Ухвала

від 18.06.2024 по справі 922/82/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

18 червня 2024 року м. Харків Справа №922/82/24

Східний апеляційний господарський суд у складі судді:

суддя Гетьман Р.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Куніна Григорія (вх.№1418Х від 05.06.2024) на рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі №922/82/24 (м. Харків, суддя Жигалкін І.П., повний текст рішення складено 08.04.2024),

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до Фізичної особи-підприємця Куніна Григорія, м. Харків,

про стягнення 745 494,58 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (надалі - Позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області 08 січня 2024 року із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Куніна Григорія (надалі - Відповідач) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 745 494,58грн за використання земельної ділянки загальною площею 0,1000 га по вул. Валентинівській, 2-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310136600:09:015:0114 за період з 04.09.2020 по 28.02.2022, а також суми судового збору у розмірі 11 182,42 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Куніна Григорія ( АДРЕСА_1 ; РНКПП: НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ: 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 745 494 (сімсот сорок п`ять тисяч чотириста дев`яносто чотири) грн 58 коп. за використання земельної ділянки загальною площею 0,1000 га по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 6310136600:09:015:0114 за період з 04.09.2020 по 28.02.2022, а також суму витрат зі сплати судового збору у сумі 11 182 (одинадцять тисяч сто вісімдесят дві тисячі) грн 42 коп. Ухвалено видати накази після набрання рішенням законної сили.

Фізична особа-підприємець Кунін Григорій з вказаним рішенням не погодилася та звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі №922/82/24; застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності; скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі №922/82/24 та прийняти нове, яким відмовити Харківській міській раді у задоволенні позову.

Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024, для розгляду справи суддею доповідачем визначено суддю Гетьмана Р.А. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., судді Склярук О.І., Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/82/24. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

13.06.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/82/24 (вх.№8067).

Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.

Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частинами 2,3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Судом встановлено, що повний текст оскаржуваного рішення суду складено 08.04.2024. Враховуючи зазначене, останній день строку встановленого для оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 в апеляційному порядку - 29.04.2024.

Скаржник звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою 05.06.2024, тобто поза межами процесуального строку на апеляційне оскарження.

Водночас, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Куніна Григорія містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, скаржник посилається на те, що судові рішення по справі не отримував, а про існування оскаржуваного рішення суду стало відомо у зв`язку із відкриттям виконавчого провадження та арештом рахунків. Відповідач зазначає, що ознайомився із оскаржуваним рішенням в Єдиному державному реєстрі судових рішень 29.05.2024.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що викладені в ньому причини є неповажними з огляду на наступне.

Згідно частини п`ятої статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, копія оскаржуваного судового рішення направлялася судом першої інстанції ФОП Куніну Григорію рекомендованим поштовим повідомлення на адресу: АДРЕСА_1 , яка зазначена також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При зверненні до суду з апеляційною скаргою ФОП Куніним Григорієм зазначено аналогічну адресу.

З матеріалів справи вбачається, що рекомендоване поштове відправлення, яким на адресу Фізичної особи-підприємця Куніна Григорія направлено оскаржуване рішення, 16.04.2024 повернуто поштовим відділенням до суду із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п.5).

Таким чином, виходячи з положень п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, судове рішення вручено апелянту 16.04.2024.

При цьому, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

У постановах від 14.08.2020 у справі №904/2284/19 та від 13.01.2020 у справі №910/6673/19 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив: у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, яка надіслана судом з додержанням вимог процесуального закону за належною адресою, та яка повернулась до суду у зв`язку з неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер.

Крім того, згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті 4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі №922/82/24 оприлюднено 11.04.2024.

Поновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Виходячи зі змісту положень ст. ст. 119 та 256 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

При цьому, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (певності), який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (див. Рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII) та принцип res judicata, тобто принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 Рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, пункти 37-38 Рішення у справі «Мушта проти України» від 18.11.2010 року).

У п. 41 Рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» Суд вказав, що: «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Враховуючи описані фактичні обставини щодо направлення судом поштової кореспонденції за належною адресою, яка вказується самим скаржником у апеляційній скарзі, повернення поштової кореспонденції з причин відсутності адресата за вказаною адресою, суд дійшов висновку, що неотримання скаржником поштової кореспонденції, яка надсилається судом на його адресу є наслідком суб`єктивної поведінки сторони, а тому реалізація своїх процесуальних прав, в цьому випадку, залежала від волі самого скаржника.

При цьому, апелянтом не зазначено жодних обставин, які перешкоджали йому в отриманні кореспонденції, не надано доказів на підтвердження неможливості подати апеляційну скаргу протягом встановленого законом строку.

Таким чином, при зверненні до суду з апеляційною скаргою на судове рішення поза межами процесуального строку на апеляційне оскарження не наведено достатніх обґрунтувань поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги, з якими закон пов`язує можливість поновлення такого, не зазначено жодних непереборних обставин, які б унеможливили вчинення ним процесуальних дій упродовж цього терміну.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наведені в заяві про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження підстави є неповажними.

Відповідний недолік підлягає усуненню шляхом надання суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин такого пропуску та доказів на підтвердження відповідних обставин.

Відповідно до ч.ч.3, 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суддя-доповідач дійшов висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних вище недоліків, а саме: апелянт повинен надати докази поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Куніна Григорія (вх.№1418Х від 05.06.2024) на рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі №922/82/24 залишити без руху.

2.Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

3.Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи з використанням програми «Електронний суд».

Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/

4.Повідомити апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п`ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.

5.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

6.Звернути увагу скаржника, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/sud4875

Суддя Р.А. Гетьман