Рішення

від 04.06.2024 по справі 754/3172/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/2545/24

Справа №754/3172/24

РІШЕННЯ

Іменем України

04 червня 2024 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

за участю секретаря судового засідання Нагорної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Автогаражний кооператив «Супутник» про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до Київської міської ради, третя особа: Автогаражний кооператив «Супутник» про визнання права власності. Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на гаражний бокс № НОМЕР_1 , загальною площею 36,2 кв. м., який розташований в АК «Супутник» по АДРЕСА_1 , який належав померлому на підставі ордеру №59, виданого на основі рішення членів АК «Супутник» від 27.02.1988. Єдиною спадкоємицею після померлого батька стала його дружина, матір позивача ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, однак не оформила спадкові права після померлого. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 . А тому позивач є єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину після померлої матері. Позивач, як спадкоємець звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті матері до державного виконавця 15-ї Київської державної нотаріальної контори, зокрема просив видати йому Свідоцтво про право на спадщину за законом як єдиному сину на гаражний бокс № НОМЕР_1 , загальною площею 36,2 кв. м., який розташований в АК «Супутник» по АДРЕСА_1 . Постановою від 26.12.2023 року державний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину з причини відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, а відтак позивач звернувся до суду в вищевказаним позовом, згідно вимог якого просив визнати за ним право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 , загальною площею 36,2 кв. м., який розташований в АК «Супутник» по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом.

Ухвалою Деснянського районного суду в м. Києві від 18.03.2024 року судом відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання. Одночасно було витребувано від П`ятнадцятої київської нотаріальної контори належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справ: № 873/2022 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; № 1332/2021 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

08.04.2024 на адресу суду надійшли витребувані матеріали.

16.04.2024 на адресу суду від Київської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечують проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано документів, які б підтверджували право власності померлого ОСОБА_2 на майно, яке не було зареєстроване в установленому порядку, крім того, позивачем не надано копії свідоцтва про його народження, що виключає можливість встановити родинні відносини з покійним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а тому просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ухвали постановленої шляхом внесення до протоколу судового засідання від 24.04.2024 року було вирішено закрити підготовчий розгляд справи призначивши справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Позивач подав суду письмову заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення рішення суду не заперечував, просив розглядати справу у його відсутність.

Представник третьої особи АК «Супутник» - Ланін В.В. подав суду письмову заяву, у якій просив розглядати справу у його відсутність, проти позовних вимог та ухвалення рішення суду не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлені належним чином, у відзиві на позовну заяву просили суд розглядати справу без участі їх представника.

Суд, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_1 , є сином померлого ОСОБА_2 та померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.37 - зворотна сторона).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 83 років (а/з№ НОМЕР_2 ), після смерті якого відкрилась спадщина на все належне йому майно.

Згідно з ордером №59 від 27.02.1988 року виданим АГК "Супутник", ОСОБА_2 було надано право на зайняття гаражного боксу № НОМЕР_1 у автогаражному кооперативі "Супутник".

Відповідно до довідки № 13 АК «Супутник» від 17.07.2023 року померлий ОСОБА_2 був членом АГК «Супутник» з 27 лютого 1987 року та займав гаражний бокс № НОМЕР_1 загальною площею 36,2 кв. м.: основна 18,2 кв.м., погреб 18,0 кв.м. по АДРЕСА_1 . Сума пайового внеску за вказаний гаражний бокс в розмірі 2 750.ю 00 (руб.) сплачена 1988 року в повному обсязі. Рішення ВК Київміськради №985, про відведення земельної ділянки для будівництва гаражів від 08 жовтня 1986 року. Гаражний бокс НОМЕР_4 в АГК «Супутник» побудований господарським способом та введений в експлуатацію 28 травня 1999 року.

21.10.2021 ОСОБА_3 звернулась до 15-ї Київської київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 ..

На підставі вказаної заяви 21.10.2021 було відкрито спадкову справу № 1332/2021 відносно майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 81 рік (а/з№ 967), після смерті якої відкрилась спадщина на все належне їй майно.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Статтею. 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з вимогами ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, прийняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкування за законом).

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

У відповідності до ст.ст.1268,1269 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, у разі якщо він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або він подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, згідно ч.1ст. 1270 ЦК України, якщо він не заявив про відмову від неї.

Стаття 1298 ЦК України передбачає, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Після смерті матері ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса 15-ї Київської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину.

На підставі поданої ОСОБА_1 заяви 04.08.2022 було відкрито спадкову справу № 873/2022 відносно майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 , однак отримав відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.

Як вбачається з постанови від 26.12.2023 року державний нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину з причини відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п. 23 Постанови ПВС України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які були посилання як на підставу вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, про визнання за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на гаражний бокс № НОМЕР_1 , загальною площею 36,2 кв. м., який розташований в АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст..12, 13, 76, 77, 81, 89, 263, 264, 352, 354-355 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», ст.ст.316, 321,328, 384, 392, 1216, 1218, 1261, 1296, 1297,1298 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Автогаражний кооператив «Супутник» про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на гаражний бокс № НОМЕР_1 , загальною площею 36,2 кв. м., який розташований в АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дані позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Дані відповідача: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження - м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

Дані третьої особи: Автогаражний кооператив «Супутник», Код ЄДРПОУ: 22871132, місцезнаходження: м. Київ, вул. Крайня, буд.3.

Повний текст рішення суду виготовлено 17.06.2024.

Суддя: Т.А.Зотько