Ухвала

від 04.06.2024 по справі 752/11428/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/11428/24

Провадження по справі № 1-кс/752/4471/24

У Х В А Л А

іменем Ураїни

"04" червня 2024 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100000000903 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,-

встановив:

До Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100000000903 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Прокурор просить накласти арешт на майно із забороною відчуження на 7 квартир АДРЕСА_1 , що на праві власності зареєстрована на ОСОБА_4 , оскільки вони є об`єктом кримінально протиправних дій.

Прокурор подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. А також, у прохальній частині клопотання просив розглянути питання про арешт без повідомлення власника майна з метою забезпечення збереження арешту майна.

З метою забезпечення арешту майна, суд вважає можливим у відповідності до положень ч. 2 ст. 172 КПК України розглянути клопотання про арешт майна без участі власника майна..

Розглянувши клопотання прокурора, дослідивши додані до нього документи у виді копій матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п. 1 ч.2 ст. 132 КПК України. Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.

Так, зі змісту клопотання вбачається, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного 21.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100000000903 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України за фактом заволодіння представниками ТОВ «ДІАМАНТ-ЦЕНТР» грошовими коштами в особливо великих розмірах шляхом зловживання довірою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27 лютого 2020 року між ОСОБА_7 та ТОВ «ДІАМАНТ-ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 33097162) укладено попередні договори № 4А118/1 від 27.02.2020, № 4А118/2 від 27.02.2020, № 4А118/3 від 27.02.2020 та № 4А118/6 від 27.02.2020, купівлі-продажу квартир АДРЕСА_1 .

Згідно умов договору Сторони домовились укласти у майбутньому договір купівлі-продажу об`єкту нерухомості та нотаріально посвідчити основний договір.

Після укладення договорів, ОСОБА_7 перераховано грошові кошти у сумі 747 600 грн на розрахунковий рахунок ТОВ «ДІАМАНТ-ЦЕНТР», а решта грошових коштів у розмірі 145 000 доларів США передавалась представником ОСОБА_7 , ОСОБА_8 безпосередньо представнику за довіреністю ТОВ «ДІАМАНТ-ЦЕНТР» ОСОБА_9 .

Також для проведення реконструкції та ремонтних робіт і підготовки вказаних квартир для подальшого продажу ОСОБА_7 передавались ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 85 000 доларів США.

Крім, того досудовим розслідуванням встановлено, що 27 лютого 2020 року між ОСОБА_11 та ТОВ «ДІАМАНТ-ЦЕНТР» укладено попередні договори № 4А118/1 від 27.02.2020, № 4А118/2 від 27.02.2020, № 4А118/3 від 27.02.2020 та № 4А118/6 від 27.02.2020, предметом яких були ти ж самі об`єкти, що і за договорами, укладеними із ОСОБА_7 .

Після укладення договорів, ОСОБА_6 також перераховано грошові кошти у сумі 1 264 950 грн на розрахунковий рахунок ТОВ «ДІАМАНТ-ЦЕНТР», а решта грошових коштів у розмірі 120 000 доларів США передавалась представником ОСОБА_6 , ОСОБА_8 безпосередньо представнику за довіреністю ТОВ «ДІАМАНТ-ЦЕНТР» ОСОБА_9 .

Між тим, в січні 2021 року реконструкція квартир завершена, і квартири зареєстровані за ТОВ «ДІАМАНТ-ЦЕНТР», після чого директор ТОВ «ДІАМАНТ-ЦЕНТР» ОСОБА_12 та представник ОСОБА_13 , повідомили представника ОСОБА_5 , що квартири найближчим часом виведуть з під іпотеки і перереєструють на ОСОБА_5 також за ОСОБА_11 відповідно до умов договору.

Однак, в січні 2022 року квартири, відповідно до інформації реєстру прав на нерухоме майно, передані громадянину ОСОБА_4 , з підстав нібито погашення позики банку, між тим, квартири в банківській установі в іпотеці не перебували, а після укладення договорів, майнові права на квартири були передані ОСОБА_14 згідно договору іпотеки від 29 грудня 2020 року.

За вказаних обставин посадові особи ТОВ «ДІАМАНТ-ЦЕНТР» заволоділи грошовими коштами ОСОБА_5 на загальну суму 259 000 доларів США та ОСОБА_6 на загальну суму 255 000 доларів США.

Згідно даних інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартир АДРЕСА_1 , є ОСОБА_4 на підстав договору про задоволення вимог іпотекодежавця, виданого 10.12.2021 приватним нотаріусом ОСОБА_15 (а.с. 97-117).

Відомості, які містяться у матеріалах кримінального провадження, що додані до клопотання, у своїй сукупності доводять, що дають підстави вважати, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 190 КК України було вчинено.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з положеннями ч. 3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

За наведених у клопотанні обставин, квартири, на якій прокурор просить накласти арешт, є майном, яке має декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, зокрема вони є знаряддям вчинення злочинів, об`єктом кримінально протиправних дій та можуть бути такими, що набуті кримінально, а відтак наявні підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного майна. Прокурор довів, що не застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до відчуження або до настання інших наслідків, які можуть перешкодити повному, швидкому та неупередженому проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Враховуючи наведене, потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.

При цьому, відомостей щодо негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею на даній стадії не встановлено.

За таких обставин, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 168, 170-173, 175 КПК України, слідчий судді -

постановив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно із забороною відчуження та розпорядження, а саме на нерухоме майно, квартири:

- АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2275610480000) , власником якої є ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2275631680000), власником якої є ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2275652780000), власником якої є ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2275673380000), власником якої є ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- АДРЕСА_9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2275687580000), власником якої є ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2275702580000), власником якої є ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- АДРЕСА_11 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2275745680000), власником якої є ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження та інше), а також ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії по розпорядженню, зміні цільового призначення, здійснення поділу та об`єднанню за вищезазначеними об`єктами нерухомого майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Організацію виконання ухвали покласти на прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 .

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1