Рішення

від 19.06.2024 по справі 924/314/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" червня 2024 р. Справа № 924/314/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький в особі Волочиського центру обслуговування клієнтів м. Волочиськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Райдуга" Хмельницька область, Хмельницький район, м. Волочиськ

про стягнення 111519,11 грн

Представники сторін:

від позивача: Цимбаляк В.В.

від відповідача: не з`явився

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Райдуга" про стягнення 111519,11 грн, з яких 90859,06 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 7235,63 грн пені, 8667,03 грн інфляційного нарахування, 4757,39 грн 3% річних.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 26.03.2024р. позовну заяву залишено без руху надавши позивачу строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 28.03.24 прийнято позовну заяву до розгляду. Відкрито провадження у справі №924/314/24, для її розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10:00 год. 22 квітня 2024 року.

Ухвалою суду від 22.04.2024 відкладено підготовче засідання у справі №924/314/24 на 10:00 год. 22 травня 2024 р.

Ухвалою суду від 22.05.2024 закрито підготовче провадження у справі №924/314/24. Призначено справу №924/314/24 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 11:00 год. "19" червня 2024 р.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача 111519,11 грн, з яких 90859,06 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 7235,63 грн пені, 8667,03 грн інфляційного нарахування, 4757,39 грн 3% річних у зв`язку із невиконанням останнім умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 26.06.20р. Як на правове обґрунтування позову посилається на положення ст.ст. 212, 614, 629, 655, 692, 712 ЦК України.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлений строк для подання відзиву. Ухвала суду від 22.05.2024 направлялась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за адресою, яка згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є його юридичною адресою.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Судом також звернуто увагу, що на даний час в Господарському суді Хмельницької області працює система Електронний суд за допомогою якої учасники судового процесу можуть реалізувати права, визначені статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, та подавати в електронному форматі до суду процесуальні документи, пов`язані із розглядом справи у суді (як-то заяви по суті справи).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення відповідача про розгляд справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неподання відповідачем відзиву на позов не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

26.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Райдуга" (надалі - споживач) уклав договір про постачання електричної енергії №20300023.

Відповідно до п.2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно пункту 3.4 договору, постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником на підставі поданої споживачем заявки на постачання електричної енергії споживачу.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п.п.5.2).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.5 Договору).

Відповідно до підпункту 5.6 пункту 5 розрахунки споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Поточний рахунок постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Підпунктом 5.8. пункту 5 Договору визначено, що у випадку, якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати.

Відповідно до п. 6.2 Договору, Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.4 договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.5. договору).

У п. 5.7 договору визначено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Відповідно до п. 5.8 договору якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до п. 6.2 договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 9.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Пунктом 13.1. договору цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до договору, або сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

Комерційною пропозицією № 1С/1Р, погодженою сторонами, як Додаток № 2 до договору, передбачено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем самостійно у формі 100% попередньої (авансової) оплати заявленого споживачем обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.

У розділі Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати комерційної пропозиції визначено, що рахунок за фактично спожиту електричну енергію надається не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач самостійно отримує рахунок на оплату за електричну енергію через особистий кабінет на сайті постачальника. У разі необхідності, рахунок в паперовому вигляді споживач може отримати у постачальника, звернувшись в центр обслуговування клієнтів. Якщо рахунок за фактично спожиту електричну енергію не був отриманий споживачем ні засобами електронного зв`язку (чи через електронний кабінет), ні в паперовому вигляді у Постачальника до 5 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, він вважається отриманим споживачем 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач вважається з рахунком ознайомленим.

У розділі «спосіб оплати» оплата електричної енергії здійснюється споживачем самостійно у формі 100 % попередньої (авансової) оплати заявленого споживачем обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.

Попередня (авансова) оплати здійснюється споживачем самостійно до 25 числа місяця, що передує розрахунковому.

Споживач у встановленому чинним законодавством України порядку, сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, зазначеного в розділі "Спосіб оплати" цієї комерційної пропозиції, враховуючи день фактичної оплати та заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми заборгованості.

Крім того, сторонами підписано Додаток 3 та Додаток 4 від 07.12.2021 до договору "Заявки на постачання електричної енергії".

Відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань з оплати поставленої електричної енергії у встановленому договором порядку і строки не виконано, внаслідок чого утворилась перед позивачем заборгованість в сумі 90859,06 грн

За несвоєчасне виконання зобов`язань по оплаті за спожиту електричну енергію позивачем нараховано до стягнення з відповідача відповідно до умов договору 7235,63 грн пені за період з 01.09.2021 по 24.02.2022 та ст.625 ЦК України 8667,03 грн - інфляційних нарахувань за вересень 2021 по лютий 2024 та 4757,39 грн 3% річних за період з 01.09.2021р по 18.03.2024р

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Райдуга" уклав договір про постачання електричної енергії.

Комерційною пропозицією 1С/1Р, погодженою сторонами, передбачено, зокрема, умови щодо ціни, способу та строків оплати.

Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору.

У п. 5.7 договору визначено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Відповідно до п. 6.2 договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Комерційною пропозицією №1С/1Р, погодженою сторонами як Додаток №2 до договору, передбачено, що оплата за спожиту електричну енергію здійснюється споживачем за фактично відпущену в розрахунковому періоді електричну енергію згідно з даними комерційного обліку не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Оплата за спожиту електричну енергію здійснюється Споживачем самостійно у формі 100% попередньої (авансової) оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, відкритий постачальником в уповноваженому банку і зазначений у договорі, на сайті постачальника та/або розрахункових документах.

У розділі Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати комерційної пропозиції визначено, що рахунок за фактично спожиту електричну енергію надається не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач самостійно отримує рахунок на оплату за електричну енергію через особистий кабінет на сайті постачальника. У разі необхідності, рахунок в паперовому вигляді споживач може отримати у постачальника, звернувшись в центр обслуговування клієнтів. Якщо рахунок за фактично спожиту електричну енергію не був отриманий споживачем ні засобами електронного зв`язку (чи через електронний кабінет), ні в паперовому вигляді у Постачальника до 5 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, він вважається отриманим споживачем 5 числі місяця, наступного за розрахунковим, споживач вважається з рахунком ознайомленим.

На виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу №20300023, позивач поставив відповідачу електричну енергію у період з 01.11.2023 по 30.11.2023, за наслідком чого позивачем виставлено до оплати рахунок-фактуру №20300023 за листопад 2023 року у сумі 90859,06 грн

Враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, з огляду на доведеність порушення відповідачем зобов`язань з оплати за поставлену позивачем електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу №20300023, відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем 90859,06 грн, суд вважає заявлені позовні вимоги про стягнення 90859,06 грн основного боргу правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання зобов`язань по оплаті за спожиту електричну енергію позивачем нараховано до стягнення з відповідача відповідно до умов договору та ст.625 ЦК України 8667,03 грн інфляційних нарахувань за вересень 2021 по лютий 2024 та 4757,39 грн 3% річних за період з 01.09.2021р по 18.03.2024р

У комерційній пропозиції сторонами узгоджено, що споживач у встановленому чинним законодавством України порядку, сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, зазначеного в розділі "Спосіб оплати" цієї комерційної пропозиції, враховуючи день фактичної оплати та заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми заборгованості.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Враховуючи те, що період прострочки заборгованості визначено у позовній заяві з 01.11.2023 по 30.11.2023 у кількості 11180 кВт*год, позивачем неправомірно визначено період з вересня 2021 по лютий 2024 інфляційних нарахувань (правомірним є з листопада 2023 по лютий 2024 в сумі 1738,26 грн) та 01.09.2021р по 18.03.2024р 3% річних (правомірним є за період з 01.11.2023 по 18.03.2024 у сумі 1123,85 грн).

Враховуючи викладене, вимога про стягнення 1123,85 грн. 3% річних та 1738,26 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.

У задоволенні 6928,77 грн інфляційних нарахувань та 3633,54 грн 3% річних необхідно відмовити.

Щодо стягнення 7235,63 грн пені за період з 01.09.2021 по 24.02.2022.

За положеннями ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У розділі комерційної пропозиції «спосіб оплати» оплата електричної енергії здійснюється споживачем самостійно у формі 100 % попередньої (авансової) оплати заявленого споживачем обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.

Попередня (авансова) оплата здійснюється споживачем самостійно до 25 числа місяця, що передує розрахунковому.

Споживач у встановленому чинним законодавством України порядку, сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, зазначеного в розділі "Спосіб оплати" цієї комерційної пропозиції, враховуючи день фактичної оплати та заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми заборгованості.

Оскіли позивачем визначено розрахунковий період заборгованості з 01.11.2023 по 30.11.2023 у сумі 90859,06 грн , у правомірним є нарахування пені за період з 01.11.2023 по 01.05.2024, що складає 14149,52 грн, проте позивач визначив суму 7235,63 грн

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК Кодексу). У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Частиною першою статті 233 ГК України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, суд зазначає, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Законом визнання розміру, до якого штрафні санкції підлягають зменшенню, віднесено на розсуд суду. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на викладене суд прийшов до висновку про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню, на 50 % (відсотків) - до 3617,82 грн

Відповідачем будь - яких доказів на спростування позовних вимог суду не подано.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: 90859,06 грн в частині стягнення пені у сумі 3617,82 грн; 3% річних у сумі 1123,85 грн; інфляційних нарахувань у сумі 1738,26 грн

В решті позову відмовити.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010 року Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Також у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України" Суд вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у зв`язку із частковим задоволенням позову. При цьому, при розподілі судового збору щодо вимоги про стягнення пені судом беруться до уваги приписи п. 9 ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Райдуга"(31200, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Волочиськ, вул. Запорізька, 11, код ЄДРПОУ 43339650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, код ЄРПОУ 42035266) 90859,06 грн. (дев`яносто тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень 06 коп) основного боргу, 1123,85 грн (одна тисяча сто двадцять три гривні 85 коп ) 3% річних, 1738,26 грн (одна тисяча сімсот тридцять вісім гривень 26 коп) інфляційних нарахувань, 3617,82 грн (три тисячі шістсот сімнадцять гривень 82 коп) пені, 1514,35 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 35 коп) судового збору.

Після набрання рішенням законної сили, видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Рішення надіслати сторонам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронний кабінет, а у разі відсутності такої можливості - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повне рішення складено та підписано 19.06.2024.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - ІНФОРМАЦІЯ_1

3 - 4 представникам позивача: Грех Т.І. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та Цимбаляку В.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_3 )

5 - відповідачу (31200, Хмельницька область, Хмельницький район, м.Волочиськ, вул. Запорізька, 11, код ЄДРПОУ 43339650)

реком. з повідомл. про вруч.