./м.кв. на місяць для квартир з другого до шістнадцятого поверхів - на утримання будинку та прибудинкової території, та на період з 01.06.2018 р. до 30.09.2018р. у розмірі 3,84 грн./м.кв. на місяць в ремонтний фонд - на підставі рішення загальних зборів ЖБК «Суднобудівник-13», оформлених протоколом загальних зборів членів ЖБК «Суднобудівник -13» від 30.05.2018 р.; з 01.05.2019 р. до 30.09.2019 - у розмірі 3,70 грн./м.кв. на місяць - в ремонтний фонд - на підставі рішення загальних зборів ЖБК «Суднобудівник-13», оформлених протоколом загальних зборів членів ЖБК «Суднобудівник-13» від 24.04.2019 р.; з 01.01.2021 р. - одноразовий внесок на співфінансування на капітальний ремонт ліфтів (заміна) в рамках реалізації рішення Київської міської ради від 22.12.2016 р. № 780/1784 зі змінами, внесеними Рішенням Київської міської ради від 12.12.2019 року № 262/7835 у відсотковому розмірі очікуваної вартості робіт згідно з прогресивною шкалою 95/5 % у розмірі 21,20 грн./м.кв. на підставі рішення загальних зборів ЖБК «Суднобудівник-13», оформлених протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням АДРЕСА_1 , від 23.12.2020 р.. Позивач вказує, що відповідач покладені на нього обов`язки зі сплати комунальних послуг належним чином не виконує, у зв`язку з чим, неоплачена заборгованість відповідача перед позивачем за житлово-комунальні послуги за період з 01 червня 2019 р. до 30 вересня 2023 р. складає 7681,17 грн., в тому числі 6058,97 грн. по внесках на утримання будинку та прибудинкової територій, 1076,21 грн. по внесках в ремонтний фонд та на капітальний ремонт, 3 % річних у розмірі 137,63 грн., інфляційних збитків в сумі 408,16 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача, що є предметом позовних вимог.

Ухвалою суду від 23.11.2023 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Ухвалою суду від 05 березня 2024 року витребувано у Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» копії правовстановлюючих документів про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Згідно довідки виданої ЖБК «Суднобудівник-13» ОСОБА_2 є членом ЖБК «Суднобудівник-13» з 23.08.1984 року згідно рішення №52/2-84 житлової комісії Київського Державного Виконавчого комітету, та проживає в квартирі АДРЕСА_1 на підставі ордеру виданого рішенням виконкому міської Ради народних депутатів від 04.06.ю1985 року №470. (а. с. 13)

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про кооперацію» до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про кооперацію» кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно; кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб.

З матеріалів справи слідує, що ЖБК «Суднобудівник-13» здійснює комплексне обслуговування обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 .

За змістом п. 1 наявної в матеріалах справи копії Статуту кооперативу, який заверджено загальними зборами членів Кооперативу Протокол №3 від 30 листопада 2016 року, ЖБК «Суднобудівник-13» організований з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва одного шістнадцятиповерхового будинку на 111 квартир за адресою: АДРЕСА_1 за кошти членів кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління будинком.

Згідно п. 15 Статуту, кооператив здійснює експлуатацію і ремонт належного йому будинку, прибуднкової території за рахунок коштів Кооперативу. Витрати кооперативу по технічному обслуговування водопровідних. Каналізаційних, теплофікаційних та електричних мереж та пристроїв у будинку відшкодовуються кооперативу підприємствами, які одержують доходи від експлуатації цих мереж і пристроїв.

Як вбачається з матеріалів справи, загальними зборами членів ЖБК «Суднобудівник-13» було затверджено розмір внесків:

з 01.06.2018 р. до 30.09.2018р. у розмірі 3,84 грн./м.кв. на місяць в ремонтний фонд - на підставі рішення загальних зборів ЖБК «Суднобудівник-13», оформлених протоколом загальних зборів членів ЖБК «Суднобудівник -13» від 30.05.2018 р.;

з 01.05.2019 р. до 30.09.2019 - у розмірі 3,70 грн./м.кв. на місяць - в ремонтний фонд - на підставі рішення загальних зборів ЖБК «Суднобудівник-13», оформлених протоколом загальних зборів членів ЖБК «Суднобудівник-13» від 24.04.2019 р.;

з 01.01.2021 р. - одноразовий внесок на співфінансування на капітальний ремонт ліфтів (заміна) в рамках реалізації рішення Київської міської ради від 22.12.2016 р. № 780/1784 зі змінами, внесеними Рішенням Київської міської ради від 12.12.2019 року № 262/7835 у відсотковому розмірі очікуваної вартості робіт згідно з прогресивною шкалою 95/5 % у розмірі 21,20 грн./м.кв. на підставі рішення загальних зборів ЖБК «Суднобудівник-13», оформлених протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням АДРЕСА_1 , від 23.12.2020 р.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує.

Відповідно до положень ст.322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.68 Житлового кодексу Української РСР наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Як з`ясовано судом, підтверджується наявними у справі доказами, на підтвердження заявлених позовних вимог щодо розміру заборгованості, ЖБК «Суднобудівник-13» долучено до матеріалів справи розрахунок заборгованості по внескам за квартирою АДРЕСА_1 , де безпосередньо зазначено - заборгованість з червня 2019 року по вересень 2023 року у розмірі 7135,18 грн. (а.с. 11)

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово- комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово- комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово- комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Системний аналіз положень ст. ст. 2, 9, 10, 189, 190 ЖК Української PCP дає підстави для висновку про те, що правовідносини, пов`язані з несвоєчасною оплатою житлово-комунальних послуг, за своєю правовою природою не є житловими.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово- комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13, яка прийнята за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в межах даного спору Житлово - будівельним кооперативом «Суднобудівник-13» правомірно пред`явлено вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 7135 грн. 18 коп., яка нарахована позивачем за період з червня 2019 року по вересень 2023 року, нарахований індекс інфляції у сумі 408,36 грн., три проценти річних від простроченої суми заборгованості в сумі 137,63 грн., які розраховано позивачем за період з червня 2019 року по січень 2022 року.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суднобудівник-13» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2147,20 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

При розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Згідно пункту 25 постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 зауважено, що: «Судова колегія зазначає, що КАС України (та відповідно, ЦПК України) у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.»

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано до суду: копію Договору про надання правничої допомоги №18/09/2023-1 від 18 вересня 2023, акт приймання - передачі наданих послуг від 18 вересня 2023 року на загальну суму 5407,36 грн.

У постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17. «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄCIIJI. присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св 19) та від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61 -22962св 19) викладено правовий висновок про те. що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зазначила, що суд повинен оцінювати необхідність та розумність судових у вигляді «гонорару успіху», саме в контексті компенсації цих витрат за рахунок іншої сторони судової справи.

Аналогічним чином тлумачить це питання і ЄСПЛ, висновки якого зокрема у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (latridis v. Greece, заява № 31107/96) свідчать, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, може підтверджувати, що у клієнта дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові, якщо така угода є юридично дійсною. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли між адвокатом і клієнтом, не може зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

В питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За наведених обставин, суд, вважає за необхідне зменшити розмір правничої допомоги з урахуванням вимог розумності та справедливості, яка підлягає розподілу між сторонами з 5407,36 грн. до 1000,00 грн., з урахуванням співмірності таких витрат.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 68 Житлового кодексу Української РСР, ст. 625 Цивільного кодексу України, , ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», , ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У х в а л и в:

Позов Житлово - будівельного кооперативу «Суднобудівник-13» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово - будівельного кооперативу «Суднобудівник-13» заборгованість по внесках на утримання будинку та прибудинкової територій у розмірі 6058,97 грн., по внесках в ремонтний фонд та на капітальний ремонт у розмірі 1076,21 грн. за період з 01 червня 2019 року до 30 вересня 2023 року, 3 % річних у розмірі 137,63 грн., інфляційних збитків в сумі 408,16 грн., а всього 7681 (сім тисяч шістсот вісімдесят одна) гривня 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово - будівельного кооперативу «Суднобудівник-13»судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2147,20 грн. та 1000,00 грн. витрат пов`язаних з наданням правової допомоги, а всього 3147 (три тисячі сто сорок сім) грн 00 коп..

Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 18.06.2024 року.

Учасники справи:

Позивач - Житлово - будівельний кооператив «Суднобудівник-13» (02218, м. Київ, вул. Райдужна, буд. 35, код ЄДРПОУ 23494281);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

С у д д я