Рішення

від 04.12.2007 по справі 44/384-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

44/384-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2007 р.                                                            Справа № 44/384-07

вх. № 11061/4-44

Суддя господарського суду Дюкарєва С.В. 

при секретарі судового засідання Аврамова Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - Бірюкова О.В., дов.№ 545 від 04.04.07 року. 3-ї особи - не з"явився відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом СТГО "Південна залізниця" в особі структурного підрозділу Лозівської дистанції колії, м. Лозова 3-я особа Міністерство транспорту та зв'язку України  м. Київ,

до  Новоіванівська сільська рада, с. Новоіванівка  

про визнання права державної власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд визнати за Державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право власності на нерухоме майно, що знаходиться в повному господарському віданні Статутного територіально-галузевого об'єднання Південна залізниця,  а саме: Харківська область, Лозівський район, с. Нестеліївка, вул. Залізнична, 2 - нежитлова побутова будівля відділку № 13 (літ. А 1) площею 86,7 м. кв., 1940 року побудови; Харківська область,  Лозівський район, с. Нестеліївка, вул. Залізнична, 2 - комора відділку № 13 (літ. Г 1) площею 65 м. кв. 1962 року побудови. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на зазначене майно не збереглися правовстановлюючі документи, а їх відсутність обмежує право розпорядження зазначеними об'єктами нерухомості.

Відповідач 22.10.2007р. надав відзив на позов, в якому повідомив, що при зверненні позивача до відповідача з вимогою оформлення права власності на спірні об'єкти нерухомості, першим не було надано документи, визначені Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно. Крім того, від відповідача 05.11.2007р. надійшло повідомлення, в якому він не заперечує проти розгляду справи за його відсутністю.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.11.2007р. до участі у справі на боці позивача у якості особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Міністерство транспорту та зв'язку України.

Третя особа надала пояснення по справі, в яких зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити. Зокрема, третя особа вказує на те, що міністерство є органом, уповноваженим управляти державним майном. Позивач є державним комерційним підприємством, наділеним правом повного господарського відання, яке отримує певну сукупність прав та обов'язків щодо закріпленого за ним майна, а тому числі правом від свого імені вимагати визнання права на нерухоме майно за державою.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.11.2007р. учасники судового процесу повідомлені, що неявка їх представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами. За таких обставин справа розглядається згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

На балансі структурного підрозділу позивача – Лозівської дистанції колії обліковуються нежитлові будівлі та споруди, а саме: Харківська область, Лозівський район, с. Нестеліївка, вул. Залізнична, 2 - нежитлова побутова будівля відділку № 13 (літ. А 1) площею 86,7 м. кв., 1940 року побудови; Харківська область,  Лозівський район, с. Нестеліївка, вул. Залізнична, 2 - комора відділку № 13 (літ. Г 1) площею 65 м. кв. 1962 року побудови.

Зазначені об'єкти побудовано позивачем за власні кошти господарським способом для забезпечення утримання колій.

З метою оформлення правовстановлюючих документів на вищезазначені об'єкти позивач 13.07.2007р. звернувся до відповідача з проханням оформити право власності на нерухоме майно Лозівської дистанції колій.

Листом № 226/02-14 від 01.08.2007р. відповідачем відмовлено в оформленні права власності в зв'язку з відсутністю рішення про відведення земельної ділянки та акта введення в експлуатацію.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 329 Цивільного кодексу України  юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність   на   підставах,   не   заборонених   законом.   

Згідно ст. 326 Цивільного кодексу України   у державній власності є майно, яке належить державі Україна,  а  від  імені та  в інтересах держави  Україна  право  власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Статтею 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

Приписами статті 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006 № 185-У встановлено, що об'єктами управління державної власності є, зокрема, майно, що передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям. Статтею 4 Закону встановлено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. № 789 затверджене Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, відповідно до якого міністерство є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту  та здійснює державне  управління в галузі транспорту. Міністерство виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Пунктом 1.1 Статуту Південної залізниці визначено, що залізниця - це створене згідно з статтями 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт» статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України, що входить до сфери управління Міністерства транспорту України.

Згідно п. 4.1., 4.2. Статуту майно Залізниці становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається у балансі Залізниці. Майно Залізниці є державною власністю і закріплене за нею на праві повного господарського відання. Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд.

Правом господарського відання згідно із частиною першою статті 136 Господарського кодексу України є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 «Про розмежування   державного    майна   України    між   загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), та встановлено, що державне майно України, яке не належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю. Майно залізничного транспорту, яке знаходиться у повному господарському віданні залізниць, до комунальної власності не передавалось.

З огляду на викладене, спірне майно мало і має правовий статус об'єкта державної власності.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004р., який регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, у статті 4 встановлює,, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.

Державна реєстрація прав на нерухоме майно, що є у державній власності, здійснюється за заявою органу у уповноваженого в установленому порядку управляти нерухомим майном, що є у державній власності.

Пунктом 1.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.05.2002р.,  встановлено,  що обов'язковій реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності на нерухоме майно держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності на підставі документів, які підтверджують їх право власності на об'єкт нерухомого майна, перелік яких наведено у додатку 1 до Тимчасового положення, в тому числі за рішенням суду про визнання права власності на обпекти нерухомого майна.

Спірне нерухоме майно, на яке позивач просить суд визнати право власності Держави,  знаходиться  у   повному  господарському   віданні   Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" та входять до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України (орган управління майном).

З метою проведення державної реєстрації права власності держави на вказане нерухоме майно позивач звернувся з відповідним клопотанням до відповідача.

Відповідачем розглянуто дане клопотання  і витребувані у позивача документи, які передбачені Тимчасовим положенням про порядок реєстрації власності на нерухоме майно. Оскільки будівництво вищевказаного нерухомого майна було здійснено і введено в експлуатацію багато років тому, документи, витребувані відповідачем, не збереглися.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Втрата правовстановлюючих документів на нерухоме майно - актів комісії про прийняття об'єкта та введення його в експлуатацію, які у залізниці не збереглися, не дає змоги зареєструвати спірне майно як державну власність.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України   кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, у спосіб визнання права.

З урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені  належними доказами, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються  на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 326, 329 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, м. Київ,  проспект Перемоги, 14,  право власності на нерухоме майно, що знаходиться в повному господарському віданні Статутного територіально-галузевого об'єднання Південна залізниця (м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код 01072609),  а  саме:

Харківська область, Лозівський район, с. Нестеліївка, вул. Залізнична, 2 - нежитлова побутова будівля відділку № 13 (літ. А 1) площею 86,7 м. кв., 1940 року побудови;

Харківська область,  Лозівський район, с. Нестеліївка, вул. Залізнична, 2 - комора відділку № 13 (літ. Г 1) площею 65 м. кв. 1962 року побудови.

Рішення підписано 10.12.2007р.

Суддя                                                                                            Дюкарєва С.В.