Ухвала

від 19.06.2024 по справі 520/28012/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 червня 2024 року

м. Київ

справа № 520/28012/23

адміністративне провадження № К/990/22802/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №520/28012/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДБУД-7» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНДБУД-7» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати Рішення про №9480800/43918557, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області 07.09.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 22.05.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 22.05.2023, подану позивачем на реєстрацію 01.06.2023.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 09.02.2024 позовні вимоги задовольнив.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 28.05.2024, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 у справі №520/28012/23.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 13.06.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на необґрунтованість прийняття Другим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 09.02.2024 (прийнятим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження)) у справі №520/28012/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДБУД-7» задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Повний текст рішення складено 09.02.2024.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 08.03.2024 звернулось до Другого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.04.2024 подану Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, з огляду на підписання апеляційної скарги особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України повторно 10.05.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 у справі №520/28012/23 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку скаржник зазначив, що первинне подання ним апеляційної скарги в цій справі відбулося з дотриманням визначеного статтею 295 КАС України процесуального строку, яку ухвалою суду від 11.04.2024, було повернуто скаржнику. Наголосив, що не втрачаючи процесуального інтересу, без суттєвих затримок та в межах розумного строку, контролюючим органом реалізовано право повторного звернення до суду з апеляційною скаргою. Як висновок, скаржник просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі та поновити пропущений строк.

Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку на апеляційного оскарження, Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.05.2024 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим ухвалою від 16.05.2024 подану контролюючим органом апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику, в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Окрім того, у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, суд запропоновував скаржнику, у визначений в цій же ухвалі строк, надати документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі та докази надсилання скаржником до електронного кабінету позивача через підсистему «Електронний суд» поданих до суду документів, а у разі відсутності відомостей про наявність у позивача зареєстрованого електронного кабінету, докази надсилання таких документів листом з описом вкладення.

Залишаючи подану скаржником апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції, з-поміж іншого, керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Мотивуючи свою ухвалу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Суд звернув увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Разом з тим, як встановив суд, підстави, на які посилається скаржник, є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи контролюючого органу.

Також, як вказав суд, право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Суд наголосив, що учасник судового процесу/особа, яка не погоджується з судовим рішенням має право/обов`язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання такою особою процесуального обов`язку визначеного статтею 295 КАС України не звільняє останню від дотримання вимог процесуального закону.

Обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

А тому, факт первинного звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, як вказав суд, не може бути безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв`язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

До того ж, як встановив суд апеляційної інстанції, повторно з апеляційною скаргою до суду скаржник звернувся лише 10.05.2024, що є невиправдано тривалим строком для подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 (з урахуванням того факту, що вперше подана скаржником апеляційна скарга була повернута судом заявнику 11.04.2024) та, як на переконання суду, спростовує твердження скаржника про його сумлінне й добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків встановлених законом та вчинення усіх можливих і залежних від скаржника дій для подання апеляційної скарги з дотриманням строку визначеного статтею 295 КАС України.

Тобто, встановивши факт подання скаржником апеляційної скарги оформленої без дотримання вимог статті 296 КАС України та поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Другий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої скаржником апеляційної скарги без руху, з визначенням строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору, а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому скаржник посилаючись на гарантоване йому Конституцією України право на апеляційне оскарження судових рішень, практику Європейського суду з прав людини та Верховного Суду щодо того, що права заявника на перегляд справи не можуть бути обмеженими надмірним формалізмом суду в оцінці матеріалів звернення, оскільки такий підхід порушує пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також факт попереднього звернення скаржника до суду з дотриманням строку визначеного статтею 295 КАС України, просить поновити пропущений, як на його думку, з поважних причин процесуальний строк. Скаржник вважає, що за наведених ним у клопотанні обставин пропущений строк при повторному зверненні до суду з апеляційною скаргою підлягає безумовному поновленню.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 28.05.2024, визнавши наведені скаржником підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Також ухвалою від 28.05.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 16.05.2024 визначив скаржнику достатній строк щодо реалізації права та надання, з-поміж іншого, обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Другий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку, оскільки обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючий орган зазначив причини попуску аналогічні тим, що були наведені ним при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, скаржник не вказав; доказів, зокрема, тих, які б підтверджували вчинення скаржником регулярних, послідовних та активних дій з метою подання апеляційної скарги з дотриманням вимог статті 296 КАС України та в межах строку встановленого статтею 295 цього ж Кодексу - не надав.

Як висновок, суд зазначив, що у даному випадку, пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з суб`єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, оскільки дотримання вимог статті 296 КАС України, покладається на особу, яка звертається з апеляційною скаргою, а повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили без дотримання часових обмежень визначених статтею 295 КАС України, свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювати принцип правової визначеності.

Тобто, Другий апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правових позицій Європейського Суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником у клопотанні поданому на виконання вимог ухвали суду від 16.05.2024 про залишення апеляційної скарги без руху доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Другий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 у справі №520/28012/23.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації скаржником права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №520/28012/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДБУД-7» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова