Ухвала

від 14.06.2024 по справі 910/12131/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"14" червня 2024 р. Справа№ 910/12131/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Яковлєва М.Л.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Київсьої міської ради

на ухвалу Господарського суду м. Києва

від 29.04.2024 (повний текст складено та підписано 06.05.2024)

у справі № 910/12131/23 (суддя Усатенко І.В)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕЛІН - 30»

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

- Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.04.2024 (повний текст складено та підписано 06.05.2024) у справі № 910/12131/23, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амелін-30» до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконним та скасування рішення-позовні вимоги задоволено повністю, визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради № 4871/4912 від 23.06.2022 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 22.04.2021 № 917/958 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «АМЕЛІН-30» земельної ділянки в оренду для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціональної адміністративної будівлі, для благоустрою території та паркінгу на вул. Юрія Іллєнка, 30 у Шевченківському районі міста Києва».

Не погоджуючись з поставленим рішенням Київська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, прийняти дану апеляційну скаргу до розгляду, відстрочити Київській міській раді сплату судового збору за подання апеляційної скарги та скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 29.04.2024 по справі № 910/12131/23.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024, для розгляду апеляційної скарги Київської міської радаїи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю.

На виконання ухвали Господарським судом Сумської області було направлено на адресу Північного апеляційного господарського суду матеріали справи за № 910/12131/23 та отримано судом 03.06.2024 року.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги , додані до неї документи та матеріали справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

П.п.4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначає, що за подачу до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

В той же час, при зверненні з апеляційною скаргою, скаржником в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору, не міститься про додавання таких доказів і в апеляційній скарзі.

Відповідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, яка була чинною на момент звернення з відповідним позовом у вересні 2023 визначала, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України у 2023 році» визначено з 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2684,00 грн.

П. п. 2 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позову немайнового характеру справляється судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, яка була чинною на момент звернення з відповідними позовом у травні 2023 (підтверджується відміткою печатки суду першої інстанції), визначала, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: для працездатних осіб з 1 січня - 2684 гривень (станом на день звернення з відповідним позовом та апеляційною скаргою).

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 відсоток прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Тобто, станом на 2023 рік, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 грн.

Згідно з п.п. 4 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 1 відсоток прожиткового мінімуму для працездатних осіб , що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

В той же час, при зверненні з апеляційною скаргою Київська міська рада просила відстрочити сплату судового збору за апеляційну скаргу, посилаючись на те, що на час подання скарги у Київської міської ради відсутній документ на підтвердження сплати судового збору, адже здійснення операції з оплати судового збору з місцевого бюджету потребує деякого часу.

З цього приводу Північний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на момент подання апеляційної скарги скаржника не віднесено до кола осіб, які звільнені від сплати судового збору згідно з статтею 5 Закону України "Про судовий збір".

Згідно положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду щодо відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору лише позивача - фізичної особи.

При цьому, за змістом положень статті 8 Закону відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати для юридичних осіб не передбачено.

Тому відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності підстав, зазначених у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що норми пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а норми пункту 3 частини 1 цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 48 постанови від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зазначила, що "юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату".

Проте, відповідно до пункту 37 цієї постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов`язком суду, що було враховано судом апеляційної інстанції.

Оскільки, предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення пунктів 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, а тому і підстав для відстрочення сплати судового збору у цій справі немає (подібна за змістом правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 31.03.2021 у справі № 903/465/20, від 26.04.2021 у справі № 5028/19/59/2012, від 22.02.2021 у справі № 910/17424/19, від 19.04.2021 у справі № 908/859/20, у постанові від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20).

Юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (п. 60).

Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати, звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення Північним апеляційним господарським судом рішення у цій справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Базис» не вказує конкретної підстави з зазначених у переліку в ст. 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору.

Крім того, скаржником відповідно до вимог ст. ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України так і не надано будь-яких доказів того, що в нього станом на момент прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення постанови у даній справі з`являться грошові кошти для оплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, заявником належним чином не обґрунтовано подане клопотання про відстрочку від сплати судового збору, зазначені підстави для відстрочки від сплати судового збору не відповідають вимогам зазначених у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд доходить висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору за наведених скаржником доводів та поданих документів.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочку Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Базис» від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та на підставі ч. 1, 2 ст. 8 України "Про судовий збір" відмовляє у задоволенні такого клопотання, а апеляційна скарга залишається без руху, оскільки зазначена скарга не відповідає вимогам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Базис» подана без додержання вимог, викладених у п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає залишенню без руху, на підставі ст. ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання стороні (скаржнику) можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання у строк, визначений даною ухвалою, доказів сплати судового збору.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Таким чином, належним доказом надіслання апеляційної скарги засобами поштового зв`язку є квитанція, касовий чек, у якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, а належним доказом надіслання апеляційної скарги засобами електронного зв`язку є квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, викладених у п. 2 ч. 3 ст. 258 та п. 4 ч. 2 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає залишенню без руху, на підставі ст. ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання стороні (скаржнику) можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання у строк, визначений даною ухвалою, доказів сплати судового збору в розмірі 17 171 грн. 80 коп. або зазначити інші межі апеляційного оскарження, з урахуванням яких сплатити судових збір у розмірі згідно апеляційної скарги, пропорційно ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до приписів частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

Крім того, суд апеляційної інстанції роз`яснює, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 41, 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

Керуючись ст. ст. 32, 42, 174, 234,235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Київської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024- задовольнити.

2. У задоволенні клопотання Київської міської ради про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 29.04.2024 у справі № 910/12131/23 - відмовити.

3. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду суду м. Києва від 29.04.2024 у справі № 910/12131/23- залишити без руху.

4. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Київська міська рада має право усунути недоліки, подавши до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 29.04.2024 у справі № 910/12131/23

- докази направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів на адресу третьої особи Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (вул. Спаська, 12, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 42475311) та Товариству з обмеженою відповідальністю «АМЕЛІН-30»( вул. Кудряшова, 16, кВ.232, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 42297628 листом з описом вкладеного та фіскальною накладною, у відповідності до приписів ст. 259 Господарського процесуального кодексу України, або засобами електронного зв`язку з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в порядку ч. 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

5. В разі невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 2 строк, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.

6. Копію даної ухвали надіслати учасникам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді М.Л. Яковлєв

Є.Ю. Шаптала