Ухвала

від 19.06.2024 по справі 910/22269/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/22269/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В.(головуючої), Жайворонок Т. Є. та Колос І.Б.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" (далі - Товариство)

про визнання зловживанням процесуальними правами та вжиття заходів процесуального примусу у вигляді штрафу

за касаційною скаргою громадської спілки "Український музичний альянс" (далі - Спілка)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024

у справі № 910/22269/15

за позовом Спілки

до Товариства

про виплату відрахувань (відсотків).

За результатами розгляду поданої заяви Верховний Суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.05.2024: касаційне провадження за касаційною скаргою Спілки на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі №910/22269/15 з підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс), закрито відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу; касаційну скаргу Спілки на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 з підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України, - залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 910/22269/15 - без змін.

Спілка 04.06.2024 (через систему "Електронний суд") звернулася до Верховного Суду із заяву, в якій з посиланням на пункт 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) просила повернути з Державного бюджету України сплачений скаржником відповідно до платіжної інструкції від 04.04.2024 №2118 судовий збір у розмірі 210 314,30 грн.

Вказана заява мотивована тим, що оскільки Верховний Суд постановою від 23.05.2024 залишив без змін постанову апеляційного господарського суду від 03.04.2024, якою позов Спілки залишено без розгляду, тобто підтвердив відсутність процесуальної дієздатності позивача, то скаржник порушує питання про повернення йому сплаченого судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2024 у задоволенні заяви Спілки про повернення з Державного бюджету України на підставі пункту 4 частини першої статті 7 Закону судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 910/22269/15 відмовлено.

Також Спілка звернулася до Верховного Суду з заявою про виправлення описок у постанові від 23.05.2024 у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2024, зокрема: заяву Спілки про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 910/22269/15 задоволено частково; виправлено описку у першому абзаці розділу "Короткий зміст позовних вимог" постанови Верховного Суду від 23.05.2024 у цій справі, шляхом заміни числа "8 847 293,46" на число "8 763 095,91" та заміни слова "(з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог)" на слова "(з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог)"; у задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.

Спілка 17.06.2024 (через систему "Електронний суд") повторно звернулася до Верховного Суду із заявою про повернення судового збору у розмірі 207 891,90 грн як надмірно сплаченого відповідно до платіжної інструкції від 04.04.2024 №2118.

Подана заява мотивована тим, що оскільки скаржником в касаційному порядку оскаржувалася постанова суду апеляційної інстанції від 03.04.2024, якою позов Спілки залишено без розгляду, тобто судом апеляційної інстанції вирішено "процедурне питання", а не спір по суті, то ставка судового збору за подання касаційної скарги має складати один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році, що з урахуванням понижуючого коефіцієнту становить 2 422,40 грн (3028 грн *0,8), а решта сплачених коштів за подання касаційної скарги підлягають поверненню скаржнику.

Верховний Суд ухвалою від 19.06.2024 задовольнив заяву Спілки про повернення на підставі пункту 1 частини першої статті 7 Закону як надмірно сплаченого судового збору у цій справі.

Разом з тим від Товариства до Касаційного господарського суду надійшла заява, в якій останнє просить визнати повторне подання Спілкою заяви про повернення судового збору зловживанням процесуальними правами та вжити заходи для запобіганню зловживанню процесуальними правами у вигляді накладення штрафу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Подана заява мотивована тим, що на думку Товариства, поведінка позивача у цій справі характеризується умисними, недобросовісними діями у вигляді (формі) подання до суду завідомо безпідставних заяв, що має на меті лише відтермінування дати направлення Верховним Судом матеріалів справи №910/22269/15 до суду першої інстанції для вирішення питання про поворот виконання рішення.

Наведені недобросовісні дії позивача, на думку Товариства, пов`язані з тим, що останнє звернулося до суду першої інстанції із заявою про поворот виконання рішення, розгляд якої було відкладено згідно з ухвалою суду від 08.04.2024 до повернення матеріалів вказаної справи до суду першої інстанції.

Крім того, Товариство зазначає, що Спілкою також була подана заява про виправлення описки у постанові Верховного Суду від 23.05.2024, яка (описка), на його думку, не впливає на зміст судового рішення та на результати розгляду справи.

Тобто, заявник вважає, що у діях Спілки вбачаються ознаки зловживання процесуальними правами з метою затягування та відтермінування повернення матеріалів справи до суду першої інстанції.

Розглянувши подану заяву Товариства, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (частина друга статті 43 ГПК України).

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.

Процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Згідно зі статтею 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

З огляду на те, що ухвалою Верховного Суду від 19.06.2024 задоволено заяву Спілки про повернення надмірно сплаченого судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, а також ухвалою від 13.06.2024 частково задоволено заяву Спілки про виправлення описки у рішенні суду касаційної інстанції, то саме лише повторне звернення Спілки із заявою про повернення судового збору (але з інших підстав), не може свідчити про зловживання нею процесуальними правами, оскільки звернення з відповідною заявою чітко передбачено Законом та є правом сторони, а тому Суд не визнає звернення Спілкою із повторною заявою про повернення судового збору за подання касаційної скарги у цій справі зловживанням процесуальними правами.

А подана заява Товариства про недопустимість зловживання процесуальними правами скаржником за своєю суттю є запереченнями на дії позивача та не містить достатніх підстав для застосування положень ГПК України щодо визнання подання заяв про повернення судового збору зловживання процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства про визнання зловживанням процесуальними правами подання Спілкою заяв про повернення судового збору та застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.

З огляду на викладене та керуючись статтею 234, 314 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" про визнання зловживанням процесуальними правами подання заяв про повернення судового збору у справі №910/22269/15 та застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Жайворонок

Суддя І. Колос