Ухвала

від 18.06.2024 по справі 2-655-2006

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 2-655-2006

Провадження № 2-з/629/17/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Торенко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасуваннязаходів забезпеченняпозову, -

встановив:

Заявниця звернулася до суду із заявою, в якій просить скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 27.02.2007 року у вигляді накладення арешту на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 та перебуває в її користуванні. В обґрунтування заяви зазначає, що ухвалою суду від 27.02.2007 року в межах розгляду цивільної справи №2-655-2006 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_3 приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області про визнання правочину (угоди) дарування недійсною, стягнення моральної шкоди, було задоволено клопотання позивача про забезпечення позову та накладено арешт на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . В заяві ОСОБА_1 посилається на те, що згідно з ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.06.2007 позовну заяву №2-655-2006 залишено без розгляду, яка набрала законної сили, проте арешт, накладений відповідно до ухвали суду від 27.02.2007, не скасований. Зазначає, що вона є власником вказаної квартири, зареєстрована та проживає в ній, а наявний арешт порушує її права на вільне користування майном.

Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності на задоволенні заяви наполягала з наведених у ній підстав.

Інші учасники судового провадження в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надавали.

Дослідивши заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що у провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області перебувала цивільна справа №2-655-2006 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи: приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Степанчук Н.О. про визнання правочину угоди дарування недійсною, стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27.02.2007 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову та накладено арешт на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.06.2007 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи: приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Степанчук Н.О. про визнання правочину угоди дарування недійсною, стягнення моральної шкоди, залишено без розгляду, ухвала набрала законної сили 01.07.2007.

Згідно постанови Державної виконавчої служби по Лозівському та Близнюківському району про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.03.2007 року, було накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , на виконання ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27.02.2007.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 18.04.2024 щодо квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано обтяження, накладене постановою Державної виконавчої служби по Лозівському та Близнюківському району від 02.03.2007 серії АА №991648.

Згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №3749488349 від 18.04.2024, 1/2 частина квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності на лежить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу №3368 від 09.11.2002 посвідченого приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області Степанчук Н.О.

Згідно договору дарування 1/2 частини квартири від 05.03.2004 року посвідченого приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області Степанчук Н.О. та зареєстрованим в реєстрі за №567, ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 1/2 частину квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зістаттею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Частиною ч.1 ст.158ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За правилами ч.9,10 ст.158ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Згідно п.10 постанови Пленум Верховного Суду України №9 від 22.10.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Аналіз зазначених правових норм і роз`яснення Пленуму Верховного Суду дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо.

Втручання у право власності може бути виправданим згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод й буде відповідати усталеній прецедентній практиці Європейського суду з прав людини (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»), якщо воно здійснено: з метою врегулювання спору і врахування права власності іншого співвласника (суспільний інтерес); на підставі закону; з дотриманням вимог співмірності і пропорційності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантується право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

З матеріалів справи судом встановлено, що застосовані заходи забезпечення позову діють протягом тривалого часу - з 27.02.2007 року, ухвала про залишення позовної заяви без розгляду набрала законної сили 01.07.2007 року, а тому суд вважає, що подальший арешт майна є неправомірним втручанням у право ОСОБА_1 на користування своїм майном, яке підлягає захисту, а відтак суд дійшов висновку, що у подальшому застосуванні заходів забезпечення позову потреба відсутня, заява про скасування заходів забезпечення позову є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 149, 155, 259, 268, 354 ЦПК України, суд, -, -

постановив:

Заяву про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27.02.2007 року та постанови Державної виконавчої служби по Лозівському та Близнюківському району про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №991648 від 02.03.2007, та зняти арешт з нерухомого майна квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, але не пізніше закінчення строку карантину. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Олександр ТКАЧЕНКО