Постанова

від 05.12.2007 по справі 21/243-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/243-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2007 р.                                                                Справа № 21/243-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В. , Плужник О.В.,

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - Воєводіної Н.В. (дов. № б/н  від 01.06.2007 р.)

відповідача - Трухана В.Ф. (дов. № 06-1/3035 від 19.10.2006 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги Акціонерного комерційного банку "Базис" (м. Харків) (вх. № 3092 Х/3) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичні гарантії" (м. Київ) (вх. № 3124 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 26.09.07 р. по справі № 21/243-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичні гарантії" (м. Київ)

до Акціонерного комерційного банку "Базис" (м. Харків)

про стягнення 942 061,04 грн., -

та за зустрічним позовом  Акціонерного комерційного банку "Базис" (м. Харків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичні гарантії" (м. Київ)

про розірвання договору, -

встановила:

У травні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичні гарантії" (м. Київ) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного комерційного банку "Базис" (м. Харків) про стягнення 916622,27 грн. основного боргу з нарахованим індексом інфляції, 3 % річних в розмірі 25 438,77 грн. та судових витрат по справі, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання юридичних  послуг від 01.04.2003 р.

30 травня 2007 року позивач надав доповнення до позовної заяви, в якому просив суд додатково до вищезазначених позовних вимог стягнути з відповідача збитки в сумі 139 650,00 грн. З урахуванням статті 22 Господарського процесуального кодексу України суд визнав заяву позивача такою, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

27 червня 2007 року АКБ "Базис" звернувся до суду першої інстанції з зустрічною позовною заявою, в якій просив суд розірвати договір про надання юридичних послуг від 01.04.2003 р., укладений між АКБ "Базис" та ТОВ "Юридичні гарантії" та розподілити між сторонами витрати, понесені у зв'язку з виконанням зазначеного договору у відповідності до собівартості наданих послуг відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26 вересня 2007 року по справі № 21/243-07 (суддя Пелипенко Н.М.) в задоволенні клопотання щодо призначення судової експертизи відмовлено. Первісні позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з АКБ "Базис" на користь ТОВ "Юридичні гарантії" 840 000,00 грн. вартості юридичних послуг, інфляційні в розмірі 76 622,27 грн., 3 % річних - 25438,77 грн., державне мито в розмірі 9 420,61 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

АКБ "Базис" з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 26 вересня 2007 року по справі № 21/243-07 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Юридичні гарантії" у задоволенні позовних вимог і задовольнити зустрічний позов. На думку заявника апеляційної скарги, оскаржуване рішення є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному   з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, що є підставами для його скасування.

ТОВ "Юридичні гарантії" також не погодилось з рішенням суду першої інстанції, звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 26 вересня 2007 року по справі № 21/243-07 змінити в частині відмови у стягненні збитків за первісним позовом в сумі 139 650,00 грн. та задовольнити позовні вимоги в цій частині. На думку заявника апеляційної скарги, оскаржуване рішення в цій частині прийнято при  неправильному застосуванні норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за якими встановив, що 1 квітня 2003 року між АКБ "Базис" (замовник) та ТОВ "Юридичні гарантії" (виконавець) був укладений договір про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого виконавець  зобов'язався надавати, а замовник –приймати та оплачувати юридичні послуги.

У пункті 3.1. зазначеного договору сторони визначили вартість юридичних послуг - щомісяця в сумі 35 000,00 грн. без ПДВ.

Згідно з пунктом 3.2. спірного договору сплата замовником вартості юридичних послуг здійснюється протягом 3-х банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі наданих юридичних послуг.

Із матеріалів справи вбачається, що виконавець та замовник актами приймання-передачі наданих юридичних послуг за договором від 01.04.2003 р. визначили обсяг наданих послуг та вартість наданих послуг з 1 січня 2005 року по 1 квітня 2007 року. Замовником роботи прийняті, що підтверджується підписом уповноваженої особи та печаткою АКБ "Базис", але в термін, передбачений п. 3.2. спірного договору оплачені частково за серпень 2005 р., вересень 2005 р., жовтень 2005 р., у зв'язку з чим заборгованість відповідача за первісним позовом складає 840000,00 грн. за 24 місяці.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Враховуючи те, що відповідач за первісним позовом не надав суду доказів погашення заборгованості, позовні вимоги ТОВ "Юридичні гарантії" в сумі 840 000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 76 622,27 грн. інфляційних збитків та 25 438,77 грн. –3 % річних, то господарський суд Харківської області правомірно вирішив, що ці вимоги позивача також підлягають задоволенню, оскільки відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

В апеляційній скарзі ТОВ "Юридичні гарантії" ставить питання про стягнення з АКБ "Базис" збитків (упущеної вигоди) у розмірі 139 650,00 грн., у задоволенні яких суд першої інстанції відмовив.

Колегія суддів вважає, що господарський суд Харківської області правомірно відмовив у їх стягненні, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" № 02-5/215 від 01.04.1994 р. вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням  зобов'язання, що випливає з договору (стаття 203 ЦК України, від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (глава 40 ЦК України).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Заперечуючи проти доводів позивача за первісним позовом, викладених в апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що права ТОВ "Юридичні гарантії" могли бути порушені тільки через неналежне виконання умов договору, тобто позивач має право тільки на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов спірного договору, а в цьому випадку збитками є недоотримані грошові кошти за надані юридичні послуги. Отже, не існує правових підстав покладати на відповідача ніякої майнової відповідальності, крім плати за виконані послуги.

На думку колегії суддів, позивач за первісним позовом не довів та не представив суду належних доказів того, що він міг би одержати визначений ним дохід у разі належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання юридичних  послуг від 01.04.2003 р.

Щодо зустрічної позовної заяви слід зазначити наступне.

В апеляційній скарзі АКБ "Базис" ставить питання щодо розірвання договору про надання юридичних послуг від 01.04.2003 р., укладений між сторонами та розподілення між ними витрат, понесених у зв'язку з виконанням зазначеного договору у відповідності до собівартості наданих послуг ТОВ "Юридичні гарантії".

На думку відповідача за зустрічним позовом, посилання АКБ "Базис" на закінчення слухання справи № 11/431-03 як на підставу зміни вартості юридичних послуг та підставу для розірвання спірного договору є необґрунтованим.

У відповідності до пунктів 3.1., 3.5. спірного договору вартість юридичних послуг за цим договором складає щомісяця 35 000,00 грн. без ПДВ, і не залежить від обсягів, видів і форм фактично наданих виконавцем юридичних послуг.

Отже, на момент укладення спірного договору сторони не визначали собівартість юридичних послуг та не встановлювали залежність вартості юридичних послуг від видів, форм та обсягів фактично наданих послуг.

Із матеріалів справи вбачається, що АКБ "Базис" щомісячно протягом дії спірного договору підписував акти приймання-передачі наданих юридичних послуг, у яких зазначено, що вартість наданих юридичних послуг, яка підлягає сплаті АКБ "Базис" складає 35 000,00 грн. без ПДВ.

Більш того, як стверджує відповідач за зустрічним позовом, 21 листопада 2005 року АКБ "Базис" оплатив послуги, надані ТОВ "Юридичні гарантії" за період з серпня по жовтень 2005 року (відповідно акти від 01.09.2005 p., 01.10.2005 р. та 01.11.2005 p.), вартістю 105 000,00 грн. без ПДВ.

Згідно з частиною 2 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Як свідчать матеріали справи, протягом дії договору про надання юридичних послуг від 01.04.2003 р. позивач за зустрічним позовом не направляв жодної пропозиції, вимоги або заяви про зміну або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, хоча в зустрічному позові та в апеляційній скарзі він стверджує про настання таких обставини ще в грудні 2004 року.

Відповідно до частини 1 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли б це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах.

Колегія суддів вважає, що позивачем за зустрічним позовом не надано обґрунтувань в підтвердження наявності істотних обставин щодо розірвання спірного договору, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для його розірвання.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги АКБ "Базис" та ТОВ "Юридичні гарантії" позбавлені фактичного та правового обґрунтування на їх підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 26 вересня 2007 року по справі № 21/243-07 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційні скарги Акціонерного комерційного банку "Базис" (м. Харків) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичні гарантії" (м. Київ) залишити без задоволення.  

Рішення господарського суду Харківської області від 26 вересня 2007 року по справі № 21/243-07 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  

Суддя                                                                               Такмаков Ю.В.  

Суддя                                                                               Плужник О.В.