Вирок

від 17.06.2024 по справі 163/1047/24

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/1047/24

Провадження № 1-кп/163/140/24

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

законного представника потерпілої ОСОБА_6 ,

представника потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження № 12024030560000049 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Руда Ковельського району Волинської області, що зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 156, ч.1 ст.162 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 близько 00:15 години 06 лютого 2024 року, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, без добровільної згоди власника житлового будинку, та, не маючи законних правових підстав для його відвідування, шляхом відкриття вхідних дверей, незаконно проник до належного ОСОБА_6 житлового будинку по АДРЕСА_1 , чим порушив право ОСОБА_6 на недоторканість житла та володіння, передбаченого ст.30 Конституції України.

Крім цього, ОСОБА_4 близько 00:15 години 06 лютого 2024 року, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в належному ОСОБА_6 житловому будинку АДРЕСА_1 , перемістився до кімнати, у якій на ліжку спала малолітня ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та будучи обізнаним про малолітній вік останньої, умисно, переслідуючи мету на задоволення своєї статевої пристрасті та збудження у неповнолітньої особи статевого інстинкту, шляхом її розбещення, ліг з боку біля сплячої малолітньої і, утримуючи її за шию однією рукою, розпочав іншою рукою вчиняти розпусні дії, які виразились в непристойному доторканні рукою до грудей, нижньої частини живота малолітньої, а також торканні статевих органів через нижню білизну та намаганні її зняти, що призвело до порушення нормального психічного та соціального розвитку дитини.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю та показав, що в ніч з 05 на 06 лютого 2024 року перебував в стані алкогольного сп`яніння та мав намір зайти до сусіда щоб вживати спиртне. Не розуміючи своїх дій, проник до належного ОСОБА_6 будинку АДРЕСА_1 , через вхідні двері, які не були зачинені. Пройшовши до однієї з кімнат будинку, приліг на ліжку, де спала малолітня ОСОБА_8 . В подальшому розпочав торкатись до малолітньої, гладити по животі, торкатись до грудей, інтимних органів, після чого ОСОБА_8 закричала. На крик ОСОБА_8 вибігла її мати ОСОБА_6 , яка стала його проганяти зі свого будинку, він вибачився та направився додому. Зазначив, що намірів вчиняти даний злочин не мав, все відбулось в зв`язку з його перебуванням в стані алкогольного сп`яніння, шкодує про вчинене, просив вибачення в законного представника потерпілої.

Законний представник потерпілої ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що близько 00:00 години 06 лютого 2024 року перебувала вдома у будинку АДРЕСА_1 . Почула крики неповнолітньої доньки ОСОБА_8 , вибігши з кімнати помітила обвинуваченого ОСОБА_4 , який виходив з кімнати її малолітньої доньки ОСОБА_8 , почала його виштовхувати з будинку, в цей час обвинувачений вибачався та залишив будинок. Під час спілкування з донькою ОСОБА_8 , остання була дуже налякана. В подальшому викликала працівників поліції. Просила не позбавляти волі обвинуваченого, оскільки вони проживають в одному селі, в останнього на утриманні перебуває дружина та неповнолітня дитина.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість в інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, а представник потерпілої, законний представник потерпілої, прокурор, обвинувачений та захисник, кожен зокрема, не мають жодних заперечень щодо встановлених обставин, при цьому позиція учасників кримінального провадження є добровільною, тому суд вважав недоцільним дослідження доказів на підтвердження події кримінального правопорушення і винуватості обвинуваченого у вчиненні зазначених суспільно-небезпечних діянь.

У зв`язку з цим, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження обмежився допитом обвинуваченого, законного представника потерпілої, свідка та дослідженням аудіо-запису допиту малолітньої потерпілої, досудової доповіді органу пробації, характеризуючими даними особи обвинуваченого.

Так,свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що являється сестрою малолітньої ОСОБА_8 , в темну пору доби 06 лютого 2024 року почула крики, вибігла з кімнати будинку і помітила як її мати ОСОБА_6 виганяє з будинку обвинуваченого. ОСОБА_4 в цей час просив вибачення та залишив будинок. В подальшому викликали працівників поліції. ОСОБА_8 була дуже налякана, пройшовши трохи часу, розказала про обставини події.

Потерпіла ОСОБА_8 під час її допиту на стадії досудового розслідування, за участі законного представника, психолога, показала, що перебувала вдома, чула стуки в двері. Лягла спати, прокинулась від того що хтось її торкається та душить за шию. Помітила обвинуваченого ОСОБА_4 , який лежав на ліжку біля неї і підсвічував ліхтарем на телефоні. Дуже злякалась і почала кричати. В цей час вибігла мати ОСОБА_6 , сам же обвинувачений втік. Зазначила, що відчувала як обвинувачений торкається до її грудей та інтимних органів.

Дослідженими доказами повністю доводиться винуватість ОСОБА_4 у вчинені розпусних дій щодо малолітньої особи, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.156 КК України та у незаконному проникненні до житла особи, що порушує недоторканність житла громадян, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про його особу та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Вчинений ОСОБА_4 злочин, передбачений ч.2 ст.156 КК України, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.162 КК України відноситься до кримінальних проступків.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття у вчиненому, про що об`єктивно засвідчила його поведінка в судовому засіданні.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні малолітнього сина, за місцем проживання характеризується позитивно.

Відповідно до наданої органом пробації в порядку ст.314 КПК України досудової доповіді, складеної з урахуванням соціально-психологічної характеристики обвинуваченого та оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.

Також суд враховує позицію законного представника потерпілої, яка вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого з огляду на конкретні обставини вчинення ним кримінальних правопорушень та їх характеру можливе без ізоляції від суспільства та просила призначити обвинуваченому покарання з іспитовим строком.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити в межах законів, за якими він притягується до кримінальної відповідальності, у вигляді позбавлення та обмеження волі із застосуванням за ст.70 КК України принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим. В цей же час суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 додаткове покарання за ч.2 ст.156 КК України у виді позбавленням права займатись навчальною та/чи виховною діяльністю осіб віком до 18 років, обіймати посади, пов`язані з роботою з особами віком до 18 років.

Разом із цим, ураховуючи вперше притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, дані про його особу, його відношення до вчиненого, висновок органу пробації, позицію потерпілої сторони, суд вважає, що виправлення й перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, тому від відбування покарання його слід звільнити з випробуванням відповідно до ст.75 КК України та покладенням на нього передбачених ч.1 ст.76 КК України обов`язків.

Призначення такого покарання, на переконання суду, буде відповідати принципу індивідуалізації покарання і є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Законним представником потерпілої ОСОБА_6 в кримінальному провадженні поданий цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (злочином), а саме просить стягнути із відповідача в її користь 30000 гривень за нанесення моральної шкоди потерпілій ОСОБА_8 .

Обвинувачений ОСОБА_4 позов визнав повністю.

На підставі ст.ст.128, 129 КПК України, ст.1166 ЦК України, цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди задовольнити, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь ОСОБА_6 30000 (тридцять тисяч) гривень моральної шкоди нанесеній малолітній ОСОБА_8 .

Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на призначене покарання суд вважає за необхідне звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.

Керуючись ст.ст.373, 374, ч.15 ст.615 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.156, ч.1 ст.162 КК України, і за цими законами призначити йому покарання:

-зач.2 ст.156КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення воліз позбавленням права займатись навчальною та/чи виховною діяльністю осіб віком до 18 років, обіймати посади, пов`язані з роботою з особами віком до 18 років строком на 3 (три) роки;

-за ч.1 ст.162 КК України у вигляді 1 (одного) рокуобмеження волі;

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_4 у вигляді 5(п`яти) років позбавлення воліз позбавленням права займатись навчальною та/чи виховною діяльністю осіб віком до 18 років, обіймати посади, пов`язані з роботою з особами віком до 18 років строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього передбачені пунктами 1, 2 ч.1 ст.76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти в залі суду негайно.

Цивільний позов законного представника потерпілої ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_6 30000 (тридцять тисяч) гривень за нанесення моральної шкоди малолітній ОСОБА_8 .

Долю речових доказів визначити так:

-мобільний телефон «Samsung Galaxy A10», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора зв`язку ПрАТ «Київстар», який передано на зберігання ОСОБА_10 , надати обвинуваченому ОСОБА_4 в повне розпорядження;

- оптичний диск для лазерних систем зчитування з вмістом аудіо запису звернення особи на лінію «102», який зберігається при матеріалах кримінального провадження№ 12024030560000049, залишити в матеріалах цього провадження.

Включити до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи інформацію про обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошеннячерез Любомльський районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий : суддя ОСОБА_1