Рішення

від 31.05.2024 по справі 953/18458/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/18458/21

н/п 2/953/602/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Зуб Г.А.,

за участю секретаря Черниш О.М.,

за участю представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Харківської міської ради до ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2021 року Харківська міська рада (далі - позивач) звернулась до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач), в якому позивач просить зобов`язати відповідача знести за свій рахунок нежитлову будівлю (ангар), а також металеві конструкції (балкон) та сходи, що влаштовуються до раніше вказаної будівлі (ангару) по АДРЕСА_1 , привівши земельну ділянку комунальної власності за вищезазначеною адресою до попереднього стану згідно із схемою розташування будівель та споруд з інвентаризаційної справи №43385, яка зберігається в КП «ХМБТІ», та стягнути витрати по оплаті судового збору.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що згідно з п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органів міських рад належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів.

До об`єктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розміщені об`єкти житлової забудови, громадські будівлі та споруди, інші об`єкти загального користування (ст. 23 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Головними спеціалістами-інспекторами з благоустрою відділу контролю за станом благоустрою у сфері житлово-комунального господарства Інспекції з благоустрою Департаменту територільного контролю та земельних відносин Харківської міської ради здійснено перевірку благоустрою міста Харкова: територія за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 100,8 кв.м., житловою площею 78,3 кв.м. по АДРЕСА_1 , на праві власності належить відповідачу.

У ході ознайомлення з інвентаризаційною справою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» №43385 встановлено, що у схемі розташування будівель та споруд, на території домоволодіння по АДРЕСА_1 , відсутня будівля (ангар, орієнтовною площею 120 кв.м.), яка нині фактично знаходиться за вищевказаною адресою.

В реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на офіційному вебсайті Держархбудінспекції України («www.dabi.gov.ua»), який містить відповідну інформацію з травня 2011 року, відсутня інформація щодо об`єкту за вказаною адресою.

В реєстрі містобудівних умов та обмежень, розміщеному на офіційному вебсайті Харківської міської ради, відсутня інформація щодо надання містобудівних умов і обмежень для будівництва об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки встановлено факт порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, а саме: на частково огородженій земельній ділянці комунальної форми власності по АДРЕСА_1 проведені будівельні роботи зі зведення нежитлової будівлі (ангару) орієнтовною висотою 6,0 м та площею 120,0 кв.м. (оздоблену металевим профлистом, в будівлі влаштовано двері та ворота), а також проводяться роботи з влаштування металевих конструкцій (балкону) та сходів до будівлі (ангару) з південної сторони по АДРЕСА_2 (орієнтовними розмірами 4,0*8,0м). Роботи проведені без отримання декларативно-дозвільних документів. Зазначені дії порушують п. 1 ч. 1 ст. 16, п. 1, п.2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», п. 5.7.1.1, п. 7.2.5.1 Правил благоустрою території міста Харкова, встановлених рішенням 11 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 16.11.2011 № 504/11 (зі змінами та доповненнями). За результатами перевірки складено акт №660-А перевірки благоустрою міста Харкова від 09.07.2021.

Зазначає що проведення робіт зі зведення нежитлової будівлі (ангару) по АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, а земельна ділянка не відведена для цієї мети, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що форма власності земельної ділянки не визначена, та вона виділена для будівництва і обслуговування господарських будівель і споруд, та побудоване приміщення є сараєм з літньою кухнею.

Представник позивача в судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, та вказав, що на даний час житловий будинок належить на праві власності не відповідачу по справі.

28.09.2021 вказана позовна заява надійшла до Київського районного суду м. Харкова, та розподілена судді Бородіній Н.М.

07.10.2021 судом здійснено електронний запит до Реєстру територіальної громади м. Харкова для встановлення місцеперебування відповідача, відповідь на який надано до суду 07.10.2021.

Ухвалою суду від 07.10.2021 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.12.2022 закрито провадження по справі.

Постановою Харківського апеляційного суду від 13.04.2023 вказану ухвалу скасовано, та справу направлено до Київського районного суду м. Харкова для продовження розгляду.

21.04.2023 вказана справа надійшла до Київського районного суду м. Харкова, та передана судді Бородіній Н.М.

Ухвалою суду від 13.07.2023 задоволено заяву ХМР про відвід головуючого судді Бородіної Н.М., та справу передано на автрозподіл.

19.07.2023 здійснено перерозподіл вказаної справи, справу перерозподілено судді Зубу Г.А.

Ухвалою судді від 20.07.2023 прийнято вказану справу до провадження судді.

Ухвалою суду від 04.03.2024 закрито підготовче провадження по вказаній справі, та справу призначено до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою суду від 06.05.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про повернення справи до підготовчого засідання та залучення співвідповідача.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (далі - Реєстр прав) станом на 22.09.2021, житловий будинок, загальною площею 100,8 кв.м., житловою площею 78,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належав на праві приватної власності ОСОБА_3 (далі - Відповідач) до 11.04.2023.

Відповідно до експлікації вказаного домоволодіння (із матеріалів інвентаризаційної справи №43385) нежитлова будівля (ангар), а також металеві конструкції (балкон) та сходи до неї не заінвентаризовано.

В Реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції України («www.dabi.gov.ua»), який містить відповідну інформацію з травня 2011 року, відсутня інформація щодо об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд, вирішуючи спір на підставі встановлених фактів та відповідних їм правовідносин, зазначає наступне.

Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Харкова. Інформація щодо укладений договорів оренди землі на вказану земельну ділянку відсутня.

Відповідно до Акту №660-А перевірки благоустрою міста Харкова від 12.07.2021 складеного Інспекцією з благоустрою та земельних відносин ДТК ХМР, за результатами перевірки встановлено факт порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, зокрема ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою території м. Харкова, а саме: на частково огородженій земельній ділянці комунальної власності по АДРЕСА_1 проведені будівельні роботи з влаштування нежитлової будівлі (ангару) орієнтовною висотою 6,0 м та площею 120,0 кв.м. (оздоблену металевим профлистом, в будівлі влаштовано двері та ворота), а також проводяться роботи з влаштування металевих конструкцій (балкону) та сходів до будівлі (ангару) з південної сторони по АДРЕСА_2 (орієнтованими розмірами 4,0*8,0м). Роботи проведено без декларативно-дозвільних документів. Припис про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Харкова №660-П від 01.07.2021 (строком усунення до 08.07.2021) отримано особисто ОСОБА_4 . Під час виходу на місце 09.07.2021 щодо перевірки виконання вимог припису №660-П від 01.07.2021 встановлено, що вимоги зазначеного припису не виконано, інформація про результати розгляду припису до Інспекції не надходила. За результатами перевірки благоустрою міста Харкова встановлено: порушення п.1 ч.1 ст. 16, п.1, п.2 ч.2 ст. 17, ч.2 ст. 23 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», п. 5.7.1.1, п. 7.2.5.1 Правил благоустрою території міста Харкова.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

У вказаній справі, спір виник у правовідносинах щодо захисту прав Харківської міської ради на земельну ділянку комунальної власності від порушення відповідачем при здійсненні ним самочинного будівництва (частина четверта статті 376 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною другою статті 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органом місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктами «а», «б», «в», «г» статті 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (статті 125, 126 ЗК України).

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно із частиною четвертою статті 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

При цьому знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Відповідно до частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

З урахуванням змісту статті 376 ЦК України в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 цього Кодексу, вимога про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки із приведенням її у попередній стан шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

Таким чином, юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення.

При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

Під істотним порушенням будівельних норм і правил з огляду на положення законів України «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо.

Отже, системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці, але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Такий правовий висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 725/5630/15-ц (провадження № 14-341цс18).

12.10.2021 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) складеної 30.09.2021 ФОП ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , відповідачу було виділено земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:06:035:0014, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій споруди, металевого навісу-гаражу літ.: «О» за адресою: АДРЕСА_1 виготовленого ТОВ «Пропроект» за замовленням позивача, згідно проведеного обстеження конструктивних особливостей навісу-гаражу можна зробити висновок, що дана споруда відноситься до тимчасових споруд не має фундаменту, несучі конструкції виконані з полегшених конструкцій, не опалюється. Тимчасова споруда навісу-гаражу розташована в межах земельної ділянки площею 0,0756 га, кадастровий №6310136600:06:035:0014.

Рішенням ХМР від 16.11.2021 №504/11 затверджені Правила благоустрою території міста Харкова (зі змінами та доповненнями), та відповідно до п. 5.3.5. підприємства, установи, організації всіх форм власності, приватні підприємці, громадяни, які є власниками тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення тимчасових споруд та малих архітектурних форм, зобов`язані забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території, а також елементів і об`єктів

благоустрою, розташованих та територіях, закріплених за житловими чи громадськими забудовами, шляхом укладення договору на утримання прибудинкової території та об`єктів благоустрою з суб`єктом господарювання, до обов`язків якого входить утримання та благоустрій об`єктів благоустрою, а також елементів та об`єктів благоустрою житлових будинків.

За вказаних обставин, Харківська міська рада, обрала спосіб захисту порушеного права у відповідності до вимог закону.

Щодо складу учасників

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) дійшла висновку про те,що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Так, судом встановлено, що 11.04.2023 між ОСОБА_6 в особі його представника ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , в інтересах якої діяла ОСОБА_9 укладено договір купівлі-продажу, що був посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Харківської області Салигою Н.А. за реєстр. №92, відповідно до умов якого починаючи з 11.04.2023 власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , стала ОСОБА_10 .

Отже, спірні правовідносини безпосередньо стосуються прав, інтересів та обов`язків власника нерухомого майна, яку до участі у справі, як відповідача залучено не було. Клопотання про її залучення до участі в справі представник позивача заявила лише 06.05.2024, тобто після закриття підготовчого провадження по справі, та стороною позивача не доведено, що не він знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача, так як ХМР як орган владних повноважень має доступ до Державного реєстру речових прав, справа в провадженні суду перебуває з вересня 2021 року.

Зважаючи, що позивачем є юридична особа орган місцевого самоврядування, яка має в своєму підпорядкуванні юридичний відділ,- зазначене вказує лише на те, що представники позивача були обізнані із нормами процесуального права, які регламентують принципи цивільного судочинства, в тому числі й такий принцип як змагальність сторін, за яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для

справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень та диспозитивність цивільного судочинства, за яким суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; учасник справи розпоряджається своїми права щодо предмету спору на власний розсуд та знає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, слід відмовити у задоволенні вказаного позову у зв`язку з неналежним суб`єктним складом відповідачів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати компенсуються за рахунок позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4,5, 12,13, 133, 137,141, 259, 264,265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви Харківської міськоїради до ОСОБА_3 прозобов`язання вичинитидії відмовити в повному обсязі.

Судові витрати компенсувати за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.

Позивач: Харківська міська рада, місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243.

Відповідач: ОСОБА_3 , місцеперебування: АДРЕСА_3 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 14 червня 2024 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ