ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
18 червня 2024 року м. Дніпросправа № 340/10301/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року в адміністративній справі № 340/10301/23 за позовом Фермерського господарства ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова служба України звернулась до Третього апеляційного адміністративного суду через систему «Електронний суд» з апеляційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року в адміністративній справі № 340/10301/23.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року в адміністративній справі № 340/10301/23 із наведенням обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення та документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.
Вказана ухвала суду мотивована тим, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржником отримано 13.02.2024 року, а з апеляційною скаргою скаржник звернувся до суду 23.05.2024 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року скаржником заявлено не було.
На виконання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року скаржником направлено на адресу апеляційнрго суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року.
Заявник апеляційної скарги, ставлячи питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції зазначає про обставини попереднього звернення з апеляційними скаргами та їх повернення. Попередньоподані апеляційні скарги були повернуті скаржнику ухвалами суду від 18.03.2024 року та від 15.05.2024 року. Правом на касаційне оскарження зазначених в ухвалі Державна податкова служба України не скористалась.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
На думку суду, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17) тощо.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що першу подану апеляційну скаргу Державної податкової служби України повернуто ухвалою суду від 18.03.2024 року у зв`язку з неусуненням недоліку апеляційної скарги, а саме через несплату скаржником судового збору. Другу подану апеляційну скаргу Державної податкової служби України повернуто ухвалою суду від 15.05.2024 року у зв`язку з неусуненням недоліку апеляційної скарги, а саме через не надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та несплату скаржником судового збору.
Подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що попередньоподані апеляційні скарги були повернуті скаржнику ухвалами суду від 18.03.2024 року та від 15.05.2024 року, які оскаржені не були, як наслідок до повторної апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України як до нової апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 8 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Приймаючи до уваги, що скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, проте зазначені ним обставини не є поважними підставами для його поновлення, суд апеляційної інстанції вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається особі, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Зважаючи на наявність підстав для відмови Державній податковій службі України у відкритті апеляційного провадження у справі № 340/10301/23, сплачена ним у даній справі сума судового збору за подання апеляційної скарги згідно платіжної інструкції №726 від 07 березня 2024 року в розмірі 6354,00грн., підлягає поверненню на його користь.
Керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір" суд, -
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року в адміністративній справі № 340/10301/23, наведені Державною податковою службою України.
У задоволення клопотання Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року в адміністративній справі № 340/10301/23 - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року в адміністративній справі № 340/10301/23.
Повернути Державній податковій службі України (код ЄДРПОУ 43005393) з Державного бюджету України сплачену ним згідно платіжного доручення №726 від 07 березня 2024 року суму судового збору за подання апеляційної скарги в адміністративній справі №340/10301/23 в розмірі 6354,00 грн. (шість тисяч триста п`ятдесят чотири гривень 00 копійок).
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано 18 червня 2024 року.
Головуючий - суддяЛ.А. Божко
суддяА.В. Шлай
суддяО.О. Круговий
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2024 |
Оприлюднено | 21.06.2024 |
Номер документу | 119847805 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Божко Л.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні