Ухвала

від 17.06.2024 по справі 917/1714/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1714/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Медуниця О.Є., судді: Білоусова Я.О., Істоміна О.А.)

від 29.05.2024

у справі № 917/1714/23

за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

до Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода", ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про стягнення 10 034 464, 24 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.02.2024 у справі №917/1714/23 позовні вимоги задоволено, стягнуто солідарно з Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" 10034464,24 грн заборгованості за кредитним договором №202.50548/FW202.1082 від 31.03.2021, стягнуто з Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" 50 172,32 грн - судового збору; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" 50 172,32 грн - судового збору; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" 50 172,32 грн - судового збору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі №917/1714/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.02.2024 повернуто заявникові.

Не погоджуючись з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі №917/1714/23, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на зазначене судове рішення.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі №917/1714/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Запропоновано апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: надати докази сплати (доплати) судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 150 515,44 грн; надати докази направлення копій апеляційної скарги на адреси учасників справи. Роз`яснено апелянту, що при невиконанні вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі №917/1714/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.02.2024 повернуто скаржнику на підставі ч.2 ст. 260 та ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі №917/1714/23 про залишення без руху апеляційної скарги від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення її недоліків, до якої додано докази направлення копій апеляційної скарги іншим учасникам справи.

Однак, ОСОБА_1 не виконано вимог ухвали суду від 15.04.2024 у частині надання доказів сплати (доплати) судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 150 515,44 грн.

Щодо оплати судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 послався на те, що судом першої інстанції не визначено розмір солідарної відповідальності сторін у грошовому еквіваленті, саме тому апелянт вказав у частині солідарного стягнення в частині боргу, без зазначення в гривнях розміру такої частини. Отже, скаржником виконано всі належні умови при поданні апеляційної скарги, а саме: формулювання вимог у межах винесеного рішення суду. Беручи до уваги відсутність у рішенні суду першої інстанції розміру солідарної відповідальності сторін, частина цієї відповідальності має оцінюватися в розмірі 1/3 від загальної суми заборгованості перед позивачем. Таким чином, умовна частина боргу може складатися з 1/3 у розмірі 3 344 821,413 грн. Тож, позивач оплачуючи судовий збір на визначену суму, мав би сплатити його в сумі 50 172,32 грн. ОСОБА_1 , як фізична особа, сплатив 150% від суми судового збору, визначеного рішенням Господарського суду Полтавської області (150% від 50 172,32 грн) у розмірі 75 258,48 грн, тобто пропорційно визначеній сумі солідарного стягнення. ОСОБА_1 як співвідповідач не має платити судовий збір за інших відповідачів у справі, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" у розмірі 1/3 від 10034464,24грн заборгованості за кредитним договором №202.50548/FW202.1082 від 31.03.2021, що складає суму в розмірі 3 344 821,413 грн; та в частині стягнення з останнього судового збору.

Відповідно до приписів ст.543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1). Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч.2). Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі (ч.3). Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором (ч.4). Ліквідація солідарного боржника - юридичної особи, смерть солідарного боржника - фізичної особи не припиняють обов`язку решти солідарних боржників перед кредитором та не змінюють його обсягу та умов виконання (ч.5).

Згідно зі ст.544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч.1). Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов`язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці (ч.2).

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2). Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.3).

Отже, солідарна відповідальність - це відповідальність кількох боржників перед одним кредитором. При цьому у кредитора є право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі, або частковому від усіх боржників одночасно, або від когось одного. Кредитор фактично має можливість обирати за рахунок кого буде погашено борг.

У даній справі предметом спору є солідарне стягнення з відповідачів - Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10 034 464,24 грн - заборгованості за кредитним договором.

Виокремлення 1/3 частки від суми боргу (як наполягає апелянт у заяві про усунення недоліків) є неможливим, оскільки оскаржуваним рішенням борг стягнено солідарно, а не в частині 1/3 з кожного відповідача. У контексті приписів ч.4 ст.6 Закону України «Про судовий збір» обраховувати судовий збір, належний до сплати при зверненні з апеляційною скаргою, щодо кожного з відповідачів окремо не вбачається за можливе. Неправильним також є обрахування суми судового збору апелянтом від суми 50 172,32 грн, що є результатом розподілу судових витрат судом першої інстанції, а не ставкою, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (п.4 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

З огляду на вищевикладене оскаржуваною є сума 10 034 464,24 грн (сума солідарного стягнення з відповідачів), від якої має здійснюватися розрахунок розміру судового збору за подання апеляційної скарги апелянтом.

Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції з дотриманням норм чинного законодавства повернув апеляційну скаргу товариству, оскільки скаржником не надано доказів не надано доказів сплати (доплати) судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 150 515,44 грн.

Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі №917/1714/23 у зв`язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права апеляційним судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 287, ч. 2 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі №917/1714/23.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко