Постанова

від 19.06.2024 по справі 280/86/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2024 року м. Дніпросправа № 280/86/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Чепурнова Д.В., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року (суддя Семененко М.О., повне судове рішення складено 01 березня 2024 року) в справі № 280/86/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр-ВМ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр-ВМ» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі ДПС) про визнання протиправним та скасування рішення регіональної комісії ГУ ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9953788/33471243 від 17 листопада 2023 року, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 14 вересня 2023 року днем подання її на реєстрацію.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року позов задоволено, визнано протиправним та скасоване рішення регіональної комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №9953788/33471243 від 17 листопада 2023 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної складеної ТОВ «ЕПІЦЕНТР-ВМ» податкової накладної №1 від 14 вересня 2023 року; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «ЕПІЦЕНТР-ВМ» податкову накладну №1 від 14 вересня 2023 року днем подання її на реєстрацію.

В апеляційній скарзі відповідач ГУ ДПС просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного та неповного дослідження доказів, неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що контролюючий орган дотримався вимог законодавства, адже платника податку повідомлено про факт зупинення реєстрації податкової накладної, а також зазначено причини такого зупинення (відповідність п. 1 Критеріїв ризиковості).

Комісія не має ані повноважень, ані об`єктивної можливості визначати конкретний перелік документів для кожного платника окремо у випадку зупинення податкової накладної.

На думку апелянта, у платника податку після отримання квитанції виникає право на подання первинних документів на підтвердження факту наявності чи відсутності господарської операції, а контролюючий орган не зобов`язаний у квитанції вказувати перелік документів, який необхідно подати, оскільки таке прямо не передбачено нормативно-правовими актами. При цьому вважає, що платник податку має бути обізнаний, які первинні документи підтверджують реальність господарської операції.

Вказує, що платника рішеннями повідомлено про підстави відмови у реєстрації податкових накладених.

Судом першої інстанції не надано оцінки доводам відповідача, зазначеним у відзиві на апеляційну скаргу, проігноровано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Посилається на висновки Верховного Суду, викладені з питання доведеності фактичного здійснення господарських операцій.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем (продавець) та ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЗОТ» (покупець) укладено договір №177 від 17 липня 2023 року, за умовами якого продавець відпускає покупцю замовлену їм продукцію в порядку, передбаченому умовами цього договору, покупець оплачує і приймає продукцію в порядку, передбаченому умовами цього договору; відвантаження продукції здійснюється партіями в кількості, зазначеній в специфікації; специфікація оформляється окремо на кожну партію продукції і є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до специфікації №2 на поставку партії продукції від 14 вересня 2023 року ТОВ «ЕПІЦЕНТР-ВМ» поставлено продукцію «бій цегли ВГЛ-72» у кількості 22 т на загальну суму 137280,00 грн, у тому числі ПДВ - 22880,00 грн.

ТОВ «ЕПІЦЕНТР-ВМ» виписано рахунок-фактуру №1409/01 від 14 вересня 2023 року на оплату товару «бій цегли ВГЛ-72» у кількості 22 т на загальну суму 137280,00 грн, у тому числі ПДВ - 22880,00 грн.

На підтвердження транспортування товару надано товарно-транспортну накладну №1409/01 від 14 вересня 2023 року.

На підтвердження оплати товару надано платіжну інструкцію №557 від 18 вересня 2023 року на суму 137280,00 грн, призначення платежу: «оплата за цегл., зг.рах. № №1409/01 від 14.09.2023р., в тому числі ПДВ 20% 22880,00 грн».

На виконання вимог ПК України позивачем складено та надіслано для реєстрації в ЄРПН податкову накладну №1 від 14 вересня 2023 року на суму 137280,00 грн, у тому числі ПДВ - 22880,00 грн.

Через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів позивач отримав квитанцію від 25 вересня 2023 року №9247309958, в якій містилась інформація про те, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, реєстрація податкової накладної від 14.09.2023 №1 в ЄРПН зупинена. У квитанції зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 2530, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник «D»=.0000%, «Р» = 0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивач скористався своїм правом та направив до контролюючого органу повідомлення №1 від 07 листопада 2023 року про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №1 від 14 вересня 2023 року в ЄРПН, зокрема, договір №177, рахунок-фактура №1409/01, видаткова накладна №1409/01, товарно-транспортна накладна №1409/1, платіжна інструкція №557, договір №24823, платіжна інструкція №1437, рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна №77, договір оренди №102/1, акт прийому-передачі виконаних робіт, договір про надання послуг №301/1, платіжна інструкція №1452, отвесна накладна №317.

Позивачу направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, від 13 листопада 2023 року №9911484/33471243, яким, у зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №1 від 14.09.2023: «надати пояснення щодо постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів».

Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН №9953788/33471243 від 17 листопада 2023 року, яким відмовлено в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №1 від 14 вересня 2023 року.

За змістом вказаного рішення, підставою відмови в реєстрації податкової накладної вказано: надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. Розділ «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)»: невідповідність трудових ресурсів обсягам проведених робіт. Неподання в повному обсязі інформації відображених в Повідомленні про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня (оборотно-сальдові відомості, інвентаризація).

За результатами адміністративного оскарження рішенням комісії ДПС України від 08 грудня 2023 року № 84591/33471243/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів, на підставі яких можливо було б визначити наявність обставин, що зумовили зупинення реєстрації спірної податкової накладної, тобто відповідачами не доведено правомірність зупинення реєстрації спірної податкової накладної.

Суд першої інстанції також вказав, що надані до відзиву таблиці даних не містять жодної інформації щодо джерела їх походження та не доводять відповідні показники, зазначені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 14 вересня 2023 року, відповідач ГУ ДПС не обґрунтував правові підстави здійснення аналізу обсягу постачання/реалізації товару позивачем лише за 2023 рік, без урахування інших періодів господарської діяльності позивача.

Крім того, судом першої інстанції враховано, що в повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, позивачу запропоновано надати письмові пояснення щодо постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів, а оскаржуване рішення обґрунтовано тим, що платником податку надані копії документів, складені з порушенням законодавства; невідповідність трудових ресурсів обсягам проведених робіт; неподання в повному обсязі інформації, відображеної в Повідомленні про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня (оборотно-сальдові відомості, інвентаризація).

Водночас, направлене позивачу повідомлення про надання додаткових пояснень не містило посилання на необхідність подання оборотно-сальдових відомостей, інвентаризації; не визначало сутність наявних у контролюючого органу сумнівів щодо здійсненої господарської операції та конкретний перелік документів, необхідних для прийняття позитивного рішення, з урахуванням поданих позивачем пояснень та документів.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним, а надані позивачем до контролюючого органу документи та пояснення у сукупності з наявними доказами в матеріалах справи підтверджують наявність підстав, з якими пункт 187.1 статті 187 ПК України пов`язує виникнення обов`язку платника щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Також суд першої інстанції вважав, що ефективним та реальним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС зареєструвати податкові накладні датою їх подання на реєстрацію.

Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Епіцентр-ВМ» є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності якого є оптова торгівля хімічними продуктами.

Податкова накладна, рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації якої є предметом судового контролю в цій справі, виписана ТОВ «Епіцентр-ВМ» у зв`язку з постачанням на адресу ТОВ ВКП «Азот» продукції за договором № 177 від 17 липня 2023 року (а.с. 34-35) на підставі специфікацій № 1 від 17 липня 2023 року та № 2 від 14 вересня 2023 року (а.с. 36-37) - бою цегли.

Позивачем за правилом першої події (поставка товару) складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 14 вересня 2023 року № 1 на суму 137 280,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 22 880,00 грн. (а.с. 14).

Податкова накладна доставлена до ДПС України, документ збережено, реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 2530 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (а.с. 15).

У квитанції відсутній перелік документів, які платник податку має надати для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

На виконання зазначених вимог позивачем направлено на адресу контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та додаткових документів.

На адресу позивача комісією регіонального рівня направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 13 листопада 2023 року №9911484/33471243 (а.с. 107-108), яким, у зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №1 від 14.09.2023: «надати пояснення щодо постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів».

Рішеннями комісії регіонального рівня від 17 листопада 2023 року № 9953788/33471243 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 14 вересня 2023 року в ЄРПН (а.с. 16).

Підставою відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної вказано надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

У полі «Додаткова інформація» зазначено: «Невідповідність трудових ресурсів обсягам проведених робіт. Не надання в повному обсязі інформації відображених в Повідомленні про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня.. (оборотно сальдові відомості, інвентаризація).»

Рішенням комісії центрального рівня №84591/33471243/2 від 08 грудня 2023 року скаргу платника податку залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін (а.с. 17).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 ПК України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок № 1246).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

За змістом пункту 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року прийнято постанову № 1165 (на зміну постанови Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117), якою затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) передбачено такий критерій, як «Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку».

Відповідачами не подано до суду доказів, що обсяг постачання товару (послуг), зазначений у поданих на реєстрацію податкових накладних, перевищував величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, надані контролюючим органом таблиці даних не містять інформації щодо джерела їх походження та не доводять відповідні показники, зазначені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 14 вересня 2023 року, відповідач ГУ ДПС не обґрунтував правові підстави здійснення аналізу обсягу постачання/реалізації товару позивачем лише за 2023 рік, без урахування інших періодів господарської діяльності позивача.

Також відповідачами не надано інших доказів виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій, дані про які зазначені у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення платником норм податкового законодавства.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

Пунктом 5 Порядку № 520 передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

За положеннями пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Судом встановлено, що позивачем подано контролюючому органу пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, до яких долучено наявні у нього копії документів на підтвердження факту здійснення господарських операцій.

Первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних, складені відповідно до вимог законодавства та є первинними документами.

В той же час, оскаржене рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, як й не містить конкретизації щодо того, які саме обставини мають бути підтверджені не наданими позивачем документами.

Загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів як актів правозастосування, є обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Акти, що регулюють питання реєстрації податкових накладних та затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси осіб, які не є суб`єктами владних повноважень, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Тобто, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення нормативно-правовим актом та, відповідно, контролюючим органом, конкретної підстави віднесення господарської операції чи платника податку до категорії ризикових. Вживання контролюючим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості операцій, як в цьому випадку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до підстав зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Суд зауважує, що в направленому платнику податку повідомленні від 13 листопада 2023 року №9911484/33471243 (а.с. 107-108) у зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №1 від 14 вересня 2023 року: «надати пояснення щодо постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів».

Апелянтом зазначено про не надання позивачем документів, які зазначені в повідомленні.

Суд відхиляє ці доводи апелянта з тих підстав, що майже всі документи, перелічені в цьому повідомленні, надані позивачем контролюючому органу після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, проте такі документи не враховані комісією регіонального рівня при прийнятті рішення про відмову у реєстрації податкової накладної без відповідного обґрунтування.

Комісією регіонального рівня як у повідомленні від 13 листопада 2023 року, так й в оскарженому рішенні, не вказано підстави неврахування наданих позивачем документів.

Також суд відхиляє доводи апелянта щодо відсутності повного пакету документів через те, що в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної не зазначені ці обставини як підстави для відмови у реєстрації податкової накладної.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості індивідуальних актів призводить до протиправності таких актів.

Суд визнає необґрунтованими посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції обов`язку платника податку підтвердити реальність операцій, за якими складено податкову накладну, який виникає з моменту зупинення реєстрації податкової накладної, адже на стадії реєстрації податкової накладної у контролюючого органу відсутня компетенція на здійснення аналізу господарських операцій на предмет реальності. Така перевірка може бути проведена лише за результатом здійснення документальної перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

З цих же підстав суд не приймає посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені з питання доведеності фактичного здійснення господарських операцій.

Доводи апелянта про відсутність у комісії ані повноважень, ані об`єктивної можливості визначати конкретний перелік документів для кожного окремого випадку зупинення податкової накладної індивідуально для кожного платника, а така можливість є тільки у самого платника, який повинен самостійно визначити перелік власних документів, які підтверджують всі аспекти та підстави складення конкретної податкової накладної, є цілком незмістовними та спростовуються приведеними вище висновками суду стосовно того, що рішення контролюючого органу як індивідуальні акти мають відповідати законодавчо встановленим вимогам щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості таких індивідуальних актів, а зворотне призводить до протиправності таких актів.

Посилання апелянта на те, що комісією регіонального рівня відмовлено у реєстрації податкових накладних з причин не надання документів, суд відхиляє, адже контролюючим органом не повідомлено платника про те, які саме факти мають підтвердити такі документи, й в рішенні не вказано, не надання яких саме документів стало підставою для прийняття позитивного рішення, тобто ці доводи не спростовують факту невідповідності рішення критеріям обґрунтованості.

Також суд відхиляє посилання апелянта на висновок Верховного Суду, викладений в постанові в справі № 240/12029/21, через відмінність правовідносин в зазначеній справі та справі, що переглядається в апеляційному порядку зараз.

При цьому суд звертає увагу, що основним аргументом, за яким Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу контролюючого органу, було надання платником податку після зупинення реєстрації податкової накладної документів на поставку іншого товару, ніж зазначеній у податковій накладній, у реєстрації якої відмовлено, тобто платником податків не надано належних копій документів, які розкривають зміст господарської операції.

В цьому випадку платником податку надано комісії регіонального рівня документи, які відтворюють зміст господарської операції, за якою виписано податкову накладну.

Таким чином, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Пунктами 19, 20 Порядку № 1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Враховуючи той факт, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної визнане судом протиправним, суд погоджує висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ДПС зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За приписами статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23 лютого 2006 року встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов`язання зареєструвати податкову накладу, рішення про відмову у реєстрації якої визнане судовим рішенням протиправним, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, і вказане рішення неможливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке є предметом судового контролю у межах цієї справи.

Враховуючи той факт, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної визнане судом протиправним, суд погоджує висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ДПС зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Також суд відхиляє аргументи апелянта, що судом першої інстанції не надано оцінки доводам відповідача, зазначеним у відзиві на апеляційну скаргу, проігноровано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, та зазначає, що судом першої інстанції надано відповіді на всі аргументи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, а ухвалою від 24 січня 2024 року обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області про призначення розгляду справи № 280/86/24 у порядку загального позовного провадження, оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року в справі № 280/86/24 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року в справі № 280/86/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр-ВМ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 19 червня 2024 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 19 червня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяД.В. Чепурнов

суддяВ.Є. Чередниченко