Рішення

від 18.06.2024 по справі 918/384/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/384/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного торгово-виробничого малого підприємства "Діана"

до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"

про стягнення заборгованості 1 682 614,00 грн.

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники:

від позивача Саєнко М.В.

від відповідача Деркач В.В.

ОПИС СПОРУ

Приватне торгово-виробниче мале підприємство "Діана" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення заборгованості 1 682 614,00 грн., з яких основний борг 1 652 230,00 грн., інфляційні втрати 20 623,00 грн., 3% річних 9 761,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору поставки №53-122-08-23-13961 від 11.10.2023, та Договору поставки №53-122-01-23-13521 від 05.06.2023. А саме, відповідач допустив прострочення сплати коштів за отримані товари від позивача на суму 1652230,00 грн. Тому позивач, посилаючись на ст.625 ЦК України нарахував 3% річних та інфляційні втрати.

06.05.2024 від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" надійшов відзив на позов, у якому вказує, що дійсно укладав договори поставки з позивачем. Визнає, що отримав товар від позивача та не розрахувався. Пояснює, що позивач невірно вказав суму боргу, та не врахував інші оплати відповідачем коштів за договорами. Тому зазначає, що визнає позов в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 074 320,00 грн, а решта заявлених до стягнення сум боргу уже були сплачені, у зв`язку з чим, просить суд застосувати ч.1 ст. 130 ГПК України та вирішити питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору, в частині визнаних позовних вимог. З приводу заявлених до стягнення інфляційних та 3% річних заперечує у повному обсязі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 19.04.2024 відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15 травня 2024 р. на 09:30 год.

06 травня 2024 року від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" надійшов відзив на позов та заява про участь у судовому засіданні по справі 918/384/24 15 травня 2024 року на 09:30 год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 07 травня 2024 року заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у справі №918/384/24 задоволено.

Ухвалою від 15.05.2024 підготовче засідання відкладено на 28 травня 2024 р. на 09:40 год.

Ухвалою від 28.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 червня 2024 р. на 09:40 год.

18 червня 2024 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позов повністю. Представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві на позов.

Суд дослідив письмові докази.

Представники сторін висловилися у судових дебатах.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу, давши правову оцінку доказам, які мають значення для вирішення справи, господарський суд прийшов до наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

05 червня 2023 року між Приватним торгово-виробничим малим підприємством "Діана", як Постачальником та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція", як Замовником укладено Договір поставки № 53-122-01-23-13521 (далі - Договір ) (а.с. 6-11) .

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Замовника продукцію, а Замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору предметом поставки по даному договору є продукція:42710000-6 машини сушильні та пральні, яка передбачена специфікацією №1 (додаток №1 до даного Договору).

Пунктом1.3. Договору передбачено, що умови цього договору викладені Сторонами у відповідності до "Інкотермс 2010. Правила ІСС з використанням термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі", які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов даного Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору ціна продукції, що поставляється за цим Договором складає 1 101 010,00 грн, крім того ПДВ-220 102,00 грн. Загальна сума Договору (вартість продукції) становить 1 321 212,00 грн (п. 2.2. Договору).

Згідно з п. 2.3. Договору кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації № 1 (додаток №1 до даного договору).

Відповідно до п. 2.5. Договору до ціни продукції включена вартість тари, упакування і маркування, страхування, доставка на склад РВ ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом" та інші понесені Постачальником витрати на умовах поставки DDP згідно "Інкотермс-2010" .

Згідно з п. 3.1. Договору сторонами погоджено, що продукція поставляється в період по 30.11.2023 р. Строк поставки продукції по даному договору вказаний у специфікації №1 (додаток №1 до даного Договору) та визначається кількістю календарних днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Продукція поставляється Постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010". Місце поставки та "Вантажоодержувач" -34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом".

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар загальною вартістю 1 321 212,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №11099 від 18.07.2023 року на суму 758 802,00 грн. та №11098 від 18.07.2023 року на суму 562 410,00 грн та оформленим ярликами на придатну продукцію №1-8-411 від 31.07.2023 р. та №1-8-416 від 28.07.2023 р.

Видаткові накладні підписані Замовником та Постачальником.

Як встановлено судом, поставлений товар прийнятий Відповідачем у повному обсязі. Заперечень Замовника щодо якості та/або кількості поставленого товару на адресу Постачальника не надходило.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за поставлену продукцію здійснюється "Замовником" щляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок "Постачальника" протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" за умовами реєстрації "Постачальником" належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.

Отже, згідно з п. 6.1. Договору оплата за видатковими накладними №11099 від 18.07.2023 року повинна була здійснитися до 11.09.2023 р. та №11098 від 18.07.2023 року повинна була здійснитися до 14.09.2023 р. включно, так як саме на вказані дати припадає останній 45 календарний день з дати оформлення ярлика на придатну продукцію.

Однак оплата за товар була здійснена частково в сумі 503 802,00 грн.

Відповідно до п. 12.1. Договору, Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та скріплений печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 31.12.2023 р., а в частині виконання гарантійних зобов`язань Постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.

Договір підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача.

Як вказує позивач у позові, розрахунки за товар, поставлений на підставі Договору поставки № 53-122-01-23-13521 від 05.06.2023 р. за видатковими накладними №11099 від 18.08.2023 р., та № 11098 від 18.07.2023 р., здійснені лише частково та за відповідачем рахувалася заборгованість за поставлений товар у сумі 817 410,00 грн.

Враховуючи порушення відповідачем термінів виконання грошових зобов`язань, позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 8 801,00 грн. 3% річних, 20 623,00 грн. інфляційних втрат.

11 жовтня 2023 року між Приватним торгово-виробничим малим підприємством "Діана", як Постачальником та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція", як Замовником укладено Договір поставки № 53-122-08-23-13961 (далі - Договір ) (а.с. 20-26).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Замовника продукцію, а Замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору предметом поставки по даному договору є продукція:39310000-8 обладнання для закладів громадського харчування, яка передбачена специфікацією №1 (додаток №1 до даного Договору).

Пунктом1.3. Договору передбачено, що умови цього договору викладені Сторонами у відповідності до "Інкотермс 2010. Правила ІСС з використанням термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі", які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов даного Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору ціна продукції, що поставляється за цим Договором складає 737 350,00 грн, крім того ПДВ-147 470,00 грн. Загальна сума Договору (вартість продукції) становить 884 820,00 грн (п. 2.2. Договору).

Згідно з п. 2.3. Договору кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації № 1 (додаток №1 до даного договору).

Відповідно до п. 2.5. Договору до ціни продукції включена вартість тари, упакування і маркування, страхування, доставка на склад РВ ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом" та інші понесені Постачальником витрати на умовах поставки DDP згідно "Інкотермс-2010" .

Згідно з п. 3.1. Договору сторонами погоджено, що продукція поставляється в період по 30.11.2023 р. Продукція поставляється Постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010". Поставка продукції здійснюється протягом 90 календарних днів з дати отримання Постачальником письмової заявки від Замовника. Місце поставки та "Вантажоодержувач" -34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом".

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар загальною вартістю 884 820,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №20001 від 20.11.2023 року на суму 215 550,00 грн., №19109 від 06.11.2023 року на суму 497 160,00 грн, № 17781 від 17.10.2023 р. на суму 27 900, № 17782 від 17.10.2023 року на суму 44 910,00 грн, № 17783 від 17.10.2023 року на суму 37 860, 00 грн, № 17780 від 17.10.2023 року на суму 61 440,00 грн та оформленим ярликами на придатну продукцію №1-8-679 від 24.11.2023 р., №1-8-644 від 10.11.2023 р., №1-8-607 від 26.10.2023 р., №1-8-597 від 24.10.2023 р., №1-8-596 від 24.10.2023 р. та №1-8-600 від 24.10.2023 р.

Видаткові накладні підписані Замовником та Постачальником.

Як встановлено судом, поставлений товар прийнятий Відповідачем у повному обсязі. Заперечень Замовника щодо якості та/або кількості поставленого товару на адресу Постачальника не надходило.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за поставлену продукцію здійснюється "Замовником" щляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок "Постачальника" протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" за умовами реєстрації "Постачальником" належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.

Отже, згідно з п. 6.1. Договору оплата за видатковими накладними №20001 від 20.11.2023 року повинна була здійснитися до 08.01.2024 р., № 19109 від 06.11.2023 року повинна була здійснитися до 26.12.2023 р., №17781 від 17.10.2023 року повинна була здійснитися до 09.12.2023 р., №17783 від 17.10.2023 року повинна була здійснитися до 07.12.2023 р., №17780 від 17.10.2023 року повинна була здійснитися до 07.12.2023 р та №17782 від 17.10.2023 року повинна була здійснитися до 07.12.2023 р. включно, так як саме на вказані дати припадає останній 45 календарний день з дати оформлення ярлика на придатну продукцію.

Однак оплата за товар не була здійснена.

Відповідно до п. 12.1. Договору, Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та скріплений печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 31.12.2023 р., а в частині виконання гарантійних зобов`язань Постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.

Договір підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача.

Як вказує позивач у позові, розрахунки за товар, поставлений на підставі Договору поставки № 53-122-08-23-13961 від 11.10.2023 р. за видатковими накладними №20001 від 20.11.2023 року на суму 215 550,00 грн., №19109 від 06.11.2023 року на суму 497 160,00 грн, № 17781 від 17.10.2023 р. на суму 27 900, № 17782 від 17.10.2023 року на суму 44 910,00 грн, № 17783 від 17.10.2023 року на суму 37 860, 00 грн, № 17780 від 17.10.2023 року на суму 61 440,00 грн, були здійснені частково, отже за відповідачем рахувалася заборгованість за поставлений товар у сумі 834 820,00 грн.

Враховуючи порушення відповідачем термінів виконання грошових зобов`язань, позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 960,00 грн. 3% річних.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 1 652 230,00 грн боргу , 9 761,00 грн. 3% річних, 20 623,00 грн. інфляційних втрат.

Поряд з тим, відповідач у відзиві вказав, що станом на час подання позову до суду борг перед позивачем складає 1 074 320,00 грн.

Надав копії платіжних інструкцій про сплату коштів за згаданими договорами. А саме (а.с. 77-102):

№ 11346 від 26.09.2023 на суму 4 000,00 грн.

№ 11456 від 28.09.2023 на суму 22 000,00 грн.

№ 11944 від 09.10.2023 на суму 7 802,00 грн.

№ 12030 від 10.10.2023 на суму 100 000,00 грн.

№ 12437 від 17.10.2023 на суму 50 000,00 грн.

№ 12853 від 24.10.2023 на суму 50 000,00 грн.

№ 13137 від 30.10.2023 на суму 30 000,00 грн.

№ 13525 від 07.11.2023 на суму 50 000,00 грн.

№ 13791 від 14.11.2023 на суму 10 000,00 грн.

№ 15514 від 19.12.2023 на суму 50 000,00 грн.

№ 15991 від 26.12.2023 на суму 100 000,00 грн.

№ 228 від 09.01.2024 на суму 100 000,00 грн.

№ 722 від 23.01.2024 на суму 5 800,00 грн.

№ 11644 від 03.10.2023 на суму 30 000,00 грн.

№ 133 від 30.01.2024 на суму 50 800,00 грн.

№ 106 від 30.01.2024 на суму 149 200,00 грн.

№ 613 від 16.02.2024 на суму 50 000,00 грн.

№ 782 від 20.02.2024 на суму 50 000,00 грн.

№ 15178 від 12.12.2023 на суму 20 700,00 грн.

№ 15217 від 12.12.2023 на суму 8 900,00 грн.

№ 15175 від 12.12.2023 на суму 20 400,00 грн.

№ 765 від 23.01.2024 на суму 61 440,00 грн.

№ 767 від 23.01.2024 на суму 8 560,00 грн.

№ 772 від 23.01.2024 на суму 24 210,00 грн.

№ 349 від 06.02.2024 на суму 27 900,00 грн.

№ 403 від 06.02.2024 на суму 50 000,00 грн.

Всього, за товар по Договору поставки №53-122-08-23-13961 від 11.10.2023 сплачено 222110,00 грн, та за товар по Договору поставки №53-122-01-23-13521 від 05.06.2023 сплачено 909 602,00 грн.

Отже, несплаченими лишилися кошти за товар по Договору поставки №53-122-08-23-13961 від 11.10.2023 662 710,00 грн, та за товар по Договору поставки №53-122-01-23-13521 від 05.06.2023 - 411 610,00 грн. Всього несплачено 1 074 320,00 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються постачання товару/продукції за договором поставки. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає порушеними свої права в частині своєчасної оплати отриманого відповідачем товару.

Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Згідно з нормами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 525 ЦК України, та частини 6 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як визначено умовами договорів (пункт 6.1.), оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно з СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" за умовами реєстрації Постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.

Матеріали справи містять ярлик на придатну продукцію оформлену згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції.

Судом встановлено, що всього за товар по Договору поставки №53-122-08-23-13961 від 11.10.2023 сплачено 222 110,00 грн, та за товар по Договору поставки №53-122-01-23-13521 від 05.06.2023 сплачено 909 602,00 грн.

Отже, несплаченими лишилися кошти за товар по Договору поставки №53-122-08-23-13961 від 11.10.2023 662 710,00 грн, та за товар по Договору поставки №53-122-01-23-13521 від 05.06.2023 - 411 610,00 грн. Всього несплачено 1 074 320,00 грн. У цій частині позов підлягає задоволенню.

Таким чином, позивачем безпідставно заявлено до стягнення кошти 577 910,00 грн. основного боргу, які були сплачені відповідачем до пред`явлення цього позову. Тому у цій частині вимог у задоволенні позову належить відмовити.

Щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, якщо зобов`язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки в тому числі передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Так, за приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідна правова позиція щодо застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України викладена також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18, від 05.07.2019 у справі №905/600/18.

У постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку щодо можливості застосування положень статті 625 ЦК України до будь-яких грошових зобов`язань незалежно від підстав виникнення, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Щодо розміру та періоду нарахувань інфляційних та 3% річних, суд зазначає наступне.

При перевірці поданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних судом з`ясовано, що позивач невірно здійснив обрахунок інфляційних та 3% річних, та неправомірно інфляційні втрати доплюсував до суми основного боргу та на ці суми знову здійснив обрахунок інфляційних, але за інші періоди.

Тому суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, використовуючи калькулятор інформаційно-правової системи "LIGA360: Ліга:Закон Юрист". Розрахунок наступний:

1) по накладній №11099 від 18.07.2023 на суму 758 802,00 грн.

Відповідач частково оплачував кошти за отриманий товар. А саме, згідно платіжних інструкцій:

№ 11346 від 26.09.2023 на суму 4 000,00 грн., № 11456 від 28.09.2023 на суму 22 000,00 грн., № 11644 від 03.10.2023 на суму 30 000,00 грн., № 11944 від 09.10.2023 на суму 7 802,00 грн., № 12030 від 10.10.2023 на суму 100 000,00 грн., № 12437 від 17.10.2023 на суму 50 000,00 грн., № 12853 від 24.10.2023 на суму 50 000,00 грн., № 13137 від 30.10.2023 на суму 30 000,00 грн., № 13525 від 07.11.2023 на суму 50 000,00 грн., № 13791 від 14.11.2023 на суму 10 000,00 грн., № 15514 від 19.12.2023 на суму 50 000,00 грн., № 15991 від 26.12.2023 на суму 100 000,00 грн., № 228 від 09.01.2024 на суму 100 000,00 грн., № 722 від 23.01.2024 на суму 5 800,00 грн., № 106 від 30.01.2024 на суму 149 200,00 грн.

Станом на час звернення з позовом дана накладна повністю оплачена. Тому позивач не нараховує уцій частині інфляційні та 3% річних.

2) по накладній №11098 від 18.07.2023 на суму 562 410,00 грн.

Ярлик на придатну продукцію оформлений 31.07.2023. Протягом 45 днів слід було сплатити кошти за отриманий товар 01.08.2023 - 14.09.2023). З 15.09.2023 починається період прострочення.

Відповідач частково оплачував кошти за отриманий товар. А саме, згідно платіжних інструкцій: № 133 від 30.01.2024 на суму 50 800,00 грн., № 613 від 16.02.2024 на суму 50 000,00 грн., № 782 від 20.02.2024 на суму 50 000,00 грн. Сплачено 150 800,00 грн. Неоплачено 411610,00 грн.

Позивач не нараховує у позові інфляційні втрати за 2024 рік. Тому суд здійснює обрахунок інфляційних по грудень 2023 року. Позивач нараховує у позові 3% річних по 23 січня 2024 року.

сума боргуперіод простроченнядата і сума оплати коштівінфляційні втрати3% річних562 410 грн.15.09.2023-29.01.202430.01.2024 на суму 50 800,00 грн.за період 15.09.2023-31.12.2023 14 190,69 грн. 15.09.2023-23.01.2024 6 052,63 грн.511 610 грн. 16.02.2024 50 000,00 грн. 461 610 грн. 16.02.2024 50 000,00 грн. 411 610,00 грн. не сплачені і пред`явлені до стягнення у цьому позові.

Всього по накладній №11098 від 18.07.2023 інфляційні втрати складають 14 190,69 грн., 3% річних - 6 052,63 грн.

3) по накладній №17782 від 17.10.2023 на суму 44 910,00 грн.

Ярлик на придатну продукцію оформлений 24.10.2023. Протягом 45 днів слід було сплатити кошти за отриманий товар 25.10.2023 - 08.12.2023). З 09.12.2023 починається період прострочення.

Відповідач частково оплачував кошти за отриманий товар. А саме, згідно платіжних інструкцій: № 15178 від 12.12.2023 на суму 20 700,00 грн., № 772 від 23.01.2024 на суму 24210,00 грн. Вказана накладна оплачена до подання позову.

Позивач не нараховує у позові інфляційні втрати за накладними по Договору №53-122-08-23-13961. Тому суд здійснює обрахунок 3%. Позивач нараховує у позові 3% річних по 23 січня 2024 року.

сума боргуперіод простроченнядата і сума оплати коштів 3% річних44 910 грн.09.12.2023-11.12.202312.12.2023 20 700,00 грн. 11,07 грн24210 грн.12.12.2023-22.01.202423.01.2024 24210,00 грн. 12.12.2023-23.01.2024 85,44 грнВсього по накладній №17782 від 17.10.2023 3% річних - 96,51 грн.

4) по накладній №17783 від 17.10.2023 на суму 37 860,00 грн.

Ярлик на придатну продукцію оформлений 24.10.2023. Протягом 45 днів слід було сплатити кошти за отриманий товар 25.10.2023 - 08.12.2023). З 09.12.2023 починається період прострочення.

Відповідач частково оплачував кошти за отриманий товар. А саме, згідно платіжних інструкцій: № 15217 від 12.12.2023 на суму 8 900,00 грн., № 15175 від 12.12.2023 на суму 20400,00 грн., № 767 від 23.01.2024 на суму 8 560,00 грн.

Вказана накладна оплачена до подання позову.

Позивач не нараховує у позові інфляційні втрати за накладними по Договору №53-122-08-23-13961. Тому суд здійснює обрахунок 3%. Позивач нараховує у позові 3% річних по 23 січня 2024 року.

сума боргуперіод простроченнядата і сума оплати коштів 3% річних37 860 грн.09.12.2023-11.12.202312.12.2023 8 900,00 грн. 9,34 грн.28 960 грн.12.12.2023-22.01.202423.01.2024 на суму 8 560,00 грн. 12.12.2023-22.01.2024 99,83 грн.Всього по накладній №17783 від 17.10.2023 3% річних - 109,17 грн.

5) по накладній №17780 від 17.10.2023 на суму 61 440,00 грн.

Ярлик на придатну продукцію оформлений 24.10.2023. Протягом 45 днів слід було сплатити кошти за отриманий товар 25.10.2023 - 08.12.2023). З 09.12.2023 починається період прострочення.

Вказана накладна оплачена до подання позову згідно платіжної інструкції № 765 від 23.01.2024 на суму 61 440,00 грн.

Позивач не нараховує у позові інфляційні втрати за накладними по Договору №53-122-08-23-13961. Тому суд здійснює обрахунок 3%. Позивач нараховує у позові 3% річних по 23 січня 2024 року.

сума боргуперіод простроченнядата і сума оплати коштів 3% річних

61 440 грн.09.12.2023-22.01.202423.01.2024 на суму 61 440,00 грн. 09.12.2023-22.01.2024 226,94 грн. Всього по накладній №17780 від 17.10.2023 3% річних - 226,94 грн.

6) по накладній №17781 від 17.10.2023 на суму 27 900,00 грн.

Ярлик на придатну продукцію оформлений 26.10.2023. Протягом 45 днів слід було сплатити кошти за отриманий товар 27.10.2023 - 10.12.2023). З 11.12.2023 починається період прострочення.

Вказана накладна оплачена до подання позову згідно платіжної інструкції № 349 від 06.02.2024 на суму 27 900,00 грн.

Позивач не нараховує у позові інфляційні втрати за накладними по Договору №53-122-08-23-13961. Тому суд здійснює обрахунок 3%. Позивач нараховує у позові 3% річних по 23 січня 2024 року.

сума боргуперіод простроченнядата і сума оплати коштів 3% річних

27 900 грн.11.12.2023-05.02.202406.02.2024 на суму 27 900,00 грн. 11.12.2023-23.01.2024 100,75 грн. Всього по накладній №17781 від 17.10.2023 3% річних - 100,75 грн.

7) по накладній №19109 від 06.11.2023 на суму 497 160,00 грн.

Ярлик на придатну продукцію оформлений 10.11.2023. Протягом 45 днів слід було сплатити кошти за отриманий товар 11.11.2023 - 25.12.2023). З 26.12.2023 починається період прострочення.

Відповідач частково оплатив кошти за отриманий товар. А саме, згідно платіжної інструкції: № 403 від 06.02.2024 на суму 50 000,00 грн. Неоплачено 447 160,00 грн.

Позивач не нараховує у позові інфляційні втрати за накладними по Договору №53-122-08-23-13961. Тому суд здійснює обрахунок 3%. Позивач нараховує у позові 3% річних по 23 січня 2024 року.

сума боргуперіод простроченнядата і сума оплати коштів 3% річних

497 160 грн.26.12.2023-05.02.202406.02.2024 на суму 50 000,00 грн. 26.12.2023-23.01.2024 1 182,44 грн. Всього по накладній №19109 від 06.11.2023 3% річних - 1 182,44 грн.

8) по накладній №20001 від 20.11.2023 на суму 215 550,00 грн.

Ярлик на придатну продукцію оформлений 24.11.2023. Протягом 45 днів слід було сплатити кошти за отриманий товар 25.11.2023 - 08.01.2024). З 09.01.2024 починається період прострочення.

Відповідач не оплатив кошти за отриманий товар.

Позивач не нараховує у позові інфляційні втрати за накладними по Договору №53-122-08-23-13961. Тому суд здійснює обрахунок 3%. Позивач нараховує у позові 3% річних по 23 січня 2024 року. Сума боргу 215 550,00 грн. За період з 09.01.2024 по 23.01.2024 3% річних складають 265,02 грн.

Отже, всього вірний розмір інфляційних втрат - 14 190,69 (при заявленому позивачем 20623,00 грн), 3% річних - 8 033,46 грн. (при заявленому позивачем 9 761,00 грн).

Тому позов у цій частині підлягає задоволенню частково в сумі інфляційних втрат - 14190,69 та 3% річних - 8 033,46 грн.

У частині стягнення 6 432,31 грн. інфляційних втрат та 1 727,54 грн. 3% річних в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновки суду.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а відтак про наявність підстав для часткового задоволення позову, та про стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" на користь Приватного торгово-виробничого малого підприємства "Діана" - 1 074 320,00 грн боргу, 14 190,69 грн. інфляційних втрат та 8 033,46 грн. 3% річних. У частині стягнення 577 910,00 грн. основного боргу, 6 432,31 грн. інфляційних втрат та 1 727,54 грн. 3% річних в задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 25 239,21 грн. Також викладено прохання судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач не надав попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 та п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно статті 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав наявну основну заборгованість до початку розгляду справи, суд вважає за необхідне повернути позивачу 50 % судового збору, який підлягав до розподілу.

Отже судовий збір в розмірі 12 619,60 грн. слід повернути позивачу на підставі статті 130 ГПК України. Решта судового збору в розмірі 12 619,61 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 130 231, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (м. Вараш, Рівненська область, 34403, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Приватного торгово-виробничого малого підприємства "Діана" (вул. 50-річчя УПА 3-А, м. Стрий, Львівська область, 82400, код ЄДРПОУ 13835261) - 1 074 320 (один мільйон сімдесят чотири тисячі триста двадцять) грн 00 коп - основного боргу, 8 033 (вісім тисяч тридцять три) грн. 46 коп. - 3% річних, 14 190 (чотирнадцять тисяч сто дев`яносто) грн. 69 коп. - інфляційних втрат та 12 619 (дванадцять тисяч шістсот дев`ятнадцять) грн. 61 коп. судового збору. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 577 910,00 грн. основного боргу, 6 432,31 грн. інфляційних втрат та 1 727,54 грн. 3% річних.

4. Повернути Приватному торгово-виробничому малому підприємству "Діана" (вул. 50-річчя УПА 3-А, м. Стрий, Львівська область, 82400, код ЄДРПОУ 13835261) з державного бюджету України 12 619 (дванадцять тисяч шістсот дев`ятнадцять) грн. 60 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції № 1377 від 30 січня 2024 р. Ухвалу видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 19 червня 2024 року.

Суддя Бережнюк В.В.