Ухвала

від 19.06.2024 по справі 545/2493/24

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/2493/24

Провадження № 1-в/545/369/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2024 рокум. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області подання начальника Державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» про умовно-дострокове звільнення відносно засудженого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ворожба, Білопільського району, Сумської області, громадянина України, неодруженого, до засудження не працював, проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

засудженого: 13.02.2015 року Сумським районним судом Сумської області за ст. 115 ч. 2 п. 6, 12, 187 ч. 4, 70 КК України до покарання у виді 14 років позбавлення волі. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 15.02.2016 року зараховано в строк покарання час перебування під вартою з 03.07.2014 року по 23.04.2015 року з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі

про умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання,

ВСТАНОВИВ:

До Полтавськогорайонного судуПолтавської областінадійшло поданняначальника Державноїустанови «Божковськавиправна колонія(№16)»про умовно-достроковезвільнення відноснозасудженого ОСОБА_4 , в обґрунтування подання посилаються на те, що він сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

В судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення подання. Зазначив, що засуджений ОСОБА_4 характеризується позитивно, стягнення погашені.

Представник адміністрації виправної колонії, засуджений, у судове засідання не з`явились, просили розгляд подання проводити за їх відсутності, на задоволенні подання наполягали.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали подання та особової справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно з частиною 2 статті 537Кримінального процесуальногокодексу України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Як встановлено судом, що ОСОБА_4 засуджений 13.02.2015 Сумським районним судом Сумської області за ст.115 ч. 2 п. 6, 12, 187 ч.4, 70 КК України до покарання у виді 14 років позбавлення волі. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 15.02.2016 року зараховано в строк покарання час перебування під вартою з 03.07.2014 року по 23.04.2015 року з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі.

Початок строку: 03.07.2014 року, кінець строку: 13.09.2027 року.

11.06.2024року нарозгляд судунадійшло поданняДУ «Божковськавиправна колонія(№16)»про умовно-достроковезвільнення відноснозасудженого ОСОБА_4 .

Згідно доданої до подання характеристики, засуджений ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі з 03.07.2014 року. З 27.11.2015 відбуває покарання в ДУ «Божковська виправна колонія (№ 16)». Згідно наданої характеристики, в установі режим тримання не порушує, дисциплінарних стягнень не має. В установі працевлаштований робітником їдальні установи, до праці ставиться відповідально. В теперішній час характеризується позитивно. З виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених Кримінально-виконавчим кодексом України та Правилами внутрішнього розпорядку та вимог безпеки праці був заохочений 17 раз, мав 30 стягнень які достроково зняті та погашені у встановленому законом порядку.

Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_4 із урахування аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-вихованої роботи (за підсумком (загальним балом) розділів ІІ-VI): 83 бали. Засуджений став на шлях виправлення та має бути представлений на умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (згідно ст. 107 КК України) ? 65 балів.

Відповідно до ст. 107 КК України умовно-достроковому звільненню від відбування покарання підлягають особи, які сумлінною поведінкою та ставленням до праці довели своє виправлення та відбули частину покарання.

Умовно-дострокове звільнення має важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої статтею 50 Кримінального кодексу України. При цьому, головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Як визначено статтею 6 Кримінально-виконавчого кодексу України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Верховний Суд України в п.17 постанови Пленуму №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» наголошує, що при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потреб у наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

При цьому, умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.

Висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправній установі.

Верховний Суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ неодноразово звертали увагу судів на те, що під час вирішення питання про сумлінну поведінку та ставлення до праці в разі вирішення питання про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення, слід відрізняти пристосовування засуджених до вимог адміністрації колонії з метою отримання пільг або уникнення покарання від виправлення засуджених.

У даному випадку, хоча відбутий засудженим строк покарання і узгоджується з вимогами ч. 3 ст. 107 КК України, проте наразі застосування положень ст.107КК України є передчасним та невиправданим, оскільки необхідність у подальшому відбуванні покарання не відпала і до моменту звільнення мета покарання, яка насамперед полягає у виправленні засудженого, а також запобіганні вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, наразі не досягнута.

Так, згідно досліджених судом матеріалів особової справи, засуджений ОСОБА_4 під час відбування покарання в ДУ «Божковська виправна колонія (№16)» у період з 02.12.2015 року по 12.09.2019 року мав 31 стягнення, з яких 5 разів був приміщений до ДІЗО, та один раз до ПКТ. Останнє стягнення погашено від 13.03.2020 року. У період з 31.07.2018 року по 29.03.2023 року мав 17 заохочень.

Згідно рапортів психолога ВСВПР (останній рапорт датований 29.08.2019 року) ОСОБА_4 у відношенні до представників адміністрації установи налаштований негативно, у поведінці переважають підозрілість, імпульсивність, підвищена збудливість, має високий рівень фізичної, вербальної агресії та високий рівень психопатизації особистості, скритний, схильний до обману.

Матеріалами особової справи засудженого ОСОБА_4 також доведені неодноразові факти створення останнім конфліктних ситуацій з адміністрацією ДУ «Божковська виправна колонія (№16)», негативне ставлення до порядку відбування покарання з мотивів внутрішніх переконань засудженого та прагнення підтримки і поширення традицій злочинного світу (у період до серпня 2019 року).

Відповідно до ст.123КВК України залучений до проходження модулів «Як подолати залежність», «Що таке програма реабілітації залежностей», «Що таке замісна підтримувальна терапія» та повний курс модуля «Збереження та зміцнення здоров`я», приймає активну участь у реалізації програм диференційного виховного впливу на засуджених: «Подолання наркотичної залежності», «Правова освіта».

Витягом з протоколу № 17 від 14.09.2020 року ОСОБА_5 відмовлено у зміні умов тримання відповідно до вимог ст. 100, 101 КК України, як такому, що не став на шлях виправлення. Витягом з протоколу № 1 від 16.01.2023 року ОСОБА_4 відмовлено в представленні до суду матеріалів на заміну невідбутої частини покарання у вигляді позбавлення волі на більш м`яке покарання відповідно до ст. 82 КК України, як такому, що став на шлях виправлення, згідно заяви. Згідно витягу з протоколу № 1 від 16.01.2023 року ОСОБА_4 відмовлено в представленні до суду матеріалів на умовно-дострокове звільнення відповідно до ст. 107 КК України, як такому, що довів своє виправлення, згідно заяви. Ухвалою Полтавського районного суду від 11.09.2023 року відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення, як такому, що не довів сумлінною поведінкою і ставленням до праці своє виправлення.

Згідно довідки про доходи, ОСОБА_4 залучений до оплатної праці лише з червня 2019 року.

Дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженого, відповідно до ст. 9 КВК України, є його обов`язком, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що матеріалами особової справи засудженого ОСОБА_4 доведено, що поведінка останнього протягом усього періоду відбування покарання не вказувала на його неухильне бажання стати на шлях виправлення, а навпаки, хоч у поведінці ОСОБА_4 спостерігаються позитивні тенденції, однак за увесь час відбування покарання, незважаючи на наявність 17 заохочень у вигляді подяк, дострокового зняття раніше накладеного стягнення, поведінка засудженого не була стабільною та послідовною, а тому суд її розцінює як пристосовування засудженого до вимог адміністрації колонії з метою отримання пільг або уникнення покарання від виправлення.

Сама позитивна характеристика ОСОБА_4 відповідає нормальній поведінці свідомого засудженого і не може бути єдиною підставою для застосування щодо нього пільги.

Крім того, суд врахував, що ОСОБА_4 відбуває покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, згідно оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення має: високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, високий ризик ймовірної небезпеки для суспільства.

З огляду на викладене, підстав для задоволення подання не вбачається.

Керуючись ст. 537 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання начальника Державної установи «Божковська виправна колонія (№ 16)» про умовно-достроковезвільнення відвідбування покараннявідносно засудженого ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складений 19.06.2024 року.

Суддя ОСОБА_6