Ухвала

від 18.06.2024 по справі 640/23675/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 червня 2024 року

Київ

справа № 640/23675/20

адміністративне провадження № К/990/22260/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №640/23675/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айкво Трейд» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2022.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.04.2024 залишив без руху апеляційну скаргу ГУ ДПС і надав строк для усунення недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин для такого поновлення та надання доказів на підтвердження вказаних у заяві обставин.

Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку, встановленого для її подання. Такий висновок апеляційного суду вмотивований тим, що оскаржене судове рішення прийняте 09.09.2022, отримане апелянтом 25.09.2022, проте, апеляційну скаргу подано лише 23.01.2023.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, на обґрунтування якого зазначив, що проявляв добросовісне ставлення до наявних у нього прав і таким же чином реалізовував виконання своїх обов`язків саме в частині звернення з апеляційною скаргою в межах присічного строку, встановленого частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що протягом трьох місяців, що минули з моменту ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції і до повернення 26.12.2022 первинно поданої апеляційної скарги, апелянт не виконав свого обов`язку із сплати судового збору. Така сплата відбулась лише у грудні 2023 року, а відповідне платіжне доручення подане до суду апеляційної інстанції лише 22.04.2024. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у спірному випадку саме по собі невідкладне подання апеляційної скарги повторно не може свідчити про поважність причин пропуску на апеляційне оскарження, оскільки протягом цього часу поведінку відповідача не можна визнати такою, що демонструє сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків. Суд також не встановив обставин того, що внаслідок запровадження в Україні воєнного стану у апелянта була відсутня можливість вчасно сплатити судовий збір або подати апеляційну скаргу.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що обставини обмеженого фінансування судового збору унеможливлювали своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судових рішень. При вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, просить врахувати, що звернувся з повторною з апеляційною скаргою в межах присічного строку, встановленого частиною другою статті 299 КАС України. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне оскарження судового рішення.

Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень: вперше подану апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою від 02.12.2022 і надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги (надати документ про сплату судового збору); ухвалою від 26.12.2022 відмовлено ГУ ДПС у задоволенні клопотань про відстрочення сплати судового збору і про продовження строку на усунення недоліків, апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Вдруге скаржник подав апеляційну скаргу 23.01.2023. Ухвалою від 30.01.2023 суд апеляційної інстанції витребував справу № 640/23675/20 з Київського окружного адміністративного суду. Ухвалами від 08.04.2024 апеляційний суд залишив без задоволення клопотання ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору і залишив апеляційну скаргу без руху з підстав як несплати судового збору, так і пропуску строку на апеляційне оскарження. 22.04.2024 ГУ ДПС подало до суду апеляційної інстанції платіжне доручення від 21.12.2023 № 4150 про сплату судового збору.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що з моменту постановлення оскаржуваного рішення суду першої інстанції (09.09.2022) і до моменту її повернення судом (26.12.2022) минуло більше трьох місяців. Проте, апелянт не вказав, які обставини перешкоджали приведенню вперше поданої апеляційної скарги у відповідність до встановлених законом вимог у цей період. Слід зазначити, що реалізація апелянтом права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою також відбулась майже через один місяць після повернення вперше поданої апеляційної скарги, що не може бути визнано розумним та оптимальним строком для реалізації права повторне на звернення до суду з апеляційною скаргою. Причин, які позбавляли ГУ ДПС можливості звернутися з апеляційною скаргою повторно у більш стислі строки скаржник не зазначає, натомість посилається на відсутність коштів.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

При цьому і саме по собі невідкладне звернення до суду із апеляційною скаргою повторно не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. При такому зверненні мають бути усунуті недоліки попередньої апеляційної скарги, які стали підставою для її повернення, що у сукупності з обставинами повторного подання скарги у стислі строки свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку.

У даному випадку, як встановив суд, як при поданні апеляційної скарги вперше, так і при повторному зверненні зі скаргою, скаржник не надав доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги, тобто, відповідач, при зверненні з апеляційною скаргою повторно, не усунув недоліків, які слугували підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, що, в свою чергу, не може вважатися добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов`язків.

Доводи скаржника, що апеляційна скарга подана в межах річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, а тому суд апеляційної інстанції повинен був прийняти апеляційну скаргу до розгляду, є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів. Не встановлює ця норма і наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судове рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Приведені витяги з рішень Європейського суду з прав людини, з огляду на їх зміст, не доводять наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №640/23675/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айкво Трейд» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко