Рішення

від 18.03.2024 по справі 444/2739/22

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/2739/22

Провадження № 2/444/52/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

18 березня 2024 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Мікула В. Є.,

при секретарі Садова І.З.

з участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом Жовківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Львівська обласна рада до ОСОБА_2 , третя особа: Жовківське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП "ГАЛСІЛЬЛІС" про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - керівник Жовківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Львівської обласної ради Львівського району Львівської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, на стороні позивача: Жовківське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП "Галсільліс" про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки. Просить суд позовні вимоги задоволити:

Витребувати на користь Львівської обласної ради від недобросовісного набувача ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 4622787200:23:000:0006 площею 0,1га цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, яка знаходиться на території Жовківської міської ради.

Судові витрати покласти на відповідача та стягнути в користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м.Києві, (79005, м.Львів, проспект Шевченка, 17/19).

05.06.2023 року прокурор скерував на адресу суду заяву про зміну предмету позову. Просить суд:

- Визнати недійсним розпорядження голови Жовківської районної державної адміністрації № 967 від 17.12.2009 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» на підставі якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 у власність для індивідуального дачного будівництва площею 0,10га на території Зіболківської сільської ради.

- усунути Львівській обласній раді перешкоди у володінні і користуванні земельною ділянкою лісового фонду шляхом скасування вчиненої 11.04.2011 у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером № 4622787200:23:000:0006 площею 0,1000 га.

- судові витрати покласти на відповідача та стягнути в користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м.Києві, (79005, м.Львів, проспект Шевченка, 17/19), з підстав зазначених у позові.

Представник Жовківської окружної прокуратури в судовому засіданні заяву про зміну позовних вимог від 05.06.2023 року підтримав, просить позовні вимоги зазначені у ній задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, не повідомивши суд про причини неявки. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи, на стороні позивача: Жовківського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП "Галсільліс" в судове заідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак подав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позовні вимоги задоволити.

А тому, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представника третьої особи, які не з`явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого.

На підставі ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

А тому суд постановив провести по справі заочний розгляд та ухвалити заочне рішення.

Заслухавши пояснення учасників, які з`явились, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 02.11.2000 р. рішенням Львівської обласної ради №366 «Про відведення земель ЛГП «Галсільліс»» затверджено проекти відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та надано обласному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству Галсільліс (ЛГП Галсільліс) для ведення лісового господарства в постійне користування 55731,41 га земель, що знаходяться за межами населених пунктів, з них 52471,18 га лісових земель, 3216,63 га чагарників і 43,6 га інших земель, у тому числі за рахунок земель Жовківського району 6102,17 га, земель Золочівського району 1622,0 га, земель Перемишлянського району 3427,24 га, земель Самбірського району 686,0 га, земель Сколівського району 33315,5 га та земель Яворівського району 10396,5 га згідно з додатком № 1. В межах Зіболківської сільської ради ЛГП «Галсільліс» надано в постійне користування 436,5 га лісових земель. В подальшому, 28.12.2000 р. рішенням Львівської обласної ради №409 «Про внесення змін до рішення Львівської обласної ради про виділення земель ЛГП «Галсільліс»» зокрема п. 3 внесено зміни до пунктів 1, 3, 5 рішення Львівської обласної ради від 2 листопада 2000 року № 366 Про відведення земель ЛГП Галсільліс, та викладено їх у такій редакції: п.1. Затвердити проекти відведення земельних ділянок за межами населених пунктів та надати їх дочірнім підприємствам ЛГП Галсільліс для ведення лісового господарства в постійне користування згідно з додатком №3: зокрема, Жовківському дочірньому лісогосподарському підприємству ЛГП Галсільліс 6102,17 га лісових земель за рахунок земель Жовківського району, в тому числі і по Зіболківській сільскій раді 436,5 га, в т.ч. земельна ділянка з кадастровим номером 4622787200:24:000:0006.

Розпорядженням голови Жовківської районної державної адміністрації від 16.05.2006 року № 455 «Про затвердження технічних документацій на земельні ділянки Жовківського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» для ведення лісового господарства та видачі державних актів на право постійного користування землею» затверджено технічні документації на земельні ділянки зайняті лісовим масивами Жовківського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» для ведення лісового господарства та залишено у постійному користуванні земельні ділянки, серед яких і земельна ділянка з кадастровим номером №4622787200:24:000:0006.

Відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2001 та 2011 років вищевказана земельна ділянка лісового фонду з кадастровим номером 4622787200:24:000:0006 знаходиться в користуванні Жовківського ДЛГП «Галсільліс».

Як вбачається з інформації Львівської обласної державної адміністрації №5/9-14422/0/2121/7-16 від 10.12.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 4622787200:24:000:0006 передана у постійне користування Жовківському дочірньому лісогосподарському підприємству Галсільліс на підставі розпорядження голови Жовківської районної державної адміністрації від 16.05.2006 №455. Жовківське ДЛГП Галсільліс є дочірнім підприємством із статусом юридичної особи Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс. За своїм правовим статусом ОКС ЛГП Галсільліс є комунальним, унітарним підприємством і діє за принципом повного господарського розрахунку. Отже, земельні ділянки, які перебувають у користування Жовківського ДЛГП Галсільліс відносяться до комунальної форми власності, розпорядником яких виступає Львівська обласна рада. Відтак, прийняття розпорядчих документів щодо вилучення земельних ділянок чи припинення права постійного користування земельними ділянками не відноситься до повноважень обласної державної адміністрації.

Відповідно до інформації №187 від 13.12.2021 Жовківського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» наданої на запит Жовківської окружної прокуратури №14.53/03-38-3400 вих-21 від 29.11.2021 щодо накладання земельних ділянок фізичних осіб на земельну ділянку лісового фонду Жовківського ДЛГП «Галсільліс» з кадастровим номером 4622787200:24:000:0006 повідомлено: рішень про надання згоди на вилучення/припинення права постійного користування Жовківським ДЛГП «Галсільліс» при передачі фізичним особам у приватну власність земельних ділянок, що накладаються на земельну ділянку лісового фонду з кадастровим номером 4622787200:24:000:0006 не приймали; заходів для усунення порушень вимог законодавства не вживали; відповідно до рішення Львівської обласної ради № 409 від 28.12.2000 року «Про внесення змін до рішень Львівської обласної ради про відведення земель ЛГП «Галсільліс» затверджено проекти відведення земельних ділянок за межами населених пунктів та надано їх в користування дочірнім підприємствам ЛГП «Галсільліс» для ведення лісового господарства в постійне користування. Так Жовківському ДЛГП «Галсільліс» надано 6102,17 га, в т.ч. і по Зіболківській сільській раді 436,5 га, в т.ч. і земельна ділянка з кадастровим номером 4622787200:24:000:0006; відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2001 року та 2011 року вищевказана земельна ділянка лісового фонду знаходиться в користуванні Жовківського ДЛГП «Галсільліс».

У Конституції України (статті 13, 14) передбачено, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ст.ст 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Ст. 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на землі сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісового та водного фонду, промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно ізч.ч.1,2,7ст.20ЗК України(уредакції,чинній начас виникненняспірних правовідносин)віднесення земельдо тієїчи іншоїкатегорії здійснюєтьсяна підставірішень органівдержавної влади,Верховної РадиАвтономної РеспублікиКрим,Ради міністрівАвтономної РеспублікиКрим таорганів місцевогосамоврядування відповіднодо їхповноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення належать землі, зайняті зеленими насадженнями в межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

До земель комунальної власності, які не можна передавати у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених ЗК України (пункт "г" частини 3 статті 83 цього Кодексу у редакції чинній, на час винекнення спірних правовідносин).

В ході досудового розслідування кримінального провадження №42016141150000047 від 15.09.2016 встановлено, що розпорядженням голови Жовківської районної державної адміністрації № 967 від 17.12.2009 «Про затвердження проекту землеустрою» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 у власність для індивідуального дачного будівництва площею 0.10 га на території Зіболківської сільської ради. На підставі даного рішення ОСОБА_2 зареєстрував право власності на земельну ділянку кадастровий №4622787200:23:000:0006 (державний акт серії ЯЛ № 324659).

За результатами проведеної в межах кримінального провадження судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № 5322/5323 встановлено, що: зокрема в ході аналізу та обробки координат поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки, що належить лісовому фонду, кадастровий № 4622787200:24:000:0006 та меж земельної ділянки з кадастровим № 4622787200:23:000:0006, що належить ОСОБА_2 встановлено, що межі даних земельних ділянок перетинаються. Площа накладення становить 0,0086 га.

Згідно із загальнодоступними відомостями з Публічної кадастрової карти України, розміщеної на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, земельна ділянка кадастровий № 4622787200:23:000:0006, що належить ОСОБА_2 , досі частково заліснена. Такі відомості є загальновідомими, а тому не потребують доказування (ч.3 ст.82 ЦПК України).

Ураховуючи викладене, розпорядження голови Жовківської районної державної адміністрації №967 від 17.12.2009 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», в частині формування та передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим №4622787200:23:000:0006, площею 0,1 га, видано з порушеннями вимог земельного та лісового законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Крім того, статтею 55 ЗК України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. Стаття 5 Лісового кодексу України (далі - ЛК) містить аналогічне поняття «земель лісогосподарського призначення», які повинні використовуються тільки для потреб лісового господарства.

Відповідно до ст.56 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно з ч.4 ст.84 ЗК України до земель, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.56 ЗК України громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі селянських, фермерських та інших господарств.

Інші випадки законодавчої можливості перебування земель лісогосподарського призначення у приватній власності не передбачені.

При цьому, спірна ділянка з кадастровим № 4622787200:23:000:0006, площею 0,1 га не є замкнутою, оскільки вона не відокремлена природними (болотами, водоймами, пустирями тощо), або штучно створеними (просіками, елементами рельєфу, протипожежними ровами) розривами та розташована в єдиному лісовому масиві Жовківського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» Жовківського лісництва.

Спірна ділянка не перебувала у складі угідь будь-яких селянських, фермерських та інших господарств.

Тобто, визначений ст. 56 ЗК України виняток щодо можливості передачі земельної ділянки у приватну власність не поширює свою дію на спірні правовідносини. За такого, розпорядження голови Жовківської районної державної адміністрації №967 від 17.12.2009 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» є незаконним та таким, що порушує право власності Львівської обласної ради на землі спільної власності територіальних громад лісового фонду.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 141 ЗК України установлено, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, вилучення земельної ділянки, у випадках визначених Законом.

Статтею 149 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених ст. 150 цього Кодексу.

Отже, законодавцем визначено, що вилучення земель державного лісового фонду для нелісогосподарських потреб на час прийняття спірного наказу належало до виключних повноважень Кабінету Міністрів України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 виклала висновок про те, що положення розділу ІІ «Землі України» ЗК України свідчать, що саме цільове призначення земельної ділянки покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель, при цьому такі режими характеризуються високим рівнем оперативності відносно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.

В постанові від 03.09.2020 у справі № 911/3306/17 Верховний Суд вказав, що держава, втручаючись у права щодо земельних ділянок, зокрема тих, які перебувають під посиленою правовою охороною, захищає загальні інтереси у безпечному довкіллі, не погіршенні екологічної ситуації, у використанні майна не на шкоду людині та суспільству і ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок.

Тобто вирішення питання зміни цільового призначення ділянок не обмежене власним розсудом компетентного органу, оскільки при прийнятті відповідного рішення належить керуватися вимогами земельного та лісового законодавства і діяти з урахуванням загальних інтересів.

Згідно зі ст.57 ЛК України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України.

Водночас, за результатами моніторингу не виявлено рішень про погодження зміни цільового призначення, вилучення із державної власності та передачі у приватну власність спірної земельної ділянки.

До того ж, відведення за рахунок лісового фонду земельної ділянки з метою передання у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства супроводжувалось фактичною незаконною зміною цільового призначення цієї ділянки всупереч ч.1 ст. 20 ЗК України, ст. 57 ЛК України без необхідних погоджень органів контролю.

При цьому, відповідно до інформації №187 від 13.12.2021 Жовківського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» підприємство не надавало погодження на вилучення з постійного користування вказаної лісової ділянки.

Частиною 1 ст. 20 та ч. 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що передача у власність земельних ділянок громадянам і юридичним особам зі зміною їх цільового призначення здійснюється за проектами землеустрою.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст.1861 цього Кодексу (ч.8 ст.118 ЗК України).

Враховуючи усе вищевикладене, Жовківською РДА прийнято оскаржуване розпорядження за відсутності погодження, з порушенням вимог ст. ст. 20, 118, 1861 ЗК України.

У той же час, спірним розпорядженням затверджено документацію із землеустрою та надано у приватну власність земельну ділянку, частина якої є землями лісового фонду, для індивідуального дачного будівництва, на підставі якого сформовано земельну ділянку та віднесено її до земель сільськогосподарського призначення.

Отже, Жовківською РДА в односторонньому та позасудовому порядку, з перевищенням наданих законом повноважень, незаконно вилучено поза волею належного розпорядника та постійного землекористувача спірну земельну ділянку (в межах її накладення на землі лісового фонду) із земель лісогосподарського призначення зі зміною їх цільового призначення та в подальшому передала у приватну власність.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. ст. 16, 21 ЦК України, ст. 152 ЗК України одним зі способів захисту цивільних прав є визнання незаконними рішень органів державної влади або місцевого самоврядування.

Статтею 155 ЗК України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Враховуючи, що розпорядження голови Жовківської районної державної адміністрації №967 від 17.12.2009 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» стосується земельної ділянки лісового фонду, то у вказаного органу відсутнє право розпорядження спірною землею. З огляду на це, зазначений наказ суперечить вимогам ст. ст. 116, 141, 149, 152 ЗК України та порушує інтереси держави, що є підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.

На підставі розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 15.01.2021 № 25/0/5/21 «Про створення комісій з реорганізації районних держанвих адміністрації» створено комісію з реорганізауції Жовківської райдрежадміністрації. Згідно п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 1321 від 16.12.2020 року Львівська районна державна адміністарція є правонаступником прав та обов`язків Жовківської РДА з 15.01.2021, оскільки реорганізовується шляхом приєднання до Львівської районної державної адміністрації Львівської області та 15.01.2021 створено ліквідаційну комісію з реогранізації Жовківської РДА.

Стаття 215 ЦК України встановлює загальне правило про те, що правочин є недійсним у зв`язку з недодержанням в момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених

ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин, згідно з положенням ч. 3 ст. 215 ЦК України, може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст.15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються відомості щодо цільового призначення земельної ділянки (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Відповідно до ст.16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Частиною 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Земельна ділянка з кадастровим номером № 4622787200:23:000:0006 частково (площею 0,0086 га) накладається на землі лісового фонду, а отже не може в цій частині відноситися до земель сільськогосподарського призначення та

існувати у встановлених межах.

Водночас, без скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки, землі державного лісового фонду будуть рахуватися у їх складі як землі сільськогосподарського призначення, а отже не зможуть бути проінвентаризовані під час наступного лісовпорядкування.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером №4622787200:23:000:0006 не може існувати у встановлених межах, її державна реєстрація повинна бути скасована та створено новий об`єкт (об`єкти) земельних відносин з іншими межами, цільовим призначенням та кадастровим номером.

Статтями 16, 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Також, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки закривається і відповідна Поземельна книга.

Отже, з метою реального поновлення прав держави, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером № 4622787200:23:000:0006 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Статтею 7 вказаного Закону передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать: ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст; здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні; ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин є Держгеокадастр України.

Відповідно до п.1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку, здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації, веде поземельні книги та видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки (п.4 Положення).

Таким чином, уповноваженим органом на скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером № 4622787200:23:000:0006 є Головне управління Держгеокадастру у Львівській області.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.

Оскільки спірна земельна ділянка лише частково входить до земель лісового фонду, то вказане позбавляє можливості вимагати її витребування (чи повернення) спільну власність територіальних громад в особі Львівської обласної ради, так як окремо ділянка лісогосподарського призначення не сформована.

При цьому, формування облрадою земель лісового фонду в частині їх накладення на вже сформовану спірну ділянку як земельну ділянку сільськогосподарського призначення, державна реєстрація якої не скасована, є неможливим, з огляду на існування цієї ділянки у встановлених межах та набуття на неї права приватної власності.

З огляду на викладене, органами прокуратури обрано ефективний спосіб захисту порушених інтересів держави у спірних правовідносинах, який узгоджується з положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України, а саме визнання незаконними та скасування рішення органу виконавчої влади, що слугуватиме підставою припинення права приватної власності на спірну земельну ділянку та скасування її державної реєстрації як об`єкта цивільних прав.

Задоволення судом саме таких позовних вимог призведе до відновлення права постійного користування Жовківського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» Жовківського лісництва на землі лісового фонду, оскільки останні дотепер на підставі матеріалів лісовпорядкування та державного акту рахуються як землі лісогосподарського призначення державної власності.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні в суд з позовом позивачем сплачено 1984 грн. 80 коп. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням (аркуш справи №119).

Керуючись ст. ст. 23, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов задоволити.

Визнати недійсним розпорядження голови Жовківської районної державної адміністрації № 967 від 17.12.2009 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» на підставі якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 у власність для індивідуального дачного будівництва площею 0,10га на території Зіболківської сільської ради.

Усунути Львівській обласній раді перешкоди у володінні і користуванні земельною ділянкою лісового фонду шляхом скасування вчиненої 11.04.2011 у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером № 4622787200:23:000:0006 площею 0,1000 га.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м.Києві, (79005, м.Львів, проспект Шевченка, 17/19) - 1 984,80 гривень сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Одночасно роз"яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Суддя: Мікула В. Є.