Ухвала

від 17.06.2024 по справі 201/4822/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1007/24 Справа № 201/4822/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ :

Головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпровського апеляційного суду в режимівідеоконференції матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 , поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2024 року про арешт майна,-

В С Т А Н О В И Л А :

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 квітня 2024 року клопотання слідчого в ОВС-криміналіста слідчого відділу 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_9 , погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженні заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 , задоволено та в рамках кримінального провадження №22023050000004439 від 21.11.2023 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України (далі- КК) накладено арешт на предмети, що виявлені та вилучені в ході обшуків будівель, споруд та приміщень ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на:

-три конверти з полімерного матеріалу;

-аркуш картону із чорновими записами;

-аркуш паперу формату А4, на якому роздруковано знімок екрану персонального комп`ютера із зображенням, схожим на знімок місцевості, зроблений за допомогою за стосунку GoogleMaps;

-картку пам`яті Transcend в корпусі білого кольору із зазначеним на корпусі об`ємом пам`яті 16 Гб;

-картку пам`яті в корпусі білого кольору з написом « НОМЕР_1 »;

-картку пам`яті Edge Good RAM в корпусі червоного кольору із зазначеним на корпусі об`ємом пам`яті 8 Гб;

-картку пам`яті ОСОБА_10 в корпусі чорного кольору із зазначеним на корпусі об`ємом пам`яті 64 Гб;

-картку пам`яті DT 101 G2 в корпусі червоного кольору із металевою кришкою із зазначеним на корпусі об`ємом пам`яті 8 Гб;

-картку пам`яті Sony AX-53 в корпусі чорного кольору із зазначеним на корпусі об`ємом пам`яті 128 Гб;

-дві картки пам`яті Canon 5D в корпусі чорного кольору із зазначеним на корпусі об`ємом пам`яті 128 Гб;

-картку пам`яті San Disk в корпусі чорного кольору із зазначеним на корпусі об`ємом пам`яті 128 Гб;

-тубус для розміщення карток пам`яті Budi в корпусі чоного кольору;

-3 (три) диски для лазерних систем зчитування формату DVD із відеозаписами, що мають назви «Интронизация Патриарха Московского и всея Руси Кирилла», «Прямой эфир с Патриархом Московским и всея Руси Кириллом», «Богослужение Святейшего Патриарха Кирилла в Свято-Успенской Святогорской Лавре в День празднования Святогорской иконы Божией Матери 30 июля 2009 г.»;

-зовнішній жорсткий диск WD My Passport в корпусі чорного кольору з серійним номером НОМЕР_2 ;

-мережевий накопичувач ZyXEL NSA220 в корпусі білого кольору з серійним номером S100Z51015355, в якому встановлено два жорсткі диски;

-мережевий накопичувач QNAP в корпусі чорного кольору з серійним номером Q171L21893, в якому встановлено шість жорстких дисків;

-мобільний телефон Motorolla у вимкненому стані;

-мобільний телефон Samsung у вимкненому стані (телефон знаходиться у чохлі);

-мобільний телефон ZTE у ввімкненому стані, екран якого заблоковано паролем (телефон знаходиться у чохлі);

-системний блок Mac Studio Apple M1 Ultra із серійним номером V29T4V40HH (системний блок із зарядний пристроєм);

-19 (дев`ятнадцять) дисків для лазерних систем зчитування;

-паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-мобільний телефон марки «Самсунг Гелексі S8», серійний номер НОМЕР_4 , ІМЕІ - НОМЕР_5 із сім карткою абонента мобільного звязку «Водафон» НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_7 .

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 порушує питання про скасування ухвали слідчого судді у зв`язку з незаконністю та необґрунтованістю.

Вважає, що пред`явлена ОСОБА_7 підозра є необґрунтованою, оскільки у своїй проповіді священник у храмі звернувся до вірян з проханням помолитися за людей, які приїхали до ОСОБА_11 на важливе свято Святогірських святих з багатьох місць України, приїхали з дітьми, на інвалідних візках, хворі, похилого віку бабусі та дідусі, а їх багато часу не пропускали до ОСОБА_12 на постах для перевірки документів. Священник не назвав ані координат, ані будь-яких точних ознак знаходження цих постів, він не сказав, що там знаходяться військові, та навіть нічого подібного не сказав, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.114-2 КК.

Крім того проповідь прозвучала 24.09.2023 та з того дня, до дня затримання ОСОБА_7 та розгляду клопотання - 24.04.2024 року пройшло 7 місяців. Дана проповідь, як і усі інші проповіді ОСОБА_7 (владики Арсенія) була розміщена в Інтернеті цілих 7 місяців і жодних дій СБУ не вчиняло щодо її видалення, не виказувало будь-яких претензій до настоятеля ОСОБА_11 щодо поширення цієї інформації. Більше того, в період часу з 23.09.2023 до 24.09.2023 жодного разу не було обстрілів, нападів, бомбардувань, ані цих пунктів пропуску, ані АДРЕСА_2 , що явно свідчить про те, що вказана інформація не була наведенням для ворога на пости військових формувань та не завдала жодної шкоди цим пунктам.

Водночас не погоджується з доводами слідчого судді про те, що Служба Безпеки України є іншим військовим формуванням, оскільки підозрюваний у своїй проповіді нічого не казав про СБУ та про інші військові формування, а тому такі виклади суду не відповідають законодавству України, є відверто надуманими та необ`єктивними. До того ж СБУ це державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України та він ніколи не був військовим формуванням. Крім того, в Указі Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022, ЗУ Про правовий режим воєнного стану, ЗУ Про інформацію, наказі Головнокомандувача Збройних Сил України №73 дві 03.03.2022 не вказано про заборону інформації про пункти пропуску громадян, оскільки вони, відповідно до закону, не можуть бути пунктами пропуску обороноздатності держави.

Разом з тим вказує, що під час проведення обшуків та вилучення майна було грубо порушено право на захист, як ОСОБА_7 , так і багатьох інших осіб: ченців, насельників, працівників ОСОБА_11 та самої ОСОБА_12 . Аргументує тим, що о 08:26 год 24.04.2024 року, ОСОБА_7 , який є настоятелем (керівником) зазначеного монастиря, без участі захисника, було затримано на території Лаври працівниками СБУ та відразу вивезено до м. Слов`янськ. Після чого працівники СБУ об 11:01 год та 11:33 год почали обшуки, тобто вже за відсутності ОСОБА_7 , чим позбавили його можливості бачити, що саме вилучалось де він мешкає, повідомити слідчих про належність тих чи інших речей йому, а також заперечувати дії працівників СБУ під час обшуку.

Крім того, до 26.04.2024 року ОСОБА_7 взагалі не знав, що у ОСОБА_12 були проведені обшуки і якісь там речі вилучались, а працівники СБУ, які здійснювали затримання та обшук, не роз`яснили йому про право запросити адвоката, який би надав йому в такий важкий час юридичну допомогу, а також не запросили адвоката з Центру безоплатної правової допомоги, який би міг бути присутнім та наглядати за законністю обшуку, а також надавати правову допомогу іншим особам, яких обшукували.

Також зазначає, що в судовому засіданні підозрюваний заявив, що із зазначеного в клопотанні майна, йому належать лише паспорт громадянина України та мобільний телефон Самсунг, які були вилучені в келії, де він проживає. Все інше вказане у клопотанні майно було вилучено в інших приміщеннях Лаври, де є 74 корпуси та працюють/знаходяться багато інших людей, а тому він не може нести відповідальність за майно, телефони та інше, яке було вилучено в цих приміщеннях. Окрім того, ані в протоколах обшуку, ані в клопотанні слідчого про арешт майна, а також в спірній ухвалі не зазначено, яким чином вилучені предмети мають відношення до зазначеного кримінального провадження та до проповіді ОСОБА_7 .

Поміж іншого в поданій апеляційній скарзі захисник зазначає, що під час ухвалення оскаржуваного рішення слідчим суддею було повністю проігноровано та не надано жодної оцінки тому, що в порушення вимог закону в документах слідства щодо вилученого майна (в протоколах обшуку, постанові про визнання речовими доказами), у тому числі, в оспорюваному клопотанні, не вказано, кому саме належить вилучене майно, що свідчить про грубе порушення слідчим права власності, хоча так як майно вилучалось не в окремому приміщенні, яке чітко свідчило б про те, що воно та речі у ньому належать лише ОСОБА_7 , а обшуки проводилися на великій території, в різних приміщеннях, які знаходилися на території Лаври, а тому слідчий повинен був ідентифікувати це майно та встановити власника/власників.

Крім того зауважує, в порушення вимог ст.172 КПК слідчий суддя здійснював розгляд клопотання 5 днів, та з вини слідчого, який у клопотанні не зазначив власників майна, був позбавлений можливості повідомити останніх про судовий розгляд.

Разом з тим наголошує, що всупереч ухвали слідчого судді від 19.04.2024 року про надання дозволу на проведення обшуку, слідчим в долучених до клопотання документах не зазначено посилання на опис слідів кримінального правопорушення щодо жодної вилученої речі. Не вказано також у документах слідства і будь-яких намагань щодо виконання ухвали суду, які б вказували на відомості щодо порядку та встановлення таких слідів кримінального правопорушення, слідчий у процесуальних документах просто перерахував речі, які були вилучені.

При цьому, звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.168 КПК тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду, про що не було зазначено у даному випадку. А тому задля не порушення прав інших осіб, не зупинення діяльності Лаври, слідчий зобов`язаний був здійснити просто копіювання інформації.

У той-же час вказує, що вилучене в ході проведення обшуків майно не відповідає критеріям речових доказів, оскільки в порушення вимог ст.98 КПК в постанові слідчого про визнання вилученого майна речовими доказами не зазначено саме яке майно і як було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, як і де воно зберегло на собі сліди злочину чи таке інше, які з вилучених предметів були об`єктом кримінально протиправних дій чи можливо набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, на переконання сторони захисту, вилучене майно не може бути доказом у справі, оскільки його вилучення відбувалося з багатьма порушеннями, без визначення його власника, та в даному правовому випадку неможливо знайти жодної розумності вилучення майна та жодної співрозмірності. Крім того, жодної шкоди спричиненої будь-якій особі у даному провадженні немає, а наслідки арешту майна є явно негативними для тих осіб, чиє майно було вилучено, в тому числі для ОСОБА_12 , оскільки завдяки їй існує та виживає велика кількість осіб.

Також в апеляційній скарзі захисник посилається на незаконне ігнорування слідчим суддею даних про особу підозрюваного ОСОБА_7 та вилученого майна, що має дуже важливе значення при вирішенні питання, чи є злочинним майно, яке було вилучено слідчим у Лаврі.

В обґрунтування зазначає, що підозрюваний ОСОБА_7 є всесвітньо відомою людиною, поважною та шановною у багатьох країнах світу, має багато почесних нагород, грамот, подяк, в тому числі, від голови м. Святогірська, від військових комісарів ТЦК ЗСУ, начальників військового гарнізону ЗСУ, Державної пенітенціарної служби, інших державних установ, благодійних фондів, санаторіїв, вдячних дітей, шкіл та будинків культури. Також на території Лаври проживають сотці біженців, які знайшли там прихисток після бомбардувань їх селищ та міст, на території Лаври працює школа, яку утримує саме ОСОБА_12 . Крім того, у с. Долина митрополитом Арсенієм зроблено капітальний ремонт школи, у селі Никольське відкрито « ІНФОРМАЦІЯ_3 », де для дітей є безкоштовне навчання, їжа, забезпечення учбовими приладами та інше. Завдяки старанням Владики Арсенія велася та ведеться величезна просвітницька та дослідницька робота, за його старань побачили світ безліч видань і документальних фільмів, аудіопродукція з історії монастиря і Святогір`я, зібрана величезна кількість архівних документів із десятків державних архівів та музеїв, виявлено унікальні документи з історії краю. Тому дії Владики Арсенія та Лаври викликають лише велику довіру та вдячність у суспільстві, а тому майно, яке було вилучено, не може бути злочинним, кому б воно не належало.

На підставі викладеного, захисник просить апеляційний суд скасувати ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2024 року та постановити нову, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення захисника та підозрюваного на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, які наполягали на її задоволенні, просили скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно п.9 ч.1 ст.309 КПК України (далі-КПК) під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, зокрема, про арештмайна або відмову у ньому.

Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, зокрема, арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За загальними правилами, передбаченими ч.3 ст.132 КПК, застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише у разі, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що :

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.167 та ч.2 ст.168 КПК тимчасовим вилученняммайна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

- підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

- призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

- є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

- одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Відповідно до абз. 2 ч.2 ст.168 КПК забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Положеннями ч.ч.1,2,5,6 статті 170 КПК передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що зазначених вимог закону слідчим суддею місцевого суду дотримано у повному обсязі.

Обґрунтовуючи своє рішення про накладення арешту на вилучене майно (перелік якого наведено в клопотанні та зазначено в ухвалі слідчого судді) слідчий суддяпосилався наположення п.1ч.2ст.170КПК тав ухвалізазначив,що вказанеу клопотаннімайно має значення речових доказів, а тому з метою забезпечення збереження речових доказів, є необхідність накладення арешту на вищезазначене майно. При цьому слідчий суддя зазначив, що наявність фактів та відомостей у їх сукупності, що містяться у даному кримінальному провадженні, можуть переконати об`єктивного спостерігача, що проявляє розумну обачливість, у тому, що вилучені предмети, зокрема, електронні носії інформації, можуть містити відомості про підготовку до вчинення кримінального правопорушення, зокрема, збирання та аналізу відомостей щодо розташування блокпостів та військових формувань, утворених відповідно до законів України, біля Лаври, а також підтверджувати зв`язок володільців цієї інформації з представниками окупаційних військ та адміністрацій. Крім того, інформація, яка міститься на цих носіях інформації, може мати суттєве значення для встановлення обставин кримінального провадження, що розслідується (кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, дані про номери мобільних телефонів, використаних під час вчинення злочину, зв`язки між особами, причетними до вчинення злочину тощо). Доведення або спростування таких припущень, що на даному етапі розслідування є цілком обґрунтованими, можливе за допомогою відповідних комп`ютерно-технічних експертиз, про наміри призначення яких повідомив слідчий під час розгляду даного клопотання щодо арешту вилученого майна.

Разом з тим, щодо арешту паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слідчий суддя зазначив, що вказана особа позбавлена громадянства України відповідним Указом Президента України, а інших документів, які б підтверджували особу підозрюваного в розпорядженні слідства немає, принаймні, слідчому судді вони не представлені, а тому даний паспорт теж підлягає арешту як доказ, що підтверджує особу підозрюваного, та як такий, що втратив свою чинність.

З такими висновками погоджується й суд апеляційної інстанції, оскільки під час апеляційного розгляду встановлено, що в слідчого відділу 2 управління ( з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях перебуває кримінальне провадження №22023050000004439 від 21.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК про те, що особа без громадянства ЯІФ, в умовах воєнного стану, а саме 24.09.2023 у АДРЕСА_1 , під час проведення служби на території Свято-Успенської Святогорської Лаври у приміщенні Успенського собору, серед невизначеної кількості осіб поширив інформацію про розташування на території Святогірської територіальної громади Краматорського району Донецької області блок-постів на яких несуть бойове чергування підрозділи ЗСУ та інші підрозділи сил оборони України (Том 1 а.с.7).

Відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19.04.2024 року було надано дозвіл на проведення обшуку нежитлової будівліцілісного майновогокомплексу Комунальногозакладу « ІНФОРМАЦІЯ_4 »,у томучислі всіхбудівель іспоруд,які єневід`ємною частиноювищезазначеного заповідникута входятьдо складузазначеного об`єктанерухомого майна,та направі власностіналежать територіальнимгромадам сіл,селищ,міст Донецькоїобласті вособі Донецькоїобласної радиза адресою: АДРЕСА_1 , зметою відшуканнята вилучення: речей тадокументальних матеріалів(блокноти,нотатки,зошити,карти,плани місцевості,листи,чорнові записи(вт.ч.в електронномувигляді),комп`ютерної техніки,фото-відеознімальноїтехніки,іншої електронноїтехніки,флеш-накопичувачей,магнітних таінших носіївінформації,засобів зв`язку(смартфони,телефони,планшети,модеми),телекомунікаційного тасерверного обладнання(сервери,маршрутизатори,комутатори,SSDта HDDнакопичувачі),що містятьсліди кримінальногоправопорушення (Том 1, а.с.97-100).

Відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19.04.2024 року було надано дозвіл проведення обшуку будівель таспоруд,а саме,об`єкту житловоїнерухомості,нежитлової будівліпродовольчого складу,нежитлової будівліводолікувальниці,нежитлової будівлінасосної станціїводолікувальниці,нежитлової будівлічастки гаражу,нежитлової будівлікухні столової,нежитлової будівліпарокотельні водолікувальниці,нежитлових будівель(ЦеркваПресвятого Антоніята Феодосія(наземначастина)з господарсько-побутовимиспорудами,нежитлової будівліскладу,готельного корпусу№10,у томучислі всіхбудівель іспоруд,які входятьдо складузазначеного об`єктанерухомого майна,та направі власностіналежать Свято-Успенськомучоловічому монастирюДонецької ЄпархіїУкраїнської Православноїцеркви (кодЄДРПОУ 21970004)за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення: речей тадокументальних матеріалів(блокноти,нотатки,зошити,карти,плани місцевості,листи,чорнові записи(вт.ч.в електронномувигляді),комп`ютерної техніки,фото-відеознімальноїтехніки,іншої електронноїтехніки,флеш-накопичувачей,магнітних таінших носіївінформації,засобів зв`язку(смартфони,телефони,планшети,модеми),телекомунікаційного тасерверного обладнання(сервери,маршрутизатори,комутатори,SSDта HDDнакопичувачі),що містятьсліди кримінальногоправопорушення (Том 1, а.с.106-109).

Згідно протоколуобшуку від24квітня 2024року уприсутності понятих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,за участі скарбникаСвято-УспенськоїСвятогірської Лавриотця Феофана ОСОБА_15 ,який об11-26год.в телефонномурежимі повідомивадвоката,який надаєправову допомогуСвято-УспенськійСвятогірській Лаврі,однак останнійне виявивбажання назватисвої анкетнідані тав подальшомудля участіу проведенніобшуку неприбув, співробітниками ГУ СБУ у Луганській та Донецькій областях було проведено обшук на першому поверсі будівлі, що обшукувалась, у приймальному кабінеті намісника ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), де було виявлено та вилучено:

-три конверти з полімерного матеріалу;

-аркуш картону із чорновими записами;

-аркуш паперу формату А4, на якому роздруковано знімок екрану персонального комп`ютера із зображенням, схожим на знімок місцевості, зроблений за допомогою за стосунку GoogleMaps.

На першому поверсі будівлі, що обшукувалась, у робочому кабінеті інформаційного відділу Свято-Успенської Святогірської Лаври, виявлено:

-картку пам`яті Transcend в корпусі білого кольору із зазначеним на корпусі об`ємом пам`яті 16 Гб;

-картку пам`яті в корпусі білого кольору з написом « НОМЕР_1 »;

-картку пам`яті Edge Good RAM в корпусі червоного кольору із зазначеним на корпусі об`ємом пам`яті 8 Гб;

-картку пам`яті ОСОБА_10 в корпусі чорного кольору із зазначеним на корпусі об`ємом пам`яті 64 Гб;

-картку пам`яті DT 101 G2 в корпусі червоного кольору із металевою кришкою із зазначеним на корпусі об`ємом пам`яті 8 Гб;

-картку пам`яті Sony AX-53 в корпусі чорного кольору із зазначеним на корпусі об`ємом пам`яті 128 Гб;

-дві картки пам`яті Canon 5D в корпусі чорного кольору із зазначеним на корпусі об`ємом пам`яті 128 Гб;

-картку пам`яті San Disk в корпусі чорного кольору із зазначеним на корпусі об`ємом пам`яті 128 Гб;

-тубус для розміщення карток пам`яті Budi в корпусі чоного кольору;

-3 (три) диски для лазерних систем зчитування формату DVD із відеозаписами, що мають назви «Интронизация Патриарха Московского и всея Руси Кирилла», «Прямой эфир с Патриархом Московским и всея Руси Кириллом», «Богослужение Святейшего Патриарха Кирилла в Свято-Успенской Святогорской Лавре в День празднования Святогорской иконы Божией Матери 30 июля 2009 г.»;

-зовнішній жорсткий диск WD My Passport в корпусі чорного кольору з серійним номером НОМЕР_2 ;

-мережевий накопичувач ZyXEL NSA220 в корпусі білого кольору з серійним номером S100Z51015355, в якому встановлено два жорсткі диски;

-мережевий накопичувач QNAP в корпусі чорного кольору з серійним номером Q171L21893, в якому встановлено шість жорстких дисків.

На першому поверсі будівлі, що обшукувалась, у робочому кабінеті секретаря Свято-Успенської Святогірської Лаври та начальника інформаційного відділу лаври виявлено:

-мобільний телефон Motorolla у вимкненому стані;

-мобільний телефон Samsung у вимкненому стані (телефон знаходиться у чохлі);

-мобільний телефон ZTE у ввімкненому стані, екран якого заблоковано паролем (телефон знаходиться у чохлі);

-системний блок Mac Studio Apple M1 Ultra із серійним номером V29T4V40HH (системний блок із зарядний пристроєм);

-19 (дев`ятнадцять) дисків для лазерних систем зчитування (Том 1 а.с.101-105).

Згідно протоколу обшуку від 24 квітня 2024 року у присутності понятих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , секретаря СвятогірськоїСвято-УспенськоїЛаври ОСОБА_18 ,який повідомив,що небажає користуватисяправовою допомогоюадвоката, співробітниками ГУ СБУ у Луганській та Донецькій областях було проведено обшук у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, під час обшуку будівлі під назвою Братський корпус №3, на першому поверсі, у крайній кімнаті, праворуч по коридору, в якій мешкає намісник ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_7 , було виявлено та вилучено:

-паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В ході проведення обшуку другого поверху вказаної будівлі, напроти сходів, на столі, в коридорі, було виявлено та вилучено:

-мобільний телефон марки «Самсунг Гелексі S8», серійний номер НОМЕР_4 , ІМЕІ - НОМЕР_5 із сім карткою абонента мобільного звязку «Водафон» НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_7 (Том 2 а.с.110-113).

Згідно постанови старшого слідчого криміналіста слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_9 про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 24 квітня 2024 року вилучене в ході проведення обшуків майно долучено до матеріалів кримінального провадження № 22023050000004439 від 21.11.2023 в якості речових доказів та місцем їх зберігання визначено камеру речових доказів СВ 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (Том 1 а.с.117-120).

24.04.2024 о 08:26 годині ОСОБА_7 було затримано на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК (Том1а.с.132-135) та того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК (Том 1 а.с.121-131).

Зі змісту клопотання слідчого про арешт майна вбачається, що ним порушується питання про накладення арешту на вилучене майно (перелік якого наведено в клопотанні та зазначено в ухвалі слідчого судді), оскільки вилучені в результаті проведеного обшуку речі та документи мають значення для кримінального провадження, вважаються тимчасово вилученим майном, яке в подальшому в ході розслідування буде використане як докази вчиненого кримінального правопорушення, а тому з метоюзабезпечення збереженняречових доказів, існує необхідність у накладенні на нього арешту (Том 1 а.с.1-6).

Отже, доводи апеляційної скарги про невідповідність вилученого майна критеріям, визначеним ст.98 КПК суд апеляційної інстанції відкидає, як неспроможні, та як такі, що суперечать матеріалам провадження. Крім того, досудове розслідування ще не завершено та питання щодо належності вказаного майна до вчиненого злочину, а також підстави його набуття, будуть вирішуватись під час досудового розслідування.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що для виконання завдань кримінального процесуального законодавства, на даний час наявні правові підстави, визначені п.1 ч.2 та ч.3 ст.170 КПК,длянакладенняарешту намайно,оскількивоно маєзначення речовогодоказу уданому кримінальномупровадженні таузгоджується зположеннямиабз.2 ч.10 ст.170 КПК, за змістом якої не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

В контексті зазначеної норми закону апеляційний суд вважає, що слідчим належним чином у своєму клопотанні доведено, а слідчим суддею встановлено необхідність такого арешту майна.

Водночас колегія суддів констатує, що доводи сторони захисту про порушення прав інших осіб, а саме: ченців, насельників, працівників ОСОБА_11 та самої ОСОБА_12 під час вилучення майна, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки в даному кримінальному провадженні захисник ОСОБА_8 наділена правом захисту інтересів лише підозрюваного ОСОБА_7 та не представляє інтереси інших осіб чи ОСОБА_11 . При цьому, як зазначив під час апеляційного розгляду сам підозрюваний ОСОБА_7 , із всього переліку вилученого та арештованого майна йому належить лише паспорт громадянина України на його ім`я та мобільний телефон Самсунг.

Таким чином, на переконання колегії суддів, у захисника ОСОБА_8 відсутні повноваження на оскарження судового рішення з підстав, що стосуються законних прав та інтересів ченців, насельників, працівників ОСОБА_11 та самої Лаври, які мають право на самостійне оскарження ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2024 року, якщо вважатимуть, що цим рішенням були порушені їх законні права. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що вказані особи також не позбавлені можливості, відповідно до ч.1 ст.174 КПК, звернутися до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна.

Отже, наведені в оскаржуваній ухвалі слідчого судді доводи, за яких він дійшов до переконання про необхідність задоволення клопотання слідчого про арешт майна, є змістовними та відповідають вимогам ч.5 ст.173 КПК. Тому наведені в апеляційній скарзі в цій частині аргументи захисника, як підстави для скасування рішення слідчого судді, є неспроможними.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З наведеної норми вбачається, що закон не обмежує можливість накладення арешту виключно на майно особи, яка б мала певний статус в кримінальному провадженні (підозрюваний, обвинувачений, засуджений).

Разом з тим, посилання сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки не є предметом апеляційного розгляду під час розгляду питання про арешт майна. Більше того, ухвалою колегії суддів Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2024 року (справа № 201/4768/24, провадження №11-сс/803/974/24) під час апеляційного перегляду клопотання про обрання стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вже було встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК.

Водночас, не заслуговують на увагу апеляційного суду й посилання захисника на порушення слідчим суддею строків розгляду клопотання про арешт майна, з огляду на таке.

Зі змісту матеріалів судового провадження вбачається, що слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладання арешту на майно 26 квітня 2024 року та того ж дня було визначено слідчого суддю ОСОБА_1 для розгляду даного клопотання (Том 1 а.с.181).

Згідно журналу судового засідання (Том 1 а.с.182-184) слухання справи було призначено того ж дня на 15-00 год і тривало до 16-22 год. У зв`язку із клопотанням захисника ОСОБА_19 щодо необхідності витребування в канцелярії суду кримінальних проваджень, у яких розглядалися клопотання про надання дозволів на проведення обшуків в Лаврі для перевірки дотримання умов відеофіксації судових засідань у цих провадженнях по справі було оголошено перерву до 15-00 год 29 квітня 2024 року.

Відповідно до журналу судового засідання (Том 1 а.с.211-214) 29 квітня 2024 року судове засідання тривало з 15-17 год до 17-20 год, та за клопотанням сторони захисту для з`ясування належності вилученого майна та забезпечення присутності в судовому засіданні його власників по справі було оголошено перерву до 11-00 год 30 квітня 2024 року.

Згідно журналу судового засідання (Том1а.с.222-224,234-237) 30 квітня 2024 року судове засідання тривало з 12-09 год до 17-09 год, в якому і було ухвалено оскаржуване рішення. При цьому, за клопотанням захисника ОСОБА_20 в судовому засіданні було оголошено перерву з 13-15 год до 15.05 год через необхідність його участі в іншому судовому засіданні, пов`язаному із обранням запобіжного заходу у кримінальному провадженні.

Таким чином, на переконання колегії суддів, вищенаведені обставини не можуть свідчити про порушення слідчим суддею визначених ч.6 ст.173 КПК строків розгляду клопотання про арешт майна.

У той-же час доводи сторони захисту щодо порушення вимог КПК під час проведення обшуків у зв`язку з відсутністю захисника є неспроможними, оскільки під час проведення обшуків було залучено понятих, а також вони проводилися у присутності представників Лаври із залученням спеціалістів та співробітників ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях згідно доручення слідчого на проведення слідчих (розшукових дій) в порядку ст.40 КПК (Том 1 а.с.114-115).

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що положення ст.236 КПК не містять обов`язку слідчого, прокурора чи іншої службової особи забезпечувати присутність під час проведення обшуку захисника чи адвоката. Натомість, у абз.3 ч.3 ст.236 КПК зазначено, що «слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов`язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення».

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості, та таких не надано стороною захисту апеляційному суду, про те, що слідчі, які проводили обшуки, не допустили адвокатів, які прибули на місце його проведення та бажали прийнятти участь у проведені даної процесуальної дії. До того ж, в протоколі обшуку від 24.04.2024 року (Том 1 а.с.101-105) зазначено, що після початку проведення обшуку об 11-26 год. скарбник Свято-Успенської Святогірської Лаври отець Феофан ОСОБА_15 , в телефонному режимі повідомив адвоката, який надає правову допомогу Свято-Успенській Святогірській Лаврі, про проведення обшуку, однак останній не виявив бажання назвати свої анкетні дані та в подальшому для участі у проведенні обшуку не прибув.

Таким чином, у даному випадку відсутні грубі порушення вимог КПК, якими врегульовано порядок проведення обшуку та які б давали підстави для визнання доказів, здобутих під час проведення обшуків, недопустимими.

Щодо доводів сторони захисту про неврахування слідчим суддею даних про особу підозрюваного ОСОБА_7 під час ухвалення оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає, що такі обставини не мають значення під час визначення правових підстав для накладення арешту на майно та мають бути враховані під час обрання особі запобіжного заходу.

За таких обставин зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, за яких захисник ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді колегією суддів не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведенеколегія суддівдійшла висновку,що доводиапеляційної скаргизахисника ОСОБА_8 є безпідставнимита такими,що задоволеннюне підлягають,а ухваласлідчого судді Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровськавід 30квітня 2024року про арешт майна, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, та відповідає вимогам ст.370 КПК.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404,405,407,418,419,422КПК, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчогосудді Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровськавід 30квітня 2024 року про арешт майна в рамках кримінального провадження №22023050000004439 від 21.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4