Рішення

від 05.06.2024 по справі 908/2289/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 21/26/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2024 Справа № 908/2289/23 (908/725/24)

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Садовій М.П., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2289/23 (908/725/24)

За позовною заявою - Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Фанатська, 14, м. Запоріжжя, 69006, ел. пошта: dnop@zap.gp.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -

Позивач - Запорізька міська рада (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, код ЄДРПОУ 04053915, ел. пошта: info@zp.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

до відповідача 1 - Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок № 4" Запорізької міської ради (вул. Дудикіна, 9, м. Запоріжжя, 69065, код ЄДРПОУ 05395687, ел. пошта: grd4@ukr.net, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (пр. Соборний, буд. 180, оф. 410, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 38563752, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, ліквідатор - Забродін О.М. (адреса для листування: а/с 76, м. Запоріжжя, 69019, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.10.2021 № 447 та стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 35 050, 58 грн.

що розглядається в межах справи № 908/2289/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (пр. Соборний, буд. 180, оф. 410, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 38563752, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Ліквідатор - Забродін О.М. (адреса для листування: а/с 76, м. Запоріжжя, 69019, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

За участю представників сторін:

Прокурор - Гапонова В.М., посвідчення № 075791 від 01.03.2023 (зал 123);

Позивач - представник Запорізької міської ради - Білик Н.О., посвідчення № 1417 від 31.10.2023 (зал 123);

Представник відповідача 2 ТОВ "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" - Бистров Д.А, адвокат, посвідчення ЗП001865 від 05.11.20218 (зал 123)

СУТЬ СПОРУ:

19.03.2024 до суду звернувся заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради (позивача) до відповідача 1 - Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок № 4" Запорізької міської ради, відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.10.2021 № 447 та стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 35 050, 58 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.03.2024, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, частини 2 ст. 7 Кодексу з процедур банкрутства, розгляд позовної заяви (єдиний унікальний номер 908/725/24) визначено судді Черкаському В.І.

Ухвалою від 26.03.2024 позовну заяву заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в особі - Запорізької міської ради (позивача) до відповідача 1 - Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок № 4" Запорізької міської ради, відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.10.2021 № 447 та стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 35 050, 58 грн. залишено без руху. Надано прокурору строк для усунення недоліків терміном 5 днів з дня отримання вказаної ухвали, шляхом надання до суду доказів направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, а саме, кредиторам та ліквідатору. Роз`яснено прокурору, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

01.04.2024 до суду від Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області надійшла заява (вх. № 7164/08-08/24 від 01.04.2024) про усунення недоліків з додатками до неї.

Ухвалою від 02.04.2024 суд позовну заяву заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в особі - Запорізької міської ради (позивача) до відповідача 1 - Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок № 4" Запорізької міської ради, відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.10.2021 № 447 та стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 35 050, 58 грн. прийняв до розгляду в межах справи № 908/2289/23 про банкрутство ТОВ "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" та відкрити провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалив розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Підготовче засідання призначив на 25.04.2024, 11 - 00.

Ухвалою від 25.04.2024 суд відклав підготовче засідання на 22.05.2024, 10 - 00.

Ухвалою від 22.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/2289/23 (908/725/24) до судового розгляду по суті на 04.06.2024, 10 - 00.

У судовому засіданні 04.06.2024 оголошувалась перерва до 05.06.2024, 11 - 00.

Судове засідання 05.06.2024 проводилось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).

Представник відповідача 1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві.

Представники відповідачів щодо задоволення позову заперечили з підстав, зазначених у відзивах, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповідях на відзив прокурор та позивач зазначають, що доводи відповідача 1 є необґрунтованими, безпідставними та не знайшли свого підтвердження.

Заслухавши прокурора, представників позивача та відповідача 2, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, заслухавши прокурора, представників позивача та відповідача 2, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.

Частинами 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Одним із ключових для застосування норм ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та визначення згаданого елемента є поняття "інтерес держави".

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора із захисту суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15. від 28,01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.

За результатами проведення процедури відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UA-2021-09-17-006374-b) 19.10.2021 між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок № 4" Запорізької міської ради (далі за текстом - КНП "Пологовий будинок № 4" ЗМР, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна Енергетична компанія "Палівенерго" (далі за текстом - ТОВ "ВЕК "Палівенерго", Постачальник) укладено договір № 447 (далі - Договір) на постачання електричної енергії споживачу в обсязі 52922 кВт*год (п. п. 2.3 Договору).

Відповідно до Додатку № 2 до Договору "Комерційна пропозиція", яка є невід`ємною частиною Договору ціна електричної енергії складає 2,491667 без ПДВ. На визначену вартість очікуваного обсягу споживання електричної енергії нараховується 20 % ПДВ. Таким чином, вартість електричної енергії за 1 кВт*год становить 2, 99 грн.

Відповідно до п. 5.3 Договору загальна сума цього Договору складає 131 863, 98 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 26 372, 80 грн., разом сума цього Договору становить 158 236, 78 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 13.1 Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2021 року, або до повного вичерпання суми договору, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Під час проведення процедури відкритих торгів та укладання договору № 447 від 19.10.2021 ТОВ "ВЕК "Палівенерго" було згодне з кваліфікаційною вимогою Замовника, щодо постачання електричної енергії в обсязі 52922 кВт*год загальною вартістю 2, 99 грн. за 1 кВт*год, що вбачається з укладеного Договору.

Статтею 42 ЕК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тож, рішення переможця про підписання договору є його добровільним волевиявленням, про те, що він погоджується на умови договору, в тому числі на ціну за одиницю товару на день підписання договору.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Слід зауважити, що передбачені Законом України "Про публічні закупівлі" процедури закупівель визначені, з метою забезпечення добросовісної конкуренції серед учасників, досягнення економії та ефективності, а тому базуються на таких принципах (ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі"). Максимальна економія публічних коштів та ефективність їх використання забезпечується шляхом конкурентного визначення постачальника товарів і послуг, виконання робіт. Змістом діяльності з проведення публічних закупівель законодавцем визначено проведення відбору переможця процедури закупівель за основним критерієм "ціна". Ціна послуги, товару має визначальне значення, а її необґрунтоване збільшення є прямим порушенням вимог законодавства та спробою уникнути наслідків публічного аукціону. Приведення ціни договору у відповідність до існуючих ринкових цін на електричну енергію повністю знецінює зміст інституту публічних закупівель та його мету, оскільки сама закупівля здійснюється для отримання пропозицій, що є кращими (нижчими) за ринкові.

Частиною 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 180 ГК України (істотні умови господарського договору) (у тому числі в редакції, яка діяла на час укладання угоди) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до вимог ст. ст. 632, 638 Цивільного кодексу України "ціна" є істотною умовою договору та установлюється за домовленістю сторін.

Згідно ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У абзаці 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Неухильним аспектом при застосуванні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, визначено, що вказане Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державних та публічних закупівель.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства економічного розвитку торгівлі України, як уповноваженого органу щодо формування державної політики у сфері публічних закупівель, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору", внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Аналогічну правову позицію щодо підстав зміни ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю підтримав суд касаційної інстанції (постанова Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/4474/17, від 13,10.2020 у справі № 912/1580/18, постанова Вищого господарського суду України від 15.05.2014 у справі № 904/3255/13).

Так, суди переглядаючи справи за касаційними скаргами відповідачів погодились із висновками судів апеляційної інстанції, що сторони у випадку коливання цін на ринку (як в бік зменшення, так і в бік збільшення ціни) наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10 % від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Для внесення змін до умов договору щодо ціни товару визначальним є не просто коливання ціни, а й те, що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами. Суд звернув увагу, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).

Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (п. 134 постанови Верхового Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 927/491/19).

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 по справі № 915/1868/18).

Частиною 1 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до приписів частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У той же час, п. 13.2 Договору № 447 визначено, що Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови.

Для укладання додаткової угоди № 1 ТОВ "ВЕК "Палівенерго", вже 27.10.2021 (через 8 днів після укладання Договору) звернулось до КНП "Пологовий будинок № 4" ЗМР з листом та пропозицією внесення змін до умов Договору в частині ціни за товар, на підтвердження факту коливання ціни, надано висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-406 від 27.10.2021, завданням якого було визначення середньозважених цін купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" станом на 20.09.2021 та 22.09.2021, визначення відсотка різниці середньозваженої ціни купівлі-продажу за такий самий період.

Разом з цим, даний висновок відображає стан речей, який вже існував до дати укладання Договору, а тому такий висновок неможливо розглядати як доказ коливання ціни на момент укладання додаткової угоди № 1, оскільки, такий висновок не може відображати рівень та динаміку цін, які мали місце (якщо мали) після дати його складення.

За відомостями уповноваженого порталу з питань закупівель установлено, що 18.01.2021 між КНП "Пологовий будинок № 4" ЗМР та TOB "ВЕК "Палівенерго" було укладено договір № 1-01/2021 про постачання електричної енергії споживачу на 2021 рік (ідентифікатор закупівлі UA-2020-12-14-012996-с).

До вказаного договору, сторонами також укладено ряд додаткових угод, відповідно до яких у тому числі змінювалась вартість електричної енергії за 1 кВт.

10.09.2021 між Замовником та Постачальником укладено додаткову угоду № 7 до Договору № 1-01/2021 від 10.09.2021, відповідно до якої сторонами визначено вартість 1кВт у розмірі 3,263964 грн.

Однак, під час надання тендерної пропозиції, яка передувала укладанню Договору № 447 від 19.10.2021, TOB "ВЕК "Палівенерго" запропоновано ціну за 1 кВт у розмірі 2, 99 грн. (що на 0,273964 грн. менше, аніж у Договорі № 447, який укладений пізніше ніж зазначена додаткова угода).

Вказане свідчить, що на момент проведення відкритих торгів TOB "ВЕК "Палівенерго" з метою отримання перемоги, свідомо запропоновано ціну меншу, аніж ринкову, оскільки йому було достеменно відомо про економічну невигідність укладення договору (за відомостями уповноваженого порталу з питань закупівель встановлено, що TOB "ВЕК "Палівенерго" завантажено пропозицію для участі у вказаній закупівлі 01.10.2021).

У той же час установлено, що Додаткову угоду № 1 укладено 28.10.2021, але встановлено ціну на товар з 22.09.2021. Таким чином, ціна на поставлену електричну енергію була збільшена вже після фактичної поставки товару.

Укладання додаткової угоди № 1 відбулось 28.10.2021, однак Постачальником вже наступного дня направлено три листа на адресу КНП "Пологовий будинок № 4" ЗМР з ініціативою внесення змін до Договору в частині збільшення вартості товару.

Додатковою угодою № 1 від 28.10.2021 сторонами погоджено зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 52992 кВт*год до 48636,40 кВт*год, та відповідно до додатку № 2 "Комерційна пропозиція" збільшити ціну за 1 кВт*год до 3,253464 грн. з ПДВ.

Таким чином, сторонами, всупереч інтересів держави, без належних на те підстав та обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни поставленого товару, в порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" та положень укладеного договору, уклали додаткову угоду № 1 від 28.10.2021.

У подальшому, сторонами укладено ряд додаткових угод, якими змінено вартість товару.

04.11.2021 між КНП "Пологовий будинок № 4" ЗМР та TOB "ВЕК "Палівенерго" було укладено Додаткову угоду № 2, якою сторонами погоджено зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 48636,40 кВт*год до 45546,27 кВт*год, та відповідно до додатку № 2 "Комерційна пропозиція" - вартість за одиницю товару збільшено до 3,543252 грн. з ПДВ. На підтвердження факту коливання ціни, постачальником надано висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-417 від 27.10.2021, завданням якого було надання інформації щодо визначення середньозважених цін купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" станом на 02.10.2021, 03.10.2021, 04.10.2021, 13.10.2021, визначення відсотка різниці середньозваженої ціни купівлі-продажу за такий самий період.

Для укладання додаткової угоди № 3 TOB "ВЕК "Палівенерго" надано КНП "Пологовий будинок № 4" висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-417 від 27.10.2021, завданням якого було надання інформації щодо визначення середньозважених цін купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" станом на 02.10.2021, 03.10.2021, 04.10.2021, 13.10.2021, визначення відсотка різниці середньозваженої ціни купівлі-продажу за такий самий період. Додатковою угодою № 3 від 05.11.2021 сторонами погоджено зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 45546,27 кВт*год до 43217,64 кВт*год, та відповідно до додатку № 2 "Комерційна пропозиція" вартість за одиницю товару збільшено до 3,802320 грн. з ПДВ.

08.11.2024 між КНП "Пологовий будинок № 4" ЗМР та TOB "ВЕК "Палівенерго" було укладено Додаткову угоду № 4, якою сторонами погоджено зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 43217,64 кВт*год до 41231,74 кВт*год, та відповідно до додатку № 2 "Комерційна пропозиція" вартість за одиницю товару збільшено до 4,101744 грн. з ПДВ. На підтвердження факту коливання ціни, постачальником надано висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-417 від 27.10.2021, завданням якого було надання інформації щодо визначення середньозважених цін купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" станом на 02.10.2021, 03.10.2021, 04.10.2021, 13.10.2021, визначення відсотка різниці середньозваженої ціни купівлі-продажу за такий самий період.

Для укладання додаткової угоди № 5 TOB "ВЕК "Палівенерго" надано КНП "Пологовий будинок № 4" висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-533 від 19.11.2021, завданням якого було надання інформації щодо визначення середньозважених цін купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" станом на 29.10.2021, 30.10.2021, 31.10.2021, 01.11.2021, 02.11.2021, 03.11.2021, визначення відсотка різниці середньозваженої ціни купівлі-продажу за такий самий період. Додатковою угодою № 5 від 20.12.2021 сторонами погоджено зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 41231,74 кВт*год до 41199,397 кВт*год, та відповідно до додатку № 2 "Комерційна пропозиція" вартість за одиницю товару збільшено до 4,476276 грн. з ПДВ.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на час укладення договору, далі - Закон) передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Закон встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону, зокрема, за п. 2 ч. 5 наведеної норми - у випадку коливання цін товару на ринку чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10 % та не збільшуючи загальну суму договору.

Верховний Суд дійшов висновку у постанові від 23.01.2024 по справі № 922/2321/22, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VІІІ, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладанні договору за результатом процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постановах від 18.06.2021 № 927/491/19 та від 07.09.2022 № 927/1058/21.

Укладання договорів, коли їх сумарна вартість за одиницю товару збільшується більш, ніж на 10 % у порівнянні з тендерною пропозицією та основним договором, повністю нівелює саму процедуру закупівель та спричиняє шкоду інтересам держави, оскільки учасником (переможцем) пропонується найнижча ціна, а потім після проведення торгів додатковими угодами вони необґрунтовано суттєво завищується. Як наслідок, заподіюється пряма шкода державі, оскільки кошти за поставлені продукти фінансуються виключно за рахунок видатків бюджетних асигнувань, а збільшення ціни за одиницю товару автоматично тягне за собою зменшення обсягів поставленої продукції.

Статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників та максимальної економії та ефективності.

Неухильним аспектом при застосуванні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку.

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання).

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).

Висновки торгово-промисловою палати, якими обґрунтовано укладання вищевказаних додаткових угод та внесення змін до договору, не є належними доказами коливання ціни на електричну енергію, оскільки у вказаних цінових довідках не зазначено, якою є середня ціна на території окремих регіонів України. Також, відсутній аналіз вартості ціни станом на дату підписання додаткових угод. Більш того, у самих висновках зазначено, що вони містять довідково - інформаційний характер.

В свою чергу, коливання ціни товару на ринку кожного разу при укладенні оспорюваних додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та об`єктивно не підтверджено.

Документальним підтвердженням коливання цін на ринку електричної енергії під час укладання додаткових угод № 2 від 04.11.2021, № 3 від 05.11.2021, № 4 від 08.11.2021, був один і той самий експертний висновок торгово-промислової палати № ОИ-417 виданий до підписання цих додаткових угод - 27.10.2021.

Крім того, додаткову угоду № 2 укладено сторонами 04.11.2021, однак встановлено ціну на товар з 04.10.2021; додаткову угоду № 3 укладено сторонами 05.11.2021 та встановлено ціну на товар з 05.10.2021; додаткову угоду № 4 укладено 08.11.2021 та визначено ціну з 14.10.2021; додаткову угоду № 5 укладено 30.12.2021, але ціну визначено з 02.11.2021. Таким чином, кожного разу ціна на поставлену електричну енергію була збільшена вже після фактичної поставки товару.

Вищевказане свідчить про безпідставність укладання Додаткових угод № 2 - № 5 та внесення змін до Договору в частині збільшення ціни за товар.

Відповідачу 2 треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Відповідач 2 повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Відповідач 2 також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (п. 134 постанови Верхового Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 927/491/19). Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі". У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

В свою чергу, починаючи з укладання додаткової угоди № 2 від 04.11.2021 та всі подальші додаткові угоди до договору № 447 від 19.10.2021 зумовили зміну істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару понад 10 % від ціни, визначеної в договорі № 447 від 19.10.2021), що є прямим порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону.

Цивільний кодекс України встановлює особливі правові наслідки такої недійсності правочинів.

Частиною 1 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до приписів частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Доводи відповідачів спростовуються вищевикладеним.

Щодо стягнення з ТОВ "Вільна Енергетична компанія "Палівенерго" надмірно сплачених коштів суд зазначає наступне.

Статтею 203 ЦК України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Крім того, ч. 2 ст. 208 ГК України визначено, що у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК Украйни положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зроблено висновок що додаткові угоди, укладені з порушенням вищезазначеного законодавства, підлягають визнанню судом недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між сторонами регулюються договором, а грошові кошти є такими, що були безпідставно одержані постачальником електричної енергії, підстава їх набуття відпала, у зв`язку з чим вони підлягають поверненню на підставі ст. ст. 216, 1212 ЦК України.

Таким чином, недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються умовами Договору.

Актом-рахунком купівлі продажу електричної енергії № 447/3744 від 25.10.2021 визначено, що у вересні 2021 споживачем використано 9305,19 кВт*год електричної енергії на суму 30 274, 10 грн. Грошові кошти у розмірі 30 274, 10 грн. споживачем було перераховано 25.10.2021 отримувачу - TOB "ВЕК "Палівенерго", що підтверджується платіжним дорученням № 165.

Актом-рахунком купівлі продажу електричної енергії № 447/4546 від 24.11.2021 визначено, що у жовтні 2021 споживачем використано загалом 31440 кВт*год на загальну суму 125 966, 98 грн., а саме:

- з 01.10.2021 по 03.10.2021 електричної енергії у кількості 1548 кВт*год вартістю 5 036, 36 грн.;

- з 04.10.2021 по 04.10.2021 електричної енергії у кількості 516 кВт*год вартістю 1 828, 32 грн.;

- з 05.10.2021 по 13.10.2021 електричної енергії у кількості 4644 кВт*год вартістю 17 657, 97 грн.;

- з 14.10.2021 електричної енергії у кількості 24732 кВт*год вартістю 101 444, 33 грн.

Сума коштів у розмірі 125 966, 98 грн. була перерахована 24.10.2021 отримувачу - ТОВ "ВЕК "Палівенерго".

Актом-рахунком купівлі продажу електричної енергії № 447/5138 від 14.12.2021 визначено, що у листопаді 2021 споживачем використано загалом 454,207 кВт*год на загальну суму 1 995, 70 грн., а саме:

- з 01.11.2021 по 02.11.2021 електричної енергії у кількості 100 кВт*год вартістю 410, 17 грн.;

- з 02.11.2021 електричної енергії у кількості 354,207 кВт*год вартістю 1 995, 70 грн.

Сума коштів у розмірі 1 995, 70 грн. була перерахована 23.12.2021 отримувачу - TOB "ВЕК "Палівенерго".

Таким чином, загальна кількість отриманої КНП "Пологовий будинок № 4" ЗМР електричної енергії за договором №447 від 19.10.2021, згідно актів прийняття-передавання товарної продукції, за період вересень - грудень 2021 року включно, становить 41 199, 397 кВт*год на загальну суму 158 236, 78 грн.

За первісною ціною по 2,99 грн. за 1 кВт*год сума перерахованих коштів постачальнику за поставлену електричну енергію мала б становити 123 186, 20 грн. Однак, з урахуванням укладених додаткових угод, якими збільшено ціну, за поставлену електричну енергію перераховано кошти у сумі більшій на 35 050, 58 грн.

Отже, на підставі недійсних додаткових угод: № 1 від 28.10.2021, № 2 від 04.11.2021, № 3 від 05.11.2021, № 4 від 08.11.2021, № 5 від 20.12.2021 до договору № 447 від 19.10.2021 зайво сплачено бюджетних коштів на загальну суму 35 050, 58 грн.

Відповідно до ст. 57 Бюджетного кодексу України право бюджетних установ на витрачання бюджетних асигнувань, передбачених в кошторисах поточного року, припиняється 31 грудня поточного року.

Згідно з п. 2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно - правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 № 372, суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків (крім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.

Відповідно до інформації наданою Управлінням ДКСУ у Дніпровському районі м. Запоріжжя від 13.12.2023 за вих. №02-06-08/1433 головним розпорядником КНП "Пологовий будинок № 4" ЗМР у 2021 році був Департамент охорони здоров`я ЗМР, який фінансував одержувача нижчого рівня за програмою 0712030 "Лікарсько-акушерська допомога вагітним, породіллям та новонародженим" з рахунку, який відноситься до міського бюджету.

Відповідно до додатку № 3 до Рішення міської ради № 49 від 28.10.2020 "Про бюджет Запорізької міської територіальної громади на 2021 рік" установлено, що на фінансування за програмою 0712030 "Лікарсько-акушерська допомога вагітним, породіллям та новонародженим" з загального місцевого бюджету виділено кошти у розмірі 16 514 333 грн.

За інформацією Запорізької міської ради від 13.02.2024 за вих. № 02361/03.3- 20/05 установлено, що відповідні призначення були передбачені затвердженим Планом використання бюджетних коштів на 2021 рік (зі змінами).

Згідно з ч. 1 ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону (ч. 4 ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет; видатки, пов`язані із здійсненням районними, обласними радами заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних громад, - відповідними рішеннями про районний та обласний бюджети (ч. 1 ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Таким чином, враховуючи вказане та те, що фінансування на оплату електричної енергії для КНП "Пологовий будинок № 4" ЗМР здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету, безпідставно сплачені кошти підлягають стягненню до місцевого бюджету на користь Запорізької міської ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

З урахуванням наведених обставин справи та наданих сторонами доказів, відповідачами не спростовано обґрунтованої позиції позивача щодо правомірності заявленого позову, та не доведено обставини на які посилаються відповідачі в обґрунтування своїх заперечень на позов.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75 - 79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 129, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 28.10.2021 до Договору на постачання електричної енергії споживачу № 447 від 19.10.2021, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок № 4" ЗМР (код ЄДРПОУ: 05395687, вул. Дудикіна, 9, м. Запоріжжя, 69065) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго" (код ЄДРПОУ: 38563752, просп. Соборний, 180, м. Запоріжжя, 69035).

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 04.11.2021 до Договору на постачання електричної енергії споживачу № 447 від 19.10.2021, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок № 4" ЗМР (код ЄДРПОУ: 05395687, вул. Дудикіна, 9, м. Запоріжжя, 69065) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго" (код ЄДРПОУ: 38563752, просп. Соборний, 180, м. Запоріжжя, 69035).

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 05.11.2021 до Договору на постачання електричної енергії споживачу № 447 від 19.10.2021, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок № 4" ЗМР (код ЄДРПОУ: 05395687, вул. Дудикіна, 9, м. Запоріжжя, 69065) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго" (код ЄДРПОУ: 38563752, просп. Соборний, 180, м. Запоріжжя, 69035).

Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 08.11.2021 до Договору на постачання електричної енергії споживачу № 447 від 19.10.2021, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок № 4" ЗМР (код ЄДРПОУ: 05395687, вул. Дудикіна, 9, м. Запоріжжя, 69065) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго" (код ЄДРПОУ: 38563752, просп. Соборний, 180, м. Запоріжжя, 69035).

Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 20.12.2021 до Договору на постачання електричної енергії споживачу № 447 від 19.10.2021, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок № 4" ЗМР (код ЄДРПОУ: 05395687, вул. Дудикіна, 9, м. Запоріжжя, 69065) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго" (код ЄДРПОУ: 38563752, просп. Соборний, 180, м. Запоріжжя, 69035).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго" (код ЄДРПОУ: 38563752, просп. Соборний, 180, м. Запоріжжя, 69035) на користь Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ: 04053915, просп. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105) 35 050 (тридцять п`ять тисяч п`ятдесят) грн. 58 коп.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок № 4" ЗМР (код ЄДРПОУ: 05395687, вул. Дудикіна, 9, м. Запоріжжя, 69065) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (код ЄДРПОУ 02909973, юридична адреса: вул. Фанатська, 14, м. Запоріжжя) на розрахунковий рахунок № UA438201720343180001000000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 9 084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго" (код ЄДРПОУ: 38563752, просп. Соборний, 180, м. Запоріжжя, 69035) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (код ЄДРПОУ 02909973, юридична адреса: вул. Фанатська, 14, м. Запоріжжя) на розрахунковий рахунок № UA438201720343180001000000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 9 084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати прокуратурі та сторонам (до електронного кабінету).

Розмістити повний текст рішення на сайті господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.06.2024.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ