Рішення

від 11.06.2024 по справі 190/745/24

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/745/24

Провадження №2/190/269/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

прокурора Мовчан Д.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом керівника Жовтоводської окружної прокуратури Геник Віталія Миколайовича до Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, витребування земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Керівник Жовтоводської окружної прокуратури Геник В.М. звернувся до суду з позовом до Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, витребування земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що постановою судді П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 року ОСОБА_3 визнано винуватою за ч.2 ст. 172-7 КУпАП, а саме за те, що остання, будучи депутатом VIII скликання Лихівської селищної ради Дніпропетровської області та суб`єктом на якого поширюється дія Закону України Про запобігання корупції, 27.04.2021 року в приміщенні Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, за адресою вул. Центральна, буд.3 смт. Лихівка Кам`янського району Дніпропетровської області вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів на 6-й сесії 8-го скликання, а саме при голосуванні за рішення № 35 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства», яка є її невісткою, тобто близькою особою, проголосувала «За» вказане рішення, чим згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

За результатами голосування прийнято рішення Лихівської селищної ради від 27.04.2021 року № 442-6/ VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства» та передано із земель комунальної власності безоплатно у власність вказаній особі земельну ділянку з кадастровим номером 1224587500:07:001:0021 для особистого селянського господарства площею 0,9863 га, розташовану на території Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області. Реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 здійснено 03.11.2021 року.

У зв`язку з вищевикладеним, просять визнати незаконним та скасувати рішення Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області від 27.04.2021 року № 442-6/VIII Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства»; витребувати на користь Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 1224587500:07:001:0021 площею 0,9863 га, яка знаходиться на території Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач Лихівська селищна рада Кам`янського району Дніпропетровської області свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали до суду листа з проханням справу розглядати за відсутності їх представника та прийняти рішення згідно з вимогами чинного законодавства.

Відповідач ОСОБА_1 в судове зсідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву з проханням справу розглядати за її відсутності, позов визнає.

Третя особа ОСОБА_2 в судове зсідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву з проханням справу розглядати за її відсутності, позов визнає.

Вислухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згіно копії рішення Лихівської селищної ради VIII скликання від 27 квітня 2021 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства» вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,9863 га кадастровий номер 1224587500:07:001:0021, що розташована по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства та передати із земель комунальної власності безоплатно у власність ОСОБА_1 вказану земельну ділянку/а.с.45-46/.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 03.11.2021 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,9863 га кадастровий номер 1224587500:07:001:0021, що розташована по АДРЕСА_1 /а.с.5-58/.

02 травня 2023 року постановою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП/а.с.38-39/.

Відповідно до частини другої статті 35 Закону України«Про запобіганнякорупції» у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Згідно з частиною першою статті 67 Закону України«Про запобіганнякорупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №442/730/17 (провадження № 14-557цс18) зазначено, що частину першу статті 67 Закону України«Про запобіганнякорупції» не можна розглядати окремо і без співставлення з вимогами статті 35цього Закону щодо імперативної заборони, у тому числі і депутату місцевої ради, брати участь у прийнятті рішення органом у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Крім того, не лише депутат місцевої ради зобов`язаний запобігати конфлікту інтересів. Такий обов`язок прямо покладено на відповідну постійну комісію місцевої ради та на кожного депутата місцевої ради, який обізнаний з наявністю конфлікту інтересів у іншого депутата місцевої ради (статті 59-1 та 47 зазначеного закону). Отже, для встановлення порушення процедури прийняття рішення визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 442/730/17 (провадження № 14-557цс18) вказано, що при вирішенні питання про наслідки прийняття рішення органом місцевого самоврядування в умовах конфлікту інтересів у депутата відповідного органу необхідно застосовувати норми Закону № 280/97-ВР.

З аналізу норм цього Закону вбачається, що ним урегульовано питання організації роботи органу місцевого самоврядування, яким є сільська рада, визначено обсяг повноважень та порядок діяльності вказаного органу. Визначено правовий статус депутата місцевої ради. Передбачено обов`язки кожного депутата та порядок дій ради, органів ради у разі конфлікту інтересів.

З аналізу частини другої статті 59-1 Закону №280/97-ВР убачається, що обов`язки щодо попередження конфлікту інтересів у депутата місцевої ради покладено не лише на такого депутат, а й на відповідну постійну комісію інших депутатів відповідної ради. При виникненні конфлікту інтересів у депутата сільської ради він має діяти не лише відповідно до правила, передбаченого у статті 59-1 Закону № 280/97-ВР, згідно з яким сама можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов`язана з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання, але і з врахуванням вимог статті 35 Закону № 1700-VII.

У частині другій статті 35 Закону №1700-VII зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. У пункті 1.1.2 Методичних рекомендацій зазначено, що згідно з частиною другою статті 35Закону №1700-VII член колегіального органу, у разі виникнення у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, а його заява про конфлікт інтересів заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Тобто орган, наділений спеціальною компетенцією, - НАЗК відповідно до пункту 15 статті 11Закону №1700-VII витлумачив застосування положень статті 59-1Закону №280/97-ВР та частини другої статті 35 Закону № 1700-VII, зазначивши, що у такій ситуації перевагу має спеціальний закон, яким є Закон № 1700-VII.

Крім того, у частині другій статті 35 Закону № 1700-VII передбачено, що про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається.

З урахуванням норм статей 59-1 та 47 Закону №280/97-ВР про наявність такого конфлікту інтересів мав заявити і депутат відповідної постійної комісії сільської ради, до обов`язків якої входить урегулювання конфлікту інтересів у депутатів сільської ради чи будь-який депутат сільської ради, який обізнаний про те, що депутат відповідної ради та особа, щодо якої вирішується питання про передачу прав чи надання привілеїв, є близькими особами у розумінні Закону № 1700-VII.

Згідно з частиною першою статті 67 Закону № 1700-VII нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема НАЗК, органу місцевого самоврядування.

Корупція становить серйозну загрозу верховенству права, підриває основи демократії, нівелює соціальну справедливість, перешкоджає економічному розвитку та загрожує належному виконанню державою своїх зобов`язань щодо поваги, захисту, сприяння та виконання прав людини, що знайшло своє відображення у Конвенції ООН проти корупції.

У контексті вимог Конвенції ООН проти корупції частину першу статті 67 Закону №1700-VII не можна розглядати окремо і без співставлення з нормами статті 35цього Закону щодо імперативної заборони, у тому числі і депутату місцевої ради, брати участь у прийнятті рішення органом у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Крім того, не лише депутат місцевої ради зобов`язаний запобігати конфлікту інтересів. Такий обов`язок прямо покладено на відповідну постійну комісію місцевої ради та на кожного депутата місцевої ради, який обізнаний з наявністю конфлікту інтересів у іншого депутата місцевої ради (статті 59-1 та 47 Закону № 280/97-ВР).

Отже, для встановлення порушення процедури прийняття рішення визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

Особа, яка зверталася до органу місцевого самоврядування з відповідною заявою про набуття права чи визнання такого права, не позбавлена можливості звернутися до відповідного органу про розгляд такої заяви у встановленому законом порядку, оскільки порушення, допущене радою при прийнятті оскаржуваного рішення, не є перешкодою для повторного розгляду вказаного питання із дотриманням вимог чинного законодавства.

Урахувавши преюдиційний характер встановлених постановою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року обставин, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області від 27.04.2021 року № 442-6/VIII Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства» прийнято за наявності конфлікту інтересів, що відповідно до частини першої статті 67 Закону України«Про запобіганнякорупції» є безумовною підставою для визнання його недійсним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині витребування земельної ділянки, суд приходить до наступного.

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном, може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року у справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що правовідносини у цій справі пов`язані з вибуттям земельної ділянки з власності територіальної громади та становлять суспільний інтерес.

Ураховуючи, що Лихівська селищна рада розпорядилася належною громаді земельною ділянкою з порушенням вимог закону, звернення прокурора із зазначеним позовом відповідає суспільним інтересам та є пропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном, оскільки полягає у відновленні законності при вирішенні вибуття з власності територіальної громади земельної ділянки та її повернення у власність держави для задоволення потреб територіальної громади.

При цьому, ОСОБА_1 , яка зверталась до органу місцевого самоврядування з відповідною заявою про передачу у власність земельної ділянки, не позбавлена можливості на повторне звернення з цього питання, оскільки порушення, допущене радою при прийнятті оскаржуваного рішення, не є перешкодою для повторного розгляду вказаного питання із дотриманням вимог чинного законодавства.

Щодо повноважень прокуратури суд зазначає наступне.

Відповідно до окремих актів законодавства України, крім органів, зазначених у статті 55 Конституції України, захист цивільних прав та інтересів (або сприяють їх захисту) здійснюють, зокрема, органи прокуратури.

За частиною другою статті 3 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України«Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частиною першою статті 67 Закону №1700-VII нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема НАЗК, органу місцевого самоврядування.

Положеннями статті 67 Закону №1700-VII визначено спеціальний порядок скасування нормативно-правових актів, рішень, виданих (прийнятих) з порушенням вимог цього Закону №1700-VII та надано прокурору право на пред`явлення відповідного позову.

Отже, звертаючись із позовом у даній справі прокурор на виконання частини четвертої статті 56 ЦПК України, абзацу першого частини третьої, абзацу першого частини четвертої статті 23 Закону України«Про прокуратуру» у позовній заяві навів підстави для представництва інтересів держави та територіальної громади, а також обґрунтував, у чому, на його погляд, полягає порушення цих інтересів (тобто навів підстави позову).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволеню.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов керівника Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_5 до Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, витребування земельної ділянки задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області від 27.04.2021 року № 442-6/VIII Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства».

Витребувати на користь Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 1224587500:07:001:0021 площею 0,9863 га, яка знаходиться на території Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області.

Стягнути в рівних частинах з Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044 м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938) сплачений судовий збір у розмірі 4844,80 грн..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-дений строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 20 червня 2024 року.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса