Рішення
від 14.06.2024 по справі 183/7068/22
НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/7068/22

№ 2/183/283/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Шевченко О.С.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Барабаш Юлія Володимирівна про:

-припинення права власності на житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 ;

-визнання недійсним рішення Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 38/30-VII від 22.09.2020 року «Про затвердження документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)»;

-припинення права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1223281000:03:002:0029, площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом скасування записів про державну реєстрацію прав власності на об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

за участю:

представника позивача ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Барабаш Юлія Володимирівна, в якому, з урахуванням змін та уточнень від 27.07.2023 року, просила суд:

-припинити її право власності на житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 ;

-визнати недійсним рішення Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 38/30-VII від 22.09.2020 року «Про затвердження документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)»;

-припинити її право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1223281000:03:002:0029, площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-внести змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом скасування записів про державну реєстрацію прав власності на об`єкти нерухомого майна (зазначений вище житловий будинок та земельну ділянку), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що у вересні 2022 року їй стало відомо, що у її власності перебуває земельна ділянка 1223281000:03:002:0029, площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Відомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені 12.10.2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Барабаш Ю.В., на підставі рішення Василівської сільської ради Новомосковського району на підставі рішення Василівської сільської ради Новомосковського району № 38/30-VII від 22.09.2020 року «Про затвердження документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)».

Також позивачці стало відомо, що у її власності т перебуває і житловий будинок, який розташований на зазначеній земельній ділянці, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою для здійснення державної реєстрації права власності, проведеної реєстратором Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, стала довідка сільського голови Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 131 від 28.11.2019 року.

Позивач наполягає на тому, що ніколи не була власником зазначеного житлового будинку, ніяких угод про придбання цього будинку не укладала та не мала наміру укладати, тому прибувши за зазначеною адресою 1223281000:03:002:0029, площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з`ясувала, що на земельній ділянці, відсутні будь-які будівлі та споруди.

ОСОБА_1 ніколи не отримувала довідку сільського голови для здійснення державної реєстрації права власності, такої довідки не існує взагалі, виходячи з інформації Губиниської селищної ради, а сама довідка не може бути підставою для здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Так, позивачка звертає увагу, що народилася у 1990 році, і на момент реєстрації закінченого будівництвом об`єкту їй було лише 2 роки, тому вона не мала можливості його будувати, тощо.

Крім того, нею були направлені численні запити щодо отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), внаслідок чого нею встановлено відсутність такої технічної документації взагалі.

Посилаючись на вимоги ст. 346 ЦПК України, позивачка просить припинити її право власності на означене вище нерухоме майно, акцентуючи при цьому увагу на підставу припинення такого права власності, яким у даному випадку є відмова власника від права власності.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2022 року головуючою суддею визначено Сороку О.В. (а.с. 27).

Ухвалою суду від 28.10.2022 року позов залишено без руху (а.с. 28).

Ухвалою суду від 16 листопада 2022 року відкрите загальне позовне провадження у справі (а.с. 32).

Ухвалою суду від 13 березня 2023 року до участі у розгляді справи залучено належного відповідача Губиниську селищну раду Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 54).

Ухвалою суду від 29.03.2023 року відмовлено представникам позивача у задоволенні клопотання про витребування доказів (а.с. 69-70).

Ухвалою суду від 22 січня 2024 року закінчене підготовче судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача позов ОСОБА_1 підтримала, наполягала на його задоволенні, надала пояснення по суті позову, обґрунтовуючи необхідність припинення права власності на нерухоме майно саме в судовому порядку.

Представник Губиниської селищної ради в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність (а.с. 125).

Третя особа по справі також звернулася до суду з клопотанням про розгляд справи у її відсутність (а.с. 33).

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити (ст. 264 ЦПК України).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.125Земельного кодексуУкраїни право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Рішенням Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 28/30-VII від 22 вересня 2020 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо відведення ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 312338084 від 13.10.2022 року, ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка 1223281000:03:002:0029, площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цим же рішенням ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1223281000:03:002:0029, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 80).

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень здійснено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Барабаш Ю.В. на підставі рішення Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 38/30-VII від 22.09.2020 року «Про затвердження документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)» (а.с. 12-13).

Згідно цієї ж інформації ОСОБА_1 належить на праві власності і житловий будинок загальною площею 22,9 кв.м., житловою площею 13,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приймалось державним реєстратором Марянівської сільської ради Новомосковського району Гергель С.В., підставою для здійснення державної реєстрації стала довідка без номеру, видана 28.11.2019 року сільським головою Писаренко, технічний паспорт, серії 569, виданий 29.11.2019 року ТОВ «Приватземлебуд» (а.с. 15-16).

Правовідносини, що виникли між сторонами, з приводу припинення права власності на нерухоме майно, врегульовані наступними нормами закону.

Відповідно до статті 316Цивільного кодексуУкраїни (далі - ЦК України) Право власності це - право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У свою чергу статтею 41Конституції України та статтею 317ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 312ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Підставами припинення права власності є юридичні факти (певні обставини), з якими закон пов`язує ліквідацію права власності взагалі або перехід його до іншої особи.

Загальна законодавча норма визначає, що відповідно до ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі:

-відчуження власником свого майна;

-відмови власника від права власності;

-припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;

-знищення майна;

-викупу пам`яток культурної спадщини;

-примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;

-звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника;

-реквізиції;

-конфіскації;

-припинення юридичної особи чи смерті власника;

-визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Наведений перелік підстав не є вичерпним, згідно з ч. 2 ст. 346 ЦК України, право власності може бути припинене також в інших випадках, встановлених законом.

В даному випадку, позивачка, відмовляючись від свого права власності шляхом подачі цього позову, визначає саме таку підставу для припинення права власності на нерухоме майно, і наполягає на тому, що саме суд є повноважним органом, яки би мав прийняти її відмову від права власності.

Так, ст. 347 ЦК України передбачено, що особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

Між тим, ч.3 ст. 347 ЦК України передбачено, що у разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів припинення речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданих документів (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Громадянин який бажає відмовитися від права власності на земельну ділянку, має звернутися із заявою до відповідних органів влади (орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування).

За нормою п.1ч.1ст.90Земельного кодексуУкраїни власники земельних ділянок мають право: продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність.

Добровільна відмова власника від права на земельну ділянку є однією з підстав припинення права власності на земельну ділянку, визначених статтею 140 Земельного кодексу України.

Після розгляду заяви орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо надання згоди на одержання права власності на земельну ділянку або відмовляє в наданні згоди.

У разі надання згоди, останнім кроком цього порядку є спільне звернення до нотаріуса щодо укладання угоди про передачу права власності на земельну ділянку та її нотаріальне посвідчення. Нотаріус здійснює державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку за державою чи територіальною громадою право власності особи припинено.

Крім того, позивачка, звертаючись до суду з позовом наполягала на тому, що житловий будинок, право власності на який зареєстровано державним реєстратором Гергель С.В., за адресою: АДРЕСА_1 , зруйнований.

Положення статті 349ЦК України визначають, що право власності на майно припиняється в разі його знищення. При цьому, у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Виходячи з наведеного державна реєстрація про припинення права власності на зруйноване майно проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Для належного засвідчення державою факту знищення та припинення прав на відповідне майно та внесення відповідних даних до державного реєстру застосовуються відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, в Україні це регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Відповідно до ч.1ст.10Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» функції внесення відомостей до Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно здійснюється державним реєстратором.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким порядком є Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт чи об`єкт незавершеного будівництва у зв`язку з його знищенням проводиться за наявності відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного суду від 17.01.2019 року (справа № 708/254/18) умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно вимог статі 349 ЦК Украйни є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру. Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначена Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Відповідно до ч.3ст.18Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації.

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про припинення права власності на нерухоме майно та земельну ділянку з підстав, визначених нею у позові заявлені передчасно, суду не надано належних доказів того, що ОСОБА_1 у встановленому порядку зверталася до компетентних органів із заявами про припинення її права власності на нерухоме майно та земельну ділянку, як і не надано доказів наявності перешкод у такому припиненні в позасудовому порядку.

Вирішуючи позов в частині внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом скасування записів про державну реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , слід звернути увагу на наступне.

Законодавство визначає певний перелік можливих способів захисту порушеного права, у тому числі у спосіб, визначений договором (стаття 16 Цивільного кодексу). Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновлює порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

За змістом пункту 1 частини першої статті 2 Закону «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо внесення змін до Державного реєстру прав, Державного реєстру обтяжень рухомого майна не підлягають задоволенню, оскільки є неефективним способом захисту права позивача, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Вирішуючи позов в частині визнання недійсним рішення Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 38/30-VII від 22.09.2020 року «Про затвердження документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)», суд керується наступними нормами закону.

Згідно із частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, надано в Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина статті 21 ЦК України).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Суду не надано належних та допустимих доказів про те, що при прийнятті рішення № 38/30-VII від 22.09.2020 року «Про затвердження документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)» Василівська сільська рада Новомосковського району діяла поза межами своєї компетенції, як і не надано доказів порушення прав позивачки при передачі їй у власність земельної ділянки, а тому позов в цій частині не обґрунтований та задоволенню не підлягає.

За встановлених обставин, беручи до уваги відсутність належних правових підстав для припинення права власності на нерухоме майно та земельну ділянку, а так само відсутність підстав для визнання недійсним оскаржуваного рішення Василівської сільської ради, з огляду на обраний позивачкою спосіб захисту права власності, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-82, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Барабаш Юлія Володимирівна, про припинення права власності на нерухоме майно та земельну ділянку, визнання незаконним рішення, внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом скасування записів про державну реєстрацію прав власності на об`єкти нерухомого майна.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити сторін:

позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338457, місцезнаходження: вул.Шевченко, 16, сел.Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська область;

третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Барабаш Юлія Володимирівна, місцезнаходження: просп.Олександра Поля, 44, м.Дніпро.

Суддя Сорока О.В.

СудНовомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення14.06.2024
Оприлюднено21.06.2024
Номер документу119851089
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:

Судовий реєстр по справі —183/7068/22

Рішення від 14.06.2024

Цивільне

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Сорока О. В.

Ухвала від 22.01.2024

Цивільне

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Сорока О. В.

Ухвала від 29.06.2023

Цивільне

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Сорока О. В.

Ухвала від 29.06.2023

Цивільне

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Сорока О. В.

Ухвала від 13.03.2023

Цивільне

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Сорока О. В.

Ухвала від 16.11.2022

Цивільне

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Сорока О. В.

Ухвала від 28.10.2022

Цивільне

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Сорока О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні