Ухвала

від 18.06.2024 по справі 910/5983/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"18" червня 2024 р. Справа№ 910/5983/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

від позивача: Дімітрієв Ю.М. (в залі суду);

Задніпряний В.В. (в залі суду);

Любий А.В. (в залі суду);

від відповідача: Йосипенко С.Т. (в залі суду);

розглянувши заяву ОСОБА_1

про відвід судді Гаврилюка О.М.

та заяву головуючого судді Гаврилюка О.М. про самовідвід

при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2023, повний текст рішення складено 04.08.2023

у справі № 910/5983/22 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом ОСОБА_1

до Релігійної організації «Релігійна громада парафія Різдва Пресвятої Богородиці Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт. Іванків Іванківського району Київської області»

про визнання недійсним статуту

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) та Релігійної організації «Релігійна громада парафія Різдва Пресвятої Богородиці Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт. Іванків Іванківського району Київської області» про визнання недійcним статуту Релігійної організації «Релігійна громада парафія Різдва Пресвятої Богородиці Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт. Іванків Іванківського району Київської області», зареєстрованого розпорядженням голови Київської обласної військової адміністрації від 07.05.2022 № 239 «Про реєстрацію статутів релігійних організацій» та державну реєстрацію змін до якого проведено Управлінням культури КОДА 18.05.2022 за № 1003371070007000057.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.03.2019 відбулись Загальні збори (Парафіяльні збори) релігійної організації відповідача-1, оформлені протоколом № 1, за результатами яких внесено зміни до статуту організації, що зареєстровані розпорядженням Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) № 239 від 07.05.2022. Втім позивач зазначає, що проведення цих загальних зборів відбулось без дотримання вимог статуту щодо порядку їх скликання та з порушенням чинного законодавства, а тому статут відповідача у новій редакції підлягає визнанню недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі № 910/5983/22 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Релігійної організації «Релігійна громада парафія Різдва Пресвятої Богородиці Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) смт. Іванків Іванківського району Київської області» про визнання недійсним статуту відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі № 910/5983/22, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу; долучити наступні докази до справи:

- копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.07.2023 щодо кримінального провадження № 12023116150000272, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України;

- копію адвокатського запиту від 26.06.2023 № 1 до Іванківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);

- копію відповіді на вказаний адвокатський запит - лист Іванківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 04.07.2023 № 637/30.20-33;

Задовольнити клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи; рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі № 910/5983/22 скасувати повністю; ухвалити нове рішення у справі № 910/5983/22, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/5983/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В.,Ткаченко Б.О.

26.09.2023 від представник відповідача (адвокат Йосипенко С.Т.) надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/5983/22 до закінчення перегляду справи № 906/1330/21 в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, яке обґрунтоване тим, що за результатом розгляду справи № 906/1330/21 мають бути вирішені ті правові проблеми, аргументи по яким позивачем у даній справі, покладені в основу апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2023 у справі № 910/5983/22.

03.10.2023 від представника позивача (Коцюби А.) надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/5983/22 до перегляду судового рішення у справі № 906/1330/21 Великою Палатою Верховного Суду, яке обґрунтоване тим, що після перегляду судового рішення у справі № 906/1330/21, враховуючи розгляд питань, які є важливими для встановлення істини у справі, можливий об`єктивний та всебічний розгляд справи № 910/5983/22.

Ухвалою від 03.10.2023 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/5983/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 906/1330/21. Зобов`язано сторін повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду справи № 906/1330/21.

24.04.2024 ОСОБА_1 повідомлено, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 касаційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 20.09.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі № 906/1330/21 залишено без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 апеляційне провадження у справі № 910/5983/22 поновлено. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі № 910/5983/22 розглядатиметься у судовому засіданні 18.06.2024.

18.06.2024 від ОСОБА_1 через відділ документального забезпечення суду надійшла заява про відвід судді Гаврилюку О.М. від розгляду справи № 910/5983/22, який обґрунтований наявністю обставин, що викликають сумніви у об`єктивності та неупередженості судді Гаврилюка О.М. у розгляді даної справи.

Заява мотивована тим, що суддя Північного апеляційного господарського суду Гаврилюк О.М. поєднує роботу з науковою та творчою діяльністю, висловлюючи в своїх працях особисту прихильність до Православної Церкви України.

Так, у статті О. Гаврилюка «Єпископ Епіфаній Ревуцький і місто Лисянка» (до 300 річчя створення Українського єпископату Речі Посполитої з центром в м. Лисянка на чолі з єпископом Епіфанієм Ревуцьким), зазначено, зокрема: «Відтоді діяльність РПЦ (УПЦ МП) на території України визнана неканонічною», крім того, на думку ОСОБА_1 , у даній статті суддя Гаврилюк О.М. виражає свою прихильність до Православної Церкви України та пов`язує Українську Православну Церкву з країною-агресором, що в свою чергу свідчить про його упереджене ставлення до справи, так як саме правовідносини пов`язані зі зміною канонічного підпорядкування релігійної організації «Релігійна громада парафія Різдва Пресвятої Богородиці Київської єпархії Української Православної Церкви смт Іванків, Іванківського району Київської області» і є предметом звернення до суду ОСОБА_1 .

Згідно із ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Отже, оскільки заява позивача про відвід надійшла до суду менше ніж за три робочі дні до наступного судового засідання, то відповідно до положень абзацу 2 частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Представник позивача у судовому засіданні 18.06.2024 підтримав доводи заяви про відвід судді Гаврилюка О.М.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.06.2024 заперечив проти задоволення заяви про відвід судді Гаврилюка О.М.

Колегія суддів у складі головуючого судді - Гаврилюка О.М., суддів: Суліма В.В., Ткаченко Б.О. вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, заявлений ОСОБА_1 відвід судді Гаврилюку О.М., з огляду на наступне.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відводу судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 36 Господарського процесуального кодексу України. За змістом статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 66).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява №73797/01, пункт 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», пункт 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 р. у справі «Де Куббер проти Бельгії», Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі «Сасілор-Лормін проти Франції», заява №65411/01, пункт 62, ECHR 2006-XIII) (пункти 104-107).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Задоволення заяви про відвід суддів повинно обґрунтовуватися посиланням на обставини, про які йдеться в статті 35 Господарського процесуального кодексу України, із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують.

Частиною четвертою ст. 35 ГПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без певних доказів чи інформації на їх підтвердження не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів.

Колегія суддів зазначає, що заявником жодними належними і допустимими доказами не доведено наявність обставин, з якими закон, зокрема, приписи статті 35 Господарського процесуального кодексу України, пов`язує наявність підстав для відводу судді.

Стосовно викладених у заяві про відвід судді доводів, колегія суддів зазначає наступне.

Як зауважив Європейський суд з прав людини, суддя є безсторонній, поки зворотне не буде доведено (справа Ле Конт, Ван Левен і Де Мейер проти Бельгії, останній абзац п.58).

Натомість, заява ОСОБА_1 про відвід судді Гаврилюка О.М. не містить обставин, які підтверджують сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючого судді Північного апеляційного господарського суду Гаврилюка О.М. Фактично, доводи заяви про відвід ґрунтуються на припущеннях, оскільки викладення у статті судді Гаврилюка О.М. «Єпископ Епіфаній Ревуцький і місто Лисянка» (до 300 річчя створення Українського єпископату Речі Посполитої з центром в м. Лисянка на чолі з єпископом Епіфанієм Ревуцьким) історичних фактів не є обставинами, які підтверджують сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Гаврилюка О.М.

Враховуючи зазначене, Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Гаврилюка О.М., суддів: Суліма В.В., Ткаченка Б.О. за відсутності підстав, вказаних у статтях 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, вважає заявлений ОСОБА_1 судді Гаврилюку О.М. відвід таким, що не підлягає задоволенню.

При цьому, з огляду на необхідність усунення будь-яких сумнівів щодо неупередженості при розгляді справи, враховуючи суспільну значимість та висловлені однією із сторін сумніви у неупередженості судді Гаврилюка О.М. при розгляді справи № 910/5983/22, суддею Гаврилюком О.М. заявлено усну заяву про самовідвід від розгляду даної справи, яка в подальшому була викладена письмово.

Заява мотивована наступним.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» (заява № 4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

З численної практики Європейського суду з прав людини вбачається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Враховуючи вказані обставини, з метою усунення сумнівів в неупередженості складу суду під час розгляду справи № 910/5983/22, висловлених при розгляді справи, та забезпечення підтримки довіри до судової влади, керуючись ст. 35 ГПК України та Бангалорськими принципами поведінки суддів, суддя Гаврилюк О.М. заявив самовідвід від розгляду справи № 910/5983/22.

Враховуючи викладене, колегія суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О., розглянувши заяву судді Гаврилюка О.М. про самовідвід від розгляду справи № 910/5983/22, з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість головуючого судді Гаврилюка О.М. при розгляді справи № 910/5983/22, недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду апеляційної інстанції та забезпечення довіри до судової влади України, дійшла висновку про її задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 40 ГПК України у разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається в тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234, 235 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гаврилюка О.М. при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі № 910/5983/22 відмовити.

2. Заяву судді Північного апеляційного господарського суду Гаврилюка О.М. про самовідвід у справі № 910/5983/22 задовольнити.

3. Матеріали справи № 910/5983/22 передати для здійснення визначення складу судової колегії відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко