Рішення

від 12.06.2024 по справі 380/5049/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 рокусправа № 380/5049/24

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіКузана Р.І.,

секретар судового засіданняЯщишин І.А.,

за участю:

представника позивачаШимін Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Керівника Яворівської окружної прокуратури в інтересах департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до Приватної агрофірми «ТЕОДОР», за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Керівник Яворівської окружної прокуратури (місцезнаходження: 81000, Львівська область, м. Яворів, вул. Львівська, 25, код ЄДРПОУ 02910031) в інтересах Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 38557581) звернувся до суду з позовом до Приватної агрофірми «ТЕОДОР» (місцезнаходження: 81300, Львівська область, Яворівський район, м. Мостиська, вул. Промислова, 2, код ЄДРПОУ 22365788), в якому просить зобов`язати приватну агрофірму «Теодор» укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації охоронний договір щодо пам`ятки архітектури та історії місцевого значення - Папірні 1785р., що знаходиться за адресою: вул. С.Бандери, 55, м. Судова Вишня, Яворівського району Львівської області на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що з інформації Судововишнянської міської ради №59/03-15 від 10.01.2024 встановлено, що на території м. Судова Вишня по вул. С.Бандери знаходиться пам`ятка архітектури та історії місцевого значення - Папірня 1785 року, яка перебуває у власності Приватної агрофірми «Теодор» та охоронний договір на цей об`єкт не укладено. Згідно з паспортом, виданим Міністерством культури Української РСР встановлено, що Будинок, в якому діяла папірня, належить до пам`яток історії, датування пам`ятника - 1785р.; характер сучасного використання: державний млин. Згідно з історичними відомостями, зазначених у Паспорті, встановлено, що будинок папірні побудований в останній чверті 18 століття. Будівля взята під охорону на підставі рішення виконкому Львівської обласної ради депутатів трудящих від 05.05.1972. Дата складання Паспорта 05.11.1975.

Згідно з Свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 приміщення млина, що знаходиться в м.Судова Вишня по вулиці С. Бандери належить приватній агрофірмі «Теодор». Встановлено, що Судововишнянська міська рада зверталася до ПАФ «Теодор», з пропозицією щодо необхідності укладання охоронного договору (лист від 20.11.2023 №2142-03-18), однак вказане звернення залишилось без реагування власника об`єкта культурної спадщини.

З інформації Департаменту архітектури та розвитку містобудування від 12.01.2024 №16-166/0/2-24 встановлено, що Папірня (пам`ятник промисловості) визнана як пам`ятка архітектури місцевого значення, охоронний №2305-м, згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №671 від 13.12.1991 та є одночасно пам`яткою історії місцевого значення, охоронний №559 (згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 05.05.1972 №183). З метою укладання охоронного договору департамент скеровував листи до Судововишнянської міської ради від 03.03.2022, 06.09.2023 та Приватній агрофірмі «Теодор» від 06.09.2023 №16-2624/0-2-23 та від 21.11.2023 №16-3724/0/2-23 ), однак звернення щодо укладання охоронного договору до департаменту не надходило. При цьому, департамент не звертався до суду з метою зобов`язання власника пам`ятки укласти охоронний договір. Відтак, до цього часу Приватною агрофірмою «Теодор» охоронний договір на об`єкт культурної спадщини не укладено, жодних дій, спрямованих на його укладення, не вчинено, а отже Відповідач умисно ухиляється від виконання покладених на нього законодавством обов`язків. Вказане зумовило звернення прокуратури до суду з цим позовом в інтересах держави.

Ухвалою від 11.03.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Судововишнянську міську раду Яворівського району Львівської області (місцезнаходження: 81340, Львівська область, Яворівський район, м. Судова Вишня, площа Ів. Франка, 14, код ЄДРПОУ 44075067).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відповідач погоджується з доводами позивача про те що, Приватною агрофірмою «Теодор» охоронний договір на об`єкт культурної спадщини не укладено, жодних дій спрямованих на його укладення не вчинено, але заперечує те, що ПА «Теодор» умисно ухиляється від виконання покладених на нього законодавством обов`язків. Вказує, що ПА «Теодор» не було відомо про те, що приміщення млина є пам`яткою архітектури та історії місцевого значення та не відомо про обов`язок укладати охоронний договір з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації. Листи про укладення охоронного договору від Департаменту не надходили.

Також представник відповідача зазначив, що підприємством протягом місяця буде укладений з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації охоронний договір щодо пам`ятки архітектури та історії місцевого значення Папірні 1785 р., що знаходиться за адресою: вул. С. Бандери, 18, м. Судова Вишня, Яворівського р-ну Львівської області.

Поряд з цим відповідач вважає, що у даній справі необхідно застосувати строки позовної давності для звернення із судовим позовом. Зазначає, що позивачем до позову долучено Свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 на вказане приміщення млина, що знаходиться в м. Судова Вишня по вулиці С. Бандери та належить приватній агрофірмі «Теодор», яке видане 02.06.2001 року та підставі рішення районної ради депутатів № 54-З. Отже до часу звернення з позовом минуло 23 роки, що є підставою до застосування строків позовної давності.

Від прокурора 29.04.2024 надійшла відповідь на позовну заяву. В поданій відповіді зазначив, що ініційований прокурором судовий спір в розрізі правових висновків Верховного Суду, які є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, можна прийти до висновку, що порушення відповідачем пам`яткоохоронного законодавства шляхом свідомого не укладення охоронного договору є триваючим правопорушенням, за яке застосовуються заходи впливу немайнового характеру та не можуть бути судом застосовані процесуальні строки, передбачені ст. 122 КАС України.

Крім того звертає увагу суду, що на сьогодні спори щодо зобов`язання власників пам`яток культурної спадщини до укладення охоронних договорів є досить актуальними, оскільки така тривала бездіяльність відповідачів призводить до порушення правового режиму використання пам`ятки та може мати незворотні наслідки у вигляді її втрати, адже пам`ятка становить історичну цінність, а правовий режим її збереження становить державний інтерес. Поряд з державним інтересом наявний також і суспільний інтерес, який полягає в охороні та збереженні культурних пам`яток для нинішнього і майбутніх поколінь, оскільки охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та місцевого самоврядування, захист таких пам`яток від руйнації, їх збереження для нинішнього і майбутніх поколінь становить безпосередній державний інтерес. Враховуючи вищенаведене, оскільки на дату звернення прокурора до суду з цим позовом, не припинили існувати підстави для такого звернення (відповідачем не виконано імперативно визначений законодавством обов`язок щодо укладення охоронного договору на пам`ятку архітектури та історії місцевого значення Папірня 1785, яка перебуває у його власності), прокурор приходить до висновку, що порушення є триваючими, а прокурором не пропущені строки звернення до адміністративного суду, в тому числі визначені ст. 122 КАС України.

Ухвалою від 13.05.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Від третьої особи - Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області пояснень щодо позову не надходило.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просила суд позов задовольнити повністю.

Відповідач та третя особа участі повноважних представників в судовому засіданні 12.06.2024 не забезпечили, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового засідання. Клопотань про розгляд справи без участі представника до суду не надходило.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На території м. Судова Вишня по вул. С.Бандери знаходиться пам`ятка архітектури та історії місцевого значення - Папірня 1785 року, яка перебуває у власності Приватної агрофірми «Теодор».

Згідно з паспортом, виданим Міністерством культури Української РСР, Будинок в якому діяла папірня належить до пам`яток історії, датування пам`ятника -1785р.; характер сучасного використання: державний млин. Відповідно до історичних відомостей, зазначених у Паспорті, встановлено, що будинок папірні побудований в останній чверті 18 століття. Вперше як папірня згадується в Йосифінській метриці (перший поземельний кадастр Галичини) як володіння ОСОБА_1 у 1785 році. Остання письмова згадка про діючу папірню є у Францисканській метриці у 1820 році. До цього часу зберігаються рештки водяної турбіни, з допомогою якої приводили в дію устаткування, на якому виготовляли папір. Місцеве населення вживає назву цього будинку «Папірня». Загальна площа папірні 1513,08 кв.м. Будинок використовувався під млин. Будівля взята під охорону на підставі рішення виконкому Львівської обласної ради депутатів трудящих від 05.05.1972. Дата складання Паспорта 05.11.1975.

Згідно з Свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 приміщення млина, що знаходиться в АДРЕСА_1 належить приватній агрофірмі «Теодор», засновником якої є ОСОБА_2 .

Судововишнянська міська рада листом від 20.11.2023 №2142-03-1 звернулася до ПАФ «Теодор» з пропозицією укладання охоронного договору, однак вказане звернення залишилось без реагування власника об`єкта культурної спадщини.

Згідно з інформацією Департаменту архітектури та розвитку містобудування від 12.01.2024 №16-166/0/2-24, отриманою на запит Яворівської окружної прокуратури в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Папірня (пам`ятник промисловості) визнана як пам`ятка архітектури місцевого значення, охоронний №2305-м, згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №671 від 13.12.1991 та є одночасно пам`яткою історії місцевого значення, охоронний №559 (згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 05.05.1972 №183.

З метою укладання охоронного договору Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації скеровував листи до Судововишнянської міської ради від 03.03.2022, 06.09.2023 та Приватній агрофірмі «Теодор» від 06.09.2023 №16-2624/0-2-23 та від 21.11.2023 №16-3724/0/2-23, однак звернення відповідача щодо укладання охоронного договору до позивача не надходило.

Вважаючи, що відповідач по справі протиправно не вчиняє жодних дій щодо укладення охоронних договорів на об`єкт культурної спадщини, що викликає сумніви у його збереженні без покладення на відповідача законодавчо встановлених обов`язків, прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах держави.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.

У відповідності до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-ІІІ (далі Закон №1805-ІІІ).

Об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.

Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Закону №1805-III культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини; об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності; пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини; виявлення об`єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об`єкта культурної спадщини; щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: укладення охоронних договорів на пам`ятки.

Частиною першою статті 13 Закону №1805-ІІІ врегульовано, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам`ятки.

Згідно з підпунктом «б» частини першої статті 14 Закону №1805-ІІІ занесення до Реєстру пам`ятки місцевого значення здійснюється рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Частиною другою вказаної статті закріплено, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Таким чином, об`єкт архітектури включається до Переліку щойно виявленого об`єкта культурної спадщини за умови, що відповідає ознакам та вимогам до об`єкту культурної спадщини для включення об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Як встановлено судом з матеріалів справи відповідач є власником Папірні 1785 року, яка знаходиться на території м. Судова Вишня по вул. С.Бандери, 55.

Згідно з інформацією Департаменту архітектури та розвитку містобудування Папірня (пам`ятник промисловості) визнана як пам`ятка архітектури місцевого значення (охоронний №2305-м) згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №671 від 13.12.1991 та є одночасно пам`яткою історії місцевого значення (охоронний №559) згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 05.05.1972 №183.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 23 Закону №1805-III усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Частиною третьою статті 23 Закону №1805-III встановлено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2001 №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (далі за текстом - Порядок №1768).

Згідно з пунктами 1, 2 Порядку №1768 охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Пунктом 5 Порядку №1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

Аналіз наведеного правового регулювання свідчить про те, що укладання охоронного договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Охоронний договір, що укладений на підставі статті 23 Закону №1805-III, згідно з висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №806/1536/18, є адміністративним договором.

Суд зазначає, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

Такий висновок сформульований Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 у справі №826/4605/16 та від 19.02.2021 у справі № 826/25854/15.

Зі змісту позовної заяви та долучених доказів суд встановив, що відповідач не звертався до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області та до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації для укладення охоронного договору. Вказана обставина не заперечується відповідачем.

Отже, відповідач не виконав передбачений статтею 23 Закону №1805-ІІІ обов`язок щодо укладення охоронного договору щодо забезпечення збереження пам`ятки.

Зважаючи на вищенаведене, суд доходить висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо укладення охоронного договору для забезпечення збереження пам`ятки.

Щодо тверджень відповідача про недотримання позивачем строку звернення до суду суд вказує на таке.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

На переконання відповідача тримісячний строк звернення до суду необхідно обраховувати з 02.06.2001 (дата видачі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 ).

Поряд з цим суд звертає увагу, що прокурор повинен дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» і звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, в тому числі подання позову. І лише, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, прокурор може звернутися до суду самостійно.

Тобто, прокурор має пересвідчитись, що орган державної влади, знаючи про порушення інтересів держави, не має наміру звертатись до суду за їх захистом.

З матеріалів справи судом встановлено, що третя особа листом від 10.01.2024 №59/03-15 повідомила керівника Яворівської окружної прокуратури про те, що відповідач 24.11.2023 був повідомлений про необхідність укладення охоронного договору на пам`ятку архітектури та історії місцевого значення Папірня, 1785 р. (охоронний номер 2305-М, адреса, Львівська область, Яворівський район, м. Судова Вишня, вул. С. Бандери).

Крім цього, департамент архітектури та розвитку містобудування листом від 12.01.2024 №16-166/0/2-24 повідомив відповідача про необхідність укладення охоронного договору на пам`ятку архітектури та історії місцевого значення Папірня, 1785 р.

У цій справі такі підстави виникли щонайскоріше з 24.11.2023 (момент повідомлення відповідача про необхідність укладення охоронного договору), а позов подано засобами поштового зв`язку 23.02.2024, тому звернення прокурора здійснено у межах тримісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає помилковим твердження відповідача, що строк звернення до суду з даним позовом необхідно обраховувати з 02.06.2001.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, відповідно до ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат у цій справі відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Зобов`язати приватну агрофірму «Теодор» укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації охоронний договір щодо пам`ятки архітектури та історії місцевого значення - Папірні 1785р., що знаходиться за адресою: вул. С. Бандери, 55, м. Судова Вишня, Яворівського району Львівської області на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 18.06.2024.

СуддяР.І. Кузан