Ухвала

від 17.06.2024 по справі 320/27973/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

17 червня 2024 року №320/27973/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Амбасада» про забезпечення позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Амбасада» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська Амбасада» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, в якому просить:

-визнати протиправною та скасувати постанову про накладення стягнення, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 06 листопада 2023 № 34/4833;

-визнати протиправною та скасувати постанову про накладення стягнення, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 06 листопада 2023 № 35/4833.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/27973/24 передана 17.06.2024 до розгляду судді Парненко В.С.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить

-забезпечити позов шляхом зупинення дії постанови про накладення стягнення, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 06 листопада 2023 № 34/4833 та постанови про накладення стягнення, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 06 листопада 2023 № 35/4833;

-забезпечити позов шляхом зупиненням стягнення на підставі постанови про накладення стягнення, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 06 листопада 2023 № 34/4833 та постанови про накладення стягнення, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 06 листопада 2023 № 35/483.

В обґрунтування заяви зазначено, що згідно Постанови № 34/4833, за порушення заборони щодо реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, які розміщено у підвісній вітрині з додатковим освітленням, відмінним від кольору торговельного обладнання, яка містить пачки сигарет різних торгових марок із зазначенням на пачках сигарет ціни на ці тютюнові вироби на другому та мінус першому поверхах; розміщення на столі QR-коду, який містить посилання до мережі Інтернет, в якій вміщено меню закладу ресторанного господарства та інформацію про наявні в продажу тютюнові вироби в приміщенні закладу ресторанного господарства «РЕБЕРНЯ НА УЗВОЗІ» ТОВ «ЛЬВІВСЬКА АМБАСАДА» за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз 2а, передбачена відповідальність згідно абзацу дев?ятого частини другої статті 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», застосувати до ТОВ «ЛЬВІВСЬКА АМБАСАДА» фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі: 90 000,00 грн (дев?яносто тисяч гривень нуль копійок) ( 30 000,00 грн. + 30 000,00 грн. + 30 000,00 грн. = 90 000 грн. ). Згідно Постанови № 35/4833, за порушення заборони щодо реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, які розміщено у підвісній вітрині з додатковим освітленням, відмінним від кольору торговельного обладнання, яка містить пачки сигарет різних торгових марок із зазначенням на пачках сигарет ціни на ці тютюнові вироби, яке встановлено у закладі ресторанного господарства «П?ЯНА ВИШНЯ» ТОВ «ЛЬВІВСЬКА АМБАСАДА» за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз 2а, передбачена відповідальність згідно абзацу дев?ятого частини другої статті 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», застосувати до ТОВ «ЛЬВІВСЬКА АМБАСАДА» фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі: 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень нуль копійок). Відповідно до частин першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Частиною другою цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позивач вказує, що постанови про накладення стягнення, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 06 листопада 2023 №34/4833, №35/4833 є виконавчими документами, які виконуються примусово у порядку Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, у даному випадку, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся та зазначені обставини є достатніми підставами для забезпечення даного позову згідно до п.1 ч.2 ст.150 КАС України та застосування таких видів забезпечення позову, які передбачені нормами пп.1, 5 ч.1 ст. 151 КАС України.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

25.10.2023 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві було здійснено позапланову перевірку закладів ресторанного господарства «Реберня на Узвозі» та «П`яна вишня» ТОВ «ЛЬВІВСЬКА АМБАСАДА» за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз 2а, стосовно дотримання вимог законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

За наслідками проведення перевірки складено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 06 листопада 2023 № 34/4833 та постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 06 листопада 2023 № 35/4833.

Не погодившись з прийнятими постановами, позивач звернувся з позовом до Київського окружного адміністративного суду.

Питання зупинення дії оскаржуваних постанов є предметом поданої заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що підстави, з яких може бути вжито заходів забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Також, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову.

У відповідності до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З системного аналізу наведених процесуальних норм слідує, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами. Суд також повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №826/7496/18 та застосована Судом, зокрема у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 420/4037/20.

Зазначаючи про необхідність зупинення стягнення на підставі оскаржуваних постанов про накладення стягнення, позивач не надає суду доказів, що свідчать про очевидність ознак протиправності вказаних рішень суб`єкта владних повноважень чи унеможливлення виконання рішення суду у подальшому, а наведені у позовній заяві доводи позивача підлягають перевірці у ході судового розгляду справи по суті.

Подання адміністративного позову, предметом якого є оскарження постанов про накладення стягнення, не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності такого рішення суб`єкта владних повноважень.

У випадку встановлення в ході розгляду справи порушення прав позивача, їх відновлення можливе лише за наслідками розгляду такої справи по суті.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивача на неможливість подальшого відновлення його прав та інтересів без вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, про які йдеться у заяві, оскільки станом на день розгляду заяви про забезпечення позову в матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення відповідача оскаржуваних постанов до примусового виконання.

Суд зазначає, що твердження заявника ґрунтуються на припущеннях, що примусове виконання оскаржуваних постанов може розпочатись Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві, проте доказів відкриття виконавчих проваджень стосовно підприємства не надав.

Судове рішення не може ґрунтуватися винятково на припущеннях і відповідно до вимог ст. 242 КАС України повинно бути законним та обґрунтованим.

Крім того, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №826/13306/18.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

При цьому, правомірність рішення суб`єкта владних повноважень підлягає встановленню безпосередньо у судовому засіданні під час розгляду позовних вимог по суті.

Окрім того, суд звертає увагу, що заявником не долучено до заяви про забезпечення позову жодних доказів очевидної протиправності рішення відповідача, а також очевидності небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість відновлення його прав без вжиття заходів забезпечення позову, чи того, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З огляду на викладене суд доходить висновку, про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Амбасада» про забезпечення позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Амбасада» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Парненко В.С.