Ухвала

від 18.06.2024 по справі 440/7102/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

18 червня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/7102/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нікогосяна Г. М. щодо не дотримання порядку виконання рішення суду немайнового характеру;

- зобов?язати старшого державного відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нікогосяна Г. М., відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» вчинити всі необхідні заходи для примусового виконання рішення суду №440/955/23 від 09.03.2023, а саме - негайно зобов?язати відповідача - Інспекцію по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста демонтувати тимчасову споруду (строжку), яка знаходиться поряд з багатоквартирним житловим будинком по вул. Соборності 59-а., яка хоч і перенесена не більше ніж на 10 метрів, але так і залишилася поряд із будинком по вул. Соборності 59-a;

- роз?яснити усім учасникам справи №440/955/23 рішення від 09.03.2023 в частині його виконання, чи ця тимчасова споруда (сторожка), яка самовільно перенесена учасниками ОБСС «Жовтневе» не більше ніж на 10 метрів від місця, де вона стояла, так і залишилася стояти поряд з багатоквартирним житловим будинком по АДРЕСА_1 , повинна залишатися поряд з багатоквартирним житловим будинком по Соборності 59-а.?;

- стягнути з відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , Паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 27.07.2012 Київським РВ ПМУ УМВС у Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Соборності 59-а,) - 1211, 20 грн судового збору за подання позовної заяви (скарги) до суду.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті про/вадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Із змісту позовної заяви ОСОБА_1 слідує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 у справі №440/955/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста щодо непроведення на підставі рішення комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава Виконавчого комітету Полтавської міської ради, оформленого протоколом №ПР/01.5/11 засідання від 20 листопада 2020 року, демонтажу обмежуючого пристрою (шлагбауму) та тимчасової споруди (сторожки), самовільно розміщених у дворовому проїзді поряд з багатоквартирним житловим будинком по АДРЕСА_1 , за зверненням ОСОБА_1 , згідно Правил благоустрою міста Полтава, затверджених рішенням одинадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 16 червня 2017 року; зобов`язано Інспекцію по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста провести на підставі рішення комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава Виконавчого комітету Полтавської міської ради, оформленого протоколом №ПР/01.5/11 засідання від 20 листопада 2020 року, демонтаж обмежуючого пристрою (шлагбауму) та тимчасової споруди (сторожки), самовільно розміщених у дворовому проїзді поряд з багатоквартирним житловим будинком по АДРЕСА_1 , за зверненням ОСОБА_1 , згідно Правил благоустрою міста Полтава, затверджених рішенням одинадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 16 червня 2017 року; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено; а також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальній сумі 1636,80 грн (одна тисяча шістсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок), в т.ч. витрати зі сплати судового збору у сумі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1100,00 грн (одна тисяча сто гривень нуль копійок).

20.04.2023 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/955/23 про зобов`язання Інспекцію по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста провести на підставі рішення комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава Виконавчого комітету Полтавської міської ради, оформленого протоколом №ПР/01.5/11 засідання від 20 листопада 2020 року, демонтаж обмежуючого пристрою (шлагбауму) та тимчасової споруди (сторожки), самовільно розміщених у дворовому проїзді поряд з багатоквартирним житловим будинком по АДРЕСА_1 , за зверненням ОСОБА_1 , згідно Правил благоустрою міста Полтава, затверджених рішенням одинадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 16 червня 2017 року.

На підставі вказаного виконавчого лист відкрито виконавче провадження та в межах якого 13.11.2023 та 15.04.2024 позивачем було направлено до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяви про неналежне виконання рішення суду по справі №440/955/23.

Позивач наголошує, що Інспекцією по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста не було вчинено жодних дій по демонтуванню тимчасової споруди (сторожки), тож, відповідно не виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 у справі №440/955/23.

Зважаючи на вказані обставини ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду.

За змістом статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами частини першої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм слідує, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.

Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Верховний Суд звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Такі висновки відповідають висновкам Верховного Суду, що містяться у постановах від 26.05.2020 у справі №522/5265/17, від 24.09.2020 у справі №640/15623/19.

Звертаючись до суду із адміністративним позовом у цій справі позивач наголошує, що Інспекцією по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста не було вчинено жодних дій по демонтуванню тимчасової споруди (сторожки), тобто, не виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 у справі №440/955/23 у передбачений законодавством спосіб.

Таким чином, оскаржувані дії (бездіяльність) щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 у справі №440/955/23 можуть бути оскаржені відповідно до статті 383 КАС України.

Такий порядок оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п`ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.

Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а.

За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, допущених на виконання рішень суду.

Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судових рішень.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Беручи до уваги те, що є такими, що набрали законної сили рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 у справі №440/955/23 та зважаючи, що позивач вважає, що вказане рішення не виконане належним чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 238, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити, що повторне звернення тієї самої особи до суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду.

СуддяГ.В. Костенко