Ухвала

від 18.06.2024 по справі 463/5483/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/5483/24

Провадження № 2-н/463/1505/24

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

18 червня 2024 року суддя Личаківського районного суду м.Львова Грицко Р.Р., вивчивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТНИЙ ВОДОКАНАЛ» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з централізованого водовідведення та абонентського обслуговування,

в с т а н о в и в :

заявник Товариство зобмеженою відповідальністю«ПРИВАТНИЙ ВОДОКАНАЛ» звернулося до Личаківського районного суду м.Львова із заявою про видачу судового наказу з вимогою про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з централізованого водовідведення та абонентського обслуговування у розмірі 102411,0 гривень та 302,80 гривень судового збору.

Відповідно до ч.5 ст.165 ЦПК України, у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника.

Частиною 7 статті 165 ЦПК України передбачено, що суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Разом з тим, приписами ч.1 ст.30 ЦПК України визначено зокрема, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

В свою чергу відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 07.07.2020 року (справа № 910/10647/18), постанові від 16.02.2021 року (справа № 911/2390/18) виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, до спорів щодо стягнення заборгованості нарахованої, але не погашеної за житлово-комунальні послуги застосовується виключна підсудність, а саме, правило ч.1 ст.30 ЦПК України, відповідно до якого позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як вбачається з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 644366 від 17.06.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 644375 від 17.06.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Водночас, матеріали заяви свідчать, про те, що заявленою вимогою у даній справі є зобов`язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг, а саме централізованого водовідведення та абонентського обслуговування за адресою: АДРЕСА_3 .

Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.

З урахуванням наведеного, вимога про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Таким чином, за правилами виключної підсудності, передбаченими ст.30 ЦПК України, розгляд даної заяви територіально не підсудний Личаківському районному суду м.Львова.

Дотримання правил підсудності розгляду справи є однією з складових законності судового рішення. Розгляд справ з порушенням правил підсудності є грубим порушенням процесуального закону і підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що необхідно відмовити у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«ПРИВАТНИЙ ВОДОКАНАЛ» заборгованості за надані послуги з централізованого водовідведення та абонентського обслуговування.

Керуючись ст.ст.48, 160, 162, 165, 166, 186, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в :

відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТНИЙ ВОДОКАНАЛ» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з централізованого водовідведення та абонентського обслуговування.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання до Львівського апеляційного суду.

Суддя Грицко Р.Р.