Рішення

від 13.06.2024 по справі 520/7461/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року № 520/7461/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді ЗаічкоО.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИХАЧОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (пров. Лісозахисний, буд. 8, м. Первомайський, Лозівський район, Харківська область, 64107, код ЄДРПОУ 41527117) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

визнанти протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганський та Харківській областях від 12.03.2024 № 068294 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 гривень.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що постановою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганський та Харківській областях від 12.03.2024 № 068294 до ТОВ «ЛИХАЧОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» застосований адміністративно-господарській штраф у сумі 17000 грн за перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством норм. Вважаючи постанову незаконною та безпідставною звернувся до суду.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.

Відповідач надав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що відповідно до наданої при перевірки товарно-транспортної накладної автомобільним перевізником є позивач. За результатами габаритно-вагового контролю, який був здійснений двома посадовими особами Укртрансбезпеки, як того вимагає пункт 16 Порядку № 1567, виявлено невідповідність фактичних вагових параметрів нормам та правилам. Контролюючими особами Відділу, було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0053346 від 12.02.2024 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № ДЗ 002562 від 12.02.2024. Відповідач зауважує, що в талоні зваження № 393 від 12.02.2024 зазначено, що зважування виконувалося на вагах заводський номер 432. Відповідно до свідоцтва №ПМ021104923, яке чинне до 27.07.2024, ваги пройшли періодичну перевірку, як того вимагає Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та Порядок № 879. Відповідач зауважує, що водій транспортного засобу мав можливість ознайомитись з документами вимірювання . Аргументи позивача, що довідка не містить показників навантаження на кожну вісь транспортного засобу, як те вимагає процедура контролю та п. 6 форми Довідки, відповідач зазначив, що в п. 6 Довідки № ДЗ 002562 3), 4), 5) вказана загальна маса навантаження на осі 21 500 т, а не навантаження на кожну вісь» що не є вагомими, оскільки вказане навантаження на кожну вісь окремо зафіксовано за результатами зважування у талоні про зважування на кожну № 393 від 12.02.2024. Аргумент позивача, що пункт габаритно-вагового контролю не був належним чином обладнаний є помилковими, оскільки таке розміщення відбулося з дотриманням вимог до облаштування та технічного оснащення зон габаритно-вагового контролю, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 255 від 28.07.2016, крім того відеозапис який наданий позивачем взагалі не є інформативним та не може підтвердити чи спростувати певні обставини. Відповідач зауважує, що наведені у позовній заяві твердження

Позивач надав відповідь на позов, у якому підтримав свої позовні вимоги та зазначив, що габаритно-ваговий контроль був здійснений однією посадовою особою ОСОБА_1 без оператора вагового комплексу. Позивач зазначив, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій та притягнення ТОВ «ЛИХАЧОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» до відповідальності згідно абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив у якому зазначив, що позивач вводить суд в оману вказуючи у відповіді на відзив, що габаритно-ваговий контроль був проведений без оператора вагового комплексу, оскільки відповідно до акту № 320778 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним траспортом від 12.02.2024 рейдова перевірка проводилась старшими державними інспекторами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписі яких містяться в зазначеному акті. Крім того, актом обстеження ділянки автомобільної дороги загального користування державного значення Н-11, 157кв+499м від 17.01.2024 спростовуються твердження позивача, щодо ненадання документального підтвердження щодло проведення пересувного габаритно-вагового контроль на вказаній ділянці дорогі в місці яке погоджено Державною службою України з безпеки на транспорті з уповноваженим підрозділом Національної поліції згідно п.11 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю (Порядок № 879) та доказів зважування в місці, котре відповідає технічним вимогам». Просить в задоволені позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Товарно-транспортною накладною № 23 від 12.02.2024 підтверджується, що 12.02.2024 водій ТОВ «ЛИХАЧОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» ОСОБА_3 керував автомобілем МАN ТGХ 18.420 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 зі спеціалізованим напівпричепом «КRОNE SD» реєстраційний номер НОМЕР_2 , завантажений за адресою м.Первомайське, пров.Лісозахисний,8 Харківської області Лозівського району, вантажем насіння соняшнику масою 25480 кг насипом, маса брутто склала 41600 кг. Пункт розвантаження: Одеська область м. Южне, Одесько-Миколаївське шоссе, б. 28.

Згідно акту № 320778 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним траспортом від 12.02.2024, встановлено, що на ділянці автомобільної дороги загального користування державного значення Н-11Дніпро-Миколаїв 157кв+499м, старшими державними інспекторами відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївської області зупинений автомобіль МАN ТGХ 18.420 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з спеціалізованим напівпричепом «КRОNE SD», під керуванням водія ОСОБА_3 , власник ТОВ «ЛИХАЧОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», під час перевірки виявлені порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством норм навантаження на одиночну вісь, а саме при дозволених 11,500 т фактично 13,550 т, що на 17.82 % більше, вантаж подільний, згідно ТТН № 23 від 12.02.2024, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачено ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 15 ч.1 -перевищення встановлених законодавством норм понад 10 % але не більше 20 % при перевезенні подільного вантажу.

У довідці № ДЗ 002562 від 12.02.2024 п. 6 зазначенено результати габаритно-вагового: навантаження на осі тонн 1) 6.700; 2) 13,550; 3.4.5-21500 повна маса транспортного засобу 41750 т, яка підписана посадовою особою Укртрансбезпеки, що проводила габаритно-ваговий контроль ОСОБА_1 .

Постановою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганський та Харківській областях № 068294 від 12.03.2024 до ТОВ «ЛИХАЧОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» застосований адміністративно-господарській штраф у розмірі 17000 гривень.

Вважаючи дії ввідповідача протиправними позивач звернувся до суду.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): законами України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-III (далі Закон № 2344-III); «Про автомобільні дороги» від 8 вересня 2005 року № 2862-IV (далі Закон № 2862-IV); «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі Закон № 3353-XII); Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі Правила № 1306); Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363 (далі Правила № 363), Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30); Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі Порядок № 1567); Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 (далі Порядок № 879).

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частиною 14 статті 6 Закону № 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до вимог ст. 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III, визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 1 Закону № 2344-III у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

- автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб`єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв;

- внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Відповідно до абз.абз. 1, 2 п. 11.1 глави 11 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Згідно з абз. 27 глави 1 Правил № 363 товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Згідно зі ст. 33 Закону № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами встановлюють Правила № 30. (абз. 1 п. 1 Правил № 30)

Відповідно до п. 3 Правил № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» через центри надання адміністративних послуг.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок № 879.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку № 879 дія цього Порядку не застосовується під час габаритно-вагового контролю на автоматичних пунктах.

Відповідно до п. 22.5 Правил № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до пп. 2-4 п. 2 Порядку № 879 терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

- вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;

- великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки;

- габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з п. 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно зі змістом пунктів 26, 27 Порядку № 879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до абз. 1 п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

У відповідності до пункту 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

У відповідності з абз. 1 п. 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо посилання позивача, що в довідці №ДЗ 002562 від 12.02.2024р. у який в п.6 зазначенено результати габаритно-вагового: навантаження на осі тонн 1) 6.700; 2) 13,550; 3.4.5-21500 повна маса транспортного засобу 41750т., та підписана посадовою особою Укртрансбезпеки, що проводила габаритно-ваговий контроль ОСОБА_1 складена без оператора вагового комплексу, що є порушенням п.16,17 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМ України від 08.11.2006р. №1567, слід зазначити, що певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Разом з тим, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 1640/3394/18.

Отже, суд приходить до висновку, що відсутність у довідці №ДЗ 002562 від 12.02.2024р. відомостей про оператора вагового комплексу та його підпису, не вплинуло та не могло вплинути на правильність оскаржуваної постанови, відповідно не повинно породжувати правових наслідків для її дійсності.

Крім того, як вбачається із Акту № 0071855 від 12.02.2024 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом стосовно автомобіля МАN ТGХ 18.420 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 зі спеціалізованим напівпричепом «КRОNE SD», під керуванням водія ОСОБА_3 , власник ТОВ «ЛИХАЧОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» суд зазначає, яким зафіксовано перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, вбачається що габаритно-ваговий контроль проводився двома працівниками Укратрансбезпеки, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підписі яких містяться в зазначеному акті.

Щодо посилання позивача, що в матеріалах рейдових перевірок та в оскаржуваній Постанові не вказані технічні прилади якими виявлені та зафіксовані порушення, суд зазначає таке.

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

За змістом статей 4 і 29 Закону України № 3353-ХІІ, статті 33 Закону № 2862-IV визначенно порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався відповідач, суд вважає, що відповідачем правомірно проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу.

Суд зауважує, що документи габаритно-вагового контролю (акт, довідка,) складаються за затвердженою формою, про що зазначено вище і не містять графи, яка б визначала марку, модель та заводський номер вимірювально-зважувального обладнання тощо.

Відповідачем надано до матеріалів справи Свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ПМ021104923 чинне до 27.07.2024. Разом з тим, вимог щодо пред`явлення свідоцтва про повірку вагів, свідоцтва про державну метрологічну атестацію ваг законодавством не передбачено.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що зважування транспорту позивача проводилось належною вимірювальною технікою, яка перебувала в робочому стані, визнана придатною до застосування, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. В суду нема підстав ставити під сумнів достовірність результатів зважування.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суду у постанові від 03.07.2019 за результатом розгляду справи № 819/1381/16.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 412 від 05.04.2022, якою затверджено Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану, передбачено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

Як встановлено судом, підставою для прийняття оспореної постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганський та Харківській областях від 12.03.2024р. №068294 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000грн.., стали результати габаритно-вагового контролю транспортного засобу, за результатами якого встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 17,82%.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивачем не спростовано встановлене під час перевірки порушення, суд приходить до висновку про обґрунтованість прийняття постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганський та Харківській областях від 12.03.2024р. №068294 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000грн. та відсутності підстав для її скасування.

З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позову суд не здійснює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИХАЧОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (пров. Лісозахисний, буд. 8, м. Первомайський, Лозівський район, Харківська область, 64107, код ЄДРПОУ 41527117) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.