Ухвала

від 18.06.2024 по справі 320/26578/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

18 червня 2024 року м. Київ № 320/26578/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" до Міністерства юстиції України про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" з позовом до Міністерства юстиції України, у якому просить суд:

- скасувати постанову про арешт майна боржника від 15.02.2024 ВП № 56499761, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімовою Асею Назимівною.

Матеріали позовної заяви були передані судді для подальшого розгляду 17.06.2024.

Згідно з ч.ч.1, 2ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160,161,172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Частиною 1 статті 19 КАС України визначено справи у публічно - правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Так, згідно з пунктом 1 частини 1статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Положеннями частини першої статті 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За приписами частин першої - третьої статті 59 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10,15частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Частиною четвертою статті 59 Закону №1404-VIII визначені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а у частині п`ятій статті 59 цього ж Закону зазначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином зняття арешту з майна здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови. Така постанова може бути винесена на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби лише у разі порушення порядку накладення арешту, в усіх інших випадках - виключно на підставі рішення суду.

Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №372/2904/17-ц, від 21.08.2019 у справі №911/1247/18, відповідно до яких вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, статті 20 Господарського процесуального кодексу України можуть бути вирішені судом цивільної чи господарської юрисдикції.

Також відповідно до частини першої статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.01.2020 у справі №340/25/19, для визначення юрисдикції спору необхідно визначити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду. Якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби при накладенні арешту на певне майно, то такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин.

Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі №160/10368/20, де суд також вказав, що оскільки позивач був відповідачем у господарських справах та є боржником у зведеному виконавчому провадженні з примусового виконання рішень Господарського суду, то спір щодо оскарження ним постанов приватного виконавця в межах виконавчого провадження з виконання виконавчих листів, виданих Господарським судом Дніпропетровської області в господарських справах, підлягає розгляду в порядку ГПК України.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 22.02.2024, з поштового відправлення №0600089939230 позивачу стало відомо, що на підставі постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової А.Н. від 15.02.2024 №56499761 накладено арешт на майно боржника - ТОВ "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "ЕЛЬДОРАДО"".

Тобто, арешт на майно, належне ТОВ "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "ЕЛЬДОРАДО"", був накладений постановою ВДВС Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №56499761, відкритому за наказом №910/10572/17, виданим 23.04.2018 Господарським судом м.Києва у господарській справі.

Таким чином, ТОВ "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "ЕЛЬДОРАДО"" було відповідачем у господарській справі та є боржником у виконавчому провадженні №56499761 за виконавчим листом Господарського суду м.Києва у господарській справі.

Отже, оскільки позивач був відповідачем у господарській справі та є боржником у виконавчому провадженні (за виконавчим листом у господарській справі), то справа щодо зняття арешту з майна боржника, який накладено під час здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення, ухваленого в порядку господарського судочинства, також підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Зважаючи на те, що підставою цього позову позивач визначив наявність арешту, накладеного на майно, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд, тобто порушено його цивільні права, а позов подано щодо зняття арешту з майна боржника, який було накладено під час здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення Господарського суду м.Києва, ухваленого в порядку господарського судочинства, то цей спір також підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

З урахуванням наведеного, спір у цій справі не підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.

Згідно із частиною шостою статті 170 КАС Україниу разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Отже, позивачу необхідно роз`яснити, що для розгляду цього спору законом встановлено інший порядок судового провадження - цей спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" до Міністерства юстиції України про скасування постанови про арешт майна боржника.

Копію ухвали разом з матеріалами заяви надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Лисенко В.І.