Рішення
від 18.06.2024 по справі 140/2838/24
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2838/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП (далі ТОВ «Вікторія Лідер Груп», позивач, товариство)звернулося з позовом до Волинської митниці (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000693/1 від 24 листопада 2023 року, №UA205140/2023/000699/2 від 28 листопада 2023 року, №UA205140/2023/000705/1 від 28 листопада 2023 року, № UA205140/2023/000698/2 від 28 листопада 2023 року, №UA205140/2023/000703/1 від 28 листопада 2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ Вікторія Лідер Груп (покупець) та фірмою ARIDA SALON AUTO (продавець) 31 серпня 2023 року укладено Контракт № 31-08, згідного якого продавець має поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору на умовах СІР - Київ, Луцьк, Рівне, СРТ - Луцьк, DAP - Луцьк, Рівне, Дубно, Городок, Володимир-Волинський, Ковель, Житомир, Мукачево, Старовойтове, CIF м. Чорноморськ, Одеса згідно з інвойсом на кожну поставку.

З метою митного оформлення в режимі імпорту товару, а саме транспортних засобів: марки RENAULT MASTER FOURGON, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_1 ; марки RENAULT KADJAR, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_2 ; марки RENAULT MASTER, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_3 ; марки MAZDA СХ-5, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_4 ; марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER FG, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_5 позивач подав до Волинської митниці митні декларації: №23UA205140098807U3 від 24 листопада 2023 року; № 23UA205140099569U0 від 27 листопада 2023 року; №23UA205140099915U0 від 28 листопада 2023 року; №23UA205140099534U1 від 27 листопада 2023 року; №23UA205140099570U3 від 27 листопада 2023 року, в яких було зазначено фактурну вартість товару та визначено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту).

Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів UA205140/2023/000693/1 від 24 листопада 2023 року, № UA205140/2023/000699/1 від 28 листопада 2023 року, №UA205140/2023/000705/1 від 28 листопада 2023 року, №UA205140/2023/000698/2 від 28 листопада 2023 року та №UA205140/2023/000703/1 від 28 листопада 2023 року, визначивши митну вартість товару за резервним методом. При цьому, митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується із такими рішеннями та зазначає, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару уповноваженою ним особою були подані передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) необхідні документи, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині 3 статті 53 МК України (тобто чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця), у зв`язку з чим давали можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом). При цьому, відсутність у поданих документах усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та наявність в цих документах розбіжностей є надуманою відповідачем обставиною, яка не могла бути підставою для витребування додаткових документів (арк. спр. 1-32).

У відзиві на позовну заяву від 01 квітня 2024 року представник відповідача заперечує проти позовних вимог, в обґрунтування своєї позиції вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

по МД №23UA205140098807U3 від 24 листопада 2023 року (рішення про коригування митної вартості №UA205140/2023/000693/1 від 24 листопада 2023 року):

-числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23PL301010E1669323 від 23 листопада 2023 року 47558 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі №VO 016/11/2023 від 09 листопада 2023 року -10690 EURВ;

- пункт 3.2 Контракту від 31 серпня 2023 року №31-08 за домовленістю сторін можливі 3 види оплати: передоплата банківським переказам на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплату товару на виплати. Проте в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар;

- згідно декларації країни відправлення №23PL301010E1669323 від 23 листопада 2023 року країною відправлення є Польща, декларація країни відправлення Франція не подана до митного оформлення;

- відповідно до поданого інвойсу №VO 016/11/2023 від 22 березня 2021 року продавцем товару (власником) є ARIDA SALON AUTO 438 Rue des Entreprises 60730 NOVILLERS, однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 21 січня 2019 року зазначений інший власник EST LE PROPRIETAIRE DU VEHICULE 39 RUE DES AUGUSTINS.

по МД №23UA205140099569U0 від 27 листопада 2023 року (рішення про коригування митної вартості №UA205140/2023/000699/2 від 28 листопада 2023 року):

-числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23PL301010E1674055 від 23 листопада 2023 року 41107 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі №VO 061/11/2023 від 23 листопада 2023 року - 9240 EURВ;

-пункт 3.2 Контракту від 31 серпня 2023 року №31-08 за домовленістю сторін можливі 3 види оплати: передоплата банківським переказам на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплату товару на виплати. Проте в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар;

-в платіжному документі №239 від 16 листопада 2023 року в гр.70 зазначений invoce 522/2023, проте даний документ не поданий до митного оформлення;

-згідно декларації країни відправлення №23PL301010E1674055 від 23 листопада 2023 року країною відправлення є Польща, декларація країни відправлення Франція не подана до митного оформлення;

-відповідно до поданого інвойсу №VO 061/11/2023 від 23 листопада 2023 року продавцем товару (власником) є ARIDA SALON AUTO 438 Rue des Entreprises 60730 NOVILLERS, однак в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 від 11 вересня 2019 року зазначений інший власник EST LE PROPRIETAIRE DU VEHICULE CERBALLIANCE CHARENTES.

по МД №23UA205140099915U0 від 28 листопада 2023 року (рішення про коригування митної вартості №UA205140/2023/000705/1 від 28 листопада 2023 року):

-числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23PL301010E1671027 від 23 листопада 2023 року 36480 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі №VO 051/11/2023 від 22 листопада 2023 року - 8200 EUR;

-пункт 3.2 Контракту від 31 серпня 2023 року №31-08 за домовленістю сторін можливі 3 види оплати: передоплата банківським переказам на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплату товару на виплати. Проте в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар;

-платіжному документі №217 від 01 листопада 2023 року в гр.70 зазначений invoce 495/2023, проте даний документ не поданий до митного оформлення;

-згідно декларації країни відправлення №23PL301010E1671027 від 23 листопада 2023 року країною відправлення є Польща, декларація країни відправлення Франція не подана до митного оформлення;

-відповідно до поданого інвойсу №VO 051/11/2023 від 22 листопада 2023 року продавцем товару (власником) є ARIDA SALON AUTO 438 Rue des Entreprises 60730 NOVILLERS, однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 від 12 серпня 2019 року зазначений інший власник EST LE PROPRIETAIRE RUE DES AUGUSTINS.

по МД №23UA205140099534U1від 27 листопада 2023 року (рішення про коригування митної вартості №UA205140/2023/000698/2 від 28 листопада 2023 року):

-числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23PL301010E1674080 від 23 листопада 2023 року 39550 не відповідає ціні товару 8890 EUR, зазначеній в рахунку-фактурі №VO 062/11/2023 від 23 листопада 2023 року;

-в п.3.2 Контракту від 31 серпня 2023 року №31-08 за домовленістю сторін можливі 3 види оплати: передоплата банківським переказом на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплату товару на виплати. Проте в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар;

-в платіжному документі №229 від 09 листопада 2023 року в гр.70 зазначений інвойс 524/2023 від 14 листопада 2023 року, проте даний документ не поданий до митного оформлення;

-відповідно до поданого інвойсу №VO 062/11/2023 від 23 листопада 2023 року продавцем товару (власником) є ARIDA SALON AUTO 438 Rue des Entreprises 60730 NOVILLERS, однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_9 від 26 червня 2018 року зазначений інший власник SARL PASCAL AUDRAIN.

по МД №23UA205140099570U3 від 27 листопада 2023 року (рішення про коригування митної вартості №UA205140/2023/000703/1 від 28 листопада 2023 року):

-в митній декларації країни ввезення товару (Польща) №23PL301010E1681942 від 25 листопада 2023 року числове значення вартості товару становить 37859 Злотих, що суперечить вартості зазначеній в інвойсі №VO 013/11/2023 від 09 листопада 2023 року 8510 Євро;

-декларації країни відправлення товару (Франція) декларантом не подано до митного оформлення;

-в платіжній інструкції №226 від 09 листопада 2023 року в призначенні платежу вказаний інвойс №503/2023 від 06 листопада 2023 року, який або не має відношення до даної поставки товару, або не поданий до митного оформлення;

-відповідно до поданого інвойсу №VO 013/11/2023 від 09 листопада 2023 року продавцем товару (власником) є підприємство ARIDA SALON AUTO. Однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_10 від 02 квітня 2019 року в графі C.1 зазначений власником підприємство - Leaseplan France Sas. Документів про перехід права власності від власника Leaseplan France Sas до підприємства ARIDA SALON AUTO, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано.

На пропозицію митного органу про надання додаткових документів декларант повідомив листами №31/11/2023 від 24 листопада 2023 року, №28/11/2023 від 28 листопада 2023 року, № 29/11/2023 від 28 листопада 2023 року, № 28/11/2023 від 28 листопада 2023 року та №28/11/2023 від 28 листопада 2023 року про відсутність додаткових документів для підтвердження митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України. Неподання позивачем витребуваних документів, зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статті 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу щодо вартості товарів, митне оформлення яких здійснено на рівні:

по МД №23UA205140098807U3 від 24 листопада 2023 року (рішення про коригування митної вартості №UA205140/2023/000693/1 від 24 листопада 2023 року): за митною декларацією МД №UA204080/2023/16290 від 04 вересня 2023 року на рівні 18000 євро;

по МД №23UA205140099569U0 від 27 листопада 2023 року (рішення про коригування митної вартості №UA205140/2023/000699/2 від 28 листопада 2023 року): за митною декларацією МД №UA204080/2023/19938 від 09 жовтня 2023 року на рівні 12500 євро;

по МД №23UA205140099915U0 від 28 листопада 2023 року (рішення про коригування митної вартості №UA205140/2023/000705/1 від 28 листопада 2023 року): за митною декларацією МД №UA204080/2023/19595 від 04 жовтня 2023 року на рівні 11000 євро;

по МД №23UA205140099534U1 від 27 листопада 2023 року (рішення про коригування митної вартості №UA205140/2023/000698/2 від 28 листопада 2023 року): - за митною декларацією МД UA209200/2023/045528 від 20 листопада 2023 року на рівні 10300 євро;

по МД №23UA205140099570U3 від 27 листопада 2023 року (рішення про коригування митної вартості №UA205140/2023/000703/1 від 28 листопада 2023 року): за митною декларацією МД №UA205140/2023/92159 від 02 листопада 2023 року на рівні 15000 євро.

З урахуванням наведеного уважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару є такими, що відповідають вимогам митного законодавства, а тому є законними та обґрунтованими (арк. спр. 181-194).

На адресу суду 08 квітня 2024 року надійшла відповідь на відзив від 03 квітня 2024 року у якій представник позивача підтримала позицію, викладену у позовній заяві та навела ряд позицій Верховного Суду на підтвердження протиправності оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів (том 2 арк. спр. 11-19).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 177).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за участі сторін за позовом ТОВ «Вікторія Лідер Груп» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів (том 2 арк. спр. 28).

Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ТОВ «Вікторія Лідер Груп» зареєстровано юридичною особою, основним видом діяльності якої є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (КВЕД 45.11).

Між компанією ARIDA SALON AUTO (продавець) та ТОВ «Вікторія Лідер Груп» (покупець) 31 серпня 2023 року укладено контракт №31-08 (арк. спр. 36-39), за умовами якого продавець зобов`язався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти товар та оплатити його на умовах договору на умовах СІР-Київ, Луцьк, Рівне, ОРТ-Луцьк, DAP-Луцьк, Рівне, Дубно, Городок, Володимир-Волинський, Ковель, Житомир, Мукачево, Старовойтове CIF м. Чорноморськ, Одеса згідно з інвойсом на кожну поставку.

Товар згідно з цим Контрактом постачається партіями. Перелік найменувань кожного виду товару у партії товару, одиниця виміру кожного виду товару, ціна за одиницю, найменування кожного виду товару у партії товару, вартість кожного виду товару та всієї партії товару, кількість кожного виду товару у партії товару, вказується в інвойсах за одиницю товару.

Покупець має оплатити поставлений товар в Євро, в терміни визначені продавцем, в безготівковій формі на банківський рахунок продавця згідно виставленого рахунку-фактури. Покупець оплачує вартість товару шляхом переказу валютних коштів на банківський рахунок продавця. Перерахунок валюти проводиться за курсом НБУ на день оплати за товар згідно з контрактом. Ціна товару включає вартість доставки та розвантаження. За погодженням сторін можливі такі види оплати: передоплата за товар банківським переказом на рахунок продавця; оплата за фактом після отримання товару банківським переказом на рахунок продавця; оплата товару на виплати (пункти 1.1, 1.3, 2.1, 2.4, 3.1, 3.2 Контракту).

На виконання умов вказаного контракту компанією ARIDA SALON AUTO складено рахунок-фактуру (інвойс) від 09 листопада 2023 року №VO 016/11/2023 на продаж транспортного засобу марки RENAULT MASTER FOURGON, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_11 , за ціною 10690,00 Євро (арк. спр. 40-42).

Для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України транспортного засобу марки RENAULT MASTER FOURGON, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_11 позивач 24 листопада 2023 подав до Волинської митниці МД №23UA205140098807U3.

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу позивачем додано: контракт від 31 серпня 2023 року №31-08; рахунок-фактуру (інвойс) від 09 листопада 2023 року №VO016/11/2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 23 листопада 2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 22 березня 2021 року №2021ВН21561; експертну довідку від 24 листопада 2023 року №11567/23; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.l) № PL/MH/AV 0008456 від 20 листопада 2023 року; платіжний документ №228 від 09 листопада 2023 року; декларацію країни відправлення № 23PL301010E1669323 від 23 листопада 2023 року (арк. спр. 12-59).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23PL301010E1669323 від 23 листопада 2023 року 47558 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі №VO 016/11/2023 від 19 листопада 2023 року 10690 EUR;

в пункті 3.2 контракту від 31 серпня 2023 року №31-08 за домовленістю сторін можливі 3 види оплати: передоплата банківським переказом на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплату товару на виплати. Проте, в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар;

згідно декларації країни відправлення №23PL301010E1669323 від 23 листопада 2023 року країною відправлення є Польща, декларація країни відправлення Франція не подана до митного оформлення;

відповідно до поданого інвойсу №VO 016/11/2023 від 22 березня 2021 року продавцем товару (власником) є ARIDA SALON AUTO 438 Rue des Entreprises 60730 NOVILLERS, однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 21 січня 2019 року зазначений інший власник EST LE PROPRIETAIRE DU VEHICULE 39 RUE DES AUGUSTINS.

Згідно статті 53 та статті 54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, платіжні документи, копію декларації країни відправлення Франція.

Декларант не надав додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість, про що повідомив листом № 31/11/2023 від 24 листопада 2023 року (арк. спр. 60).

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033441 (арк. спр. 245) та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000693/1 (арк. спр. 61-62), в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу Державної міграційної служби України від 01 липня 2021 року №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме:

на рівні 18000 Євро за митною декларацією МД №UA204080/2023/16290 від 04 вересня 2023 року.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140098998U0 від 24 листопада 2023 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (арк. спр. 43-44).

Також, на виконання умов вказаного контракту компанією ARIDA SALON AUTO складено рахунок-фактуру (інвойс) від 23 листопада 2023 року №VO 061/11/2023 на продаж транспортного засобу марки RENAULT KADJAR, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_2 , за ціною 9240,00 Євро (арк. спр. 63-65).

Для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України транспортного засобу марки RENAULT KADJAR, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_2 позивач 27 листопада 2023 року подав до Волинської митниці МД №23UA205140099569U0.

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу позивачем додано: контракт від 31 серпня 2023 року №31-08; рахунок-фактуру (інвойс) від 23 листопада 2023 року №VO061/11/2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 23 листопада 2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 11 вересня 2019 року №2019ЕЕ69322; експертну довідку від 25 листопада 2023 року №11624/23; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.l) № PL/MH/AV 0008473 від 23 листопада 2023 року; декларацію країни відправлення № 23PL301010E1674055 від 23 листопада 2023 року; платіжну інструкцію від 16 листопада 2023 року №239 (арк. спр. 68-84).

числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23PL301010E1674055 від 23 листопада 2023 року 41107 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі №VO 061/11/2023 від 23 листопада 2023 року - 9240 EURВ;

пункт 3.2 Контракту від 31 серпня 2023 року №31-08 за домовленістю сторін можливі 3 види оплати: передоплата банківським переказам на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплату товару на виплати. Проте в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар;

в платіжному документі №239 від 16 листопада 2023 року в гр.70 зазначений invoce 522/2023, проте даний документ не поданий до митного оформлення;

згідно декларації країни відправлення №23PL301010E1674055 від 23 листопада 2023 року країною відправлення є Польща, декларація країни відправлення Франція не подана до митного оформлення;

відповідно до поданого інвойсу №VO 061/11/2023 від 23 листопада 2023 року продавцем товару (власником) є ARIDA SALON AUTO 438 Rue des Entreprises 60730 NOVILLERS, однак в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 від 11 вересня 2019 року зазначений інший власник EST LE PROPRIETAIRE DU VEHICULE CERBALLIANCE CHARENTES.

Згідно статті 53 та статті 54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копію декларації країни відправлення Франція; платіжні документи.

Позивачем листом від 28 листопада 2023 року №28/11/2023 повідомлено, що надано всі можливі документи для визначення митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України (арк. спр. 85).

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033470 (арк. спр. 223) та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000699/2 (арк. спр. 86-87), в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу Державної міграційної служби України від 01 липня 2021 року №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: на рівні 12500 Євро за митною декларацією МД №UA204080/2023/19938 від 09 жовтня 2023 року.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД № №23UA205140099899U6 від 28 листопада 2023 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (арк. спр. 66-67).

Також на виконання умов вказаного контракту компанією ARIDA SALON AUTO складено рахунок-фактуру (інвойс) від 22 листопада 2023 року №VO 051/11/2023 на продаж транспортного засобу марки RENAULT MASTER, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_12 , за ціною 8 200,00 Євро (арк. спр. 88-90).

Для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України транспортного засобу марки RENAULT MASTER, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_12 позивач подав 28 листопада 2023 року до Волинської митниці МД №23UA205140099915U0.

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу позивачем додано: контракт від 31 серпня 2023 року №31-08; рахунок-фактуру (інвойс) від 22 листопада 2023 року №VO 051/11/2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 22 листопада 2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 12 серпня 2019 року №2019DT99267; експертну довідку від 24 листопада 2023 року №11608/23; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.l) № PL/MH/AV 0008460 від 22 листопада 2023 року; декларацію країни відправлення № 23PL301010Е1671027 від 23 листопада 2023 року; платіжну інструкцію від 01 листопада 2023 року №217 (арк. спр. 93-107).

числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23PL301010E1671027 від 23 листопада 2023 року 36480 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі №VO 051/11/2023 від 22 листопада 2023 року - 8200 EUR;

платіжному документі №217 від 01 листопада 2023 року в гр.70 зазначений invoce 495/2023, проте даний документ не поданий до митного оформлення;

згідно декларації країни відправлення №23PL301010E1671027 від 23 листопада 2023 року країною відправлення є Польща, декларація країни відправлення Франція не подана до митного оформлення;

відповідно до поданого інвойсу №VO 051/11/2023 від 22 листопада 2023 року продавцем товару (власником) є ARIDA SALON AUTO 438 Rue des Entreprises 60730 NOVILLERS, однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 від 12 серпня 2019 року зазначений інший власник EST LE PROPRIETAIRE RUE DES AUGUSTINS.

Згідно статті 53 та статті 54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; декларацію країни відправлення Франція.

Декларантом позивача листом №29/11/2023 від 28 листопада 2023 року повідомлено, що надано всі можливі документи для визначення митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України (арк. спр. 108).

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033480 (арк. спр. 200) та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000705/1 (арк. спр. 109-110), в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу Державної міграційної служби України від 01 липня 2021 року №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: на рівні 11000 Євро за митною декларацією МД UA204080/2023/19595 від 04 жовтня 2023 року.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД № 23UA205140100052U8 від 28 листопада 2023 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (арк. спр. 91-92).

Згідно контракту компанією ARIDA SALON AUTO складено рахунок-фактуру (інвойс) від 23 листопада 2023 року №VO 062/11/2023 на продаж транспортного засобу марки MAZDA CX-5, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_4 , за ціною 8 890,00 Євро (арк. спр. 111-113).

Для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України транспортного засобу марки MAZDA CX-5, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_4 позивач подав 28 листопада 2023 року до Волинської митниці МД №23UA205140099534U1.

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу позивачем додано: контракт від 31 серпня 2023 року №31-08; рахунок-фактуру (інвойс) від 22 листопада 2023 року №VO 062/11/2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 23 листопада 2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 26 червня 2018 року №2018CV42282; експертну довідку від 25 листопада 2023 року №11625/23; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.l) № PL/MH/AV 0008460 від 22 листопада 2023 року; декларацію країни відправлення № 23PL30101ОЕ1674080 від 23 листопада 2023 року; платіжну інструкцію від 16 листопада 2023 року №236 (арк. спр. 116-127).

числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23PL301010E1674080 від 23 листопада 2023 року 39550 не відповідає ціні товару 8890 EUR, зазначеній в рахунку-фактурі №VO 062/11/2023 від 23 листопада 2023 року;

в пункті 3.2 Контракту від 31 серпня 2023 року №31-08 за домовленістю сторін можливі 3 види оплати: передоплата банківським переказом на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплату товару на виплати. Проте в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар;

в платіжному документі №229 від 09 листопада 2023 року в гр.70 зазначений інвойс 524/2023 від 14 листопада 2023 року, проте даний документ не поданий до митного оформлення;

відповідно до поданого інвойсу №VO 062/11/2023 від 23 листопада 2023 року продавцем товару (власником) є ARIDA SALON AUTO 438 Rue des Entreprises 60730 NOVILLERS, однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_9 від 26 червня 2018 року зазначений інший власник SARL PASCAL AUDRAIN.

Згідно статті 53 та статті 54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, банківський платіжний документ, що стосується оцінювання даного товару.

Декларантом позивача листом №28/11/2023 від 28 листопада 2023 року повідомлено, що надано всі можливі документи для визначення митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України (арк. спр. 128).

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033467 (арк. спр. 235) та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000698/2 (арк. спр. 129-130), в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу Державної міграційної служби України від 01 липня 2021 року №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: на рівні 10300 Євро за митною декларацією МД UA209200/2023/045528 від 20 листопада 2023 року.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД № №23UA205140099892U2 від 28 листопада 2023 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (арк. спр. 114-115).

Відповідно до контракту компанією ARIDA SALON AUTO складено рахунок-фактуру (інвойс) від 09 листопада 2023 року №VO 013/11/2023 на продаж транспортного засобу марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_5 , за ціною 8 510,00 Євро (арк. спр. 131-133).

Для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України транспортного засобу марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_5 позивач подав 27 листопада 2023 року до Волинської митниці МД №23UA205140099570U3.

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу позивачем додано: контракт від 31 серпня 2023 року №31-08; рахунок-фактуру (інвойс) від 22 листопада 2023 року №VO 013/11/2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 09 листопада 2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02 квітня 2019 року №2019BL55950; експертну довідку від 27 листопада 2023 року №11686/23; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.l) № PL/MH/AV 0008464 від 24 листопада 2023 року; декларацію країни відправлення № 23PL30101ОЕ1681942 від 25 листопада 2023 року; платіжну інструкцію від 19 листопада 2023 року №226 (арк. спр. 136-152).

в митній декларації країни ввезення товару (Польща) №23PL301010E1681942 від 25 листопада 2023 року числове значення вартості товару становить 37859 Злотих, що суперечить вартості зазначеній в інвойсі №VO 013/11/2023 від 09 листопада 2023 року 8510 Євро;

декларації країни відправлення товару (Франція) декларантом не подано до митного оформлення;

в платіжній інструкції №226 від 09 листопада 2023 року в призначенні платежу вказаний інвойс №503/2023 від 06 листопада 2023 року, який або не має відношення до даної поставки товару, або не поданий до митного оформлення;

відповідно до поданого інвойсу №VO 013/11/2023 від 09 листопада 2023 року продавцем товару (власником) є підприємство ARIDA SALON AUTO. Однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_10 від 02 квітня 2019 року в графі C.1 зазначений власником підприємство - Leaseplan France Sas. Документів про перехід права власності від власника Leaseplan France Sas до підприємства ARIDA SALON AUTO, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано.

Згідно статті 53 та статті 54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, банківський платіжний документ, що стосується оцінювання даного товару.

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033476 (арк. спр. 213) та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000703/1 (арк. спр. 154-155), в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу Державної міграційної служби України від 01 липня 2021 року №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: на рівні 15000 Євро за митною декларацією МД UA205140/2023/92159 від 02 листопада 2023 року.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД № №23UA205140100018U4 від 28 листопада 2023 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (арк. спр. 134-135).

Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду про їх оскарження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, зокрема:

по МД №23UA205140098807U3 від 24 листопада 2023 року: контракт від 31 серпня 2023 року №31-08; рахунок-фактуру (інвойс) від 09 листопада 2023 року №VO016/11/2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 23 листопада 2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 22 березня 2021 року №2021ВН21561; експертну довідку від 24 листопада 2023 року №11567/23; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.l) № PL/MH/AV 0008456 від 20 листопада 2023 року; платіжний документ №228 від 09 листопада 2023 року; декларацію країни відправлення № 23PL301010E1669323 від 23 листопада 2023 року;

по МД №23UA205140099569U0 від 27 листопада 2023 року: контракт від 31 серпня 2023 року №31-08; рахунок-фактуру (інвойс) від 23 листопада 2023 року №VO061/11/2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 23 листопада 2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 11 вересня 2019 року №2019ЕЕ69322; експертну довідку від 25 листопада 2023 року №11624/23; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.l) № PL/MH/AV 0008473 від 23 листопада 2023 року; декларацію країни відправлення № 23PL301010E1674055 від 23 листопада 2023 року; платіжну інструкцію від 16 листопада 2023 року №239;

по МД №23UA205140099915U0 від 28 листопада 2023 року контракт від 31 серпня 2023 року №31-08; рахунок-фактуру (інвойс) від 22 листопада 2023 року №VO 051/11/2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 22 листопада 2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 12 серпня 2019 року №2019DT99267; експертну довідку від 24 листопада 2023 року №11608/23; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.l) № PL/MH/AV 0008460 від 22 листопада 2023 року; декларацію країни відправлення № 23PL301010Е1671027 від 23 листопада 2023 року; платіжну інструкцію від 01 листопада 2023 року №217;

по МД №23UA205140099534U1 від 28 листопада 2023 року: контракт від 31 серпня 2023 року №31-08; рахунок-фактуру (інвойс) від 22 листопада 2023 року №VO 062/11/2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 23 листопада 2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 26 червня 2018 року №2018CV42282; експертну довідку від 25 листопада 2023 року №11625/23; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.l) № PL/MH/AV 0008460 від 22 листопада 2023 року; декларацію країни відправлення № 23PL30101ОЕ1674080 від 23 листопада 2023 року; платіжну інструкцію від 16 листопада 2023 року №236;

по МД №23UA205140099570U3 від 27 листопада 2023 року: контракт від 31 серпня 2023 року №31-08; рахунок-фактуру (інвойс) від 22 листопада 2023 року №VO 013/11/2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 09 листопада 2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02 квітня 2019 року №2019BL55950; експертну довідку від 27 листопада 2023 року №11686/23; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.l) № PL/MH/AV 0008464 від 24 листопада 2023 року; декларацію країни відправлення № 23PL30101ОЕ1681942 від 25 листопада 2023 року; платіжну інструкцію від 19 листопада 2023 року №226;

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

При цьому, суд вважає безпідставними твердження відповідача в оскаржуваних рішеннях від 24 листопада 2023 року №23UA205140098807U3, від 27 листопада 2023 року №23UA205140099569U0, від 28 листопада 2023 року №23UA205140099915U0, від 27 листопада 2023 року №23UA205140099534U1 та №23UA205140099570U3 від 27 листопада 2023 року про те, що числове значення, зазначене в деклараціях країни відправлення не відповідає ціпі товару, зазначеній в рахунках-фактурах, з наступних підстав.

Так, митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Звертаємо увагу, що декларантом до митної декларації був наданий інвойс, за яким здійснювалась відповідна операція. У свою чергу, інвойс є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту. Твердження митного органу про наявність розбіжностей у вартості товару в євро, зазначеній в рахунку-фактурі (інвойсі) та у декларації країни відправлення, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до контракту від 31 серпня 2023 року №31-08 вартість товару визначається в Євро. Згідно з наданими до митного оформлення інвойсами вартість партії товару визначалась в Євро. Тобто, вартість товарів у польських злотих сторонами контрактів взагалі не визначалась.

Крім того, експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому, у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість гартованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Щодо посилання на те, що в пункті 3.2 контракту від 31 серпня 2023 року №31-08 за домовленістю сторін можливі 3 види плати: передоплата банківським перерахунком на рахунок продавця, оплата по факту тримання товару та оплата товару на виплати, проте в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар зазначаємо наступне.

Так, в пункті 3.2 Контракту від 31 серпня 2023 року №31-08 вказано, що за погодженням сторін можливі такі види оплати: предоплата за товар банківським переказом на рахунок продавця; оплата за фактом після отримання товару банківським переказом на рахунок продавця; оплата товару на виплати.

Декларантом позивача разом з МД №23UA205140098807U3 від 24 листопада 2023 року також не було подано банківський платіжний документ, однак на вимогу митного органу, декларантом позивача надавалась платіжна інструкція №228 від 09 листопада 2023 року, яка підтверджує сплату позивачем контрагенту ARIDA SALON AUTO коштів за товар в сумі 10690,00 Євро. При цьому, у платіжній інструкції, саме у графі 70 Призначення платежу зазначено, що кошти сплачуються як 100% передоплати за Renault Master vin 5133 (останні чотири цифри vin-коду), згідно з контрактом від 31 серпня 2023 року №31-08.

Разом з МД №23UA205140099569U0 від 27 листопада 2023 року також не було подано банківський платіжний документ, однак на вимогу митного органу, декларантом позивача надавалась платіжна інструкція від 16 листопада 2023 року №239, яка підтверджує сплату позивачем контрагенту ARIDA SALON AUTO коштів за товар в сумі 9240,00 Євро. При цьому, у платіжній інструкції, саме у графі 70 Призначення платежу зазначено, що кошти сплачуються як 100% передоплати за Renault KADJAR vin НОМЕР_2 , згідно з контрактом від 31 серпня 2023 року №31-08.

У свою чергу, разом МД №23UA205140099915U0 від 28 листопада 2023 року декларантом позивача під час митного оформлення імпортованого товару надавалась платіжна інструкція від 01 листопада 2023 року №217, яка підтверджує сплату позивачем контрагенту ARIDA SALON AUTO коштів за товар в сумі 8200,00 Євро. При цьому, у платіжній інструкції, а саме у графі 70 Призначення платежу зазначено, що кошти сплачуються як 100% передоплати за Renault Master vin 2513 (останні чотири цифри vin-коду), згідно з контрактом від 31 серпня 2023 року №31-08.

Разом МД №23UA205140099534U1 від 28 листопада 2023 року декларантом позивача під час митного оформлення імпортованого товару надавалась платіжна інструкція від 16 листопада 2023 року №236, яка підтверджує сплату позивачем контрагенту ARIDA SALON AUTO коштів за товар в сумі 8890,00 Євро. При цьому, у платіжній інструкції, а саме у графі 70 Призначення платежу зазначено, що кошти сплачуються як 100% передоплати за MAZDA CX-5 vin НОМЕР_4 , згідно з контрактом від 31 серпня 2023 року №31-08.

Крім того, з МД №23UA205140099570U3 від 27 листопада 2023 року декларантом позивача під час митного оформлення імпортованого товару надавалась платіжна інструкція від 19 листопада 2023 року №226, яка підтверджує сплату позивачем контрагенту ARIDA SALON AUTO коштів за товар в сумі 8510,00 Євро. При цьому, у платіжній інструкції, а саме у графі 70 Призначення платежу зазначено, що кошти сплачуються як 100% передоплати за VW TransporteR vin 7467 (останні чотири цифри vin-коду), згідно з контрактом від 31 серпня 2023 року №31-08.

Таким чином, на момент здійснення митного оформлення товару у митного органу були наявні документи, які підтверджували факт 100% передоплати позивачем вартості імпортованого товару.

Крім того, зауважуємо, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування е ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до ваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між даними відомостями не можуть бути підставою обґрунтування наявності розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12 березня 2019 року но справі № 803/3649/15.

Щодо розбіжностей в платіжних документах, які містять посилання на інвойси, які не подані декларантом позивача до митного оформлення, судом встановлено наступне.

Так, в платіжних інструкціях №228 від 09 листопада 2023 року, №239 від 16 листопада 2023 року, №217 від 01 листопада 2023 року, №236 від 16 листопада 2023 року, №226 від 19 листопада 2023 року в графі «Призначення платежу» була допущена описка щодо посилання на інвойси 507/2023 06112023, 522/2023 4112023, 495/2023 30102023, 524/2023 14112023, 503/2023 06112023, оскільки оплата товару відбулась на підставі договору, а не інвойсу, який з технічних причин, що не залежали від позивача, був виданий пізніше.

У свою чергу, судом взято до уваги, що у всіх платіжних інструкціях у призначенні платежу вказано щодо 100% передоплати за транспорті засоби, а також їхні vin-коди.

При цьому, варто зазначити, що пунктом 15 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2008 року за №910/15601, визначено, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Порядок №216 не містить обов`язкову вимогу здійснювати посилання саме на рахунок-фактуру чи рахунок-проформу в банківському платіжному документі.

Отже, вказівка у призначенні платежу на контракт та товари, які оплачуються, є достатньою інформацією для виконання банківської операції.

Більше того, у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару і були подані позивачем для митного контролю, за платіжними документами можливо ідентифікувати оплату за оцінюваний товар.

Відтак, вказані платіжні документи є належним підтвердженням оплати вартості транспортного засобу.

Також, суд вважає безпідставними твердження митного органу про наявність розбіжностей щодо продавця товару, що містяться в інвойсі та в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, з огляду на таке.

Так, на митну вартість товару жодним чином не впливає та обставина, що згідно інвойсу №VO 016/11/2023 від 19 листопада 2023 року продавцем товару (власником) є ARIDA SALON AUTO 438 Rue des Enterprises 60730 NOVILLERS, а згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 21 січня 2019 року власником транспортного засобу є EST LE PROPRIETAIRE DU VEHICULE 39 RUE DES AUGUSTINS, згідно інвойсу №VO 061/11/2023 від 23 листопада 2023 року продавцем товару (власником) є ARIDA SALON AUTO 438 Rue des Enterprises 60730 NOVILLERS, а згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 від 11 вересня 2019 року власником транспортного засобу є EST LE PROPRIETAIRE DU VEHICULE CERBALLIANCE CHARENTES, згідно інвойсу №VO 051/11/2023 від 22 липня 2023 року продавцем товару (власником) є ARIDA SALON AUTO 438 Rue des Enterprises 60730 NOVILLERS, a згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № № НОМЕР_8 від 12 серпня 2019 року власником транспортного засобу є EST LE PROPRIETAIRE RUE DES AUGUSTINS, згідно інвойсу у №VO 062/11/2023 від 23 листопада 2023 року продавцем товару (власником) є ARIDA SALON AUTO 438 Rue des Enterprises 60730 NOVILLERS, а згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_9 від 26 червня 2018 року власником транспортного засобу є SARL PASCAL AUDRAIN, згідно інвойсу №VO 013/11/2023 від 09 листопада 2023 року продавцем товару власником є ARIDA SALON AUTO, а згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_10 від 02 квітня 2019 року власником транспортного засобу є Leaseplan France Sas, адже продавець та власник товару не повинен обов`язково бути однією і тією ж особою.

З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішень №UA205140/2023/000693/1 від 24 листопада 2023 року, №UA205140/2023/000699/2 від 28 листопада 2023 року, №UA205140/2023/000705/1 від 28 листопада 2023 року, № UA205140/2023/000698/2 від 28 листопада 2023 року, №UA205140/2023/000703/1 від 28 листопада 2023 року належить задовольнити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок), який сплачений згідно із платіжною інструкцією від 07 березня 2024 року №1265 (арк. спр. 33) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 32).

Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень) суд зазначає наступне.

Частинами першою, другоюстатті 134 КАС Україниобумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятоюстатті 134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомоюстатті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятоїстатті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: Договір про надання правової допомоги від 16 січня 2023 року №16-01/01; додаткова угода (замовлення) від 08 грудня 2023 року №01/12; рахунок від 08 грудня 2023 року №06; акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 08 грудня 2-23 року №01/12; платіжна інструкція від 11 грудня 2023 року №1148 (арк. спр. 156-160).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги зазначив, що заявлена сума на правничу допомогу є завищеною та необґрунтованою. Також посилається на те, що представником позивача не надано детального опису робіт (наданих послуг), що унеможливлює співставлення заявленого розміру із складністю справи, складністю виконаних робіт, об`єму наданих послуг та складності справи. Вказує, що із наданих позивачем документів про надання послуг перекладача, невідомо які документи потребували перекладу взагалі та чи була необхідність здійснення їх перекладу.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі №826/7375/18.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що справа про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товару є спором як майнового характеру незначної складності.

Тому суд, виходячи із критеріїв, визначених частиною дев`ятою статті 139 КАС України, вважає, що з огляду на зміст наданих послуг, кількість затраченого адвокатом часу, наявні підстави обмежити розмір витрат на правничу допомогу та на користь позивача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 4000,00 грн, а решту витрат повинен понести позивач.

За приписами частин п`ятої восьмої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі №160/7049/19, які полягають у такому.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, представник позивача на понесення витрат на послуги з перекладу надала: рахунки-фактури акти прийняття-передачі наданих послуг; платіжні інструкції (арк. спр. 161-175); Довідку від 01 квітня 2024 року №165. Дані документи підписані ТОВ «Вікторія Лідер Груп» (замовником) та ФОП ОСОБА_1 (виконавцем) (том 2 арк. спр. 22).

Позивачем до позовної заяви додано переклад із нотаріально засвідченим підписом перекладача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 документів, які досліджувались судом при ухваленні рішення по справі у кількості двадцять штук.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей щодо здійснення перекладу ОСОБА_1 , а також інформації щодо наявності у ОСОБА_1 найманих працівників в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які безпосередньо здійснювали такий переклад.

Враховуючи наведене, на переконання суду, представником позивача не доведено понесення витрат щодо здійснення перекладу з французької та англійської мови на українську ОСОБА_2 та з польської мови на українську ОСОБА_3 , у зв`язку із чим стягнення витрат, пов`язаних із залученням перекладача, з бюджетних асигнувань відповідача задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Шопена, будинок 22А, код ідентифікаційний код юридичної особи 44549924) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 43958385) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000693/1 від 24 листопада 2023 року, №UA205140/2023/000699/2 від 28 листопада 2023 року, №UA205140/2023/000705/1 від 28 листопада 2023 року, № UA205140/2023/000698/2 від 28 листопада 2023 року, №UA205140/2023/000703/1 від 28 листопада 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП судовий збір в сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) та 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович


Суд	Волинський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	18.06.2024
Оприлюднено	21.06.2024
Номер документу	119843243
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —140/2838/24

Ухвала від 04.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 17.10.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Ухвала від 25.09.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Ухвала від 04.09.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Ухвала від 22.07.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Кухтей Руслан Віталійович

Рішення від 18.06.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Смокович Віра Іванівна

Ухвала від 11.04.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Смокович Віра Іванівна

Ухвала від 18.03.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Смокович Віра Іванівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 18.06.2024 по справі 140/2838/24ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —140/2838/24

Ухвала від 04.12.2024

Ухвала від 17.10.2024

Ухвала від 25.09.2024

Ухвала від 04.09.2024

Ухвала від 22.07.2024

Рішення від 18.06.2024

Ухвала від 11.04.2024

Ухвала від 18.03.2024

Рішення
від 18.06.2024 по справі 140/2838/24
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД