Постанова

від 14.11.2007 по справі 6/751/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/751/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2007 р. 10:39

Справа №  6/751/07

       14.11.2007 р. 10 год. 39 хв. м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22.каб. № 921

Господарський суд Миколаївської області в складі: судді Ткаченко О.В. при секретарі Засядівко О.О.

за позовомДержавної податкової інспекції у Баштанському районі, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Ювілейна, 89.

до відповідачаСелянського фермерського господарства “Надія”, Миколаївська область, Баштанській район, с. Інгулка, вул. Нагірна, 19.

про Стягнення  за рахунок активів податкового боргу в сумі 4052,40 грн.

                                                                              Суддя   Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача Черненко О.О., довіреність від 21.12.06.

Від відповідачаГолова –Василенко Д.М.

Предмет спору:  Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення за рахунок активів відповідача податкового боргу в сумі 4052,40 грн.

Відповідач проти позову заперечує в частині стягнення пені та штрафних санкцій в сумі 897,10 грн. та просить суд відстрочити виконання рішення суду, вказуючи у запереченнях про наявність форс-мажорних обставин, а саме посухи 2007 року, що зумовила загибель врожаю, та, як наслідок, тяжке фінансове становище господарства. Зазначені обставини відповідач підтвердив висновком Торгово-промислової палати про форс –мажорні обставини.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  

встановив:

Відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності –юридична особа Баштанською райдержадміністрацією, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію від 09.09.1994 року.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991  № 1251-XII відповідач є платником податків та зборів до бюджету та державних цільових фондів з 18.07.1997 року.

Станом на 17.10.2007 року відповідач має податкову заборгованість в сумі 4052,40 грн., у тому числі зі сплати:

-          фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 203,05 грн.

-          орендної плати за землю в сумі 3849,35 грн.

Заборгованість по фіксованому сільськогосподарському податку виникла у зв'язку з неповною сплатою нарахованих відповідачем у податковому розрахунку на 2007 рік сум податку за червень –серпень 2007 року. Враховуючи, що станом на 30.07.07. року за відповідачем рахувалась переплата в сумі 3,62 грн., розмір боргу по фіксованому сільськогосподарському податку становить 203,05 грн.

Заборгованість по орендній платі за землю виникла у зв'язку з несплатою визначених відповідачем у податковій декларації орендної плати за 2007 рік сум податкових зобов'язань по строкам сплати 02.07.07., 30.07.07., 30.08.07., 01.10.07. в загальному розмірі 3004,56 грн., а також у зв'язку з неповної сплатою штрафних санкцій за цим платежем в загальному розмірі 897,10 грн., застосованих згідно податкових повідомлень-рішень від 04.06.2007 року № 0004961501/0, № 0004951501/0. Зазначені повідомлення-рішення були отримані відповідачем 14.06.2007 року, що підтверджується копією поштового повідомлення № 186439.

Враховуючи, що за відповідачем рахувалась переплата в сумі 52,31 грн., розмір податкового боргу по орендній платі за землю склав 3849,35 грн.

Виходячи з встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на  наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 21.12.2000  № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання,    самостійно   визначене   платником податків у податковій  декларації,  вважається  узгодженим  з  дня подання такої податкової декларації.

Оскільки вищезазначені повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені в адміністративному та судовому порядках, визначені позивачем податкові зобов'язання вважаються узгодженими в розумінні ст. 5 Закону України   “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до ст. 96 Земельного Кодексу України землекористувачі зобов'язані  своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-XII Державні податкові інспекції мають право застосовувати  до  платників податків фінансові (штрафні) санкції,  стягувати до бюджетів та державних цільових фондів  суми недоїмки,  пені  у  випадках,  порядку  та розмірах,  встановлених законами  України. у судовому порядку.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 21.12.2000  № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Клопотання відповідача щодо відстрочення виконання судового рішення не підлягає задоволенню судом в процесі розгляду справи, оскільки в порядку адміністративного судочинства звернення до суду з даним клопотанням можливе в порядку ст. 263 КАС України, на стадії виконавчого провадження.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи податковий борг в сумі 4052,40 грн. відповідачем не сплачений, позовні вимоги  обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 161-163 КАС України,  господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути за рахунок активів з Селянського фермерського господарства “Надія”, Миколаївська область, Баштанській район, с. Інгулка, вул. Нагірна, 19, ід. код 20885779 податковий борг в сумі 4052,40 грн., у тому числі:

-          203,05 грн. фіксованого сільськогосподарського податку на р/р 31411530700031, отримувач держбюджет, банк –УДК в Баштанському районі;

-          3849,35 грн. орендної плати на р/р 33212812700031, отримувач держбюджет, банк –УДК в Баштанському районі.

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом  десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя