Рішення

від 18.06.2024 по справі 620/2752/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2024 року Чернігів Справа № 620/2752/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді ТкаченкоО.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Ніжинської міської ради Чернігівської області до Національного агентство з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Ніжинська міська рада Чернігівської області звернулась до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просить:

визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо витребування у Ніжинської міської ради документів та інформації на підставі паперової копії електронного запиту від 10.11.2023 №37-03/26358-23 стосовно Ніжинського міського голови Олександра Кодоли та першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Федора Вовченка;

визнати протиправним та скасувати припис Національного агентства з питань запобігання корупції від 15.12.2023 №37-03/32-23;

визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо витребування у Ніжинської міської ради інформації та відомостей на підставі паперової копії електронного запиту від 31.01.2024 №37-03/5852-24 стосовно Ніжинського міського голови Олександра Кодоли.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідач, діючи не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про запобіганню корупції», вимагає надати інформацію та документи, що перебувають у розпорядження позивача і надання яких може мати наслідком незаконне притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності. Вважає вимоги відповідача надати документи та інформацію на підставі паперової копії електронного документа та яку підписано неуповноваженою особою є протиправними.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позов, у якому Національне агентство з питань запобігання корупції позовні вимоги не визнало, просило відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику та з метою виконання покладених на нього повноважень має, зокрема, одержувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань, а органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи зобов`язані надавати запитувані Національним агентством документи чи інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, протягом десяти робочих днів з дня одержання запиту, а в разі направлення запиту для забезпечення проведення спеціальної перевірки - протягом трьох днів. Повноваження НАЗК щодо здійснення перевірки фактів можливих порушень Закону, в тому числі і вимог щодо врегулювання конфлікту інтересів не застосовуються у системному зв`язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КУпАП), а є окремими прямими нормами, що уповноважують відповідача на вчинення конкретних дій (здійснення перевірок). Також зазначає, що оскаржувані запити відповідають законодавчо визначеним вимогам щодо оформлення електронних документів, зокрема, містять необхідні реквізити, які дають змогу перевірити їх справжність і цілісність, а саме - штрих код, QR-код, номер та дату реєстрації, ПІБ посадової особи, яка підписала документ за допомогою КЕП. Оскільки Ніжинська міська рада та Ніжинський міський голова ОСОБА_1 не є користувачами системи взаємодії, засвідчені паперові копії електронних запитів були направлені засобами поштового зв`язку згідно з вимогами інструкції з діловодства установи. Підписантом запиту від 31.01.2024 є керівник Департаменту моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції Національного агентства - Шульга О.Г., який має право в межах повноважень Департаменту підписувати документи та не потребує наявності у підписанта статусу уповноваженої особи. У зв`язку з відмовою позивача у наданні інформації та копій документів на запит від 10.11.2023, Національним агентством внесено припис Ніжинському міському голові від 15.12.2023 № 37-03/32-23 з метою реагування на виявлені порушення законодавства у сфері запобігання корупції, а також усунення таких порушень. Тому вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

25.09.2023 Національним агентством до Ніжинської міської ради направлено запит №37-03/22035-23 про надання інформації та документів (а.с. 21).

Листом від 06.10.2023 №01.1-15/5-1113 Ніжинська міська рада направила копії запитуваних документів та надала інформацію на вказаний запит (а.с. 22-25).

18.10.2023 Національним агентством до Ніжинської міської ради направлено запит №37-03/23910-23 про надання інформації та документів (а.с. 26).

Листом від 01.11.2023 №01.1-15/5-1225 Ніжинська міська рада повідомила НАЗК про відсутність підстав для розгляду запиту від 18.10.2023 №37-03/23910-23 у зв`язку з відсутністю підтвердження повноважень посадової особи, яка підписала зазначений запит (а.с. 27-30).

10.11.2023 Національним агентством до Ніжинської міської ради направлено запит (вимогу) №37-03/26358-23 про надання інформації та копій документів, а саме: інформацію щодо повідомлень про потенційний та/або реальний конфлікт інтересів Ніжинського міського голови ОСОБА_2 , які надійшли до виконкому Ніжинської міської ради за період з 01.01.2023 по цей час, а також організаційно-розпорядчі документи за результатами їх розгляду; договори про надання юридичної допомоги, укладені з адвокатом Луговим О.Є. у 2023 році; підстави та обставини, які спричинили укладення договорів про надання юридичної допомоги з адвокатом Луговим О.Є. у 2023 році; акти приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг у 2023 році на виконання договорів про надання правової допомоги з адвокатом Луговим О.Є.; інформацію щодо осіб, які користувалися правовою допомогою на підставі договорів, укладених з адвокатом Луговим О.Є. у 2023 році; документи щодо здійснення оплати послуг на виконання договорів про надання правової допомоги з адвокатом Луговим О.Є. у 2023 році; документи щодо передбачених сум видатків, за рахунок яких здійснювалася оплата щодо виконання договорів про надання правової допомоги з адвокатом Луговим О.Є. у 2023 році; організаційно-розпорядчі документи щодо призначення першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_3 ; текст присяги посадової особи місцевого самоврядування, підписаної ОСОБА_3 ; копію особової картки першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_3 ; Регламент Ніжинської міської ради зі змінами, чинними у 2023 році (а.с. 3132).

Національним агентством з питань запобігання корупції винесено Ніжинському міському голові припис від 15.12.2023 №37-03/32-23 з вимогами усунути порушення вимог ч. 8 ст. 12 Закону шляхом надання Ніжинською міською радою інформації та копій документів, що вимагалися у запиті Національного агентства від 10.11.2023 №37-03/26358-23 та не були надані, забезпечити проведення службового розслідування з метою виявлення причини та умов, що призвели до порушення вимог Закону в частині ненадання інформації та документів НАЗК, розглянути питання щодо притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності (а.с. 5455).

04.01.2024 Ніжинська міська рада направила на адресу НАЗК лист-відповідь №01.1-15/5-1500, у якому повідомила, що виконає вимоги припису від 15.12.2023 №37-03/32-23 у разі підтвердження у судовому порядку у справі №620/17732/23 правомірності дій Національного агентства з питань запобігання корупції щодо витребування у Ніжинської міської ради документів та інформації на підставі паперової копії електронного запиту від 10.11.2023 №37-03/26358-23 (а.с. 57).

Національне агентство направило на адресу Ніжинської міської ради запит від 31.01.2024 №37-03/5852-24 про надання інформації та копій документів, а саме: інформацію щодо реєстрації у вхідній кореспонденції Ніжинської міської ради, Виконавчого комітету Ніжинської міської ради припису Національного агентства від 15.12.2023 №37-03/32-23; відомості щодо резолюцій, накладених у Ніжинській міській раді, Виконавчому комітеті Ніжинської міської ради на припис Національного агентства від 15.12.2023 №37-03/32-23; відомості щодо факту ознайомлення Ніжинським міським головою ОСОБА_2 з приписом Національного агентства від 15.12.2023 №37-03/32-23 (а.с. 58).

Листом від 09.02.2024 №01.1-15/5-110 Ніжинська міська рада надала НАЗК інформацію на запит від 31.01.2024, водночас вказавши на порушення відповідачем Закону України «Про запобігання корупції» при підготовці та направлені паперової копії електронного документа запиту від 31.10.2024 №37-03/5852-24 (а.с. 60).

Ніжинська міська рада вважаючи, що дії НАЗК щодо витребування документів та інформації на підставі паперових копій електронних запитів від 10.11.2023 №37-03/26358-23 та запиту від 31.01.2024 №37-03/5852-24 та припис від 15.12.2023 №37-03/32-23 є протиправними, звернулось до суду з цим позовом.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначає Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII (далі - Закон №1700-VII).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Повноваження НАЗК визначені у частині 1 статті 11 Закону №1700-VII, зокрема, здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб (підпункт 61); інші повноваження, визначені законом (підпункт 20).

Згідно із частиною 1 статті 12 Закону № 1700-VII Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має такі права:

1-1) одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

1-2) мати безпосередній автоматизований доступ до інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користуватися державними, у тому числі урядовими, засобами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами. Отримання інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань здійснюється у порядку та обсязі, визначених спільним наказом Національного агентства та Генерального прокурора. Обробку такої інформації Національне агентство здійснює з дотриманням законодавства про захист персональних даних та забезпечення таємниці, що охороняється законом;

2-1) отримувати інформацію з відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, у тому числі після внесення плати за отримання відповідної інформації, якщо така плата вимагається для доступу до інформації;

3) залучати у встановленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань науковців, у тому числі на договірній основі, працівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

4) створювати комісії та робочі групи, організовувати конференції, семінари і наради з питань запобігання і протидії корупції;

5) приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти;

5-1) отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог цього Закону, проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону;

5-2) проводити перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, юридичних особах публічного права та юридичних особах, зазначених у частині другій статті 62 цього Закону, зокрема щодо підготовки та виконання антикорупційних програм, функціонування внутрішніх і регулярних каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, захисту викривачів;

5-3) вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, захисту викривачів;

5-4) отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення правил етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

5-5) отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняних до них осіб, працівників юридичних осіб публічного права та юридичних осіб, зазначених у частині другій статті 62 цього Закону, письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення вимог цього Закону щодо захисту викривачів;

5-6) звертатися до суду із позовами (заявами) щодо визнання незаконними нормативно-правових актів, індивідуальних рішень, виданих (прийнятих) з порушенням встановлених цим Законом вимог та обмежень, визнання недійсними правочинів, укладених внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення;

5-7) у разі встановлення ним доказів того, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула необґрунтовані активи або що такі активи набула інша особа за її дорученням чи в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, - порушувати перед Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою або у визначених законом випадках - перед Офісом Генерального прокурора питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

11) затверджувати методологію оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, проводити аналіз антикорупційних програм органів влади та надавати обов`язкові для розгляду пропозиції до таких програм;

11-1) ініціювати проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, надсилати до інших спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень;

11-2) складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції Національного агентства, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення;

13) інші права, передбачені законом.

Згідно із частиною 8 статті 12 Закону №1700-VII державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи зобов`язані надавати запитувані Національним агентством документи чи інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, протягом десяти робочих днів з дня одержання запиту, а в разі направлення запиту для забезпечення проведення спеціальної перевірки - протягом трьох днів.

Із системного аналізу зазначених положень статей 11, 12 Закону №1700-VII висновується, що Національне агентство має право здійснювати моніторинг та контроль за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів стосовно усіх, без виключення, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.

Посилання позивача на те, що посада міського голови міста Ніжина не відноситься до третьої категорії посад посадових осіб місцевого самоврядування, тому не є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, а отже Національне агентство не уповноважене здійснювати контроль та моніторинг за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності таких осіб, оскільки не уповноважене на складання протоколів про вчинення адміністративного правопорушення стосовно таких осіб, є необґрунтованою та спростовується нормами чинного законодавства.

Суд вважає за необхідним зазначити, що положення Закону №1700-VII, якими на відповідача покладено повноваження щодо здійснення перевірки фактів можливих порушень Закону, в тому числі і вимог щодо врегулювання конфлікту інтересів, не застосовуються у системному зв`язку з положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення, а є окремими прямими нормами, що уповноважують відповідача на вчинення конкретних дій, зокрема здійснення перевірок.

Перелік осіб, стосовно яких уповноважені особи Національного агентства мають право складати протоколи та відповідно до статті 251 КУпАП, наведено у примітці до статті 56 Закону. У всіх інших випадках протоколи про адміністративні правопорушення складають уповноважені на те посадові особи Національної поліції України.

Водночас наведені положення КУпАП не нівелюють повноважень Національного агентства щодо здійснення перевірок щодо усіх категорій посадових осіб. Так, у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство, згідно із частиною 7 статті 12 Закону, затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції.

З огляду на вказане, стосовно осіб, які не зазначені у примітці до статті 56 Закону, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції, що підтверджує повноваження Відповідача здійснювати перевірки, передбачені статтями 11, 12 Закону щодо осіб, зазначених у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 Закону, не залежно від категорії займаної посади.

Таким чином, позивач зобов`язаний надавати запитувані Національним агентством документи чи інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, протягом десяти робочих днів з дня одержання запиту.

Крім того, судом встановлено, що ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 у справі № 620/17732/23 відкрито провадження за позовом Ніжинської міської ради Чернігівської області до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо витребування у Ніжинської міської ради документів та інформації на підставі паперової копії електронного запиту від 10.11.2023 №37-03/26358-23; визнання протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо витребування у Ніжинської міської ради документів та інформації відносно Ніжинського міського голови Олександра Кодоли та першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Федора Вовченка.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі № 620/17732/23 залишено позовну заяву Ніжинської міської ради Чернігівської області до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій без розгляду у зв`язку із поданням Ніжинською міською радою Чернігівської області заяви, в якій відповідно до пункту 5 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України просила позовну заяву залишити без розгляду.

Щодо твердження позивача про відсутність обов`язку органу місцевого самоврядування надавати інформацію та документи на паперову копію електронного запиту суд зазначає таке.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлює Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 №851-IV (далі Закон №851-IV).

Згідно із положеннями статті 7 Закону №851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом.

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 8 Закону №851-IV юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до пункту 2 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55 (далі Типова інструкція), основною формою провадження діловодства в установах є електронна. Документування управлінської інформації в установах здійснюється в електронній формі із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної печатки та кваліфікованої електронної позначки часу, крім випадків наявності обґрунтованих підстав для документування управлінської інформації у паперовій формі, якими визнаються:

документи, що містять інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом;

електронні документи, що не можуть бути застосовані як оригінал згідно з вимогами закону;

документи, вимога щодо опрацювання яких у паперовій формі встановлена актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Типової інструкції загальні засади документування управлінської інформації в установах та особливості ведення діловодства у паперовій формі визначаються Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55 (далі - Інструкція з діловодства).

Діловодство у паперовій формі допускається лише для документів, визначених пунктом 2 цієї Інструкції.

Згідно з пунктами 4, 5 Типової інструкції до електронних документів, підписаних (погоджених) із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або засвідчених кваліфікованою електронною печаткою, вимагати відтворення візуального підпису або відбитка печатки незалежно від особливостей оформлення документів не допускається

Проходження в діловодстві установи одного і того ж документа в електронній та паперовій формі не допускається.

Підпунктом 19 пункту 6 Типової інструкції визначено, що паперова копія оригіналу електронного документа - візуальне подання електронного документа у паперовій формі, яке засвідчене в порядку, встановленому Інструкцією з діловодства;

Згідно з пунктами 55, 56 Типової інструкції надсилання документів незалежно від форми їх створення, здійснюється через систему взаємодії. У разі створення документа у паперовій формі адресату надсилається лише його фотокопія через систему взаємодії, крім випадку надсилання документів установі чи особі, які не є користувачами системи взаємодії, та документів, визначених пунктом 2 цієї Інструкції. Якщо адресат не є користувачем системи взаємодії, реєстратор установи створює засвідчену паперову копію електронного документа та надсилає за належністю згідно з вимогами інструкції з діловодства установи.

З огляду на матеріали справи оскаржувані запити від 10.11.2023 та від 31.01.2024 сформовані в електронній формі, проте у зв`язку з неможливістю направити документи адресатам за допомогою системи електронної взаємодії, оскільки останні не є користувачами системи взаємодії, паперові копії електронних документів були направлені засобами поштового зв`язку відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Типової інструкції. Суд зауважує, що зазначені електронні документи містять необхідні реквізити, що дають змогу перевірити їх справжність та цілісність, зокрема QR-код, номер та дату реєстрації, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка підписала документ за допомогою кваліфікованого електронного підпису та сертифікат відкритого ключа. Тож твердження позивача, що Закон №1700-VІІ передбачає обов`язок органу місцевого самоврядування надавати інформацію та документи на письмові запити НАЗК, а не паперову копію електронного запиту є необґрунтованим та спростовується зазначеними вище нормами законодавства та положеннями відповідних інструкцій.

Щодо посилання позивача, що запит від 31.10.2023 №37-03/5852-24 підписаний неуповноваженою особою.

У запиті від 31.10.2023 №37-03/5852-24 як підписант зазначений керівник Департаменту моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції ОСОБА_4 (а.с. 58).

Відповідно до Положення про Департамент моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 24.03.2023 №66/23 (далі Положення) Департамент моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції є самостійним структурним підрозділом НАЗК, який забезпечує виконання Національним агентством повноважень щодо здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб; проведення перевірок можливих фактів порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції»; проведення перевірок організації роботи із запобігання і виявлення корупції.

Департамент у межах своєї компетенції, зокрема здійснює моніторинг та контроль за виконанням особами актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, у ході якого, у тому числі, досліджує питання дотримання обмежень щодо запобігання корупції, передбачених статтями 2227 Закону №1700-VІІ.

Розділ VІ Положення визначає функції та права керівника Департаменту.

Так зокрема, керівник Департаменту підписує документи в межах повноважень Департаменту та має право одержувати в установленому порядку за письмовими запитами від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на Департамент завдань.

Водночас відповідно до Інструкції з діловодства в Національному агентстві з питань запобігання корупції, затвердженої наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.10.2022 №243/22, керівники самостійних структурних підрозділів апарату Національного агентства відповідно до компетенції підписують листи-запити, зокрема до органів місцевого самоврядування (підпункт 3.20.4 пункту 3.20).

Отже, реалізація повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції, зокрема, щодо одержання в установленому законом порядку за письмовими запитами від органів місцевого самоврядування інформації, у тому числі з обмеженим доступом, необхідної для виконання покладених на нього завдань, не потребує наявності у підписанта відповідних запитів статусу уповноваженої особи НАЗК в розумінні статті 13 Закону №1700-VІІ.

Крім того, з огляду на матеріали справи, позивач фактично виконав запит відповідача від 31.01.2024 №37-03/5852-24, надавши запитувану інформацію (а.с. 60).

Таки чином, із системного аналізу вказаних норм та положень висновується, що направляючи до Ніжинської міської ради запити від 10.01.2023 №37-03/26358-23 та від 31.01.2024 №37-03/5852-24 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо витребування інформації та відомостей на підставі зазначених запитів.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування припису НАЗК від 15.12.2023 №37-03/32-23 суд зазначає таке.

Частина 6 статті 12 Закону №1700-VII передбачає, що у випадках виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, захисту викривачів або іншого порушення цього Закону Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.

Припис Національного агентства є обов`язковим для виконання. Про результати виконання припису Національного агентства посадова особа, якій його адресовано, інформує Національне агентство упродовж десяти робочих днів з дня одержання припису.

Припис не вноситься у разі виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності судді, судді Конституційного Суду України. Про виявлення таких порушень Національне агентство інформує відповідно Вищу раду правосуддя або Конституційний Суд України. Вища рада правосуддя, Конституційний Суд України відповідно до наданих законом повноважень вирішують питання про притягнення судді, судді Конституційного Суду України до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Припис Національного агентства не вноситься з питань, які безпосередньо стосуються здійснення суддею правосуддя, а також здійснення суддею Конституційного Суду України конституційного провадження.

Процедуру оформлення та внесення Національним агентством з питань запобігання корупції приписів про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, захисту викривачів, інших вимог та обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» встановлена Порядком внесення приписів Національним агентством з питань запобігання корупції, затвердженим наказом НАЗК від 15.01.2021 №8/21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.02.2021 за №167/35789, (далі Порядок).

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І Порядку припис є письмовою вимогою щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері запобігання корупції та обов`язковим для виконання керівником відповідного органу, підприємства, установи, організації, політичної партії. Припис вноситься щодо усунення порушень вимог законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності. Про результати виконання Припису особа, якій його адресовано, інформує Національне агентство упродовж десяти робочих днів з дня одержання Припису.

Припис підписує Голова Національного агентства, заступник Голови Національного агентства відповідно до розподілу обов`язків або керівник відповідного самостійного структурного підрозділу апарату Національного агентства, якому згідно з положенням про самостійний структурний підрозділ надано право вносити Приписи.

Суд зауважує, щовраховуючи вимоги частини 8статті 12 Закону України «Про запобігання корупції», позивач зобов`язаний надавати запитувані Національним агентством документи чи інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, протягом десяти робочих днів з дня одержання запиту.

Матеріалами справи встановлено, що вказаний обов`язок позивачем виконано не було. Позивачем було відмовлено у задоволенні запиту та наданні запитуваних документів.

Порушення вимог частини 8 статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» і надало право відповідачу у відповідності до вимог частини 6 статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» внести спірний припис.

Так, зважаючи на те, що позивач відмовив у наданні відповіді Національному агентству на запит від 10.11.2023 №37-03/26358-23 про надання документів та інформації, відповідач у відповідності до вимог частини 6 статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» виніс спірний припис.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуваний припис внесено відповідно до вимог чинного законодавства, а вимога про визнання його протиправним та скасування є необґрунтованою та у її задоволенні належить відмовити.

Згідно із часинами 1, 2 статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа №802/2236/17-а).

Суд вважає, що у даній справі ним було надано вичерпну відповідь на всі питання, які входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному аспектах.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов`язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 09.12.2009 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15.11.2007, заява №22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Враховуючи викладене вище, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в силу статті 139 КАС України та з огляду на відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 227,241-246,250,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Ніжинської міської ради Чернігівської області до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: Ніжинська міська рада Чернігівської області (площа імені Івана Франка, 1, м.Ніжин, Чернігівська обл., 16600, код ЄДРПОУ 34644701).

Відповідач: Національне агентство з питань запобігання корупції (бульв.Миколи Міхновського, 28, м.Київ, 01103, код ЄДРПОУ 40381452).

Повний текст рішення суду складено 18 червня 2024 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО