Постанова

від 05.12.2007 по справі 13/322а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/322А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

05.12.07                                                                                           Справа№ 13/322А

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л.,  при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТОВ „ВТОРМА-Львів”, м.Львів

до відповідача: ДПІ у Жидачівському районі, м.Жидачів

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000272320/0/7819 від 05.06.07р. та №0000272320/1/11045 від 13.08.07р., №0000262320/0/7819 від 05.06.07р. та №0000262320/1/11045 від 13.08.07р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Нестеренко Л.Г. –представник

Від відповідача: Пельо О.М.- гол.держ.под.інсп.юр.від., Поверляк Н.М. –гол.держ.под.рев.-інсп. сектору документ. перевірок відділу аудиту юр.осіб.

Відкрито провадження у справі за позовом ТОВ “ВТОРМА-Львів” м.Львів до ДПІ у Жидачівському районі, м.Жидачів про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000262320/0/7819 від 05.06.07р. та №0000262320/1/11045 від 13.08.07р., №0000272320/0/7819 від 05.06.07р. та №0000272320/1/11045 від 13.08.07р.

Попередній розгляд справи викладено в ухвалах господарського суду від 29.10.07р., від 22.11.07р. та від 27.11.07р.

З'ясовано:

У відповідності до акту перевірки від 29.05.2007 року № 463/23-1/32478122 “Про результати виїзної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “ВТОРМА-Львів” (код ЄДРПОУ 32478122) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 31.12.2006 року”  встановлено порушення Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), зокрема:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9  п.5.3 ст.5, п.16.1 ст.16 - завищено валові витрати на 81076 грн. та занижено до сплати податок на прибуток в сумі 20269 грн.

За дані порушення донараховано податкові зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 30404 грн., у тому числі: за основним платежем - 20269 грн.; за штрафними санкціями - 10135 грн.

На сплату позивачем донарахувань по податку на прибуток ДПІ складено податкове повідомлення-рішення  №0000262320/0/7819 від 05.06.07р.

Актом перевірки встановлено порушення Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із внесеними змінами та доповненнями), зокрема:

- п.п.7.4.1 п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 - занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 7083 грн.

На сплату позивачем донарахувань по податку на додану вартість ДПІ складено податкове повідомлення-рішення  №0000272320/0/7819 від 05.06.07р.

Податкові повідомлення - рішення було оскаржено у встановленому порядку, які залишені без розгляду, у зв'язку з чим ДПІ винесено податкові повідомлення рішення  №0000272320/1/11045 від 13.08.07р. та  №0000262320/1/11045 від 13.08.07р.

Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями №0000262320/0/7819 від 05.06.07р. та №0000262320/1/11045 від 13.08.07р., №0000272320/0/7819 від 05.06.07р. та №0000272320/1/11045 від 13.08.07р. виходячи з наступного:

по завищенню валових витрат на вартість послуг, наданих концерном „Основа” у розмірі 31416 грн., заниженню до сплати податку на прибуток в сумі 7854 грн. та заниженню податку на додану вартість у сумі 7083 грн.

Концерном „Основа”, відповідно до договору №14 від 31.12.04р. та додаткової угоди від 30.12.05р., надано ТОВ “ВТОРМА-Львів” комплекс послуг консультаційного характеру у сфері управління, фінансів та економіко-правових відносин. Пунктом 2.2 договору передбачено, що документи що розробляються Виконавцем в процесі надання Замовнику послуг можуть надаватись на паперових носіях або в електронному вигляді. Перелік, обсяг та вартість наданих послуг відповідно до п.2.3 договору, визначається актами підтвердження надання послуг. Як встановлено перевіркою, що в підтвердження виконання робіт, за перевіряємий період, згідно вищевказаного договору складались лише акти здачі-приймання виконаних робіт, в яких не вказано обсяги наданих послуг в натуральному виразі, не конкретизовано зміст наданих послуг, їх об'єм, вартість, дата надання запиту та відповіді. Акти не містять інформації про фактично понесені витрати на здійснення цих консультаційних послуг, відсутній розрахунок вартості виконаних робіт. До перевірки не представлено первинні документи: (щодо надання юридичної допомоги з питань оформлення відносин з постачальниками та участі у проведенні переговорів; результати проведеного пошуку обладнання для товариства; не надано підтвердження щодо рекомендацій з питань заготівлі макулатури, результати аналізів договорів). До перевірки не представлено листи, повідомлення по телефаксу, електронній пошті та інші документи, які б підтверджували надання запитів від ТзОВ “ВТОРМА-Львів”, а також до перевірки не представлено документи, які б підтверджували, що дані послуги використані у господарській діяльності ТзОВ “ВТОРМА-Львів”.

Суд не може прийняти переконання позивача, що акти прийому-передачі виконаних робіт, податкові накладні та рахунки-фактури є достатніми первинними документами для відображення валових витрат.

Формулювання валових витрат детально регламентується Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Подібні відносини є складовою частиною податкового обліку, що запроваджений Законом про прибуток (ст.11) та існує паралельно з бухгалтерським обліком.

Закон про прибуток встановлює дві головні умови, за яких витрати платника податку можуть включатися до його валових витрат і зменшувати прибуток як об"єкт оподаткування:

- витрати мають носити характер компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1 ст.5 Закону про прибуток);

- витрати не належать до складу валових витрат, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (п.5.3.9 ст.5 Закону про прибуток).

Існує обов'язковий зв'язок валових витрат із господарською діяльністю, визначення якої можна знайти у п.1.32 ст.1 Закону про прибуток. Господарська діяльність визначена як будь-яка діяльність, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до положення ст.3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. З приведеного напрошується висновок, що акти виконаних робіт (наданих послуг) без підтвердження отримання доходу від таких робіт (послуг), а також без підтвердження їх вартісних та цінових характеристик і подальшого використання у власній господарській діяльності не можуть бути підставою для віднесення витрат по таких роботах (послугах) до складу валових витрат.

На підставі п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 року №143, зазначено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року №996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р. №283/97-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.1997 р. (із внесеними змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу (далі-валові витрати)-сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Податковий кредит звітного періоду, як передбачено п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 року складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з таким придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 року, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Таким чином, підприємством віднесено до складу валових витрат витрати не підтверджені первинними документами, чим порушено п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.16.1 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. №283/97-ВР та віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість отриманого від послуг консультаційного характеру, чим порушено п.п.7.4.1 п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. №168/97-ВР.

Керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,167 КАС України, суд, -                                     

                                                   п о с т а н о в и в :

1.В адміністративному позові відмовити повністю

2.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.

Суддя                                                                                                       Станько Л.Л.