Ухвала

від 17.06.2024 по справі 420/18036/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18036/24

УХВАЛА

17 червня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕШН МОБАЙЛ» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України, про визнання протиправним рішенням та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕШН МОБАЙЛ» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- Рішення №7632688/43408361 від 15.11.2022 р. про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- Рішення №31719/43408361 від 12.08.2022 р. про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- Рішення №31676/43408361 від 12.08.2022 р. про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні, а саме:

податкову накладну від 30.07.2021 р. за порядковим номером 6 на суму ПДВ 213 796,05 грн.;

податкову накладну від 30.07.2021 р. за порядковим номером 7 на суму ПДВ 78 031,63 грн.;

податкову накладну від 12.11.2021 р. за порядковим номером 8 на суму ПДВ 233 682,03 грн.

Згідно п.п. ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст. ст.. 160, 161 КАС України.

Згідно із ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Так, позивач оскаржує рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №7632688/43408361 від 15.11.2022 року, №31719/43408361 від 12.08.2022 року та №31676/43408361 від 12.08.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно наявних матеріалів позову, позивач не скористався досудовим порядком врегулювання спору та зі скаргами на вказані рішення до ДПС України не звертався. Отже, згідно ч. 2 ст. 122 КАС України, строк звернення до суду з даним позовом складає шість місяців.

До суду з даним позовом позивач звернувся 10.06.2024 року.

Таким чином, оскільки позивач оскаржує рішення податкового органу, прийняті у 2022 році, позивачем пропущено шестимісячний строк на звернення до суду з даним позовом.

До позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Так, в якості підстав поновлення пропущеного строку звернення до суду, у позовній заяві позивач посилається на введений в Україні з 24.02.2022 року воєнний стан. Позивач зазначає про рішення Ради суддів України №9 від 24.02.2022 року та рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 року, відповідно до яких рекомендовано по можливості продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану. Крім того, у заяві зазначено, що згідно до наказу №14-к від 30 червня 2023 на підприємстві ТОВ «ФЕШН МОБАЙЛ» було запроваджено дистанційну роботу тим самим, відповідні обставини призводять до неможливості в повній мірі контролювати діяльність підприємства, а введення військової агресії негативно відображається на працівників підприємства.

Проаналізувавши вищенаведені доводи позивача, суд не вбачає підстав для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду із даним позовом.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.

Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об`єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.

Зазначена позиція суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").

Щодо введення воєнного стану як підстави пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

Станом на момент звернення до суду з даним позовом дія воєнного стану продовжується.

Суд зазначає, що Верховний Суд, після 02.03.2022 року, неодноразово наголошував, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки, не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків (ухвала КАС ВС від 10.03.2023 року у справі №540/1285/22).

Суд зазначає, що позивачем не наведено конкретних причин неможливості звернення до суду вчасно через запровадження воєнного стану. Більш того, позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду зазначає про подання ним позову у 2022 році (справа №420/18197/22), чим підтверджує можливість товариства, зокрема у 2022 році, звертатись до суду з позовними заявами.

Введення на підприємстві дистанційної роботи суд не приймає як поважну підставу пропуску строку, адже станом на момент прийняття такого наказу від 30.06.2023 року строк звернення до суду був вже пропущений. Крім того, як вказано у даному наказі, дистанційна робота була введена тимчасово.

Причини пропуску строку, наведені у клопотанні, суд оцінює як загальні, не пов`язані з конкретними обставинами, що стосуються саме позивача та свідчать про непереборний характер таких обставин в контексті можливості подати позовну заяву у встановлений законом строк.

Отже, підстави, що спричинили пропущення ТОВ «ФЕШН МОБАЙЛ» строку для подачі позовної заяви про скасування рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації № №7632688/43408361 від 15.11.2022 року, №31719/43408361 від 12.08.2022 року та №31676/43408361 від 12.08.2022 року, суд визнає неповажними, а у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом, а підстави про поновлення строку звернення до суду суддя визнав неповажними, суддя зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеними інших підстав для поновлення строку та доказів поважності причин його пропуску.

При цьому суддя вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що, відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись ст.ст. 122ё160, 161, 169 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕШН МОБАЙЛ» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України, про визнання протиправним рішенням та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз`яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяА.А. Радчук