Рішення

від 19.06.2024 по справі 912/984/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 рокуСправа № 912/984/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 912/984/24

за позовом: Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод", вул. Заводська, 44, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Горіхівський кар`єр", с. Кам`яний міст, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27124

про стягнення 379 180,83 грн

Без виклику сторін (судове засідання не проводилось).

Державне підприємство "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" (далі - ДП "НВО" "ПХЗ", позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горіхівський кар`єр" (далі - ТОВ "Горіхівський кар`єр", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 379 180,83 грн, з яких: 266 000,00 грн основного боргу, 40 839,97 грн пені, 60 200,00 грн штрафу, 4 703,67 грн 3% річних та 7 437,19 грн збитків від інфляції, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 425821 від 15.03.2021 на проведення буровибухових робіт в частиніповної оплати проведених позивачем робіт.

Ухвалою від 23.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/984/24. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.

Відповідач відзиву на позову не подав, будь-яких заяв, клопотань щодо розгляду справи не заявив.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно сформованого судом запиту до підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" встановлено відсутність електронного кабінету ТОВ "Горіхівський кар`єр", з підстав чого суд направив відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі в паперовій формі.

Ухвала направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження ТОВ "Горіхівський кар`єр", за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі та яка зазначена в позовній заяві.

У відповідності до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України відповідач є таким, що отримав процесуальні документи у справі, а тому є належним чином повідомленим про розгляд справи.

Частиною 2 ст. 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Частиною 1 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

З підстав викладеного та в межах законодавчо визначених строків, а також враховуючи відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні обставини.

15.03.2021 між ТОВ "Горіхівський кар`єр" (Замовник) і ДП "НВО" "ПХЗ" (Підрядник) укладено Договір № 425821 на проведення буровибухових робіт (далі - Договір, а.с. 12-20), за умовами пункту 1.1. якого Підрядник приймає на себе зобов`язання по виконанню буровибухових робіт, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.1.2. Договору у комплекс буровибухових робіт, що здійснюються Підрядником входить: доставка бурового обладнання до місць робіт; буріння свердловин відповідно до технічних розрахунків і проектів бурових робіт; доставка вибухових матеріалів до місць робіт; охорона блоків, що заряджаються, при виконанні масових вибухів; виконання масових вибухів відповідно до технічних розрахунків і паспортів вибухових робіт.

Відповідно до п. 1.3. Договору результатом виконаних робіт (продукцією) Підрядника є підірвана гірська маса, що забезпечує роботу гірничотранспортного комплексу та відповідає вимогам Договору.

Орієнтована сума договору 21 600 000,00 грн з ПДВ. Вартість робіт визначається відповідно до протоколу погодження договірної ціни, який є невід`ємною частиною Договору (Додаток №1) (п. 5.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 24.01.2022).

Відповідно до п. 4.3. Договору здача і прийом робіт оформляється актом не пізніше 3-х днів після проведення вибухових робіт. Оплаті підлягає вся підірвана гірнича маса.

Згідно п. 4.3 Договору, у випадку не підписання акту виконаних робіт протягом 3-х днів і відсутності мотивованої відмови в його підписанні, акт виконаних робіт вважається підписаним Замовником на четвертий робочий день після отримання Акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.4. Договору при виробництві масових вибухів Замовник здійснює 50 % передоплати від передбачуваного обсягу буровибухових робіт за 5 календарних днів до початку бурових робіт на підставі рахунку Підрядника. Остаточний розрахунок проводиться Сторонами на підставі підписаного Акту виконаних робіт протягом 20-ти календарних днів.

Пунктом 7.1. Договору врегульовано відповідальність Сторін, а саме: за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків згідно з цим договором Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Крім того, в п. 7.6 Договору зазначено, що за несвоєчасну або неповну оплату буровибухових робіт Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, починаючи з наступного дня прострочення виконання, а за прострочення понад 30 днів виплачується штраф у розмірі 20% зазначеної вартості.

Даний договір вступає силу з моменту підписання та діє по 31.12.2021 (п. 13.1 Договору). Якщо за 30 днів до закінчення терміну дії даного договору жодна зі сторін письмово не заявить про його розірвання, договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік (п. 13.2 Договору).

Додатком № 1 до договору є Протокол погодження договірної ціни на проведення буровибухових робіт, згідно з яким вартість масового вибуху за 1 мЗ гірничої маси в щільному стані становить 72,00 грн/мЗ з ПДВ (відповідно до редакції додаткової угоди №1 до Договору від 24.01.2022) (а.с. 22).

Договір та Додаток "Протокол погодження договірної ціни на виробництво вибухових робіт" до договору підписані сторонами та засвідчені печатками підприємств.

На виконання умов вказаного Договору відповідач перерахував позивачу в якості передоплати від передбачуваного обсягу буровибухових робіт грошові кошти в загальному розмірі 480 000,00 грн., що підтверджується наступними виписками банку:

-від 31.01.2022 на суму 200 000,00 грн (платіжне доручення №337);

-від 11.02.2022. на суму 180 000,00 грн (платіжне доручення №339);

-від 16.02.2022 на суму 100 000,00 грн (платіжне доручення №340) (а.с.24-29).

01.04.2022 позивачем здійснено масовий вибух гірничої маси об`ємом 10 000 мЗ, про що сторонами складено Акт №2/2022 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 01.04.2022 (а.с. 54) р., згідно якого відповідач прийняв буровибухові роботи в обсязі 10 000 мЗ на загальну вартість 720 000,00 грн. (ціна за 1 мЗ вибухових робіт становить 60,00 грн. без ПДВ; 72,00 грн. з ПДВ).

Вказаний Акт підписано сторонами та скріплено печатками.

При цьому будь-яких заперечень відповідача щодо вартості виконаних позивачем робіт вказаний Акт не містить.

Як стверджує позивач, відповідно до п. 5.4 Договору Відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок за проведені роботи за Актом №2/2022 від 01.04.2022 року в сумі 240 000,00 грн до 21.04.2022.

17.10.2022 між сторонами укладено Додаткову угоду №2, відповідно до якої відповідач зобов`язувався погасити до 31.03.2023 року заборгованість в сумі 240 000,00 грн згідно з графіком зазначеним в Додатковій угоді.

Після підписання Додаткової угоди №2 від 17.10.2022 відповідач частково здійснив погашення заборгованості в сумі 190 000,00 грн, що підтверджується наступними виписками банку:

-від 21.10.2022 на суму 40 000,00 грн (платіжне доручення №393);

-від 02.12.2022 на суму 40 000,00 грн (платіжне доручення №405);

-від 29.12.2022 на суму 40 000,00 грн (платіжне доручення №408);

-від 07.02.2023 на суму 10 000,00 грн (платіжне доручення №420);

-від 03.03.2023 на суму 5 000,00 грн (платіжне доручення №430);

-від 20.03.2023 на суму 10 000,00 грн (платіжне доручення №432);

-від 31.03.2023 на суму 10 000,00 грн (платіжне доручення №438);

-від 22.05.2023 на суму 5 000,00 грн (платіжне доручення №448);

-від 30.05.2023 на суму 5 000,00 грн (платіжне доручення №450);

-від 06.07.2023 на суму 10 000,00 грн (платіжне доручення №455);

-від 27.07.2023 на суму 10 000,00 грн (платіжне доручення №458);

-від 10.08.2023 на суму 5 000,00 грн (платіжне доручення №463) (а.с. 31-53).

Таким чином, залишок заборгованості за Актом №2/2022 від 01.04.2022 складає 50 00,00 грн (240 000,00 грн - 190 000,00 грн).

30.10.2023 позивачем проведені чергові роботи - здійснено масовий вибух гірничої маси об`ємом 3 000 мЗ, про що сторонами складено Акт №1/2023 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.10.2023, згідно якого Відповідач прийняв буровибухові роботи в обсязі 3 000 мЗ на загальну вартість 216 000,00 грн (а.с.55).

Вказаний Акт підписано обома сторонами, скріплено печатками; будь-яких заперечень відповідача щодо вартості виконаних позивачем робіт вказаний акт не містить.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 5.4 Договору Відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок за проведені роботи за Актом №1/2023 від 30.10.2023 в сумі 216 000,00 грн до 19.11.2023.

Однак, станом на сьогоднішній день оплата за виконані позивачем буровибухові роботи відповідачем не проведена.

Таким чином, за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 266 000,00 грн (216 000,00 грн за Актом №1/2023 від 30.10.2023 та 50 000,00 грн залишок боргу за Актом №2/2022 від 01.04.2022).

Позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про погашення боргу № 25/247-2 від 09.01.2024 (а.с. 56-57), яка залишена без відповіді та задоволення.

У зв`язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем заявлено до стягнення суму основного боргу в розмірі 266 000,00 грн, а також 40 839,97 грн пені, 60 200,00 грн штрафу, 4 703,67 грн - 3% річних та 7 437,19 грн збитків від інфляції.

На момент подання позову відповідач за виконані роботи з позивачем в повному обсязі не розрахувався, що й стало підставою звернення ДП "НВО" "ПХЗ" з даним позовом до суду.

Норми права, які застосовано судом та мотивована оцінка поданих доказів.

1. Щодо стягнення основного боргу.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення зобов`язання, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію, зокрема, господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Укладений між сторонами Договір 425821 від 15.03.2021 за своєю правовою природою є договором надання послуг, правовідносини за яким регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

В ст. 901 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Так, відповідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов`язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно правил Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ст. 13).

Суд, відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено матеріалами справи, на підставі укладеного Договору №425821 від 15.03.2021 між сторонами підписано Акти здачі-прийняття робіт, відповідно до яких ДП "НВО" "ПХЗ" виконано, а ТОВ "Горіхівський кар`єр" прийнято роботи загальною вартістю 936 000,00 грн, які оплачено відповідачем частково в сумі 670 000,00 грн, залишок несплачених коштів становить 266 000,00 грн.

За змістом вказаних актів зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Згідно умов Договору, остаточний розрахунок проводиться протягом 20 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт (п. 5.4. Договору).

Отже строк оплати робіт за актами є таким, що настав.

Крім того, саме акт виконаних робіт є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, та, відповідно, є підставою для здійснення розрахунків за фактично виконані роботи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.05.2018 у справі №914/1556/17.

З огляду на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання, зокрема, не здійснив оплату вартості виконаних позивачем робіт у повному обсязі, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 266 000,00 грн, факт існування якої належним чином доведений та не спростований відповідачем у встановленому законом порядку.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 266 000,00 грн заборгованості за виконані буровибухові роботи суд визнає документально доведеними та обґрунтованими, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

2.Щодо стягнення штрафу та пені.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу (ч. 2 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено матеріалами справи, ТОВ "Горіхівський кар`єр" порушено зобов`язання з оплати виконаних позивачем робіт.

Зазначене в силу наведених вище норм законодавства, є підставами для застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених Договором.

Пунктом 7.6 Договору передбачено, що за несвоєчасну або неповну оплату буровибухових робіт Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, починаючи з наступного дня прострочення виконання, а за прострочення понад 30 днів виплачується штраф у розмірі 20% зазначеної вартості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вказаного висновку дотримується Верховний Суд, у тому числі в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.

Отже, є правомірним нарахування позивачем пені і штрафу за період прострочення.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення штрафу в сумі 60 200,00 грн (20% від суми простроченого платежу 5 000,00 грн + 20% від суми простроченого платежу і боргу 40 000,00 грн +20% від суми боргу 40 000,00 грн + 20% від суми боргу 216 000,00 грн) підлягає задоволенню.

Щодо пені суд зазначає, що згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, сторони в договорі можуть збільшити період нарахування штрафних санкцій. Однак початок обліку такого строку (початок прострочення), від якого обраховується граничний період розрахунку, залишається незмінним незалежно від того за який період кредитор розпочинає нарахування.

Умовами Договору не передбачено іншого строку нарахування пені, а тому застосовується період згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

При цьому, суд враховує, що п. 7 Розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжував на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX , який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.

Однак, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З урахуванням викладеного та межах періоду розрахунку позивача є правильним нарахування пені в наступному розмірі в таких періодах:

1. Згідно графіку погашення боргу за актом № 2/2022 від 01.04.2022 за додатковою угодою № 2 від 17.10.2022:

- з терміном погашення до 31.01.2023:

за період з 16.04.2023 по 21.05.2023 на суму боргу 5 000,00 грн пеня становить 246,58 грн;

- з терміном погашення до 28.02.2023 (з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України) періодом нарахування є з 01.03.2023 по 01.09.2023, однак позивач розпочинає нараховувати пеню з 16.04.2023

- за період з 16.04.2023 по 29.05.2023 на суму боргу 40 000,00 грн пеня становить 2 410,96 грн;

- за період з 30.05.2023 по 05.07.2023 на суму боргу 35 000,00 грн пеня становить 1 773,97 грн;

- за період з 06.07.2023 по 26.07.2023 на суму боргу 25 000,00 грн пеня становить 719,18 грн;

- за період з 27.07.2023 по 09.08.2022 на суму боргу 15 000,00 грн пеня становить 255,62 грн;

- за період з 10.08.2024 по 01.09.2023 на суму боргу 10 000,00 грн пеня становить 277,26 грн;

- з терміном погашення до 31.03.2023 (з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України) правильним періодом нарахування є: з 01.04.2023 по 01.10.2023 на суму боргу 40 000,00 грн.

Однак, позивач нараховує пеню на вказану суму боргу за період з 16.04.2023, а тому не виходячи за межі періоду позивача пеня за період з 16.04.2023 по 01.10.2023 на суму боргу 40 000,00 грн становить 8 751,78 грн.

2. За актом № 1/2023 від 30.10.2023 пеня за період з 20.11.2023 по 15.04.2024 на суму боргу 216 000,00 грн становить 26 330,69 грн.

Отже, судом встановлено, що розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, за розрахунком суду, становить 40 766,04 грн. У задоволенні позовних вимог в іншій частині суд відмовляє у зв`язку з неправильним розрахунком позивача.

3. Щодо стягнення інфляційних та 3% річних.

Статтею ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Частиною першою цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. У частині другій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає, що він є арифметично правильним і таким, що відповідає фактичним обставинам, а тому вимоги позивача про стягнення 7 437,19 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розрахунку 3% річних, судом встановлено, що в деяких періодах прострочення позивачем зазначено суми більші, ніж ті які підлягають стягненню за розрахунком суду.

Зокрема, за період з 01.02.2023 по 06.02.2023 (6 днів прострочення) на суму бору 40 000,00 грн 3% річних становлять 19,73 грн;

- за період з 10.08.2023 по 15.04.2024 на суму боргу 10 000,00 грн 3% річних становлять 205,24 грн;

- за період з 01.04.2023 по 15.04.2024 на суму боргу 40 000,00 грн 3% річних становлять 1 251,65 грн;

- за період з 20.11.2023 по 15.04.2024 на суму боргу 216 000,00 грн 3% річних становлять 2 622,37 грн.

Розрахунок 3% річних в іншій частині є правильним.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 4 694,06 грн. У задоволенні позовних вимог в іншій частині суд відмовляє у зв`язку з неправильним розрахунком позивача.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства та встановлені судом обставини, вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості за Договором № 425821 від 15.03.2021 підлягають частковому задоволенню в розмірі 379 097,29 грн, з яких: 266 000,00 грн основного боргу, 40 766,04 грн пені, 60 200,00 грн штрафу, 4 694,06 грн 3% річних та 7 437,19 грн інфляційних.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інших судових витрат позивач та відповідач не заявляють.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Горіхівський кар`єр" (с. Кам`яний міст, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27124, ідентифікаційний код 36734739) на користь Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" (вул. Заводська, 44, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, ідентифікаційний код 14310112) заборгованість в розмірі 379 097,29 грн, з яких: 266 000,00 грн основного боргу, 40 766,04 грн пені, 60 200,00 грн штрафу, 4 694,06 грн 3% річних та 7 437,19 грн інфляційних, а також 5 686,46 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Державному підприємству "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" до електронного кабінету з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; Товариству з обмеженою відповідальністю "Горіхівський кар`єр" за адресою: с. Кам`яний міст, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27124.

Повне рішення складено 19.06.2024.

Суддя В.В.Тимошевська