Рішення

від 12.06.2024 по справі 236/316/22

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 236/316/22

Провадження № 2/202/949/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

12 червня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2022 року на адресу Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об`єднаної територіальної громади м. Лимана, в особі Лиманської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої залишилось спадкове майно що складається з житлового будинку та господарсько-побутових будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 . 12.09.2005 року ОСОБА_3 було складено заповіт, за яким вона заповіла усе належне їй спадкове майно позивачу. На теперішній час позивач є єдиною спадкоємицею померлої, оскільки прийняла спадщину, а інші спадкоємці відсутні. Разом з тим, через відсутність правовстановлюючих документів, нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину. Наведені обставини унеможливлюють вирішити порушене право позивача у позасудовому порядку, а тому вона вимушена звернутись до суду з позовом в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно за заповітом, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

17 лютого 2022 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява в якій зазначено, що після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, що знаходиться по АДРЕСА_1 , 1/2 частка якого належала померлій на підставі свідоцтва про право власності, виданого 02.08.1986 року за реєстровим №1708, а друга 1/2 частка належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 02.08.1986 року за реєстровим № 1710. На підставі заповіту померлої ОСОБА_3 від 12.09.2005 року, який на теперішній час не змінений та не скасований, належне їй майно, вона заповіла позивачу. Спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено на підставі заяви позивача ОСОБА_1 про прийняття спадщини від 08.02.2014 року № 132, сина спадкодавця - ОСОБА_4 про прийняття спадщини від 15.11.2013 року № 11157, сина спадкодавця - ОСОБА_5 (батько позивача) про відмову від прийняття спадщини від 08.02.2014 року № 1330.

На момент смерті ОСОБА_3 , тобто станом на 11.08.2013 року, ОСОБА_4 досяг пенсійного віку, а тому мав право на обов`язкову частку у спадщині, в розмірі 1/4 частини. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, після чого залишилось спадкове майно, що складається з 1/4 частки спадкового майна за законом на обов`язкову частину в спадщині після смерті ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме житлового будинку із господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є його донька ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину.

Таким чином, на теперішній час позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 3/4 частки спадкового майна, оскільки прийняла спадщину. Водночас, постановою нотаріуса, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Враховуючи наведене, позивач просить визнати за нею право власності на спадкове майно за заповітом, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та складається з 3/4 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX зі змінами, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

Розпорядженням Верховного Суду № 7/0/9-22 від 14.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей)», відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ з Краснолиманського міського суду Донецької області на Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2023 року, для розгляду цивільної справи № 236/316/22, визначено суддю Мачуського О.М.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2023 року справу прийнято та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2023 року Прийнято уточнену позовну заяву від 17.02.2022 року. За позовом ОСОБА_1 до Об`єднаної територіальної громади м. Лимана, в особі Лиманської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, первісного відповідача - Об`єднану територіальну громаду м. Лимана, в особі Лиманської міської ради, замінено належним відповідачем - ОСОБА_2 . Також визначено, що в подальшому розгляд справи проводиться з урахуванням уточнених позовних вимог.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2024 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та витребувано у Лиманської державної нотаріальної контори, належним чином завірену копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилась, натомість подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надала, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 85 років померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 12 серпня 2013 року Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краснолиманського міського управління юстиції у Донецькій область.

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно - житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлій на підставі свідоцтва про право власності виданого 02.08.1986 року та посвідченого державним нотаріусом Краснолиманської державної нотаріальної контори за реєстрованим № 1708 (1/2 частка), та свідоцтва про право на спадкування по закону, виданого 02.08.1986 року та посвідченого державним нотаріусом Краснолиманської державної нотаріальної контори за реєстрованим № 1710 (1/2 частка).

Відповідно до наданої суду копії спадкової справи, заведеної до майна померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , остання за життя склала заповіт від 12.09.2005 року, що посвідчений державним нотаріусом Краснолиманської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 1334, у відповідності до якого ОСОБА_3 усе належне їй майно, в тому числі, житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заповідає ОСОБА_6 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого повторно 09.04.2021 року, після реєстрації шлюбу, ОСОБА_6 , змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».

Також матеріали спадкової справи містять заяви: ОСОБА_1 про прийняття спадщини № 132 від 08.02.2014 року; сина спадкодавця - ОСОБА_4 про прийняття спадщини № 11157 від 15.11.2013 року; сина спадкодавця - ОСОБА_5 (батько позивача ОСОБА_1 ) про відмову від прийняття спадщини № 1330 від 08.02.2014 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 10.04.2018 року Лиманським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 17 вересня 2018 року Лиманським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судом також досліджено Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 76762409 від 25.04.2024 року та копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , з матеріалів якої встановлено, що спадкоємцем останнього є його донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.12.2021 року № 2203/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із відсутністю у останньої правовстановлюючих документів на спадкове майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1216 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦК України) и спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч.ч. 1,2 ст. 1223 ЦК України).

При цьому, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка), що визначено ч. 1 ст. 1241 ЦК України.

На момент смерті ОСОБА_3 , її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який подав заяву про прийняття спадщини, досяг пенсійного віку, тобто в розумінні чинного законодавства, на момент відкриття спадщини був непрацездатною особою, а тому незалежно від змісту заповіту, спадкує половину частки, яка належала йому у разі спадкування за законом (обов`язкова частка), тобто 1/4 частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1273 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, з наданої суду копії спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 , встановлено, що ОСОБА_1 не пропущено шестимісячний строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини.

При цьому, єдиним спадкоємцем освоюваного майна 3/4 часток житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі заповіту спадкодавця від 12.09.2005 року є позивач ОСОБА_1 , яка у відповідності до вимог ст.ст. 1268,1269 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, подала нотаріусу відповідну заяву.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Як встановлено судом, на виконання вимог чинного законодавства, позивач звернулась до нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, однак, у вчинені такої нотаріальної дії постановою від 17.12.2021 року їй було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. (ч.ч. 1,2 ст. 328 ЦК України).

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Виходячи з аналізу статті 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На даний час продовжує існувати, зазначена нотаріусом, причина відмови ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме відсутність у останньої правовстановлюючих документів на спадкове майно, тобто у позивача існують перешкоди для оформлення спадкових прав.

Враховуючи наведене, ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання за нею права власності на3/4 часток житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 48, 49, 51, 76- 89, 102, 209, 210, 247, 258-259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на спадкове майно 3/4 часток житлового будинку «А-1» , загальною площею 60,4 кв.м., в тому числі житловою 41,0 кв.м., із господарсько-побутовими будівлями та спорудами: літня кухня, сарай, льох «Б», сарай «В», душ, вбиральня «Д», колонка «К», паркан «1», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Мачуський