Постанова

від 18.06.2024 по справі 640/20412/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/20412/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря Мельник К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «Ірпінь-Будпроект-Плюс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ірпінь-Будпроект-Плюс» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2021 №00307600704 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника податку у банку (рядок 20.1.2) за грудень 2020 року, на суму 4 298 212,00 грн та про нарахування штрафних санкцій в сумі 1 074 553,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що суму податкового кредиту з податку на додану вартість було сформовано по реальним правочинам, що пов`язані із його господарською діяльністю, у тому числі з контрагентами ТОВ «Рокибуд Сервіс», ТОВ «БГ «Спецмонтаж», ТОВ «Рокибуд», ТОВ «ВІП Контракт», ТОВ «Альтіус-Пром» та ПП «ВСТ». Позивач зазначив, що господарські операції із вказаними контрагентами фактично відбулися, а висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, ґрунтуються лише на припущеннях, наявності негативної інформації відносно контрагентів ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс», не підтверджуються об`єктивними даними і не можуть слугувати підставою для висновків про нереальність господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Таким чином, ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 08.02.2021 №1183-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2020 року, за результатами якої складено акт від 17.03.2021 № 21481/26-15-07-04-02-35467438.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» порушено вимоги п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Кодексу, порушення п.5 розділу V Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість №21 затверджений Наказом Міністерства фінансів України, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за №159/28289, що призвело до завищення ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (р.20.2.1) за грудень 2020 року у розмірі 4 576 002,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомленні-рішення від 22.04.2021 № 00307600704, яким ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 4 298 212 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 1 074 544 грн.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправними, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, натомість позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Аналіз вказаних норм податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власності господарської діяльності платника податку, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для прийняття ГУ ДПС у м. Києві оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало невизнання відповідачем реальності господарських операцій позивача з контрагентами - ТОВ «Рокибуд Сервіс», ТОВ «БГ «Спецмонтаж», ТОВ «Рокибуд», ТОВ «ВІП Контракт», ТОВ «Альтіус-Пром» та ПП «ВСТ».

Зокрема, ГУ ДПС у м. Києві зазначено, що фактично контрагентами здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з надання будівельно-монтажних робіт, електромонтажних робіт, оздоблювальних робіт на об`єкті: «Існуючий офісний комплекс з підземним паркінгом по вул. Великій Васильківській, 98 для ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» і складено первинні документи, всупереч норм частини першої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.12.2019 між ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» та ТОВ «Рокибуд сервіс» укладено договір №101219/19-ВВ на виконання оздоблювальних робіт на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, буд.98.

Згідно п. 3.1 вказаного договору ціна договору складається з загальної вартості робіт та становить суму у розмірі 3 850 967,42 грн, в тому числі ПДВ - 641 827,90 грн.

На виконання робіт ТОВ «Рокибуд сервіс» на суму 1 296 547,06 грн до матеріалів справи долучено акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт №1, №2 та №3 від 17.12.2019.

18.12.2019 року ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» здійснено платіж на користь ТОВ «Рокибуд Сервіс» у розмірі 1 819 558,52 грн, що підтверджено платіжним дорученням №964 від 18.12.2019.

На ім`я ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» складено податкові накладні від 17.12.2019 № 1, від 17.12.2019 № 2, від 17.12.2019 № 3 та від 18.12.2019 № 4.

На підтвердження дійсності господарських операцій позивачем долучено лист-пояснення ТОВ «Рокибуд Сервис» щодо порядку виконання будівельних робіт та використаних ресурсів за підписом директора.

До вказаного листа долучено копії оборотно-сальдових відомостей по рахунку № 104, 361, копії форми 1-ДФ за ІV квартал 2019 року та баланс (фінзвіт) за 2019 рік, копію додатку 5 за грудень 2019 року та копію картки по рахунку 631 з ТОВ «Лайф Парадайс», що підтверджує залучення контрагентом підрядника ТОВ «Лайф Парадайс» згідно з договором підряду № 24 від 01.11.2019, наявність матеріально-технічних цінностей, наявність власного персоналу.

29.12.2018 року між ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» та ТОВ «Будівельна Група «Спецмонтаж» укладено договір підряду №6-12/18-ВВ на виконання комплексу робіт по влаштуванню блискавкозахисту офісного комплексу згідно з технічним завданням на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, буд.98.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна договору складається з загальної вартості робіт та становить суму у розмірі 585 484,68 грн, в тому числі ПДВ - 97 580,78 грн.

На виконання вимоги п.4.1 договору ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» сплачено авансовий платіж на користь ТОВ «Будівельна Група «Спецмонтаж».

20.01.2019 між ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» та ТОВ «Будівельна Група «Спецмонтаж» укладено договір підряду №2-01/19-ВВ на виконання утеплення фасаду будівлі, згідно з об`ємами робіт, які визначаються при огляді поверхів на об`єкті за аресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, буд.98.

Відповідно до п.2.1, п.2.2 Договору вартість робіт визначається на підставі об`ємів робіт та одиничних розцінок, які є невід`ємною частиною даного договору. Остаточний розмір вартості робіт визначається згідно з фактичними обсягами виконаних робіт, відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання вимоги п. 4.1 Договору ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» було сплачено авансовий платіж на користь ТОВ «Будівельна Група «Спецмонтаж».

03.06.2019 року між ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» та ТОВ «Будівельна Група «Спецмонтаж» укладено договір підряду №1-06/19-ВВ на виконання внутрішніх оздоблювальних робіт відповідно до проектної документації на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 98.

Відповідно до п.2.1, п.2.2 договору, вартість робіт визначається на підставі об`ємів робіт та одиничних розцінок, які є невід`ємною частиною даного договору. Остаточний розмір вартості робіт визначається згідно з фактичними обсягами виконаних робіт, відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання вимоги п.4.1 договору ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» було сплачено авансовий платіж на користь ТОВ «Будівельна Група «Спецмонтаж».

Виконання вказаних договорів підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт № 5 від 25.11.2019, № 4 від 22.10.2019, № 41 від 19.11.2019, № 40 від 06.11.2019, № 38, № 39 від 18.11.2019, № 42 від 25.11.2019, № 36, № 37 від 04.10.2019, № 31 від 10.09.2019, № 32 від 19.09.2019, № 34 від 23.09.2019, № 35 від 27.09.2019, № 23, № 24 від 06.12.2019, № 27, № 26, № 25 від 12.12.2019, № 28, № 29 від 16.12.2019, № 13 від 04.11.2019, № 10 від 08.11.2019, № 15 від 15.11.2019, № 12, №14 від 18.11.2019, № 19, № 18, № 20 від 19.11.2019, № 22 від 22.11.2019, № 21 від 25.11.2019, № 8, № 7 від 01.10.2019, № 9 від 04.10.2019, № 11 від 11.10.2019, № 4, №6 від 03.09.2019 та податковими накладними від 03.09.2019 № 223, № 222, № 220, №221, від 09.09.2019 № 224, від 10.09.2019 № 225, від 19.09.2019 № 238, № 239, № 237, від 23.09.2019 № 244, від 27.09.2019 № 249, № 250, № 251, від 01.10.2019 № 255, № 254, від 03.10.2019 № 257, № 258, від 03.10.2019 № 259, №260, №261, від 08.10.2019 № 263, від 11.10.2019 № 270, від 18.10.2019 № 288, від 22.10.2019 № 290, від 25.10.2019 № 300, від 04.11.2019 № 307, № 306, від 06.11.2019 № 310, від 08.11.2019 № 312, від 13.11.2019 № 313, від 15.11.2019 № 320, від 18.11.2019 № 326, № 325, № 324, № 327, від 19.11.2019 № 328, № 330, № 332, №329, № 331, від 21.11.2019 № 335, № 334, від 22.11.2019 № 336, від 25.11.2019 № 337, № 339, № 338, від 26.11.2019 № 341, від 28.11.2019 № 346, № 347, від 06.12.2019 № 352, № 353, від 12.12.2019 № 361, № 360, від 13.12.2019 № 365, від 16.12.2019 № 366, 367.

21.08.2019 року між ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» та ТОВ «Рокибуд» укладено договір підряду №210819/19-ВВ на виконання оздоблювальних робіт відповідно до проектної документації на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, буд.98.

Відповідно до п.3.1 договору та з урахуванням змін згідно з додатковою угодою №1 від М.09.2019, додатковою угодою №2 від 11.10.2019, додатковою угодою №3 від 15.10.2019, додатковою угодою №4 від 05.12.2019 ціна договору складається з загальної вартості робіт та складає суму у розмірі 8 373 956,70 грн, в тому числі ПДВ - 1 395 659,45 грн.

На виконання вимоги п.4.1 договору ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» було сплачено авансовий платіж на користь ТОВ «Рокибуд».

На підтвердження виконання умов вказаного договору надано акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року № 2, №3, №4, №5, №6, за грудень 2019 року № 7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, податкові накладні від 28.08.2019 № 9, від 22.10.2019 № 12, від 28.10.2019 № 18, від 13.11.2019 № 1, від 25.11.2019 № 12, №13, №14, №16, №17, від 13.12.2019 № 4, від 16.12.2019 № 6, № 7, №8, №9, №10, №11.

08.06.2018 року між ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» та ТОВ «ВІП Контракт» укладено договір проектно-монтажних робіт №02/06 на виконання проектування зовнішніх мереж постійного електропостачання 10кВ об`єкта: «Існуючого офісного комплексу з підземним паркінгом по вул. Великій Васильківській, 98» та виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт згідно погодженої проектної документації.

Відповідно до п.2.2 Договору ціна договору складається з загальної вартості робіт та складає суму у розмірі 9 538 949,21 грн, в тому числі ПДВ - 1 589 824,87 грн.

На виконання вимоги п. 4.1 договору ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» було сплачено авансовий платіж на користь ТОВ «ВІП Контракт».

19.02.2019 року між ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» та ТОВ «ВІП Контракт» укладено договір підряду №4-03/19-ВВ на виконання електромонтажних робіт на об`єкті: «Технічне переоснащення внутрішніх інженерних систем та обладнання (переобладнання) приладами обліку енергоносіїв, гарячої і холодної води існуючого офісного комплексу з підземним паркінгом по вул. В. Васильківська, буд. 98.

Відповідно до п. 3.1 Договору та з урахуванням змін згідно з додатковою угодою №1 від 02.07.2019, додатковою угодою №2 від 06.12.2019 ціна договору складається з загальної вартості робіт та складає суму у розмірі 6 366 156,00 грн, в тому числі ПДВ - 1 061 026,00 грн.

На виконання вимоги п. 4.1 договору позивачем було сплачено авансовий платіж на користь ТОВ «ВІП Контракт».

Виконання вказаних договорів підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад, грудень 2019 року, підсумкові відомості ресурсів, податковими накладними від 04.04.2019 № 10, від 10.04.2019 № 20, від 29.11.2019 № 7, від 27.12.2019 № 6, від 20.11.2020 № 1, від 27.12.2019 № 5.

27.09.2019 року між ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» та ТОВ «Альтіус-Пром» укладено договір №2-06/19-ВВ на виконання проектних та будівельно-монтажних робіт з поточного ремонту - фарбування фасаду, в тому числі чолових фасадів з усіма автентичними елементами оздоблення в межах від денної поверхні до верхньої частини вінчаючого карнизу, завершення аттикової стінки та фронтону, які є пам`яткою архітектури місцевого значення, будівлі БЦ «Гранд», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, буд.98.

Відповідно до п.3.1 договору ціна договору складається з загальної вартості робіт та складає суму у розмірі 1 433 632,35 грн, в тому числі ПДВ - 238 938,72 грн.

На виконання вимоги п.4.1 договору ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» було сплачено авансовий платіж на користь ТОВ «Альтіус-Пром».

На ім`я ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» контрагентом виписано податкову накладну від 09.10.2019 № 6.

24.04.2019 між ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» та ПП «ВСТ» укладено договір №5-04/19-ВВ на виконання підсилення поверхонь плит перекриття та залізобетонних балок вуглецевими полотнами на об`єкті: «Реконструкція окремих приміщень громадського будинку (офісного комплексу з підземним паркінгом) на вул. В. Васильківська, 98 в Голосіївському районі м. Києва».

Відповідно до п.3.1 Договору та з урахуванням змін згідно з додатковою угодою №1 від 25.07.2019 ціна договору складається з загальної вартості робіт (в тому числі матеріалів та обладнання, що буде використано виконавцем для належного виконання зобов`язань за договором), та складає суму у розмірі 4 927 130,18 грн, в тому числі ПДВ - 821 188,37 грн.

На виконання вимоги п.4.1 договору ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» було сплачено авансовий платіж на користь ПП «ВСТ».

Фактичне надання послуг підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт від 02.01.2020 № 1. На ім`я ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» контрагентом виписано податкову накладну від 08.05.2019 № 4.

Судом першої інстанції встановлено, що контрагенти позивача на момент здійснення господарський операцій були зареєстрованими платниками податків та перебували на податковому обліку. Висновки про нереальність господарських операцій ґрунтуються на не підтвердженні походження придбаних позивачем робіт по ланцюгу постачання, що базуються виключно на аналізі даних ЄРПН та інформаційних автоматизованих систем податкових органів, без дослідження фактичних обставин, без надання належної оцінки поданим позивачем первинним бухгалтерським документам.

Однак, будь-яких зустрічних звірок чи позапланових перевірок контрагентів позивача та контрагентів другого порядку контролюючим органом не проводилось.

В свою чергу слід зазначити, що неналежне формування фінансової та податкової звітності з боку контрагентів позивача другого порядку є підставою для застосування відповідних правових наслідків саме до таких контрагентів та не може свідчити про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкової та бухгалтерської звітності за результатами господарських операцій, реальність яких підтверджена належними доказами, а факт дійсного виконання послуг контрагентами підтверджується відповідними договорами, актами виконаних робіт, копії яких містяться в матеріалах справи і фактом прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкту.

Колегія суддів звертає увагу, що ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» завершено реконструкцію офісного комплексу з підземним паркінгом за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, буд. 98, за наслідком чого складено акт готовності об`єкта до експлуатації від 17.02.2020 року та 25.02.2020 року отримано сертифікат №ІУ163200561297, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, яким засвідчено відповідність закінченого будівництва проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» в повному обсязі підтверджено реальність господарських взаємовідносин з контрагентами, отримання позивачем відповідних послуг із подальшим їх використанням у власній господарській діяльності у відповідності до умов наведених договорів. Матеріали справи підтверджують рух коштів та матеріальних цінностей, зміну майнового стану сторін укладених правочинів, відповідність господарських операцій вимогам законодавства та наявність ділової мети таких господарських взаємовідносин, а тому висновки контролюючого органу про фіктивність господарських операцій є безпідставним та таким, що ґрунтується виключно на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма

Повний текст постанови складено « 19» червня 2024 року.