Постанова

від 18.06.2024 по справі 480/5490/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 р. Справа № 480/5490/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, м. Суми, повний текст складено 25.12.23 року та за апеляційними скаргами Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Сумській області на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі № 480/5490/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛА ХАТА"

до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Тепла хата", звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 01.12.2022 №7751551/36848895 про відмову ТОВ "Тепла хата" у реєстрації податкової накладної №1 від 07.10.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 07.10.2022, складену ТОВ "Тепла хата" за результатом здійснення господарської операції з реалізації «Пеллета з деревини» ТОВ «Екомаксител».

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 у справі № 480/5490/23 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 01.12.2022 №7751551/36848895 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "Тепла хата" у реєстрації податкової накладної №1 від 07.10.2022.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 07.10.2022, складену товариством з обмеженою відповідальністю "Тепла хата" за результатом здійснення господарської операції з реалізації «Пеллета з деревини» ТОВ «Екомаксител».

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тепла хата" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України суму судового збору у розмірі 1342,00 грн.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тепла хата" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області суму судового збору у розмірі 1342,00 грн.

27.12.2023 до суду першої інстанції від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, яким просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Додатковим рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі № 480/5490/23 заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Тепла хата" про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат у розмірі 10000 грн. задоволено частково.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тепла хата" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тепла хата" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Відповідач, Головне управління ДПС у Сумській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 у справі № 480/5490/23 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що, розглянувши подані позивачем пояснення та документи, ГУ ДПС у Сумській області було прийнято рішення від 01.12.2022 №7751551/36848895, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 07.10.2022 у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податків, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактур/інвойсів, актів приймання передачі - товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та /або банківських виписок з особових рахунків.

У додатковій інформації для відмови у реєстрації податкової накладної вказано про відсутність документів з питання наявності основних засобів, необхідних для здійснення господарських операцій із виробництва готової продукції; розрахункових документів з контрагентами-покупцями за листопад 2022 року; ОСВО по рахунку 361 за листопад 2021 року; документів з питання транспортування ТМЦ на адресу контрагентів-покупців за період листопад 2022 року; довіреності на отримання ТМЦ, ОСВО по рахунку 26 за листопад 2022 року; документів з контрагентами - постачальниками.

Зазначає, що позивачем не наданий повний пакет документів, передбачений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», що не дає змогу зробити висновок щодо реальності здійсненої господарської операції.

Також вказує, що документи, додані до позову, на розгляд комісії не надавалося. Таким чином, відповідач просить суд врахувати ту обставину, що оскаржуване рішення приймались за одних обставин та документів, а позивач просить суд їх скасувати та обґрунтовує позов вже фактично іншими (додатковими) обставинами та документами, що на думку Головного управління ДПС у Сумській області є порушенням вимог принципу офіційного з`ясування обставин справи та безпідставне розширення предмету доказування.

Також вважає, що позовна вимога про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є неправомірною, оскільки такі дії є дискреційними повноваженнями відповідача.

Крім того, Головне управління ДПС у Полтавській області та Державна податкова служба України не погодились з додатковим рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі № 480/5490/23, подали апеляційні скарги, в яких зазначають, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. є значно завищеним, та відповідно заява є такою, що не підлягає задоволенню, просять суд апеляційної інстанції додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що товариство з обмеженою відповідальністю "Тепла хата" зареєстроване як юридична особа та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Одним із основних видів економічної діяльності ТОВ "Тепла хата", окрім іншого, є: виробництво дерев`яних будівельних конструкцій та столярних виробів; оптова торгівля деревиною; виробництво інших виробів з деревини; виробництво дерев`яної тари; виробництво фанери, плит та панелей, шпону, виробництво інших видів із деревини, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.23-24). ТОВ "Тепла хата" є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку №100308669 (т.1, а.с.25).

З матеріалів справи встановлено, що для здійснення господарської діяльності ТОВ "Тепла хата" використовує основні засоби, зокрема, нежитлові приміщення та технологічне обладнання, які знаходяться за адресою: м. Шостка, вул. Гагаріна, 57а, 52Б, 52В, 52Г, що підтверджується копіями договору оренди №23/01-21/2 від 04.01.2021, актом приймання - передачі майна від 04.01.2021 (т. 1, а.с. 26-29). Зазначені вище орендовані приміщення та технічне обладнання, а також електрична рубальна машина, дробарка дизельна Тур 7/65 RC, дробарка ІРМ-50, лінія АВМ-0,65, лінія - ОГМ-1,5, матриця, та ін., відображені в бухгалтерському обліку ТОВ «Тепла хата» на рахунках №10 та №20, що підтверджується оборотно - сальдовими відомостями по рахунку (т. 1, а.с. 41 - 57).

Відповідно до договору купівлі - продажу №03/01/2022 від 03.01.2022 позивачем було придбано у ФОП ОСОБА_1 щепу в кількості 465 м. куб., що окрім самого договору, також підтверджується видатковою накладною №РН-0000033 від 01.10.2022, ТТН №РЗЗ/2 від 01.10.2022, ТТН №РЗЗ/3 від 01.10.2022 (т. 1, а.с. 68-73).

Відповідно до договору купівлі - продажу №21/10/2021 від 21.10.2021 позивачем було придбано у ТОВ «Золотий дим» тирсу в кількості 11 м. куб., що підтверджується видатковою накладною №46 від 27.06.2022 та податковою накладною №10 від 27.06.2022 (т. 1, а.с.75-78).

Відповідно до договору поставки №18 від 04.01.2022 позивачем було придбано у ДП «Шосткінський агролісгосп» дров`яні відходи в кількості 139,68 м. куб., що підтверджується податковою накладною №2 від 04.12.2022 (т. 1, а.с. 79-81).

Відповідно до договору поставки №575/127 від 15.12.2021 позивачем було придбано у ТОВ «Лівайн торг» бензин, газ нафтовий та дизельне паливо, що підтверджується видатковою накладною №0127/0002910 від 01.09.2022, видатковою накладною №0127/0003195 від 26.09.2022 та податковими накладними №33 від 10.01.2022, №192 від 31.01.2022 (т. 1, а.с. 82-87).

Відповідно до договору №200079 від 13.05.2021, укладеного з TOB "Енера", для здійснення господарської діяльності ТОВ "Тепла хата" використовувало електричну енергію (т. 1, а.с. 88-94).

Господарські операції з придбання ТОВ "Тепла хата" сировини, палива та електричної енергії відображено у бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотно - сальдовою відомістю по рахунку №631 за 2022 рік (т. 1, а.с. 95-101).

Рух активів (використаних підприємством на виробництві) відображено позивачем у накладних на внутрішнє переміщення товарів, зокрема, в накладній №ПМ-0000008 від 30.09.2022, №ПМ - 00021/1 від 01.10.2022, №ПМ-0000022 від 03.10.2022, №ПМ - 0000023 від 31.10.2022 (т. 1, а.с. 102-105).

Згідно договору №03/01/2022 від 03.01.2022, отриману внаслідок виробництва продукцію пелетта з деревини, ТОВ «Тепла хата» було реалізовано ТОВ «Екомакситеп», що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000052 від 05.10.2022, випискою з банку від 07.10.2022, видатковою накладною №РН-0000050 від 14.10.2022, ТТН від 14.10.2022 та актом звірки взаємних розрахунків за договором (т. 1, а.с. 106-114).

За результатом здійснення господарської операції - реалізації «пелетта з деревини» ТОВ «Екомакситеп» на суму 264000,00 грн, у тому числі ПДВ - 44000,00 грн, позивачем 07.10.2022 було складено податкову накладну № 1 (т. 1, а.с. 19).

Під час реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковим органом було зупинено реєстрацію, про що направлено квитанцію від 25.10.2022. У квитанції вказано: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена". Підставою зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 07.10.2022 зазначено: "Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 4401, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (т. 1, а.с.20).

17.10.2023 позивачем було подано пояснення з додатками та додатковими документами щодо зупинення податкової накладної № 1 від 07.10.2023.

01.12.2022 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумський області прийняла рішення №7751551/36848895 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 07.10.2022 в ЄРПН, у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податків, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням, наявності певних типових форм, та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

У додатковій інформації зазначено: "Відсутні: документи з питання наявності основних засобів, необхідних для здійснення господарських операцій із виробництва готової продукції; розрахункові документи з контрагентами - покупцями за період листопад 2022 року; ОСВ по 361 рахунку за період листопад 2021 року; документи з питання транспортування ТМЦ в адресу контрагентів - покупців за період листопад 2022 року; довіреності на отримання ТМЦ; ОСВ по 26 рахунку за період листопад 2022 року; документи з контрагентами - постач." (т. 1, а.с.21-22).

Позивач, не погодившись з рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумській області від 01.12.2022 №7751551/36848895 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 07.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.12.2022 №7751551/36848895 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю - платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пп. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З 01.02.2020 р. діє Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. №1165 (далі за текстом - Порядок №1165).

Відповідно до 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У відповідності до п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Отже, з аналізу наведених приписів Порядку № 1165 слідує, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.

Колегією суддів встановлено, що за результатами моніторингу поданої товариством з обмеженою відповідальністю "Тепла хата" на реєстрацію в ЄРПН податкової накладної №1 від 07.10.2022 контролюючим органом позивачу були надіслані квитанцію, у якії зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних в ЄРПН зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 4401, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Отже, реєстрацію поданих позивачем податкових накладних було зупинено через встановлення відповідності п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток №3 до Порядку №1165), підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Відтак, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Колегія суддів зазначає, що у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків, лише зазначено, що відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Посилання контролюючого органу у квитанції на те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, лише дублює положення пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, жодним чином не вказуючи на конкретну підставу для зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стосовно кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 4401, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, колегія суддів зазначає, що в даному випадку мається на увазі відсутність у податкового органу даних щодо наявності у позивача товару з кодом УКТ ЗЕД 4401 (деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків або в аналогічних формах; деревна тріска або стружка; тирса та відходи деревини, агломеровані або неагломеровані, у вигляді колод, полін, брикетів, гранул або в аналогічних формах) на момент його реалізації підприємством. Такі дані податковий орган формує із урахуванням податкових накладних продавців - контрагентів ТОВ «Тепла Хата», тобто податковий орган вважає, якщо позивач у попередніх періодах не придбавало «Пеллети з деревини» - останнє не могло їх реалізувати. Проте, податковий орган не врахував, що позивач є виробником товару - «Пеллети з деревини», та не здійснює закупівлю аналогічного товару. Обсяг постачання вироблених брикетів паливних, в даному випадку, в принципі, не може дорівнювати або перевищувати величину залишку обсягу придбання такого товару. Слід відмітити, що в спірному рішенні податкового органу відсутні відомості щодо величини залишку товару, кількість товару, реалізованого платником податку у спірному періоді, різниці між обсягом придбання такою товару та його придбанням та інше.

Колегія суддів встановила, що позивачем направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів на підтвердження реальності господарської операції з контрагентом. До повідомлення позивачем додано копії документів, які містяться у матеріалах справи.

З матеріалів справи встановлено, що первинні документи, оформлені позивачем в межах господарських відносин з контрагентом, копії яких надані разом з поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (надалі - Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктами 4, 5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення контролюючим (фіскальним) органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

У випадку відсутності конкретного переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні саме суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 30 вересня 2022 року у справі № 600/332/21-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 Верховний Суд зазначив, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Колегія суддів зазначає, що предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач мав правові підстави для прийняття рішення про реєстрацію поданих позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у постанові № 822/2095/18 є не релевантним, оскільки подібні правовідносини були врегульовані іншими нормативно-правовими актами, які втратили чинність та є незастосовними до спірних правовідносин у цій справі.

З огляду на викладене, враховуючи безпідставність та необґрунтованість зупинення реєстрації спірних податкових накладних, що слугувало передумовою для прийняття комісією відповідача рішення про відмову у їх реєстрації, колегія суддів доходить висновку про незаконність рішення відповідача від 01.12.2022 №7751551/36848895 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 07.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів не приймає доводів апеляційної скарги стосовно виключних повноважень ДПС України в частині вирішення питання судом щодо реєстрації податкових накладних з наступних підстав.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання органу ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, а саме зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №1 від 07.10.2022, датою їй подання.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 07.12.2022 року у справі №500/2237/22, від 01.02.2023 року у справі №140/506/22, від 16.02.2023 року у справі №380/7648/22, від 23.05.2023 року у справі №500/770/21, від 30.05.2023 року у справі №500/889/21.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 01.12.2022 №7751551/36848895 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "Тепла хата" у реєстрації податкової накладної №1 від 07.10.2022 та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 07.10.2022, складену товариством з обмеженою відповідальністю "Тепла хата" за результатом здійснення господарської операції з реалізації «Пеллета з деревини» ТОВ «Екомаксител».

В силу ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність свого рішення.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи, та всупереч вимогам чинного законодавства.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно частини першої та третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу ним надано договір про надання правової допомоги від 22.05.2023 року № 22/05/2 (т.1, а.с. 16), акт від 27.12.2023 року прийому-передачі адвокатських послуг по договору від 22.05.2023 року № 22/05/02 (т. 1, а.с. 182), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія СМ №000492 (т.1, а.с. 18), ордер на дання правничої (правової) допомоги серії ВМ № 1037405 (т. 1, а.с. 17), рахунок на оплату № 22/05/2 від 22.05.2023 року (т. 1, а.с. 181) та платіжну інструкцію від 23.05.2023 року № 1918 щодо сплати 10000 грн (т. 1, а.с. 181 (зворотній бік).

Колегія суддів встановила, що 22.05.2023 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Тепла Хата", в особі директора ОСОБА_2 та адвокатом Петрищевим Олександром Олександровичем було укладено договір про надання правової допомоги № 22/05/2 (далі - Договір).

Пунктом 1 Договору визначено, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе обов`язок надати юридичні (адвокатські) послуги у вигляді комплексних мір, щодо:

1.1. Аналізу первинних бухгалтерських та податкових документів Клієнта, надання правових консультацій з приводу судового оскарження рішення ГУ ДПС у Сумській області від 01.12.2022 року №7751551/36848895 про відмову в реєстрації податкової накладної від 07.10.2022 року №1.

1.2. Підготовки та подання від імені Клієнта до Сумського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Сумській області від 01.12.2022 року №7751551/36848895 про відмову в реєстрації податкової накладної від 07.10.2022 року №1 та про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну ТОВ «Тепла Хата» складену 07.10.2022 року №1.

1.3. Представництво інтересів клієнта в Сумському окружному адміністративному суді та при необхідності у Другому апеляційному адміністративному суді у справі пов`язаній із зазначеним вище предметом спору.

Відповідно до п. 4 Договору, за послуги визначені п. 1.1 та п. 1.2 даного Договору розмір гонорару складає 10000 грн. (т. 1, а.с. 16).

Згідно з акту від 27.12.2023 року прийому-передачі адвокатських послуг по договору від 22.05.2023 року № 22/05/02, встановлено, що за домовленістю сторін, із врахуванням вимог клієнта щодо предмету адвокатських послуг, важливості справи для клієнта, кількості часу, необхідного для представництва клієнта, вартість наданих послуг складає 10000 грн. (т. 1, а.с. 182).

Оплату за надані послуги проведено відповідно до платіжної інструкції від 23.05.2023 року № 1918 на суму 10000 грн.

Відтак, на думку колегії суддів, позивачем надані всі необхідні документи, якими детально підтверджуються понесені витрати на правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов правильного висновку про зменшення витрат на правничу допомогу та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції щодо наявності підстав стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн з кожного відповідача пропорційно.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 та додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі № 480/5490/23 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 та додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі № 480/5490/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко