Ухвала

від 17.06.2024 по справі 320/26997/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

17 червня 2024 року м. Київ № 320/26997/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 під час складання довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 , що полягає у зменшенні розміру вказаних у ній додаткових видів;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_5 скласти нову (на заміну попередньо складеної па виконання рішення суду №320/20308/23) довідку про грошове забезпечення за посадою (відповідною посадою) ОСОБА_1 , зазначивши у ній додаткові види грошового забезпечення (надбавку за особливості проходження служби та премію) обраховані у відсоткових розмірах, встановлених Міністром оборони України станом на 01.01.2023 року, від основних видів вказаних у попередній довідці, для перерахунку його пенсії.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі з огляду на таке.

ОСОБА_1 звертався до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у складанні довідки за формою додатку другого Порядку затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 №45 у редакції чинній із 05.03.2019 із обрахунком розмірів складових грошового забезпечення шляхом множення на відповідні коефіцієнти розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 скласти за встановленим порядком надіслати довідку про грошове забезпечення за посадою (аналогічною посадою) ОСОБА_1 станом на 01.02.2023 із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення обрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023 на відповідні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та у розмірах встановлених Окремим дорученням МОУ від 01.02.2023 №2683/з для перерахунку його пенсії із 01.02.2023.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі № 320/20308/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволений частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.02.2023 перерахунку розміру його пенсії.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційні скарги на зазначене рішення суду не подавалося.

Отже, 30.10.2023 набрало законної сили рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі № 320/20308/23.

На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі № 320/20308/23 Військовою частиною НОМЕР_1 підготовлена довідка від 22.05.2024 року № 222/4/162/349/2250, про що зазначено в ній.

З аналізу позовної заяви у даній справі № 32/26997/24 судом встановлено, що фактично позивач знову просить зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 скласти довідку про грошове забезпечення за посадою (аналогічною посадою) ОСОБА_1 станом на 01.02.2023 із зазначенням додаткових видів грошового забезпечення обрахованих у розмірах встановлених Окремим дорученням МОУ від 01.02.2023 №2683/з.

Однак, в цій частині у задоволенні позовних вимог рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі № 320/20308/23 було відмовлено.

Тобто, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили, рішення суду.

Отже, із вищевказаного вбачається, що станом на дату пред`явлення даного позову між позивачем та відповідачем існує спір щодо довідки, складеної на виконання рішення суду, а саме неврахування Окремого доручення МОУ від 01.02.2023 №2683/з при визначенні розміру додаткових видів грошового забезпечення.

Вважаючи такі дії протиправними позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відповідним правовідносинам суд зазначає наступне.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі № 320/20308/23 спір між ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 був вирішений по суті.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до вимог частин 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Положеннями статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.

Відповідно до вимог частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

У постановах від 17.04.2019 (справа №355/1648/15-а), від 12.05.2020 (справа №815/2252/16), від 16.12.2021 (справа №170/167/17) Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«…зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.».

Судом встановлено, що спір між ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 був вирішений по суті і відповідне рішення набрало законної сили.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправні дії щодо неправильного визначення складових та їх розмірів у довідці про розмір грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Такі фактичні обставини вказують на те, що спір стосовно підготовки довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 вирішено в судовому порядку в межах попередньої справи, а спірні у цій справі правовідносини виникли у зв`язку з ймовірно неналежним виконанням відповідачем зазначеного вище судового рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України в межах справи, за результатами розгляду якої відповідача зобов`язано підготувати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії.

Аналогічний підхід застосував Верховний Суд під час вирішення справ № 240/9339/22 (постанова від 11.12.2023), №170/167/17 (постанова від 16.12.2021), №400/822/20 (постанова від 31.01.2022), №233/3744/17 (постанова від 20.04.2022), №345/4045/16-а (постанова від 11.05.2022), № 620/4090/22 (постанова від 21.12.2022).

Крім того, вирішуючи можливість вирішення спору щодо неналежного виконання судового рішення Верховний Суд у постанові 17.04.2019 (справа № 355/1648/15-а) дійшов наступних висновків:

«……зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

…Такі фактичні обставини вказують на те, що публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем вирішено постановою Шацького районного суду Волинської області від 07.12.2016, а спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем зазначеного рішення у повному обсязі.

Таким чином, вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 267 КАС України (в редакції до 15.12.2017) або ст. 383 КАС України (в діючій редакції)…»

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд під час вирішення справ №815/2252/16 (постанова від 12.05.2020), №170/167/17 (постанова від 16.12.2021), №400/822/20 (постанова від 31.01.2022), №233/3744/17 (постанова від 20.04.2022), № 345/4045/16-а (постанова від 11.05.2022).

Такі висновки щодо застосування норм процесуального права підлягають застосуванню і до даних правовідносин.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Отже, судові рішення, які набрали законної сили мають виконуватися всіма особами добровільно, в іншому випадку - примусово. Також, законодавцем передбачений цілий комплекс опцій щодо заходів контролю за виконанням судових рішень та передбаченої відповідальності за їх невиконання, але, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову з метою стимулювання виконання рішення за попереднім позовом.

У зв`язку з цим, суд вважає, що відповідну позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства у порядку позовного провадження.

При подібних обставинах Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 24 травня 2022 року у справі № 240/9339/22 відмовив особі у відкритті провадження у справі за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів на підставі пункту 2 частини 1статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, а Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 липня 2022 року апеляційну скаргу особи залишив без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року - без змін.

Проте Верховний Суд під час вирішення справ № 240/9339/22 (постанова від 11.12.2023), під час розгляду касаційної скарги сторони по справі на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 змінив зазначені ухвалу та постанову судів першої та апеляційної інстанції в частині мотивів відмови у відкритті провадження, а саме з пункту 2 (у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі) на пункту 1 (позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства) частини першої статті 170 КАС України.

Тому, в даному випадку наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.

Частиною 1 ст. 239 КАС України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Тому, суд вважає за необхідне роз`яснити, що ОСОБА_1 може звернутися до Київського окружного адміністративного суду не в порядку позовного провадження, а в порядку, передбаченому Розділом IV «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» КАС України.

Частиною 2 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про відмову у відкритті провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Пунктом 3 ч.1 ст.7 Закону України від 27.02.2020 №3674-VI «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки сплата судового збору позивачем за звернення до адміністративного суду підтверджується квитанцією від 05.06.2024 №1339868533 на суму 1211,20 грн, наявні підстави повернути його у вказаному розмірі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 9, 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 320/26997/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Повернути ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн, згідно з квитанцією від 05.06.2024 №1339868533.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що з відповідним питанням він може звернутися до Київського окружного адміністративного суду не в порядку позовного провадження, а в порядку, передбаченому Розділом IV «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» КАС України.

Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копію позовної заяви залишити в суді.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.