Рішення

від 17.06.2024 по справі 727/4807/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/4807/24

Провадження № 2/727/1174/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2024року. Шевченківський районний суд м.Чернівці

в складі:

головуючої судді Танасійчук Н.М.

при секретарі Дячук І.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовомУправління комунальної власності Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 про звільнення нежитлового приміщення (гаража),-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівці із вказаним вище позовом.

Посилався на те, що на балансіУправління комунальної власності Чернівецької міської ради обліковується нежитлове приміщення, а саме гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

04.03.1999 рокуміж виконавчим комітетом Чернівецької міської ради та ОСОБА_1 укладено Договір оренди гаража №10/5, яким вказаний гараж передано у платне користування.

У подальшому додатковим договором З/О №б/н від 14.05.2010р. та додатковим договором від 01.04.2019 року було внесено зміни до Договору оренди нерухомого майна щодо орендодавця. Зокрема договорами замінено орендодавця на «Управління комунальної власності Чернівецької міської ради».

Листом управління комунальної власності Чернівецької міської ради від 12.12.2023 р. відповідача було повідомлено про розірвання договору оренди гаража №10/05 від 04.03.1999 з 15.03.2024 та необхідність повернення орендованого майна.

Разом з тим, станом на 01.05.2024року орендодавцю не передано гараж, що і змусило його звернутися до суду з даним позовом.

Просив зобов`язати ОСОБА_1 звільнити нежитлове приміщення - гараж,розташований за адресою: АДРЕСА_1 та повернути його Управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради, стягнути з відповідача понесені судові витрати.

У судове засідання представник Управління комунальної власності Чернівецької міської ради Радул К.В. не з`явилась, спрямувала на адресу суду клопотання в якому позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити , а справу слухати у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, спрямував до суду заяву в якій позовні вимоги визнавав, просив стягнути з нього тільки 50 % судового збору у відповідності до ч.1 ст 142 ЦПК.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у засідання усіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

У відповідності до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 1 ст.4ЦПКУкраїни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПКУкраїни, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями статей 15,16ЦКУкраїни визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від17.07.97року"ПроратифікаціюКонвенціїпрозахистправлюдиниі основоположнихсвобод1950року,ПершогопротоколутапротоколівN2,4,7та11Конвенції" і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, так як обставини, викладені в заяві знайшли своє підтвердження у підготовчому засіданні.

Так, судом встановлено, що на балансі Управління комунальної власності Чернівецької міської ради обліковується нежитлове приміщення (гараж), що розташоване за адресою: м.Чернівці, вул. Головна, 70 літ О яке належить до комунальної власності Чернівецької міської територіального громади(а.с.5).

04 березня 1999 року між департаментом економіки Чернівецької міської ради та ОСОБА_1 укладено Договір оренди гаража №10/5, яким у платне користування передано гараж, загальною площею 30 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15-19).

У подальшому, Угодами від 02.10.2006, 29.11.2007 року внесено зміни та доповнення до Договору оренди нерухомого майна №10/05 від 04.03.1999. Зокрема сторонами погоджено орендну плату(а.с.13-14).

Додатковими договорами від 14.05.2010,01.04.2019 року змінено орендодавця на Управління комунальної власності Чернівецької міської ради(а.с.11-12).

Чернівецька міська рада відповідно до чинного законодавства є органом управління майном, яке на праві власності належить Чернівецькій міській-територіальній громаді і є комунальною власністю. Єдиним Орендодавцем майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади є управління комунальної власності Чернівецької міської ради.

Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (надалі - Закон) визначено, що до відання виконавчих органів міських рад відносяться власні (самоврядні) повноваження в сфері вирішення питань щодо використання нежитлових приміщень, будинків споруд, що належать до комунальної власності.

Як вбачається із матеріалів позову, орендодавець вирішив скористатися своїм правом та розірвати договір оренди від 04.03.1999 року.

Згідно договору оренди гаража від 04.03.1999 року, він укладався сторонами на безстроковий термін (п.3 Договору).

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, установлених Договором або законом.

Як зазначено в частині 1 статті 631 Цивільного Кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до Договору.

Частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що у разі односторонньої відмови від Договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено Договором або законом, Договір є відповідно розірваним або зміненим.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (п.1 ст.759 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 763 Цивільного кодексу України, кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці.

На виконання вказаних вимог закону, 12.12.2023 Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради відповідачу ОСОБА_1 надіслано лист про розірвання Договору оренди гаража №10/05 від 04.03.1999 з 15 березня 2024 року, з проханням до вказаного терміну звільнити вказане нежитлове приміщення та повернути його представникам управління за відповідним актом(а.с.9-10).

Листом від 19.03.2024 відповідачу запропоновано добровільно повернути орендоване майно за Актом повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади в термін до 15.04.2024 включно, інакше Управління буде змушене звернутися досуду із даним позовом(а.с.7-8).

Пунктом 9 Договору передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження «Орендар» зобов`язаний повернути «Орендодавцю» об`єкт оренди згідно акту прийомуувідповідності з договором оренди.

Статтею 785 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму, наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Разом з тим, вказані повідомлення ОСОБА_1 були проігноровані.

Відповідно достатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті317та частиною першою статті319 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 ЦК України).

Відповідно до статті391 ЦКУкраїнивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом частини першої статті16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, в тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

За таких обставин, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, враховуючи те, що відповідач безпідставно користується спірним майном, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст.142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З урахуванням вказаних вимог закону, а також зважаючи на те, що відповідач позов визнав, суд вважає, що позивачу слід повернути з Державного бюджету50% сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви до суду.

При цьому з відповідача на користь позивача, також, необхідно стягнути 50% судового збору в сумі 1514грн.

КеруючисьЗаконом України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст.319, 391, 598, 631, 651, 785 ЦК України, ст.ст.4,5,10,18,80,89,141,259,263-265,273,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) звільнити нежитлове приміщення - гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та повернути управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради(вулиця Петровича Якоба,18, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 44388619).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (вул. Петровича Якоба,18, м.Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 44388619) 50% судового збору за подання позовної заяви до суду, у розмірі1514грн.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м.Чернівцях Чернівецької області (код ЄДРПОУ 37978173, м.Чернівці, вул.Кобилянської, 11) повернути Управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради (вул. Петровича Якоба,18, м.Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 44388619) з Державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 1514 (одна тисяча п"ятсот чотирнадцять) грн., які було сплачено відповідно до платіжної інструкції №254 (внутрішній номер 344062057) від 06.05.2024.

Роз`яснити позивачу, що повернення судового збору проводиться фінансовим органом за особистою заявою про повернення судового збору із зазначенням реквізитів рахунку отримувача коштів, копії квитанції (платіжного доручення), що підтверджує сплату судового збору до бюджету.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Танасійчук Н.М.