Рішення

від 18.06.2024 по справі 380/5776/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2024 рокусправа № 380/5776/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС» (місце знаходження: 46400, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул. Д. Лук`яновича, будинок 1, код ЄДРПОУ 38487310) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2024/000005/3 від 03.01.2024;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003778.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. На думку позивача, Львівською митницею, усупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої митної декларації та документів, протиправно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Зазначає, що в оскаржуваному рішенні не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості і, як наслідок - до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Позивач не погоджується із зазначеними у спірному рішенні доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять усі відомості, що визначають та підтверджують митну вартість товару.

Ухвалою від 21.03.2024 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Відповідач, Львівська митниця, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару позивача, було встановлено, що подані ним документи не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідач зазначив, що згідно з положеннями Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року, частиною шостою статті 54 МК України, у зв`язку з неподанням повного переліку документів відповідно до частин другої-четвертої статті 53 МК України, митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю. За результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару митницею 03.01.2024 прийняте рішення №UA209000/2024/000005/3 про коригування митної вартості, застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД № UA209170/2023/82551 від 10.10.2023 де вартість товару становила 0,2651 $/кг ( що в перерахунку в валюту контракту станом на 01.11.2023 становить 5768,44 евро). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Відповідач вважає, що ним правомірно застосовано Генеральну угоду з тарифів і торгівлі, як джерело інформації при винесені письмового рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/000005/3 від 03.01.2024. З огляду на наведене вище, вважає рішення про коригування митної вартості таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Також представник відповідача зазначив, що вирішуючи вимоги позивача про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнятих на підставі оскаржуваних рішень, суд повинен виходити з того, що відповідно до ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Отже, картка відмови лише містить інформацію про причини відмови та роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення, не є за своєю природою рішенням контролюючого органу та не породжує жодних правових наслідків. Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Суд встановив таке.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС» зареєстроване 04.03.2013, як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Інші види діяльності: Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, Друкування газет, Друкування іншої продукції, Тиражування звуко-, відеозаписів і програмного забезпечення, Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, Торгівля іншими автотранспортними засобами, Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, Оптова торгівля одягом і взуттям, Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення, Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям, Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням, Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього, Оптова торгівля офісними меблями, Оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткованням, Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням, Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього, Оптова торгівля хімічними продуктами, Оптова торгівля іншими проміжними продуктами, Оптова торгівля відходами та брухтом, Неспеціалізована оптова торгівля, Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля пальним, Роздрібна торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля килимами, килимовими виробами, покриттям для стін і підлоги в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля аудіо- та відеозаписами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах, Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям, Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами, Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, Видання іншого програмного забезпечення, Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, Компонування кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, Розповсюдження кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, Видання звукозаписів, Діяльність у сфері радіомовлення, Діяльність у сфері телевізійного мовлення, Діяльність у сфері проводового електрозв`язку, Діяльність у сфері безпроводового електрозв`язку, Діяльність у сфері супутникового електрозв`язку, Інша діяльність у сфері електрозв`язку, Комп`ютерне програмування, Консультування з питань інформатизації, Діяльність із керування комп`ютерним устаткованням, Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем, Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність, Веб-портали, Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., Фінансовий лізинг, Інші види кредитування, Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у., Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах, Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення, Діяльність страхових агентів і брокерів, Купівля та продаж власного нерухомого майна, Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, Агентства нерухомості, Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту, Діяльність у сфері права, Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування, Діяльність головних управлінь (хед-офісів), Діяльність у сфері зв`язків із громадськістю, Консультування з питань комерційної діяльності й керування, Рекламні агентства, Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, Надання послуг перекладу, Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, Надання в оренду вантажних автомобілів, Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп`ютерів, Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у., Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами, Діяльність телефонних центрів, Організування конгресів і торговельних виставок, Пакування, Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., Вантажний автомобільний транспорт, Надання послуг перевезення речей (переїзду), Складське господарство, Допоміжне обслуговування наземного транспорту, Транспортне оброблення вантажів, Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

02.10.2023 між ТОВ «ІБЕРСОН КОМПОНЕНТО» (Україна), як покупцем та GRUPA AZOTY ZAKLADY AZOTOWE «PULAWY» S.A. (Польща), як продавцем укладено Контракт №PL/430528900/23/HR-0476 відповідно до якого покупець купує продукт:КЮХу ® (також відомий як AdBlue®) відповідно до якості, кількості та ціни за одиницю вказаної в Контракті на умовах FCA Pulawy. Термін доставки товару до 31.10.2023 року.

На підставі Контракту №PL/430528900/23/HR-0476 від 02.10.2023 та рахунку - інвойсу №PL/430528900/23/HR-0476/0004 від 30.10.2023 покупець придбав у продавця продукт, загальною вартістю 4242,20 Євро. Страхування вантажу не проводилось.

Позивачем до митного оформлення на Львівську митницю була подана електронна митна декларація (далі - МД) в режимі ІМ 40, якій присвоєно №23UA209170090028U5 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації, зокрема: Товар щілина adblue Urea Solution 32,5% - NOXy in bulk - 32,5% розчин сечовини у дистильованій воді, призначений для вантажних автомобілів з метою зниження емісії відпрацьованих газів у дизельних двигунах згідно норм Euro 6, Euro 5, Euro4, обладнані каталізатором селективної каталітичної редукції, вміст азоту у перерахунку на сухий безводний продукт -46,6% -21211,009 літри (23120 кг) за заявленою митною вартістю 0, 2259 Євро/кг.

Митна вартість товару декларантом визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Одночасно з МД були подані серед інших документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, згідно переліку та відповідно до умов, визначених ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України (далі - МКУ), що відображаються в графі 44 МД, а саме: декларація митної вартості; сертифікат якості №0081210067 від 30.10.2023; рахунок - інвойс (Customs Invoice) №PL/430528900/23/HR-0476-0004 від 30.10.2023; автотранспортна накладна А№848445 від 30.10.2023; Контракт №PL/430528900/23/HR-0476 від 02.10.2023; сертифікат з перевезення Єврої №PL/MF/AT 0082869 від 30.10.2023; разовий договір-замовлення на перевезення б/н від 23.10.2023; рахунок на плату від перевізника №1259 від 30.10.2023; митна декларація країни відправлення №23PL301010E1541891 від 30.10.2023.

Однак, незважаючи на надання документів, визначених згідно з переліком та відповідно до умов ч. 2 ст. 53 МКУ, Львівською митницею скеровано повідомлення позивачу про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ. Вказана вимога митного органу не містила жодних обгрунтувань щодо підстав її скерування.

Разом з тим, на виконання вимоги митного органу позивачем подано банківський документ - платіжну інструкцію №25 від 18.10.2023, рахунок-проформу (Proforma Invoice) №8000041619 від 02.10.2023. Позивач, 01.11.2023, просив визнати митну вартість на підставі поданих документів.

Проте, 01.11.2023 Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів яким митний орган встановив вартість за одиниці товару - 0,2495 Євро/кг.

Коригування щодо Товару було застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ), а в основу покладена митна декларація №UA209170/2023/82551 від 10.10.2023.

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003778. Підставою для відмови було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару від 01.11.2023 №UA209000/2023/901250/l.

У зв`язку з незгодою із прийнятим рішенням про коригування митної вартості, Декларантом у порядку ст.55 МКУ була подана електронна митна декларація №23UA209170090226U1, яка 01.11.2023 була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

В наслідок цього, за вказаною митною декларацією було зайво нараховано до сплати 4205,82 гривні.

Видане Львівською митницею рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/901250/l від 01.11.2023 було оскаржено в адміністративному порядку до Державної митно служби України.

За результатами розгляду скарги, ДМСУ скаргу позивача задоволено частково. Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/901250/l від 01.11.2023 скасовано, зобов`язано Львівську митницю винести нове рішення відповідно до законодавства та відмовлено у задоволенні решті вимог.

03.01.2024 Львівською митницею винесено нове рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000005/3, в графі 33 якої вказано:

«...відповідно до п.1 ч.4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено: - відповідно до умов Контракту N° PL/430528900/23/HR-0476 від 02.10.2023 р. передбачено 100 % передоплата, проте до митного оформлення не подано жодного банківського платіжного документу.

- згідно рахунку-фактури на перевезення N° 1259 від 30.10.2023 р., перевізником виступає ФОП ОСОБА_1 , однак у гр. 16 та гр.23 CMR N° 848445 від 30.10.2023 р„ що була подана до митного оформлення наявні штампи перевізника «THEGRA Ukraine LTD». Документи, що визначають договірні відносини з «THEGRA Ukraine LTD» відсутні;

-в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі PL/430528900/23/HR-0476/0004 від 30.10.2023;

-поставка товару, здійснювалась на підставі контракту від 02.10.2023 № PL/430528900/23/HR-0476, укладеного між компанією GRUPA AZOTY ZAKLADY AZOTOWE «PULAWY» S.A. (продавець) та ТОВ «ІБЕРСОН КОМПОНЕНТО» (покупець), розділами «Продукт» і «Торгові марки та імена» якого передбачено, що товари поставляються продавцем з торговельними марками NOXy® і AdBlue® та покупець має право використовувати такі торговельні марки лише по відношенню до продуктів, придбаних у продавця і відповідно до умов використання торговельних марок, викладених у додатку N° 1 до контракту. Разом з тим, декларантом у графі 31 ЕМД від заявлено відомості щодо торговельної марки товару «Pulawy». Однак в жодному із поданих до митного оформлення документів відсутня інформація про таку торговельну марку.

-декларантом заявлено однакові відомості щодо ваги нетто, брутто та додаткової одиниці виміру (кількість азоту в перерахунку на сухий безводний продукт), хоча у акті PL/430528900/23/HR-0476/0004 від 30.10.2023 вказаний вміст азоту 3503 кг.

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка вийняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Таким чином, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайноі конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару грунтується на дійсній вартості. Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); -виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларантом на вимогу надіслано відмову про надання документів. Надіслані на вимогу митного органу документи не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано. Відмовою в наданні необхідних документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року N° 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД N° UA209170/2023/82551 від 10.10.2023 року де вартість товару становила 0,2651 $/кг ( що в перерахунку в валюту контракту станом на 01.11.2023 становить 5768,44 евро). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та прийнятою за його наслідками карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).

Частиною 1 статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини 5, 7 статті 58 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 5 статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина 4, 5 статті 55 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною 8 статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Частиною 2 статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині 4 статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини 7 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;

- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про: обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості; причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Як вже зазначалося, позивачем одночасно із митною декларацією було надано відповідачу документи для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі-продажу, а саме надано копії: декларацію митної вартості; сертифікат якості №0081210067 від 30.10.2023; рахунок - інвойс (Customs Invoice) №PL/430528900/23/HR-0476-0004 від 30.10.2023; автотранспортна накладна А№848445 від 30.10.2023; Контракт №PL/430528900/23/HR-0476 від 02.10.2023; сертифікат з перевезення Єврої №PL/MF/AT 0082869 від 30.10.2023; разовий договір-замовлення на перевезення б/н від 23.10.2023; рахунок на плату від перевізника №1259 від 30.10.2023; митна декларація країни відправлення №23PL301010E1541891 від 30.10.2023.

Суд ураховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас суд зазначає, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53 МК України) заборонено (Постанова ВС КАС від 05 березня 2019 року у справі № 815/5791/17, адміністративне провадження №К/9901/55081/18 (ЄДРСРУ№ 80269839).

Суд проаналізував зміст наданих позивачем документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.

Разом з митною декларацією позивачем було подано до митного органу Контракт №PL/430528900/23/HR-0476 від 02.10.2023.

На підставі Контракту №PL/430528900/23/HR-0476 від 02.10.2023 та рахунку - інвойсу №PL/430528900/23/HR-0476-0004 від 30.10.2023 покупець придбав у продавця продукт, загальною вартістю 4242,20 Євро на умовах FCA Pulawy.

В свою чергу, умови поставки FCA згідно правил Інкотермс 2020 означають - (Free Carrier - Франко перевізник) відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності і мита повинен здійснити і оплатити продавець, а витрати на доставку та митне оформлення для імпорту залишається на покупцеві. В такому випадку, при розрахунку митної вартості товару, до фактурної вартості товару додаються виключно тільки ті витрати які покупець поніс до кордону України, як це і випливає з поняття визначення митної вартості товару.

Таким чином, розмір складових митної вартості зазначеної партії товару включає в себе: ціну товару згідно з рахунку інвойсу (Commercial Invoice) №PL/430528900/23/HR-0476-0004 від 30.10.2023 на суму 4242,20 Євро та згідно з умовами поставки FCA Pulawy витрати на транспортування, зокрема, транспортні послуги за маршрутом м. Пулави (Польща) - м. Рава-Руська (Україна) на суму 37800,00 гривень на підставі разового договору-замовлення на перевезення б/н від 23.10.2023 та виставленого рахунку перевізником №1259 від 30.10.2023.

Аналіз наведених вище документів дає підстави зробити висновок про те, що позивач до митного оформлення надав усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Відтак, доводи відповідача в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів про відсутність у позивача документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу визначення митної вартості є безпідставними.

Натомість, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також що митним органом встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Так, щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що подані документи не містять усіх відомостей щодо ціни за товар, суд зазначає таке.

Відповідно до п. п. 5-7 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Щодо посилання відповідача на те, що жодного банківського платіжного документу до митного оформлення не подавалось, то суд зазначає таке.

Під час дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що декларантом після скерованої вимоги митницею було надано платіжний документ №25 від 18.10.2023 та рахунок -проформа №8000041619 від 02.10.2023 на підставі якої було здійснено передоплату позивачем.

При цьому, вказані документи містили посилання на Контракт №PL/430528900/23/HR- 0476 від 02.10.2023, що підтверджувало в свою чергу оплату за імпортований товар за цим Контрактом та який був поданий до митного оформлення.

З метою митного оформлення до митного контролю було подано, зокрема, але не виключно: Контракт №PL/430528900/23/HR-0476 від 02.10.2023; інвойс №PL/430528900/23/HR-0476-0004 від 30.10.2023, рахунок-проформу (Proforma Invoice) №8000041619 від 02.10.2023, платіжний документ №25 від 18.10.2023 і жодних зауважень у митниці в графі 33 спірного рішення до поданих документів для підтвердження митної вартості товару не встановлено.

Також суд зазначає, що зовнішньоекономічний договір є довгостроковим, а поставка товару має бути здійснена в кількості 63000літрів, при чому, більші/менші обсяги можуть постачатися за взаємною згодою між Сторонами.

В контракті передбачена ціна за одиницю товару до 31 жовтня - 200 Євро/1000 літрів в жовтні 2023 року та 260 Євро/1000 ІВС літрів в жовтні 2023 року.

Загальна вартість контракту - приблизно 16380 Євро. Умови платежу - 100% передоплата.

Оплата за цим Договором може відбуватися в межах наданого кредитного ліміту в розмірі 30000 Євро, який встановлює прийнятий загальний торговий баланс Покупця щодо Продавця.

Орієнтована кількість товару вказується в рахунку-проформі (Proforma Invoice) №8000041619 від 02.10.2023, який за своєю суттю є попереднім інвойсом та існує для узгодження ціни, обсягу поставки, після якого складається комерційний інвойс в якому і зазначена остаточна кількість товару, яка була придбана позивачем - (Commercial Invoice) №PL/430528900/23/HR-0476-0004 від 30.10.2023.

Крім того, згідно з умовами Контракту продавцем було виставлено рахунок- проформу №8000041619 від 02.10.2023 в оплату за товар в кількості 22000 літрів рідини по ціні 0,200 Євро за літр (200 Євро за 1000 літрів) на загальну суму 4400,00 Євро, по якому було здійснено 100% передоплату 18.10.2023 (платіжна інструкція №25).

Разом з тим, продавець завантажив рідини в кількості 21211,009 літрів за ціною, яка погоджена в рахунку-проформі (0,200 Євро/літр) на загальну суму 4242,20 Євро, що і було відображено в рахунку - інвойсі №PL/430528900/23/HR- 0476-0004 від 30.10.2023. Загальна вартість цієї партії товару зменшилась в інвойсі порівняно з рахунком -проформою лише у зв`язку з купівлею рідини в меншій кількості, ніж була передбачена в рахунку-проформі. Зважаючи, що згідно з Контракту умовою платежу є попередня передоплата позивач сплатив суму, яка була попередньо узгоджена з покупцем. При проведенні наступних оплат продавцю, сума передоплати була врахована продавцем під час наступних поставок.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 22.10.2020 у справі №320/2455/19, дійшов висновку, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення/ чеку тощо не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Отже, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Окрім того, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 13.02.2018 у справі №803/1112/17, дійшов висновку про те що ненадання банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів (рахунка-фактури), які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.

З огляду на вказане суд переконаний, що відповідач дійшов помилкового висновку, що до митного оформлення не подано жодного платіжного документу, оскільки такий подавався, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи. При цьому, жодних зауважень до рахунку - інвойсу №PL/430528900/23/HR-0476-0004 від 30.10.2023, рахунку-проформи (Proforma Invoice) №8000041619 від 02.10.2023 чи платіжного документу №25 від

18.10.2023 митницею не встановлено.

З огляду на те, що платіжний документ був поданий до митного оформлення, у митниці відсутні підстави вказувати в графі 33 спірного рішення, що такий документ не подавався.

В свою чергу, платіжне доручення №25 від 18.10.2023 підтверджує факт внесення передоплати товару, який охоплює поставку конкретної партії товару. Вказане не є порушенням відповідно до умов Контракту №PL/430528900/23/HR-0476 від 02.10.2023, позаяк перед відправленням конкретної партії товару та подання митної декларації, товар, що входить до партії вже оплачений. Умови Договору не зобов`язують позивача здійснювати оплату товару шляхом перерахунку коштів за кожну партію окремо.

Щодо посилання відповідача на те, що у гр. 16 та 23 CMR № 848445 від 30.10.2023 наявні штампи перевізника «THEGRA Ukraine LTD, згідно з рахунку -фактури на перевезення №1259 від 30.10.2023, перевізником виступає ФОП ОСОБА_1 , а договору з «THEGRA Ukraine LTD не надано, то суд зазначає таке.

Згідно з п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Для підтвердження транспортних витрат позивачем до митного оформлення надано: разовий договір-замовлення на перевезення б/н від 23.10.2023; рахунок на плату від перевізника №1259 від 30.10.2023.

Для організації перевезення товару 23.10.2023 ТОВ «ІБЕРСОН КОМПОНЕНТО» (Замовник) уклало разовий договір - замовлення на перевезення вантажу з ФОП ОСОБА_1 (Виконавець).

В свою чергу, для організації перевезення вантажу позивача ФОП ОСОБА_1 користувався послугами ДП «Тегра Україна ЛТД» на підставі договору №170123 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом, укладеного 17.01.2023. Тому, у зв`язку з укладеним договором, перевезення товару позивача здійснювалось ДП «Тегра Україна ЛТД». Надати вказаний договір про перевезення позивач на момент митного оформлення не мав можливості, оскільки його не мав, а договірні відносини між перевізниками його не стосуються. Залучення до перевезення третіх осіб, з якими замовником не укладено прямого договору перевезення, не суперечить умовам законодавства України. Відповідно, враховуючи, що безпосереднє перевезення автотранспортом здійснювало ДП «Тегра Україна ЛТД» на підставі договору №170123 з ФОП ОСОБА_2 , то відповідно в графах 16 та 23 CMR № 848445 від 30.10.2023 р. наявні штампи перевізника «THEGRA Ukraine LTD. При цьому, звертаємо увагу, що номер автомобіля, який вказаний CMR № 848445 від 30.10.2023відповідає номеру автомобіля, вказаного в разовому договорі б/н від 23.10.2023, укладеного позивачем з ФОП ОСОБА_1 (додатково надаємо посередницький договір №170123 від 17.01.2023 року).

Здійснення перевезення особою, відмінною від тієї, з якої укладено договір, не впливає на митну вартість товару та не може бути підставою для прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості.

Крім того, положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи). До митного контролю декларантом було надано разовий договір на перевезення б/н від 23.10.2023 та рахунок на оплату від перевізника ФОП ОСОБА_1 №1259 від 30.10.2023, які в свою чергу є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, позивачем було надано пакет товаросупровідних документів, які підтверджують транспортні витрати відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».

Враховуючи вищенаведене, вказане зауваження митного органу в графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товару є необгрунтованим та жодним чином не впливає та не вплинуло на визначення витрат на транспортування товару та митної вартості товару за першим методом в цілому, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму за транспортування задекларованого товару.

Щодо посилання відповідача на те, що в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі PU430528900/23/HR-0476/0004 від 30.10.2023, то суд зазначає таке.

Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 МКУ копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. При цьому, в силу приписів ч. З ст. 53 МКУ, законодавцем дано право вимагати від декларанта додаткові документи лише в разі, якщо розбіжності містяться тільки в документах, зазначених у ч. 2 цієї статті, при цьому документ про наявність розбіжностей в якому зазначає відповідач, а саме декларація країни відправлення, до переліку наведеного в ч. 2 ст. 53 МК України не входить.

Крім того, в експортній декларації 23PL301010E1541891 вказана статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна. При здійсненні вказаних операцій було визначено умови поставки FCA Pulawy, тобто статистична вартість, зазначена у відповідній графі експортної декларації включала вартість продажу та статистичну вартість доставки з Pulawy до Українсько- Польського кордону.

Відповідно до Керівництва із заповнення єдиного адміністративного документа розроблене Генеральним Директором DG TAXUD (номер документу TAXUD/1619/08) графа 46 «статистична вартість» має містити єдиного адміністративного документа має містити статистичну вартість. «Статистична вартість» означає, вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни- експортера - члена ЄС. Вона має базуватися на Фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни - члена ЄС, де відбувається експорт.

Разом з тим, позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подав її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.

Відтак, вказане зауваження митного органу є формальним, не обгрунтованим та таким, що не має впливу та не може бути підставою для сумнівів щодо правильності визначення митної вартості товару за основним методом.

Щодо посилання відповідача на те, що декларантом у графі 31 ЕМД від заявлено відомості щодо торговельної марки товару «Pulawy». Однак в жодному із поданих до митного оформлення документів відсутня інформація про таку торговельну марку та, що декларантом заявлено однакові відомості щодо ваги нетто, брутто та додаткової одиниці виміру (кількість азоту в перерахунку на сухий безводний продукт), хоча у акті PU430528900/23/HR- 0476/0004 від 30.10.2023 вказаний вміст азоту 3503 кг., то суд зазнчає таке.

На підставі Контракту №PL/430528900/23/HR-0476 від 02.10.2023 та рахунку - інвойсу №PL/430528900/23/HR-0476-0004 від 30.10.2023 була здійснена поставка товару - NOXy ® (також відомий як AdBlue ®).

Однак, позивачем помилково в графах 31 митних деклараціях № 23UA209170090028U5 від 01.11.2023 та відповідно при оформленні МД №23UA209170090226Ul від 01.11.2023 було зазначено відомості про торгівельну марку рідини Pulawy замість NOXy.

Також, декларант в графах 41 «додаткові одиниці виміру» в митних деклараціях 23UA209170090028U5 від 01.11.2023 та відповідно при оформленні МД №23UA209170090226Ul від 01.11.2023 помилково вказав відомості щодо вмісту кількості азоту в перерахунку на сухий безводний продукт в кількості 23120 замість 3503.

Разом з тим, за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана. У заяві за формою згідно з додатком 3 до Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 р. № 450 «Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій» (далі - Положення про митні декларації), підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації.

Декларантом подано заяву про дозвіл на внесення змін до митної декларацій від 01.11.2023 ІМ 40 ДЕ №23UA209170090226Ul, зокрема, відображення відомостей в графах 31 та 41 митної декларації.

Як наслідок, 21.12.2023 посадовою особою - державним інспектором ВМО №1 м/п «Городок» Львівської митниці» ОСОБА_3 оформлено аркуш коригування до поданої декларантом декларації від 01.11.2023 ІМ 40 ДЕ №23UA209170090226Ul.

Відповідно, в графі 31 митної декларації зазначено торгову марку NOXy, та в графі 44 митної декларації зазначено додаткову одиницю виміру - 3503. Тобто, графи 31, 44 вказаної митної декларації приведено у відповідність.

Водночас суд зазначає, що коригування, які були внесені в МД від 01.11.2023 №23UA209170090226Ul жодним чином не вплинули на сплату платежу (028 - 40263,20 гривень) розрахованого від митної вартості, визначеної декларантом за першим методом та відповідно і до платежу (028-44469,02гривень) розрахованого від скоригованої митної вартості Львівською митницею за резервним методом.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 Кодексу допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Відтак, при винесенні спірного рішення про коригування митної вартості товару від 03.01.2024 посадовою особою не взято до уваги, що дані розбіжності на момент винесення такого рішення графи 31, 44 митної декларації №23UA209170090226Ul від 01.11.2023 приведено у відповідність та відповідно жодного впливу не могли та не мають на визначення складових митної вартості за ціною договору.

Щодо посилання відповідача на п.2 ст. VII ГААТ, що позивачем не надано документів, які вказують на зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару грунтується на дійсній вартості, то суд зазначає таке.

Позивачем разом з митною декларацією подано згідно з переліком та відповідно до умов визначених ст. 53 МКУ документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, вказували на ціну товару, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору. Положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару (така ж позиція викладена постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №1.380.2019.001982).

Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

В свою чергу, митним органом не наведені обставини та докази, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті.

Більш того, відповідно до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. ст. 58-63 цього кодексу.

Оскільки позивачем подано митниці достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої Позивачем за першим методом, то заявлена митна вартість за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 Митного кодексу України.

Враховуючи наведе, митним органом здійснено формальний підхід до аналізу документів, наданих декларантом для підтвердження складової митної вартості товару за основним методом та не проаналізовано їх повній мірі, крім того акцентовано увагу на даних, які не мають впливу на визначення складової митної вартості товару в розумінні норм ст.ст. 49-50, 53, 54, 55, 58 МКУ, а посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 МК України і не можуть бути підставою коригування митної вартості.

З огляду на вказане, суд вважає безпідставним твердження відповідача вважати непідтвердженими числові значення складових митної вартості Товарів, оскільки надані до митного оформлення документи не містять розбіжностей, підтверджують ціну, що була фактично сплачена за Товари, з урахуванням коригування згідно з положеннями ч. 10 ст. 58 МК України, що у сукупності дають змогу встановити складові митної вартості Товарів.

Також оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів:

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;

- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати митної декларації для товару МД № UA209170/2023/82551 від 10.10.2023 року де вартість товару становила 0,2651 $/кг ( що в перерахунку в валюту контракту станом на 01.11.2023 становить 5768,44 евро).

В графі 33 оскаржених рішень про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій, що слугували джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості. При цьому відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цих декларацій в якості джерела інформації для визначення митної вартості, а не будь-яких інших. Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати митної декларації, яка з неочевидних суду причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд переконаний, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000005/3 від 03.01.2024, а також прийнята на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003778 є протиправними та підлягають скасуванню.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідач не довів суду правомірності оскаржуваного рішення, натомість, сукупністю зібраних у справі доказів підтверджується обгрунтованість позовних вимог.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Щодо питання розподілу судового збору, то відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 4844,80грн.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС» (місце знаходження: 46400, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул. Д. Лук`яновича, будинок 1 код ЄДРПОУ 38487310) до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2024/000005/3 від 03.01.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови №UA209170/2023/003778 у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за митною декларацією №23UA209170090028U5 від 01.11.2023, прийняту Львівською митницею.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС» (місце знаходження: 46400, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул. Д. Лук`яновича, будинок 1 код ЄДРПОУ 38487310) судовий збір в сумі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн.80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЛунь З.І.