Ухвала

від 19.06.2024 по справі 520/36339/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 червня 2024 р. Справа № 520/36339/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові заяву Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про поновлення строку на апеляційне оскарження по справі за апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 у справі № 520/36339/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА"

до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень,-

В с т а н о в и в:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 у справі № 520/36339/23 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) задоволено позов ТОВ "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Копію рішення суду доставлено до електронного кабінету Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків 26.01.2024, о 20:28 годині, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто днем отримання є 29.01.2024 (з урахуванням п. 6 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України).

Останній день оскарження рішення суду є 28.02.2024.

23.02.2024 Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків подано апеляційну скаргу в межах строку, передбаченого ст. 295 КАС України, на судове рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024 апеляційна скарга повернута скаржнику, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Копію ухвали суду доставлено до електронного кабінету Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків 22.03.2024, о 11:52 годині, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України.

29.03.2024 відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на зазначене судове рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2024 апеляційна скарга повернута скаржнику, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Копію ухвали суду доставлено до електронного кабінету Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків 20.05.2024, о 18:51 годині, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто днем отримання є 21.05.2024 (з урахуванням п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України).

21.05.2024 через підсистему «Електронний суд» відповідачем втретє подана апеляційна скарга на зазначене судове рішення. Одночасно з вимогами апеляційної скарги, скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2024 відмовлено у заяві Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 у справі № 520/36339/23, наведені підстави для поновлення строку визнані неповажними; апеляційну скаргу відповідача залишено без руху. Надано апелянту десятиденний строк (з дня отримання копії ухвали) для усунення недоліків апеляційної скарги зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

31.05.2024 за допомогою системи "Електронний суд" від апелянта надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування вимог поданої заяви скаржник посилається на те, вперше подано апеляційну скаргу в межах строку, встановленого ст. 295 КАС України, однак ухвалою суду повернуто. Повторно подана апеляційна скарга до якої додана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження разом з положенням про відділ, посадову інструкцію ОСОБА_1 та наказ на призначення ОСОБА_1 , проте також ухвалою суду від 20.05.2024 повернута з тих же підстав. Ознайомившись 21.05.2024 та в той же день подано втретє апеляційну скаргу. Зазначає, що відповідно до розпорядження від 27.03.2024 № 1-р (надано в додатках) з метою збереження життя та здоров`я працівників Північного МУ ДПС у разі отримання сигналу повітряної тривоги, невідкладно та організовано залишити робочі місця та направлятися до визначеного місця укриття найкоротшим безпечним маршрутом. Також надає витяг із сайту air-alarms.in.ua за період 23.02.2024 31.05.2024. Окрім цього повідомляє що відповідно до службового листа № 65/35-00-11-43 від 30.05.2024 (додається до заяви), що фактична численність відділу правового забезпечення становить 4 особи, що свідчить про надмірну завантаженість працівників. Посилається на надмірний формалізм. Покликається на правові позиції Верховного Суду, висловлених у постановах від 28.12.2022 у справі № 826/23910/15, від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 та в ухвалі від 16.02.2023 у справі № 120/19224/21-а.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява скаржника задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тобто, вказаною нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: (1) якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та (2) якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторно звернутися з апеляційною скаргою. Проте строки на апеляційне оскарження не поновлюються автоматично.

Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 Верховний Суд зазначив, що строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Колегія суддів враховує, що первинна апеляційна скарга подана відповідачем у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України.

Однак ухвалою суду від 21.03.2024 повернуто апеляційну скаргу. Другий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що представник апелянта ОСОБА_1 не може вважатися особою, що здійснює самопредставництво, оскільки з доданого до апеляційної скарги Витягу не передбачається такої можливості у зв`язку з наявними обмеженнями, що суперечить самій суті інституту самопредставництва.

На цій стадії, отримавши ухвалу, відповідач мав вибір: (1) оскаржити ухвалу від 21.03.2024 у касаційному порядку у разі незгоди з її мотивами; (2) подати апеляційну скаргу повторно з усуненням зазначених в ухвалі недоліків. Учасник справи, тим більше професійний представник-правник, повинен усвідомлювати правові наслідки свого вибору і діє з урахуванням власних інтересів.

Відповідач обрав другий варіант дій і 29.03.2024, упродовж розумного строку (через 7 днів після отримання копії ухвали суду від 21.03.2024 про повернення апеляційної скарги) і без зайвих зволікань, вдруге подав апеляційну скаргу.

В ухвалі суду від 20.05.2024 про повернення другої апеляційної скарги суд зазначив ті ж самі підстави для повернення апеляційної скарги що й в ухвалі суду від 21.03.2024, а саме: від імені Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків подано представником (в порядку самопредставництва) ОСОБА_1 , яка на підтвердження своїх повноважень надає витяг з ЄДРЮО. Згідно витягу ОСОБА_1 діє виключно в судах без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг).

Постановою Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 200/658/21-а зазначив, що інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва.

При цьому, колегія суддів звернула увагу на те, що повторна апеляційна скарга подана тим же самим представником апелянта, щодо прав на звернення до суду із скаргою якого вже надавалась відповідна оцінка ухвалою апеляційного суду від 21.03.2024, що вказує на зловживання представником відповідача Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків своїх процесуальних прав.

Таким чином, відповідач, подаючи повторну скаргу, не усунув недоліку апеляційної скарги, який став підставою для повернення первинної апеляційної скарги і зазначений в ухвалі від 21.03.2024. За таких обставин у нього не було раціональних підстав сподіватися, що позиція суду буду іншою.

Втретє з апеляційною скаргою представник відповідача ОСОБА_1 звернулася 21.05.2024 через систему «Електронний суд». Однак, визнавши повноваження цього представника, суд поставив питання щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Повернення апеляційної скарги не позбавляло скаржника права, відповідно до вимог статті 169 КАС України, на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник, звернувшись вдруге з апеляційною скаргою в найкоротший термін після повернення апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає , що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19.06.2020 (справа № 280/4682/19), від 18.06.2020 (справа № 400/524/19), від 17.06.2020 (справа № 280/4951/19) тощо.

Та обставина, що податковий орган звернувся з первинною апеляційною скаргою у передбачений статтею 295 КАС України строк (яку було повернуто), також не є підставою вважати пропуск зазначеного строку поважним, оскільки не усунення недоліків ухвали про повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Колегія суддів зазначає що, пропуск строку апеляційного оскарження стався не з об`єктивних підстав, а внаслідок свідомих дій відповідача - повторного подання апеляційної скарги з недоліками, які не було виправлено. Лише під час подання третьої скарги їх було усунуто. Проте, це можна було зробити і раніше.

Отже, відповідач не дотримався однієї з умов, зазначених у постанові Верховного Суду від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21, а саме: не довів, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 по справі № 420/1782/23.

У відповідності до КАС України, у разі незгоди із викладеною правовою позицією апеляційним судом в ухвалі про повернення апеляційної скарги, у апелянта наявне право оскаржити таку ухвалу в касаційному порядку.

Крім того, колегія суддів зауважує, що ухвали суду від 21.03.2024 та від 20.05.2024 про повернення апеляційних скарг відповідачем не оскаржувалися в касаційному порядку і не є предметом перегляду у цій справі.

Щодо посилань скаржника у заяві про поновлення строку на те, що до повторно апеляційної скарги від 29.03.2024 була надано заяву про поновлення строку разом з положенням про відділ, посадову інструкцію ОСОБА_1 та наказ на призначення ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.

Дані доводи не є належними підставами щодо поновлення пропуску строку, а є фактично доводами щодо незгоди з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2024 і можуть слугувати підставою подачі касаційної скарги, а не поновленню строку на апеляційне оскарження втретє поданою апеляційною скаргою.

Тому колегія суддів не може надавати правову оцінку висновкам суду і, відповідно, доводам апеляційної скарги та заяви про понволення строку на апеляційне оскарження, щодо повноважень ОСОБА_1 діяти в порядку самопредставництва Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, оскільки цим обставинам судом уже надавалася оцінка та вони були визнані як неповажні підстави для поновлення такого строку, про що скаржнику було повідомлено ухвалою суду від 29.05.2024.

Так, дійсно 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2101-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово був продовжений указами Президента України та який діє і на даний час.

Зокрема, судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із апеляційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 280/9811/21, від 26.09.2022 у справі № 560/403/22 та від 16.02.2023 у справі № 640/7964/21.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки зазначені обставини щодо повітряних тривог не носили постійного, безперервного характеру у період з 29.01.2024 (дата отримання рішення суду першої інстанції) по 21.05.2024 (звернення із апеляційною скаргою втретє).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 27.03.2023 у справі № 160/4767/22.

Водночас, впорядкування внутрішніх процедур суб`єкта владних повноважень щодо реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень, віднесено виключно до внутрішньо-управлінської діяльності відповідача, у зв`язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку.

Колегія суддів зазначає, що неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Колегія суддів зазначає, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 13.09.2022 у справі № 520/11805/2020.

Дійсно у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Проте, копія оскаржуваного рішення отримана апелянтом 29.01.2024, останнім днем подання апеляційної скарги є 28.02.2024 (з урахуванням вихідних днів). Звернувся з апеляційною скаргою лише 21.05.2024. Тому колегія суддів не вважає пропущений строк на оскарження рішення, таким що є незначним та не може застосовувати вищенаведену практику.

У постанові від 28.12.2022 у справі № 826/23910/15, на яку посилається скаржник, Верховний Суд зазначив, що незазначення посадового становища особи, яка підписала апеляційну скаргу, а так само недостатність наданих документів на підтвердження наявності відповідних повноважень, не є підставою для застосування наслідків, визначених п. 2 ч. 1 ст. 305 КАС України.

Проте, ці висновки Верховного Суду не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки відповідачем оскаржується рішення суду першої інстанції, а не ухвала суду про закриття апеляційного провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 305 КАС України.

Щодо посилання скаржника на практику Верховного Суду викладену в ухвалі від 16.02.2023 у справі № 120/19224/21-а, колегія суддів зазначає що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду.

Жодних інших доводів про поважність причин, з яких відбулося зволікання з поданням апеляційної скарги, заявник в заяві про поновлення строку не наводить.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження.

20.09.2022 ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Завалій та інші проти України» (заяви № 23342/14, 42968/15, 1686/17, 64516/17; далі - Рішення), у якому зазначив, що вже встановлював порушення принципу юридичної визначеності за подібних обставин у рішеннях у справах «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, від 03.04.2008) та «Устименко проти України» (заява № 32053/13, від 29.10.2015). І, беручи до уваги обставини заяв, Суд не вбачає підстав для іншого висновку в цій справі. Суди, порушуючи принцип юридичної визначеності, приймали до розгляду за відсутності достатніх підстав і задовольняли скарги, подані поза межами встановленого законодавством десятиденного строку для апеляційного оскарження.

Вказаний висновок узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.06.2023 по справі № 643/5369/16.

Згідно з ч. 3 ст. 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2024 не виконані в повному обсязі, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 у справі № 520/36339/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді А.О. Бегунц Л.В. Курило