Справа № 367/2495/23
Провадження №2/367/1388/2024
РІШЕННЯ
Іменем України
19 березня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Третяк Я.М.,
за участю:
секретаря судових засідань Люліної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен банк «Аваль», ОСОБА_2 , третя особа: Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняття арешту з майна,
ВСТАНОВИВ :
У квітні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Райффайзен банк «Аваль», ОСОБА_2 , третя особа: Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняття арешту з майна, в якому у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 13.10.2023, просив зняти арешт з нерухомого майна, а саме: домоволодіння загальною площею 319.20 кв.м та земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:014:0044, площею 0.084 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08 вересня 2022 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 319,2 кв. м., житловою площею 85,8 кв. м., та земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:014:0044, площею 0,084 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що земельна ділянка та розташоване на ній домоволодіння раніше належали на праві власності ОСОБА_2 , який придбав її у ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 08.11.2007, внесеним у реєстр за № 3749 та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М., та договором купівлі-продажу домоволодіння від 08.11.2007, внесеним у реєстр за № 3753 та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М.
У позові вказується, що зазначене домоволодіння та земельна ділянка позивачем придбана 20.11.2020 року відповідно до проведених електронних торгів ДП «СЕТАМ», 04.12.2020 приватним виконавцем Голяченко І.П. було складено акт про реалізацію предмета іпотеки.
Відповідно до Інформаційної довідки № 322672951 від 13.02.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на домоволодіння та земельної ділянки за кадастровим номером 3210945900:01:014:0044, площею 0,084 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , накладено арешт згідно ухвали Ірпінського міського суду Київської області б/н, виданий 08.09.2009.
На думку позивача, оскільки майно перейшло у власність позивача, накладений арешт підлягає зняттю судом.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12 травня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі та призначено підготовче засідання.
12 вересня 2023 року від представника відповідача АТ «Райффайзен банк» - Салтикова С.С. надійшла заява, в якій просив проводити розгляд справи за відсутності представника АТ «Райффайзен Банк».
20 грудня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі.
29 березня 2023 року позивачем ОСОБА_1 через канцелярію суду подано заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Представник ПАТ КБ «НАДРА» у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся судом у передбаченому законом порядку, до суду не прибув, заяв по суті справи та клопотань не подавав.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Будь-яких клопотань/ заперечень щодо розгляду справи та позовних вимог до суду не надходило.
Відповідно до частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в разі: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). (ч. 4 ст. 223 ЦПК України)
Отже, процесуальним законом суду надано право розгляду справи за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про розгляд справи, незалежно від причин їх неявки.
Виходячи з наведеного, суд у межах своїх повноважень дійшов висновку про визнання неявки відповідачів в судове засідання такою, що не перешкоджає розгляду справи по суті, та з огляду на те, що відповідачі належним чином повідомлені про судове засідання у справі, з урахуванням категорії справи, та строку її розгляду, ухвалив проводити розгляд справи по суті за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено,що ОСОБА_1 є власником домоволодіння: житлового будинку, загальною площею 319,2 кв.м., житловою площею 85,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,084 га , кадастровий номер земельної ділянки 3210945900:01:014:0044, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва від 08.09.2022, видане приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки, складеного приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І.П., 04.12.2020, та зареєстроване в реєстрі за № 4326.
На підтвердження обставин, наведених у позові, до матеріалів справи долучено: копію витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 309343160, № 309344686, №309345864, № 309346551 від 08.09.2022; копію акта про реалізацію предмета іпотеки від 04.12.2020, складеного приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченко І.П. (ВП № 61522902).
Крім того, судом встановлено, що в провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебувала цивільна справа № 2-634/09 за позовом за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк «Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, розірвання кредитного договору та звернення стягнення на нерухоме майно, та за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк «Аваль» про визнання недійсними кредитного договору та договорів іпотеки.
Ухвалою суду від 08.09.2009 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належало ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук 3.М. 08.11.2007 року за реєстровим № 3753; земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1112 га., що належала ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук 3.М. 08.11.2007 року за реєстровим № 3743; земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0840 га., що належала ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук 3.М. 08.11.2007 року за реєстровим № 3749.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 23.10.2009 позов Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк «Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, розірвання кредитного договору та звернення стягнення на нерухоме майно задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк «Аваль» 3 469 877,51 грн. У рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на нерухоме майно: земельну ділянку в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210945900:01:040:0043, що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд загальною площею 0,1112 га., що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. 08.11.2007, за Р№ 3743 і зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 08.11.2007 року; земельну ділянку в АДРЕСА_1 кадастровий номер 3210945900:01:040:0044, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд загальною площею 0,0840 га., що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. 08.11.2007, за Р№ 3749 і зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 08.11.2007 року; будинковолодіння АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. 08.11.2007 за № 3753 і зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 08.11.2007. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. Розірвано кредитний договір № 014/9408/74/64025 від 08.11.2007, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк «Аваль» та ОСОБА_2 . Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк «Аваль» судові витрати по справі в розмірі 2150 грн. ОСОБА_4 відмовлено в позові до ОСОБА_2 , Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк «Аваль» про визнання недійсними кредитного договору та договорів іпотеки.
17.03.2010 ухвалою Апеляційного суду Київської області рішення Ірпінського міського суду від 23.10.2009 залишено без змін.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожний громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
За змістом ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права власності. Зокрема, встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно положень ч.ч.5-7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: 1) передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, установленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, установленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».
Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя.
Враховуючи положення ст. 16, 572, 589 ЦК України, а також ст. 1, 3, 5 Закону України «Про іпотеку», ураховуючи роз`яснення, викладені у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Водночас позивач позбавлений можливості реалізувати своє майно, оскільки на нього накладено арештухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08.09.2009 у справі № 2-634/09.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач, не надавши відзиву до суду, наведені позивачем обставини не спростував.
Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом зняття такого арешту, оскільки позовні вимоги відповідають закону та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
Керуючись ст. ст. 12, 133, 141, 258-259, 263-265, 273,280-282, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен банк «Аваль», ОСОБА_2 , третя особа: Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняття арешту з майна задовольнити.
Зняти арешт з нерухомого майна, а саме - з житлового будинку, загальною площею 319, 2, житловою площею 85,8 кв.м, з надвірними будівлями та спорудами: гараж-сарай-сауна «Б», вбиральня «В», вбиральня «Г», навіс «Д», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2631609732080, дата реєстрації 14.09.2009, підстава обтяження: ухвала від 08.09.2009, видавник: Ірпінський міський суд Київської області, номер б/н, номер запису обтяження: 47806035.
Зняти арешт з нерухомого майна, а саме - з земельної ділянки кадастровий номер 3210945900:01:014:0044, загальною площею 0,084 га, житловою площею 85,8 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2631597932080, дата реєстрації 14.09.2009, підстава обтяження: ухвала від 08.09.2009, видавник: Ірпінський міський суд Київської області, номер б/н, номер запису обтяження: 47805861.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Я.М.Третяк
Суд | Ірпінський міський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2024 |
Оприлюднено | 20.06.2024 |
Номер документу | 119827303 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису) |
Цивільне
Ірпінський міський суд Київської області
Третяк Я. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні