Ухвала

від 17.06.2024 по справі 280/8225/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 червня 2024 року

м. Київ

справа № 280/8225/23

адміністративне провадження № К/990/21501/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.01.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі №280/8225/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський ливарний завод» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Головного управління ДПС у Запорізькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський ливарний завод» звернулося до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування інформації щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивача по декларації з ПДВ за січень 2022 року в сумі 668 573,00 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування всі необхідні дані, у тому числі щодо дати закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення від 12.08.2022 № 0049890703, узгодженої суми бюджетного відшкодування в розмірі 668 573,00 грн по декларації з ПДВ за січень 2022 року;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області на користь позивача бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 668 573,00 грн та пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, у сумі 110 451,92 грн;

-стягнути на користь позивача з Головного управління ДПС у Вінницькій області судовий збір у сумі 13 841,85 грн, сплачений при поданні позову, та суму 2 684,00 грн, сплачену при поданні заяви про збільшення позовних вимог;

-стягнути на користь позивача з Головного управління ДПС у Вінницькій області витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.01.2024, залишеним без змні постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування інформації щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування у розмірі 668573,00грн., яка виникла на підставі декларації ТОВ «Мелітопольський ливарний завод» з податку на додану вартість за січень 2022 року. Зобов`язано Головне управління ДПС у Запорізькій області внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування всі необхідні дані про узгодженість бюджетного відшкодування у розмірі 668573,00грн., яка виникла на підставі декларації ТОВ «Мелітопольський ливарний завод» з податку на додану вартість за січень 2022 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський ливарний завод» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684,00грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

03.06.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.01.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі № 280/8225/23, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Водночас, скаржником не зазначено підстави відкриття касаційного провадження та їх обгрунтування відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України, а лише викладено обставини справи та процитовано окремі норми процесуального права.

Верховний Суд не може самостійно визначати підставу для касаційного оскарження судових рішень, а таку підставу має вказувати заявник касаційної скарги з одночасним наведенням підстави касаційного оскарження з огляду на обставини справи та висновки судів попередніх інстанцій.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області підлягає поверненню як така, що не містить належного викладення підстав касаційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.01.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі № 280/8225/23.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.01.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі № 280/8225/23 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддяВ.П. Юрченко