Ухвала

від 19.06.2024 по справі 320/21097/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

19 червня 2024 року Київ Справа № 320/21097/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБЕТ УКРАЇНА" до Державної служби фінансового моніторингу України про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВБЕТ УКРАЇНА" із позовом до Державної служби фінансового моніторингу України, у якому просить суд:

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної служби фінансового моніторингу України, код в ЄДР: 37471802, від 17.04.2024р. №638-РЗ/2024 про зупинення, продовження зупинення фінансових операцій за рахунками Товариства з обмеженою відповідальністю ВБЕТ УКРАЇНА, код в ЄДР: 43904440;

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної служби фінансового моніторингу України, код в ЄДР: 37471802, від 17.04.2024р. №647-РЗ/2024 про зупинення, продовження зупинення фінансових операцій за рахунками Товариства з обмеженою відповідальністю ВБЕТ УКРАЇНА, код в ЄДР: 43904440;

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної служби фінансового моніторингу України, код в ЄДР: 37471802, від 17.04.2024р. №651-РЗ/2024 про зупинення, продовження зупинення фінансових операцій за рахунками Товариства з обмеженою відповідальністю ВБЕТ УКРАЇНА, код в ЄДР: 43904440;

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної служби фінансового моніторингу України, код в ЄДР: 37471802, від 17.04.2024р. №671-РЗ/2024 про зупинення, продовження зупинення фінансових операцій за рахунками Товариства з обмеженою відповідальністю ВБЕТ УКРАЇНА, код в ЄДР: 43904440;

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної служби фінансового моніторингу України, код в ЄДР: 37471802, від 17.04.2024р. №673-Р3/2024 про зупинення, продовження зупинення фінансових операцій за рахунками Товариства з обмеженою відповідальністю ВБЕТ УКРАЇНА, код в ЄДР: 43904440;

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної служби фінансового моніторингу України, код в ЄДР: 37471802, від 17.04.2024р. №674-РЗ/2024 про зупинення, продовження зупинення фінансових операцій за рахунками Товариства з обмеженою відповідальністю ВБЕТ УКРАЇНА, код в ЄДР: 43904440;

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної служби фінансового моніторингу України, код в ЄДР: 37471802, від 17.04.2024р. №686-РЗ/2024 про зупинення, продовження зупинення фінансових операцій за рахунками Товариства з обмеженою відповідальністю ВБЕТ УКРАЇНА, код в ЄДР: 43904440;

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної служби фінансового моніторингу України, код в ЄДР: 37471802, від 17.04.2024р. №687-РЗ/2024 про зупинення, продовження зупинення фінансових операцій за рахунками Товариства з обмеженою відповідальністю ВБЕТ УКРАЇНА, код в ЄДР: 43904440;

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної служби фінансового моніторингу України, код в ЄДР: 37471802, від 17.04.2024р. №688-РЗ/2024 про зупинення, продовження зупинення фінансових операцій за рахунками Товариства з обмеженою відповідальністю ВБЕТ УКРАЇНА, код в ЄДР: 43904440;

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної служби фінансового моніторингу України, код в ЄДР: 37471802, від 17.04.2024р. №689-РЗ/2024 про зупинення, продовження зупинення фінансових операцій за рахунками Товариства з обмеженою відповідальністю ВБЕТ УКРАЇНА, код в ЄДР: 43904440.

Також, ТОВ "ВБЕТ УКРАЇНА" подано до суду 14.05.2024 заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень Державної служби фінансового моніторингу України від 17.04.2024р. №638-РЗ/2024, №647-РЗ/2024, №651-РЗ/2024, №671-РЗ/2024, №673-Р3/2024, №674-РЗ/2024, №686-РЗ/2024, №687-РЗ/2024, №688-РЗ/2024, №689-РЗ/2024 про зупинення, продовження зупинення фінансових операцій за рахунками Товариства з обмеженою відповідальністю ВБЕТ УКРАЇНА, код в ЄДР: 43904440.

Матеріали адміністративної справи отриманні суддею 15.05.2024, що підтверджується складеним ВДЗК Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 відмовлено в забезпеченні позову за заявою поданою ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 позовну заяву залишено без руху з підстав невідповідності останньої ч. 6 ст. 161 КАС України, запропоновано недоліки позовної заяви усунути шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Через систему Електронний суд 25.04.2024 (зареєстровано судом 27.05.2024) отримано від представника позивача ОСОБА_1 заяву про визнання поважними причини пропуску строку звернення та поновлення пропущеного строку.

Відповідно, отримавши заяву від представника позивача, суддя перевіряє та вирішує питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом, обґрунтованість поважності причин пропуску строку звернення до суду, надані докази на підтвердження поважності пропуску строку.

Заяву представника позивача суддя розглядає та вирішує враховуючи обставини навантаження в роботі судді та зазначає наступне.

Предметом спору в даній справі є визнання протиправним та скасування рішень Державної служби фінансового моніторингу України від 17.04.2024р. №638-РЗ/2024, №647-РЗ/2024, №651-РЗ/2024, №671-РЗ/2024, №673-Р3/2024, №674-РЗ/2024, №686-РЗ/2024, №687-РЗ/2024, №688-РЗ/2024, №689-РЗ/2024 про зупинення, продовження зупинення фінансових операцій за рахунками ТОВ ВБЕТ УКРАЇНА, код в ЄДР: 43904440.

Враховуючи положення частини першої статті 289-1 КАС України особи, фінансові (фінансова) операції (операція) (видаткові фінансові операції) яких зупинено, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про оскарження рішень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - спеціально уповноважений орган), про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій) у десятиденний строк з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про порушення їхніх прав, свобод чи інтересів.

Позивачем подано до суду позовну заяву 13.05.2024, як встановлено судом та зазначено в ухвалі суду від 16.05.2024, з пропуском десятиденного строку звернення передбаченого адміністративним судочинством.

Згідно частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом представник в заяві вказує, що про порушення своїх прав та інтересів ТОВ «ВБЕТ Україна» дізналось 10.04.2024 після того як було зупинено фінансові операції товариства відповідними банками.

Без визначення особи відповідача та без отримання спірних рішень, товариство не мало змоги сформувати позовні вимоги та подати позов до суду, у зв`язку з чим ТОВ «ВБЕТ Україна» зверталось із запитами від 10.04.2024 № 10/04-24-04, №10/04/24-03, №10/04/24-02.

Отримавши листи від банківських установ від 18.04.2024, від 25.04.2024, встановивши, що рішення були прийняті Державною службою фінансового моніторингу України, позивачем були надіслані листи до останнього від 10.04.2024 №10/04-24-02, від 11.04.2024 №11/04/24-01, від 01.05.2024 № 01/05-24-03, від 02.05.2024 №02/05-1 для отримання рішень.

Отримавши 15.04.2024 відповідь від Державної служби фінансового моніторингу України від 15.04.2024 №1486/820-11, якою відмовлено в наданні спірних рішень, товариство звернулось до адвоката, з яким укладено договір лише 07.05.2024 №20240507 та враховуючи другий лист відмову від відповідача від 08.05.2024 № 1764/820-07-2, 09.05.2024 адвокатом було направлено адвокатський запит для отримання спірних рішень.

Також, представник вказує, що потрібно було товариству сплати судовий збір за звернення до суду у розмірі 30280,00 грн. та 908,40 грн. за заявою про забезпечення позову та через блокування банківських рахунків здійснення сплати судового збору потребувало часу.

Представник зазначив про ракетні обстріли в м. Києві за період з 18.04.2024 по 13.05.2024, відповідні повітряні тривоги (29), зупинення роботи під час тривог товариства, та покликаючись на позицію Верховного Суду у справі №500/1912/22 у постанові від 29.09.2022, у постанові від 28.11.2022 у справі №140/11951/21 щодо уникнення надмірного формалізму та надмірної гнучкості в застосуванні процесуальних норм судом для уникнення обмеження права доступу до суду та взяття до уваги причини пропуску строку звернення у вигляді посилених ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що створювало загрозу для життя учасників процесу, тривалості строку та дати його завершення, поведінку особи, яка зверталась до суду, реалізовувала своє право у межах процесуального строку та як найшвидше після його закінчення та інше.

Суддя зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Суддя зауважує, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про особу яка порушила його права, свободи та інтереси та не отримання спірних рішень; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися ким порушено його права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом десяти днів від дати порушення його прав, свобод чи інтересів; довести факт неможливості звернення через відсутність рішень якими було порушено його права, свободи та інтереси; довести неможливість подання позову до суду без спірних рішень; неможливості подання позову в умовах оголошеного в країні воєнного стану.

В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відповідно, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою зазначених спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя, також, слід враховувати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1986 справа "Стаббігс та інші проти Великобританії").

Також, суд звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом "Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt", згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Суд наголошує, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

За даним позовом та обґрунтувань і наданих доказів, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Суддя звертає увагу, що отримання відповіді на запити 18.04.2024, 25.04.2024 та в08.05.2024 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він вчиняв дії щодо реалізації свого права та захист своїх інтересів і ця дата не пов`язується та не змінює початок перебігу строку звернення до адміністративного суду з 10.04.2024, коли товариству було зупинено банками фінансові операції на рахунках, враховуючи також те, що такі зупинення відбуваються саме за рішеннями Державною служби фінансового моніторингу України.

Також, суд зауважує, що відповідь відмову щодо надання спірних рішень Державною служби фінансового моніторингу України від 15.04.2024 №1486/820-11 та від 08.05.2024 №1764/820-07-2 позивач отримав належним чином.

Відтак позивачу було відомо про відповідача та про порушені права та інтереси, аргументи представника позивача не є переконливими свідченнями того, що за наявності наміру поновити порушені права, останній був об`єктивно позбавлений можливості вчасно звернутися до адвоката, зокрема до адміністративного суду. Не отримання спірних рішень за наявності відмови відповідача в їх наданні не є перешкодою для своєчасного подання позову до суду використавши право на звернення до суду із клопотанням про витребування таких рішень у відповідача.

Щодо необхідності часу для сплати судового збору для звернення до суду із позовом та заявою про забезпечення позову через блокування всіх рахунків платника суддя вказує, що такі обставини не є безумовною підставою для неможливості у визначений законодавством строк звернутись до суду за захистом порушеного права, останнє надає можливості використати в свою чергу право на відстрочення сплати судових витрат.

Посилання на правові позиції Верховного Суду щодо уникнення судом надмірного формалізму при застосуванні до позивача строків звернення до суду та оцінювання поважності причин пропуску строку звернення до суду в умовах воєнного стану, тривалості повітряних тривог в місті, суд вважає такими, що не є достатнім обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення, оскільки такі дії суду застосовуються в кожному випадку окремо, враховуючи предмет спору, поведінку особи, яка встановила порушені права та інтереси, вчинені зокрема нею заходи для реалізації права доступу до суду. Суд не заперечує, що тривалість повітряних тривог впливає безпосередньо на робочу діяльність позивача, але такі обставини не мали у період з 18.04.2024 по 13.05.2024 постійно діючий характер, не відбувались кожного дня та повний робочий день, що як наслідком не могло повністю зупиняти роботу підприємства.

Суд зазначає про відсутність у справі належних та достатніх доказів на підтвердження доводів представника позивача щодо адміністративного оскарження спірних рішень у справі. Позивач звернувся до суду із даним позовом 13.05.2024.

У висновку суду викладені представником позивача в обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду обставини не є поважними, у суду відсутні належні та достатні докази для врахування обставин пропуску строку звернення до суду позивача із позовом та визнати такі причини поважними, у зв`язку з чим, суд зазначає, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 16.05.2024.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає необхідним повернути позивачу позовну заяву з підстави не виконання вимог ухвали суду від 16.05.2024 про залишення позовної заяви без руху, застосовуючи положення ч. 2 ст. 123 КАС України.

Керуючись статтями 123, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБЕТ УКРАЇНА" до Державної служби фінансового моніторингу України про визнання протиправними та скасування рішень, - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Войтович І.І.