Ухвала

від 19.06.2024 по справі 711/4840/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4840/24

Провадження № 2/711/1833/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгакова Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр фінансових рішень», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець Чупис Тетяна Петрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , особі свого представника адвоката Фонрабе Є.В., звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1901, виданий 08.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку про те, що вказана справа не підсудна Придніпровському районному суду м. Черкаси з огляду на наступне.

Положеннями частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 125 Конституції України закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Інтерпретація суті конструкції «суд, встановлений законом» викладена Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Сокуренко і Стригун проти України». Так, Суд наголосив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції. Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут, який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції.

Процесуальним законодавством передбачено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).

За загальнимправилом,визначеним статтею27ЦПК України,позови дофізичної особипред`являютьсяв судза зареєстрованиму встановленомузаконом порядкумісцем їїпроживання абоперебування,якщо іншене передбаченозаконом.Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правил альтернативної підсудності, передбачених частиною 12 статті 28 ЦПК України, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Таким чином, позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, може бути пред`явлено як за місцезнаходженням відповідача, так і за місцем виконання виконавчого напису.

Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». Так, за правилами частин 1 та 2 наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Отже, в розумінні статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання виконавчого документу є місце проживання (перебування) боржника, місце його роботи або місцезнаходження його майна.

Відповідну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 263/14171/19, від 31.03.2021 у справі № 380/7750/20.

Обґрунтовуючи підсудність даної справи Придніпровському районному суду м. Черкаси, позивач посилався на частину 12 статті 28 ЦПК України та вказував, що виконавчі дії проводяться приватним виконавцем за місцем його проживання та реєстрації, що територіально відноситься до Придніпровського району м. Черкаси.

Однак, згідно відомостей з Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження № 55155120 з примусового виконання спірного виконавчого напису завершено, виконавчі дії не проводяться.

Відтак,в даномувипадку підсудністьсправи маєвизначається зазагальним правилом - за місцезнаходженням відповідача.

Згідно відомостей з Єдиного державногореєстру юридичнихосіб,фізичних осіб-підприємцівта громадськихформувань,ТОВ «ЦФР» зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально знаходиться в Шевченківському районі м. Київ та відноситься до юрисдикції Шевченківського районного суду міста Києва.

Відповідно до частини 9 статті 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються (частина 1 статті 32 ЦПК України).

Враховуючи зазначене, з метою недопущення порушення правил підсудності, вважаю за необхідне передати матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «ЦФР», ТОВ «ФК «ЄАПБ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець Чупис Т.П., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню до Шевченківського районного суду міста Києва.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.27,28,187,260,261,353ЦПК України,суд,-

п о с т а н о в и в:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр фінансових рішень», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець Чупис Тетяна Петрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню передати за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва (вулиця Дегтярівська, 31А, м. Київ, 03057).

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Г. В. Булгакова