Рішення

від 19.06.2024 по справі 917/368/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2024 Справа № 917/368/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», 36008, м. Полтава, вул. Польська, 2А, код ЄДРПОУ 03338030,

до Приватного підприємства «Явланта», 36023, м. Полтава, бул. Боровиковського, буд. 10, кв. 57, ЄДРПОУ 24828293,

про стягнення 26 555,56 грн.

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до Приватного підприємства «Явланта» про стягнення 26 555,56 грн., з яких 18 855,63 грн. заборгованість за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 1601 «С» від 20.10.2009 р., 6 581,91 грн. втрати від інфляції, 1 118,02 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.03.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплатив абонентську плату з урахуванням умовно-постійної частини двоставкового тарифу на теплову енергію за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 1601 «С» від 20.10.2009 р., чим порушив умови господарських зобов`язань, встановлені зазначеним договором та законом.

Відповідач у відзиві від 06.05.2024 р. (вх. № 6290 від 07.05.2024 р.) проти позову заперечує, посилаючись на те, що вказане у договорі № 1601 «С» від 20.10.2009 р. проектне теплове навантаження не відповідає фактичному існуючому навантаженню для приміщення ПП «Явланта», а також те, що позивач, всупереч п. 30 договору № 1601 «С» від 20.10.2009 р., направляв рахунки та акти приймання-передачі за період з липня 2021 року по листопад 2021 року на неправильну адресу відповідача.

Крім того, відповідач зазначає, що згідно з рахунками на оплату № АВ-22266 від 31.12.2021 р. та № АВ-1794 від 31.01.2022 р. у відповідача відсутній борг за договором № 1601 «С» від 20.10.2009 р.

У відповіді на відзив від 10.05.2024 р. (вх. № 6548 від 10.05.2024 р.) позивач вказує на те, що:

- внесення змін до договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води щодо теплового навантаження можливе лише у випадку надання відповідної інформації споживачем за договором, якому відома вся інформація щодо належного йому приміщення;

- відповідач не ініціював внесення змін до договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 1601 «С» від 20.10.2009 р.;

- акти та рахунки з липня по листопад 2021 року направлялися на адресу Яніна А.В., який є засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником ПП «Явланта», через те що при направленні вказаних документів на адресу державної реєстрації відповідача до позивача неодноразово зверталася громадянка - нова власниця приміщення та повідомляла, що ПП "Явланта" за вказаною адресою пошту не отримує;

- умовами договору № 1601 «С» від 20.10.2009 р. не передбачено надсилання поштовим відправленням актів та рахунків споживачу;

- додані до відзиву на позовну заяву рахунки № АВ-22266 від 31.12.2021 р. та № АВ-1794 від 31.01.2022 р. стосуються комунальної послуги з постачання теплової енергії згідно з індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, що почав діяти з 01.12.2021 р., у зв`язку з чим не містять заборгованості за теплову енергію за спірний період.

Також 10.05.2024 року від відповідача на адресу суду надійшло клопотання б/н від 10.05.2024 р. (вх. № 6549) про поновлення строку для подання до суду доказів направлення актів приймання-передачі теплової енергії за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 1601 «С» від 20.10.2009 р. та рахунків на оплату за період з липня по листопад 2021 року на адресу ПП «Явланта» та долучення вказаних доказів до матеріалів справи, яке ухвалою суду від 14.05.2024 р. задоволено.

16.05.2024 року відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив від 15.05.2024 р. (вх. № 6831), у якому визнав, що у пункті 25 договору № 1601 «С» від 20.10.2009 р. сторони узгодили проектне теплове навантаження на опалення 0,012080 Гкал/год., однак зазначив, що з 20.10.2009 р. по 16.01.2020 р. для ПП «Явланта» діяв одноставковий тариф, за яким відповідачу плата нараховувалась виключно за фактично використану (поставлену) теплову енергію, у зв`язку із чим на момент підписання договору № 1601 «С» від 20.10.2009 р. неправильне визначення величини теплового навантаження нежитлового приміщення за адресою м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 36, не створювало негативних фінансових наслідків, оскільки у ті періоди, коли відповідач не користувався опаленням вказаного приміщення, позивач не здійснював нарахувань за теплопостачання.

Крім того, відповідач стверджує, що саме у зв`язку з направленням позивачем актів та рахунків на оплату за неправильною адресою ПП «Явланта» було позбавлене можливості висловити свої заперечення у відповідності до п. 9 договору № 1601 «С» від 20.10.2009 р.

21.05.2024 року від відповідача до суду надійшло клопотання від 21.05.2024 р. (вх. № 7149) про долучення до матеріалів справи копії супровідного листа ПП «Явланта» від 16.05.2024 р. та докази його направлення на адресу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго».

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

20.10.2009 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» та Приватним підприємством «Явланта» було укладено договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 1601 «С» (а.с. 18-19), згідно з п. 1 якого Теплопостачальна організація (ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») взяла на себе зобов`язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення та гарячого водопостачання приміщення Споживача (ПП «Явланта») до межі розподілу будівлі магазину по вул. М. Бірюзова 36.

Також сторони узгодили, що при виконанні даного договору вони керуються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання» та Правилами користування тепловою енергією від 03.10.2007 р. № 1198.

Пунктом 36 договору визначено, що даний договір укладений на період з 20.10.2009 р. по 31.12.2014 р., а в частині розрахунків до їх повного завершення.

Договір вважається продовженим щорічно, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення договору або його перегляд не буде заявлено однією із сторін.

Доказів заявлення однією із сторін про припинення договору або його перегляд до суду не надано.

Згідно з п. 29 договору оплата за опалення та гаряче водопостачання, що проводить Споживач, стягується на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом з 27.03.2009 року.

За даними позивача, відповідач не сплатив абонентську плату з урахуванням умовно-постійної частини двоставкового тарифу на теплову енергію за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 1601 «С» від 20.10.2009 р., що стало підставою для звернення позивача до суду із даною позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Явланта» 26 555,56 грн., з яких 18 855,63 грн. заборгованість за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 1601 «С» від 20.10.2009 р., 6 581,91 грн. втрати від інфляції, 1 118,02 грн. 3 % річних.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 1601 «С» від 20.10.2009 р., додаткова угода від 01.08.2011 р. до вказаного договору, договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 90,6 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Полтава, вул. М. Бірюзова, 36, шляхом викупу, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 21523 від 11.08.2004 р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4464131 від 17.08.2004 р., Акт перевірки вузла обліку теплової енергії рег. № 338 від 23.03.2022 р., Акт зняття приладів обліку теплової енергії з абонентського обліку на повірку рег. № 338 від 08.07.2021 р., Акти прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку теплової енергії рег. № 338, акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки на оплату за січень 2020 року листопад 2021 року з доказами направлення, та ін.

Перелік доказів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову: Технічні умови на теплопостачання № 811 від 30.01.2008 р., рахунки на оплату № АВ-22266 від 31.12.2021 р. та № АВ-1794 від 31.01.2022 р., супровідний лист ПП «Явланта» від 16.05.2024 р. та докази його направлення на адресу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з п. 31 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 р., вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.

У разі зміни (коригування) тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію та не потребує внесення сторонами додаткових змін до договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну (коригування) ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення її/його у дію, повідомляє про це споживачу в один із способів, що гарантують доведення інформації до споживачів і які зазначені у пункті 10 цих Правил, з посиланням на рішення відповідного органу.

Згідно з п. 10 Правил способами, що гарантують доведення інформації до споживача, є оголошення, розміщені на офіційному веб-сайті виконавця (за наявності), у під`їзді, на дошці оголошень (за наявності), в електронній системі обліку розрахунків споживача (за наявності), або повідомлення споживачу за допомогою засобів зв`язку, електрозв`язку (у тому числі електронною поштою), номер/адресу яких зазначено споживачем у заяві-приєднанні до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії або у розділі «Реквізити і підписи сторін» в усіх інших договорах.

Споживачам у багатоквартирному будинку така інформація додатково доводиться шляхом розміщення відповідних оголошень на дошках оголошень, що розташовані у місцях загального користування такого будинку або на його прибудинковій території.

Відповідно до п. 32 Правил плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Згідно з п. 1.4 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого Постановою НКРЕКП № 1174 від 25.06.2019 р., умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію вартість одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості, що відпускається з колекторів та/або надходить у теплову мережу, як грошовий вираз сумарної величини: планованих економічно обґрунтованих витрат на її виробництво власними котельнями, витрат на виробництво теплової енергії власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками та установками з використанням альтернативних джерел енергії, не враховуючи витрати на виробництво теплової енергії в системах автономного опалення (у тарифах, встановлених органом, уповноваженим встановлювати відповідні тарифи), планованих витрат на покупну теплову енергію, що змінюється прямо пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість.

Позивач зазначає, що Приватним підприємством «Явланта» в період з 17.01.2020 р. по 30.11.2021 р. споживання теплової енергії за адресою м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 36, не відбувалося, у зв`язку з чим нарахування умовно-змінної частини двоставкового тарифу не проводилося.

У пункті 1.4 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання визначено, що умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію це абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год) теплового навантаження об`єктів теплоспоживання як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат на транспортування та постачання теплової енергії, які є постійними і не змінюються прямо пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість.

Умовно-постійна частина двоставкового тарифу визначається як абонентська плата за 1 Гкал/год теплового навантаження об`єктів теплоспоживання та грошовий вираз планованих витрат на транспортування і постачання теплової енергії, що є постійними і не змінюються прямо пропорційно зміні обсягу виробництва теплової енергії (п. 9.6 Порядку).

Отже, нарахування споживачу за умовно-постійною частиною тарифу двоставкового тарифу на теплову енергію прямо залежить від величини теплового навантаження приміщення споживача теплової енергії.

Згідно з п.п. 8-10 Правил користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 3 жовтня 2007 р., (в ред., чинній на момент укладення договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 1601 «С» від 20.10.2009 р.), для приєднання споживача до системи теплопостачання, реконструкції або розширення системи теплоспоживання чи збільшення обсягів споживання теплової енергії на діючих об`єктах споживач повинен подати заявку теплопостачальній організації про видачу технічних умов.

Під час розроблення технічних умов повинні бути визначені:

- джерело теплової енергії та місце приєднання до теплових мереж;

- теплові навантаження об`єкта теплоспоживання (максимальне проектне з опалення, вентиляції, кондиціювання, інших технологічних потреб і середньогодинне, середньодобове та максимальне з гарячого водопостачання);

- параметри теплоносія, гідравлічний режим у місці приєднання до теплової мережі з урахуванням зростання теплових навантажень в системі теплоспоживання;

- обґрунтовані вимоги щодо збільшення пропускної здатності діючих теплових мереж, а також розширення або реконструкції установок для хімічного очищення води та конденсату джерела теплової енергії;

- кількість, якість, режим відкачування поверненого конденсату, вимоги до його очищення споживачем;

- доцільність використання вторинних енергоресурсів;

- необхідність будівництва резервного джерела теплової енергії або резервної магістральної теплової мережі з урахуванням підвищення надійності постачання теплової енергії споживачеві;

- вимоги щодо обліку теплової енергії, контрольно-вимірювальних та автоматичних регулювальних приладів; захисту систем теплоспоживання від раптового підвищення тиску і температури теплоносія та теплових мереж від корозії; впровадження нових технологій прокладання теплових мереж, зокрема використання попередньо ізольованих труб; розміщення та монтажу приладів комерційного обліку теплової енергії на окремі будинки, будівлі (споруди).

Виконання технічних умов, виданих теплопостачальною організацією, є обов`язкове.

У технічних умовах № 811 від 30.01.2008 р., розроблених Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго», зазначено, що теплове навантаження приміщення магазину «Автозапчастини» по вул. М. Бірюзова, 36 в м. Полтаві складає 12080 ккал/год (0,012080 Гкал/год).

Дана величина теплового навантаження також вказана у договорі на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 1601 «С» від 20.10.2009 р., а також в актах прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку теплової енергії рег. № 338 (а.с. 21), підписаних сторонами.

При цьому, відповідно до Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об`єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1999 р. № 2328, що є обов`язковим для юридичних осіб усіх форм власності та їх структурних підрозділів, які здійснюють підготовку технічних умов (в ред., чинній станом на момент видачі технічних умов № 811 від 30.01.2008 р.), усі організації незалежно від форми власності надають технічні умови у п`ятнадцятиденний термін з дня звернення. Розгляд заяви проводиться лише на основі матеріалів і даних замовника без подання технічних умов інших організацій.

Крім того, згідно з абз. 2 п. 18 вказаного Порядку у разі необхідності в обґрунтованому відхиленні від технічних умов це відхилення повинне бути погоджено замовником з організацією, яка надала технічні умови.

Отже, величина теплового навантаження нежитлового приміщення за адресою м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 36, була визначена на підставі інформації, наданої Приватним підприємством «Явланта», та вказана у договорі на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, підписаному сторонами.

Доказів звернення відповідача до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» із заявою щодо внесення змін до технічних умов чи необхідності відхилення від них, як і доказів внесення сторонами змін до договору № 1601 «С» від 20.10.2009 р. в частині зазначення величини теплового навантаження приміщення відповідача за адресою м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 36, до суду не надано.

Судом також відхиляються посилання ПП «Явланта» на відсутність у період з 20.10.2009 р. по 16.01.2020 р. необхідності визначення правильної величини теплового навантаження нежитлового приміщення за адресою м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 36, оскільки саме на відповідача як споживача за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води та замовника технічних умов на теплопостачання покладається обов`язок надавати організації, яка розробляє технічні умови, точні дані та матеріали для встановлення розрахункових параметрів об`єкта.

Крім того, позивачем було належним чином доведено до відома споживачів інформацію про введення з 17.01.2020 року двоставкового тарифу на теплову енергію та зміни, що вносились до вказаного тарифу протягом спірного періоду. А отже, відповідач був належно поінформований про запроваджений згідно із законодавством порядок здійснення нарахувань споживачам за умовно-постійною частиною тарифу двоставкового тарифу на теплову енергію, яка прямо залежить від величини теплового навантаження приміщення споживача теплової енергії.

Постановою НКРЕКП від 14.01.2020 р. № 87 з 17.01.2020 р. введено в дію двоставковий тариф на теплову енергію з умовно-змінною частиною в розмірі 1 004,48 грн./Гкал без ПДВ (1 205,376 грн/Гкал з ПДВ) та умовно-постійною частиною в розмірі 46 161,82грн./Гкал без ПДВ (55 394,184 грн/Гкал з ПДВ).

Постановою НКРЕКП від 17.03.2020 р. № 622 з 18.03.2020 р. введено в дію двоставковий тариф на теплову енергію з умовно-змінною частиною в розмірі 791,36 грн./Гкал без ПДВ (949,63 грн./Гкал з ПДВ) та умовно-постійною частиною в розмірі 42 651,59 грн./Гкал без ПДВ (51 181,91 грн./Гкал зПДВ).

Постановою НКРЕКП від 30.11.2020 р. № 2269 з 01.12.2020 р. введено в дію двоставковий тариф на теплову енергію з умовно-змінною частиною в розмірі 1 044,52 грн./Гкал без ПДВ (1 253,43 грн. з ПДВ) та умовно-постійною частиною в розмірі 63 644,64 грн./Гкал без ПДВ (76 373,57 грн./Гкал зПДВ).

Рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 р. № 286 з 01.11.2021 р. введено в дію двоставкові тарифи на теплову енергію для потреб різних категорій споживачів, зокрема для інших споживачів в таких розмірах: умовно-змінна частина в розмірі 3 263,87 грн./Гкал (без ПДВ) та умовно-постійна частина в розмірі 146 257,50 грн./Гкал (без ПДВ).

З урахуванням вказаних нормативно-правових актів позивачем було здійснено нарахування Приватному підприємству «Явланта» за умовно-постійною частиною тарифу двоставкового тарифу на теплову енергію за період з 17.01.2020 р. по 30.11.2021 р.

При цьому, у пункті 30 договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 1601 «С» від 20.10.2009 р. (в ред. додаткової угоди від 01.08.2011 р.) визначено, що факт отримання Споживачем теплової енергії фіксується щомісячно Актом приймання-передачі теплової енергії, який складається Сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і договору.

Згідно з абзацом з) пункту 9 договору Споживач зобов`язаний розглянути направлений йому Теплопостачальною організацією Акт приймання-передачі теплової енергії і при відсутності заперечень в 5-денний термін повернути його Теплопостачальній організації, підписаним та скріпленим печаткою.

В разі неповернення Споживачем Акту приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін, як це передбачено пунктом 9 абзацом з) договору він, підписаний Теплопостачальною організацією в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання Споживачу теплової енергії (п. 30 договору № 1601 «С» від 20.10.2009 р.).

Позивачем було направлено на адресу Приватного підприємства «Явланта», вказану в договорі № 1601 «С» від 20.10.2009 р., акти приймання-передачі теплової енергії (умовно-постійна частина двоставкового тарифу), підписані Теплопостачальною організацією, та рахунки на оплату за період з 17.01.2020 р. по 30.06.2021 р. (а.с. 31-39, 47-55), що підтверджується реєстрами згрупованих поштових відправлень за вказані періоди (а.с. 59-69) та не заперечується відповідачем.

Доказів направлення Приватним підприємством «Явланта» на адресу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заперечень на зазначені акти до суду не надано, відтак вони вважаються оформленими відповідно до вимог чинного законодавства.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, акти приймання-передачі теплової енергії (умовно-постійна частина двоставкового тарифу) та рахунки за період з січня 2020 р по червень 2021 р. направлялися позивачем на юридичну адресу відповідача, а з липня по листопад 2021 року - направлялися на адресу ОСОБА_1 , який є засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником ПП «Явланта» (а.с.70-74). як вбачається з відповіді на відзив, це спричинено тим, що до позивача звернулася гр. ОСОБА_2 , яка повідомила про те. що вона постійно отримує рахунки і акти, а також отримала претензію на знаяну суму заборгованості за період, коли співвласником квартири АДРЕСА_1 вона ще не була (саме ця адреса є юридичною адресою відповідача, і доказів про її зміну до позивача надано не було). Дана громадянка надала позивачу копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та повдіомила, що нічого не знає про ПП "Явланта" та про їх правовідносини з позивачем. З цього договору,як стверджує позизвач, йому стало відомом про місце проживання засновника і керівника ПП "Явланта", та прийнято рішення направляти в подальшому документи саме на його адресу для забезпечення фактичного їх донесення до відома посадової особи приватного підприємства. Суд також звертає увагу на те, що поштова кореспонденція, яка направлялася судом на юридичну адресу ПП " АДРЕСА_2 ) не оримувалася адресатом та поверталася до суду з відміткою поштової установи про відсутність юридичної особи за вказаною адресою; натомість представником відповідача ОСОБА_1 було повідомлено адресу для зв"язку з ним - АДРЕСА_3 (клопотання від 15.04.2024р.), і за цією адресою кореспонденція була отримана.

Додатково, 09.05.2024 року позивачем вказані акти та рахунки були також надіслані на адресу Приватного підприємства «Явланта», що підтверджується описами вкладення в цінний лист та поштовими накладними.

Підсумовуючи: суд вважає доводи відповідача про те, що позивачем не було виконано обов"язку про направлення йому актів приймання-передачі та рахунків такими, що не відповідають дійсності та не впливають на висновки суду стосовно правомірності позиовних вимог.

Суд погоджується з доводами відповідача також стосовно того, що факт постачання теплової енергії споживачу відповідно до норм чинного законодавства підтверджується не лише актами приймання-передачі теплової енергії, а й рішеннями органу місцевого самоврядування про початок/закінчення опалювального сезону, які розміщуються на сайті Полтавської міської ради та позивача, така інформація є загальнодоступною.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2024 року відповідач направив Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства «Полтаватеплоенерго» супровідний лист, яким повернув позивачу без підпису акти приймання-передачі теплової енергії за період з липня по листопад 2021 року.

Однак, як встановлено судом, у даному листі відповідач не спростовує факт отримання теплової енергії (наявність абонентської плати з урахуванням умовно-постійної частини двоставкового тарифу на теплову енергію) в період з липня по листопад 2021 року, а лише не погоджується із сумами нарахувань із посиланням на невідповідність вказаного у договорі № 1601 «С» від 20.10.2009 р. проектного теплового навантаження фактичному існуючому навантаженню для приміщення за адресою АДРЕСА_4 , що було визнано судом необґрунтованим. Вказаний лист не спростовує правомірності позовних вимог та наявності заборгованості у відповідача.

Крім того, згідно з п. 30 договору № 1601 «С» від 20.10.2009 р. Споживач зобов`язується сплачувати за опалення за затвердженим тарифом один раз в місяць в строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим з урахуванням суми проміжних платежів, а також можлива попередня оплата.

Отже, договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 1601 «С» від 20.10.2009 р. не ставить обов`язок відповідача щодо оплати за опалення в залежність від факту підписання сторонами документів, що фіксують отримання споживачем теплової енергії.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що, хоча в договорі й зазначено, що «всі розрахунки по даному договору проводяться на підставі рахунку, виписаного Теплопостачальною організацією Споживачу», однак обов`язок відповідача сплатити за користування тепловою енергією виникає в силу закону (ст. 692 ЦК України) та не залежить від факту виставлення позивачем рахунку на оплату.

Крім того, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за поставлений товар, надані послуги чи виконані роботи, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку сплатити за користування тепловою енергією.

Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.04.2020 р. у справі № 915/641/19.

Даними висновками щодо необов`язкового характеру рахунку на оплату товару також спростовуються твердження відповідача про необхідність врахування інформації, зазначеної у рахунках на оплату № АВ-22266 від 31.12.2021 р. та № АВ-1794 від 31.01.2022 р. щодо відсутності у відповідача боргу за договором № 1601 «С» від 20.10.2009 р.

Крім того, додані до відзиву на позовну заяву рахунки № АВ-22266 від 31.12.2021 р. та № АВ-1794 від 31.01.2022 р. стосуються комунальної послуги з постачання теплової енергії згідно з індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, що почав діяти з 01.12.2021 р.

Отже, вказані рахунки не можуть бути прийняті в якості доказів відсутності у відповідача боргу за договором № 1601 «С» від 20.10.2009 р.

Як стверджує позивач, Приватним підприємством «Явланта» не сплачено абонентську плату з урахуванням умовно-постійної частини двоставкового тарифу на теплову енергію за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 1601 «С» від 20.10.2009 р. за період з 17.01.2020 р. по 30.11.2021 р. на суму 18 855,63 грн.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку вказаної заборгованості та встановлено, що він є обґрунтованим.

Доказів на підтвердження виконання зобов`язань щодо здійснення оплати у вказаному розмірі відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 18 855,63 грн. заборгованості за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 1601 «С» від 20.10.2009 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем приведено розрахунок 3% річних за прострочення здійснення оплати за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 1601 «С» від 20.10.2009 р. в розмірі 1 118,02 грн. та інфляційних втрат в розмірі 6 581,91 грн. (а.с. 43, 76).

Суд здійснив перерахунок відсотків річних та інфляційних втрат та встановив, що їх розмір становить суму, більшу за суму відсотків річних та інфляційних втрат, заявлену Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» у даній справі, однак, з огляду на передбачену ч. 2 ст. 237 ГПК України заборону виходити у рішенні суду за межі позовних вимог, дійшов висновку про визнання правомірними вказаних вимог саме в розмірі, зазначеному в позовній заяві ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» у даній справі в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 3 028,00 грн.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Явланта» (36023, м. Полтава, бул. Боровиковського, буд. 10, кв. 57, ЄДРПОУ 24828293) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (36008, м. Полтава, вул. Польська, 2А, код ЄДРПОУ 03338030) 18 855,63 грн. заборгованість за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 1601 «С» від 20.10.2009 р., 6 581,91 грн. втрати від інфляції, 1 118,02 грн. 3 % річних; 3 028,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 19.06.2024 р.

Суддя О.С. Мацко